Як молодим вченим здобути премію "Для жінок у науці" ― деталі та залаштунки конкурсу

Українські науковці не можуть похизуватися перед іноземними колегами щедрою фінансовою підтримкою з боку держави. З року до року зменшується % від ВВП, що йде на виконання досліджень. Частково рятують гранти — іноземні і державні. 

Найбільша індивідуальна наукова премія в Україні наразі приватна —  "Для жінок у науці", яку організовує L`Oreal Україна, у партнерстві з UNESCO. У 2023 році кожна з трьох фіналісток виграла 300 000 гривень. Премію отримують українські науковиці в галузі STEM (наука, технології, інжиніринг і математика). 

Уперше премію провели у 2018 році. Цього року вручають ушосте. 2022 рік пропустили через початок повномасштабної війни. У 2023 нагородження переможниць проводили у грудні. 

"Молоді науковці — це рушійна сила інновацій і прогресу. А підтримка молодих жінок-науковиць веде до збільшення різноманітності в науці, що може призвести до нових ідей та інновацій. Їхні свіжий і нестандартний підхід до проблем може дати значні наукові зрушення", — коментує Катерина Захараш, директорка з корпоративних комунікацій L'Oréal Україна, пояснюючи важливість премії для компанії.

Як обирають переможниць конкурсу, кого шукає журі, як широкомасштабне вторгнення вплинуло на премію та про що мріють науковиці — розповідаємо у матеріалі.

Як організований відбір учасників премії

У березні на сайті премії починають приймати заявки. Збір триває кілька місяців. Улітку організатори премії збирають анкети з заявками на участь, після чого журі береться аналізувати кожну заявку — а це резюме, перелік публікацій, опис своєї ролі у популяризації науки й мотиваційний лист. 

Серед журі — десять докторів наук з хімії, біології, математики, фізики й медичних та економічних наук. Щоліта вони індивідуально оцінюють кожну подану на премію заявку. Після чого відбувається відбір 30 найкращих конкурсанток, а потім голосування за топ-10 і топ-3 учасниць.

Члени журі залучені у проєкті на волонтерських засадах.  Нана Войтенко, професорка, докторка біологічних наук, членкиня журі свою участь у премії коментує так: "Це просто мій соціальний обов'язок. Колись і я подавалася на такого типу премії та гранти, мою кандидатуру теж хтось розглядав, члени інших журі витрачали на мене час. Тому це один з обов’язків вчених, без якого не буде руху і розвитку науки".

Кожен член журі самостійно оцінює всіх учасниць і складає загальний рейтинг із 30 найкращих. Під час оцінки журі звертає увагу на такі параметри:

• h-індекс із самоцитуванням і без самоцитування;

• журнали, в яких опубліковано статті учасниць і які індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopus та/або Web of Science, а також коефіцієнт впливу цих журналів (impact factor);

• роль учасниці у поданих наукових публікаціях.

Серед додаткових факторів — зміст мотиваційного листа й участь у популяризації науки.  Нана Войтенко коментує: "Дуже цінується, якщо учасниця розповідає школярам чи студентам інших спеціальностей про свою галузь науки, або якщо людина веде блог чи пише статті у науково-популярні журнали". Також науковиця уточнює, що не вважає популяризацією, наприклад, участь у конференціях чи викладання студентам: "Це не популяризація, це просто обов'язки вчених".

Кожен із членів журі, а їх всього десять, складають власний рейтинг із 30 найкращих учасниць. Організатори конкурсу анонімно збирають ці рейтинги, на основі яких формується єдиний фінальний рейтинг, а з ним і топ-10 учасниць. "Кожний член журі, звичайно, має своє бачення, враховуючи специфіку, що ми з різних галузей науки. Коли ми формуємо остаточний список учасниць, то обмінюємося думками під час онлайн/офлайн-зустрічей журі або надсилаємо окремі дані чи думки про конкурсанток у наш спільний чат", — ділиться Алла Ємець, докторка біологічних наук, членкиня журі премії. 

Звісно, критерій високого індексу Гірша свідчить, що найвищі шанси на перемогу мають найдосвідченіші науковиці — ті, що встигли провести й опублікувати дослідження, які встигли процитувати колеги в Україні та закордоном. 

