Безбар'єрний дизайн: як зручність для 15% населення робить життя кращим для 100%

Уявіть: ви намагаєтесь відкрити банку консервів, але у вас зламана рука. Або читаєте інструкцію до нового гаджета, але шрифт настільки дрібний, що доводиться шукати лупу. А може, завантажуєте мобільний застосунок, але кнопки такі маленькі, що постійно натискаєте не те?

Кожна з цих ситуацій показує: більшість продуктів створюються без урахування реального різноманіття користувачів. А тим часом у всьому світі понад мільярд людей мають ті чи інші функціональні обмеження.

Універсальний дизайн продуктів — це не про створення "спеціальних" речей для окремих груп. Це про розуміння простої істини: що зручно для когось з іншими потребами, зазвичай зручно для всіх. І про те, як створювати товари та послуги, якими може скористатися кожен — незалежно від віку, досвіду, фізичних можливостей чи обставин.

Від пандусів до продуктів: що таке універсальний дизайн?

Універсальний дизайн продуктів — це підхід до розробки, коли товари та послуги стають доступними для максимально широкого кола користувачів без потреби в додаткових адаптаціях. Концепція виникла у 1970-х роках завдяки американському архітектору Рону Мейсу — людині, яка змінила уявлення про те, як має виглядати навколишній світ.

Мейс захворів на поліомієліт у дитинстві і все життя провів у кріслі колісному. Саме цей досвід змусив його по-новому поглянути на архітектуру та дизайн. У 1973 році він домігся введення принципів доступності на законодавчому рівні в Північній Кароліні, що стало взірцем для інших американських штатів. Мейс уперше використав термін "universal design" — універсальний дизайн — і сформулював його основну ідею: все, що проєктується і виробляється, має бути таким, аби кожна людина могла користуватися цим повною мірою.

За Мейсом, універсальний дизайн — це не наука і не стиль, це "необхідність усвідомлення ринкових відносин і поміркованого підходу". За визначенням Центру "Джерело", це концепція проєктування продуктів, середовища та послуг, доступних для всіх людей незалежно від їхніх вікових особливостей, фізичного стану, сенсорного сприйняття чи досвіду.

Різниця між універсальним дизайном і просто "доступністю" принципова. Доступність часто означає додаткові рішення, щоб зробити доступним для певних груп користувачів — як-от спеціальні кнопки для незрячих або версії сайту для людей з порушеннями зору. Це є інклюзивний дизайн. Універсальний дизайн передбачає, що продукт з самого початку створюється зручним для всіх.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, близько 15% світового населення має ті чи інші функціональні порушення, а аудиторія інклюзивних продуктів набагато ширша: це також люди з тимчасовими травмами, користувачі з різним рівнем технічної грамотності, люди різного віку та досвіду.

Сім правил, які змінюють усе: принципи універсального дизайну

Рон Мейс і його команда сформулювали сім принципів універсального дизайну, які дотепер є основою для створення інклюзивних продуктів:

Принцип 1: Рівність та доступність використання. Продукт має бути корисним для людей з різними можливостями. Наприклад, автоматичні двері зручні і для людей на кріслах колісних, і для тих, хто несе важкі сумки, і для батьків з дитячими візочками.

Принцип 2: Гнучкість використання. Можливість налаштування під різні потреби та переваги. Смартфони дають змогу змінювати розмір шрифту, контрастність, способи введення інформації — від дотику до голосових команд.

Принцип 3: Простота та інтуїтивність. Як користуватися продуктом, має бути зрозуміло без довгих інструкцій. Приклади включають інтуїтивно зрозумілі кнопки управління в готелях та побутових товарах, оптимальну розкладку товарів у супермаркетах.

Принцип 4: Сприйняття інформації. Інформація подається в різних форматах — візуально, на слух, дотиком. Ліфти, які водночас показують номер поверху на дисплеї та озвучують його, відповідають цьому принципу.

Принцип 5: Толерантність до помилок. Продукт має мінімізувати негативні наслідки випадкових дій. Функція "скасувати" в програмах, підтвердження перед видаленням файлів, автозбереження — все це приклади такого підходу.

Принцип 6: Мінімум фізичних зусиль. Використання має бути комфортним і не викликати втоми. Ергономічні ручки інструментів, легкі матеріали, оптимізоване розташування елементів управління.

Принцип 7: Розмір та простір. Достатньо місця для користування продуктом незалежно від розмірів тіла, пози чи мобільності користувача.

Ці принципи працюють не лише в архітектурі. Наприклад, кухонне приладдя OXO Good Grips спочатку розроблялося для людей з артритом, але завдяки зручним ручкам та продуманій ергономіці стало популярним серед усіх споживачів.

Де ховаються бар'єри: найпоширеніші помилки у дизайні продуктів

Щодня мільйони людей стикаються з продуктами, які здаються зручними на перший погляд, але насправді створюють невидимі бар'єри. За даними Європейського агентства з основних прав, близько 87% людей з інвалідністю в ЄС натрапляють на труднощі у використанні повсякденних товарів.

Найчастіше проблеми виникають через невдалий колірний дизайн. Коли важлива інформація передається лише через колір — червоні кнопки для небезпеки, зелені для підтвердження, — вона стає недоступною для 300 мільйонів людей у світі з порушеннями кольоросприйняття. Аналогічно складно користуватися продуктами з дрібними елементами управління або текстом, який неможливо збільшити.

Фізичні товари створюють не менші виклики. Пакування, яке важко відкрити, кухонне приладдя з неергономічними ручками, побутова техніка зі складним управлінням — все це обмежує аудиторію користувачів. Особливо гостро проблема стоїть в Україні, де додатково до глобальних викликів є великий відсоток людей з травмами внаслідок війни.

Парадокс у тому, що більшість цих бар'єрів можна усунути простими рішеннями на етапі проєктування — без збільшення собівартості та зі значною користю для всіх користувачів.

Успішні кейси: коли інклюзивність працює

Surface Laptop Studio 2 від Microsoft. Цей ноутбук має спеціальний інклюзивний дизайн, що передбачає можливість керування голосом, одним пальцем чи іншою частиною рук. Пристрій розпізнає та адаптується під тип сенсорного введення. Microsoft давно інвестує в доступність — від вбудованих у Windows засобів до спеціалізованих пристроїв введення.

Екосистема доступності Apple. iPhone та iPad включають десятки функцій доступності: VoiceOver для людей з порушеннями зору, Switch Control для тих, хто не може користуватися сенсорним екраном стандартно, Live Listen для покращення слуху. Багато з цих функцій стали корисними для всіх користувачів — як-от диктування тексту або жести управління.

Grammarly та інклюзивна перевірка. Студентка українського курсу з інклюзивного дизайну тестувала сервіс Grammarly і створила коректну схему кольорів для вебсайтів, що робить перевірку тексту доступнішою для людей з порушеннями зору.

ELEKS: освіта заради змін. IT-компанія ELEKS створила онлайн-курс з інклюзивного дизайну і ділиться досвідом впровадження принципів доступності у своїх проєктах. Один зі студентів курсу переконав свою компанію зробити бренд інклюзивним і зробити продукти відповідними до стандартів доступності.

Українські навчальні ініціативи. Запорізький національний університет досліджує американські практики інклюзивного дизайну для розвитку дизайн-освіти в Україні. В Україні інклюзивний дизайн поступово інтегрується у навчальні програми архітектурних та дизайнерських факультетів.