Як відбувається реабілітація важкопоранених військових: головні питання та відповіді

"Вчуся жити заново із новою кінцівкою", ― каже боєць-штурмовик Олексій, який у квітні минулого року втратив на війні ногу. Сьогоднішні реалії для нього є викликом, не меншим за війну: чоловік має інтегруватися у суспільство в новій ролі ― ветерана війни, учасника бойових дій та людини з інвалідністю.

Зараз Олексій проходить відновлення у відділенні реабілітації Інституту травматології та ортопедії НАМНУ у Києві. Серед центрів України, що займаються поверненням до життя важкопоранених воїнів, цей — один із найбільш передових.

Тут проводять реабілітацію ортопедо-травматологічних хворих: відновлюють функції опорно-рухової системи. Останні два роки найбільше пацієнтів тут — із фронту.

Невдовзі потужності відділення зростуть. Наразі в межах ініціативи Олеся Довгого "РеабіЦентр" відбувається переобладнання одного з приміщень у сучасний простір реабілітації з новітнім обладнанням. Центр займатиме площу 500 кв. м та функціонуватиме як відділення інституту. Відкриття заплановане на початок літа. Орієнтовно центр зможе надавати допомогу 1000 пацієнтів на рік. 

Наталія Борзих — керівниця відділення реабілітації Інституту травматології та ортопедії, на базі якого буде створено новий центр, допомогла LIGA.net розібратися, як саме проходить реабілітація військових та від чого залежить її успіх.

Як реабілітація поранених воїнів відрізняється від реабілітації травм, що не пов’язані з війною? Як довго триває процес реабілітації та від чого це залежить? 

Застосування сучасної зброї в цій війні призводить до високоенергетичних травм — коли травматичний чинник має надпорогову величину сили. Спостерігаються тяжкі поранення та багато уражених кінцівок одночасно, тому використання заходів не може повністю відповідати загальноприйнятим методикам, які використовуються у пацієнтів, наприклад, із побутовими переломами.

Для військових розроблений принцип етапної медичної допомоги. Реабілітація відбувається протягом трьох нерівномірних за часом періодів – гострого, післягострого та довготривалого.

• гострий період виникає з моменту виникнення обмеження функціонування; 

• післягострий — коли вже пацієнт не потребує цілодобового догляду лікаря-спеціаліста;

• довготривалий — період реабілітації, метою якого є досягнення та підтримка оптимального функціонування людини. Може тривати роками.

Терміни реабілітації визначені в закладах, які мають договір із НСЗУ. Крім того, потребу в продовженні лікування і реабілітації визначає ВЛК. 

"Якщо говорити про реальні терміни в нашому стаціонарі, це може бути 2-3 тижні, а може і декілька місяців. Все залежить від складності поранення, виду ушкоджених структур, наявності дефектів тканин, характеру реконструктивно-пластичних втручань, їх кількості", — каже Наталія Борзих.

План реабілітації для кожного пацієнта індивідуальний? Як зрозуміти, що реабілітація пройшла успішно?

Реабілітація відбувається відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, що розробляється лікарем ФРМ (фізичної та реабілітаційної медицини. — Ред.) за участі членів мультидисциплінарної команди. 

Реабілітацію можна проводити як у стаціонарі, так і амбулаторно. Чинні військовослужбовці за направленням начальника частини частіше перебувають на стаціонарному лікуванні, ветерани — на амбулаторному.

"Щодо мети реабілітації, то лікарі орієнтуються на покращення якості життя пацієнта. Від самого початку реабілітаційний потенціал у всіх різний і залежить від багатьох нюансів: тяжкості поранення, ушкодження структур, наявності дефектів тканин, загрозливих ускладнень. А також від психологічних особливостей людини, підтримки родини, друзів та багатьох не менш важливих аспектів", — пояснює Наталія Борзих.

Як на практиці реабілітують військових: які основні процедури проводять для поранених із сильними травмами та ампутаціями?

Якщо розглядати відділення реабілітації Інституту травматології та ортопедії, то тут впроваджено комплексний підхід. Проводиться медикаментозне лікування, застосовуються регенеративні технології. За необхідності проводять хірургічну обробку та перев’язки. У разі больового синдрому в хребті використовується мініінвазивне (через точкові проколи тканин) та інтервенційне лікування.

Важливою частиною реабілітації є умови проживання, догляд та харчування. Стаціонар відділення реабілітації Інституту травматології та ортопедії НАМНУ розрахований на 30 ліжок. У кожній палаті зазвичай по три-чотири пацієнти. Вони отримують триразове повноцінне харчування. Мінеральною водою, соками, фруктами та різними корисними солодощами додатково допомагають волонтери.

Чи можлива фізична реабілітація без психологічної допомоги? Як фахівці-реабілітологи працюють із відновленням психологічного здоров’я воїнів? 

Фізична реабілітація окремо від психологічної, звичайно, можлива, але її якість буде низькою. Необхідність психологічної реабілітації доведена у багатьох країнах світу. Адже головною метою реабілітації є не тільки відновлення функції кінцівок пацієнта, але й повернення його до повсякденного життя зі збереженням якості та життєздатності. 

Психологічна реабілітація надається в декілька етапів. По-перше, це скринінг (діагностика) емоційної, когнітивно-поведінкової та особистісної сфер. Залежно від запиту пацієнта, скарг та результатів скринінгу потім застосовують ті чи інші методи лікування та терапії. На останньому етапі виконується вихідний скринінг психологічного стану. 

Фахівці призначають за необхідності психофармакологічні засоби та супроводжують пацієнтів онлайн у рамках телемедицини. Застосовується терапія тваринами, наприклад, каністерапія (метод реабілітації за допомогою спеціально навчених собак). 

Чому деяких ветеранів відправляють на реабілітацію за кордон? Центр, що нині розбудовується в межах ініціативи "РеабіЦентр", відповідатиме міжнародному рівню?

Керівниця відділення реабілітації називає хибною думку, що деяких ветеранів відправляють за кордон через те, що українські заклади охорони здоров’я не можуть їм допомогти.

Проте через активні бойові дії та велику кількість поранених формуються черги з пацієнтів, які потребують спеціалізованої допомоги. Щоб розвантажити заклади, деяких бійців відправляють на реабілітацію за кордон.

"Ініціатива Олеся Довгого дуже важлива: вона направлена на оновлення реабілітаційної бази для поранених. З появою нового простору й обладнання ми зможемо вчасно допомагати більшій кількості пацієнтів. РеабіЦентр буде повністю відповідати міжнародним стандартам із дотриманням усіх норм інклюзії та сучасним обладнанням. Маємо надію, що це позитивно вплине на життя сотень і тисяч наших захисників", — підсумовує Наталія Борзих.

Олесь Довгий та Наталія Борзих проводять екскурсію відділом реабілітації Інституту травматології та ортопедії НАМНУ