Здається, що для молодих науковиць немає шансів здобути премію, але це не так. "Також ми відбираємо молодих учасниць, яких ми б хотіли заохотити, бо у нас є додатковий (нефінансовий) приз підтримки. Як правило, це дівчата на ранньому етапі своєї наукової кар'єри", — підтверджує Алла Ємець.

Журі ще раз голосує, щоб підтвердити спільне рішення топ-10, після чого починається етап інтерв’ю, яке проходить офлайн, зазвичай у вересні чи жовтні. Збираються всі 10 членів журі й 10 фіналісток премії. Окрім того, для науковиць одразу проводять фотосесію.

Як обирають трійку фіналісток

Під час інтерв’ю у розмові журі переконується, що учасниці фахово відповідають на питання. Може здатися, що інтерв’ю це стресова частина, але Алла Ємець запевняє, що журі не прагне "завалити" учасниць: "Наші співбесіди ― це не захист дисертації. Я, зокрема, не прагну, аби учасниці додатково стресували. Іноді достатньо кількох відповідей, щоб скласти враження про професійний рівень кожної з них". 

Важливо, щоб науковиця вміла пояснити доступною мовою, в чому полягає суть дослідження, яка теоретична або практична користь для суспільства. Нана Войтенко уточнює, що ця навичка важлива, адже світ рухається в сторону відкритої науки — коли кожен платник податків розуміє, на фінансування яких проєктів ідуть державні кошти: "Наприклад, я займаюсь дослідженнями болю. Але це не означає, що завтра я вигадаю пігулку, яка позбавить людство від болю. Але якщо я не буду зараз робити свої дослідження, то тоді ані через 10 років, а ні через 20 років такого ніколи не станеться. Тобто те, що роблять науковці зараз, може дати практичний результат через декілька років. І це теж треба пояснювати суспільству, що наука — це не чудеса, це просто кропіткий труд". 

Алла Ємець додає, що журі також розпитує про дослідження, про участь у колективних публікаціях і наукових досягненнях: "Зрештою можна мати гарні наукові показники, тому що вдалося потрапити до ефективного керівника. Це як у спорті — ти можеш бути талановитим, але, якщо у тебе не буде тренера, результатів досягнути складніше. В науці іноді може бути так само, науковий керівник — це людина з ідеями та з умінням знайти належне фінансування, поставити вдалий експеримент, підготувати статтю, обрати кращий журнал для опублікування результатів тощо. Тобто від керівника багато що залежить, тому нам важливо під час інтерв'ю побачити роль саме конкурсанток в дослідженнях і наскільки вони були до них залучені".

У жовтні журі ухвалює фінальне рішення про топ-3 фіналісток, і починається підготовка до офіційної церемонії нагородження, яка проходить у листопаді-грудні. 

У грудні 2023 церемонія відбулася в приміщенні з укриттям — відповідно до правил безпеки на випадок можливих обстрілів. Але попри це українська філія L'Oréal доклала зусиль, аби створити свято: 

"З учасницями працює стиліст, допомагає підібрати образ і макіяж. Ми працюємо, аби кожна науковиця відчула себе особливою",  — коментує Катерина Захараш.

Про що мріють українські науковиці: інтерв’ю з фіналістками

На етапі інтерв’ю конкурсанток питають, на що б вони витратили виграш у 300 000 гривень. Хтось мріє про нові вартісні прилади для лабораторії або доступ до технологій, щоб провести дослідження. Хтось — про участь у міжнародній конференції. Ми також запитали фіналісток, як вони витратять свою премію та про що мріють молоді жінки-науковці. 

Христина Гнатенко: програмує на квантових суперкомп’ютерах

Христина Гнатенко, наймолодша докторка фізико-математичних наук в Україні. Науковиця вперше почула про премію, ще у 2018 році. Христина тричі подавалася, перш ніж перемогла цьогоріч: "Я просто зрозуміла що це надзвичайно унікальна можливість розказати про свої дослідження, познайомитися і поспілкуватися з провідними вченими". 

Ольга Ларіна: шукає заміну сирій нафті

Ольга Ларіна, кандидатка хімічних наук, минулого року вперше подала заявку на конкурс — і виграла. "Спершу я не вірила. Коли було оголошено моє ім’я на офіційній церемонії, я думала, що неправильно почула. Я щиро вболівала за двох інших дівчат і розраховувала почути їх імена", — зі сміхом згадує Ольга.

Ольга — дружина військового. Він воює у складі Збройних Сил з лютого 2022 року. Основну частину грошей фіналістка планує витратити в липні на поїздку в Ліон (Франція) на Міжнародний конгрес з каталізу. Організаційний комітет уже підтвердив усну доповідь Ольги під назвою "Цеоліт M-MFI (M = B, Al, Fe, Ga) як перспективний каталізатор конверсії ізобутанолу в лінійні бутени".

Наталія Стасюк: створює біосенсори для меддіагностики

Наталія Стасюк, докторка хімічних наук, саме проводить експеримент, коли беремо у неї коментар. Науковиця працює над створенням біосенсорів для визначення вмісту креатиніну, метиламіну тощо. 

Науковиця подавалася на премію тричі. "Коли оголосили премію у 2023 році, я вирішила, що вже маю достатній доробок, написану докторську дисертацію, і можу конкурувати на рівних. Можливість перемогти була для мене мотивацією продовжувати наукову кар'єру, — каже Наталія, і додає зі сміхом, — хоча, якби я не перемогла, то однаково продовжила б, бо мені просто подобається займатись наукою".

Зараз Наталія у Варшаві, в Польській академії наук проводить дослідження в межах спільного україно-польсько-американського проєкту. 

Понад половину виграних коштів Наталія віддала на закупівлю обладнання для відділу аналітичної біотехнології Інституту біології клітини.

Про премію "Для жінок у науці" 

В українській філії L’Oréal кажуть про збільшення інвестицій у соціальні ініціативи, зокрема у премію "Для жінок у науці". Компанія збільшила призовий фонд у 2023 році вдвічі від останнього проведення премії у 2021 році. Також у 2024 році українська команда планує розвивати спільноту для учасниць премії. Окрім того, L’Oréal Україна цьогоріч у партнерстві з Київською Малою Академією Наук, планує підтримувати дівчат, які обирають науку, — у віці від 13 до 18 років.

"Україна відчуває нестачу кваліфікованих наукових кадрів. Підтримка молодих дослідників дозволить стимулювати молодь до вступу до наукових шкіл та аспірантури, що своєю чергою призведе до збільшення кадрового потенціалу", — пояснює Катерина Захараш, директорка з корпоративних комунікацій L'Oréal Україна.

Фундація L’Oréal започаткувала премію "Для жінок у науці" у 1998 році. Вона реалізується під патронатом Національної комісії в Україні у справах UNESCO. В Україні премія відбулася вже вшосте. Вперше її провели у 2018 році. Українську премію допомагають проводити два локальних партнери — Національна академія наук України та ГО Центр "Розвиток Корпоративної соціальної відповідальності".

Ця премія заохочує молодих жінок обрати кар’єру в науці, а фаховим науковицям пропонує фінансову нагороду й підтримку. У світі вже понад 4 000 науковиць здобули визнання через премію "Для жінок у науці", і семеро з них стали Нобелівськими лауреатками.

Подаватися на премію "Для жінок у науці" можна необмежену кількість разів, єдине обмеження — зробити це можна, доки не виповнилося 40 років. Цьогоріч серед трьох фіналісток двоє, які подавалися вже втретє й одна — вперше. 

Докторка біологічних наук Алла Ємець додає: "Серед науковців багато скромних людей, це стосується не тільки жінок, а й чоловіків — усі вони просто роблять свою справу. Не висвітлюють її в соціальних мережах, а просто старанно працюють. Тому я б хотіла побажати дівчатам більше впевненості — стукайте в двері і вам їх відчинять. І під час інтерв’ю ми побачимо, що ви дійсно достойні такої високої премії".

Приймання заявок цьогоріч відкриють уже цієї весни на сайті проєкту. Слідкуйте за оновленнями на сайті премії, а також у соціальних мережах партнерів премії.

"Для компанії важливо продовжувати розвивати програми фінансової підтримки молодих жінок-науковиць в Україні. Це інвестиція в майбутнє України. Молоді дослідники — ключ до розвитку науки й технологій, підвищення престижу науки, стимулювання економічного зростання та збереження наукового потенціалу країни. Тож ми закликаємо жінок-науковиць подавати свої заявки на нашу премію "Для жінок у науці" чи інші схожі проєкти, а наукових керівників — усіляко підтримувати своїх вихованців у цьому. Ми віримо, що в української науки велике майбутнє, яке творитимуть і наші сучасниці", — каже Катерина Захараш.