Чекліст для батьків: як обрати школу для дитини в умовах війни

Зазавичай, обираючи школу для дитини, батьки в першу чергу звертають увагу на якість освіти та комфорт. Та в умовах війни до цього переліку додаються й інші критерії. Більше того, вони стають пріоритетними. Як обрати школу, яка не лише надасть якісну освіту, а й зможе гарантувати безпеку вашої дитини під час ракетних обстрілів та блекаутів? 

Літні канікули тимчасово призупинили навчання в школах, але відпочивають лише діти. Школи вже зараз інтенсивно готуються до нового навчального року, а батьки підбирають освітній заклад для першачків або ж шукають новий для своєї дитини. За даними Державної служби якості освіти, 20% українських дітей не мають постійного доступу до освіти, але багато шкіл звітують про повну готовність працювати попри тривоги та енергетичні проблеми. Тож, як пересвідчитися в тому, що це дійсно так, і чи співпадають уявлення про безпечну школу адміністрації освітнього закладу і батьків?

Розповім про це з двох точок зору. Це організаційний виклик для мене, як  власника мережі приватних шкіл. Але передусім я – батько, чиї діти вчаться в школах і садочках. Тому і до питань безпеки дітей моє ставлення дуже особисте. 

Я зібрав критерії, які для мене принципові, в невеликий чекліст і ділюсь з вами. Тож на які безпекові нюанси, окрім якості освіти, варто звернути увагу, коли обираєте школу для своєї дитини?

Підготовка команди

Організованість та швидкість реакції адміністрації школи на нові виклики – це базовий критерій безпеки. Злагодженість дій при тривогах чи екстрених подіях, цілковито залежать від команди освітнього закладу. Як би не був готовий заклад фізично, але якщо його команда не знає як і що робити – справи кепські. Бо якщо підготовка команди на 5 з 5, в екстрених умовах вона справиться на 4. Якщо підготовка відсутня, відповідно оцінку за виконану роботу не буде за що ставити.

Тож на старті батьківського "аудиту" шкільної безпеки раджу завітати до школи фізично та поспілкуватись з адміністрацією і колективом. Дізнайтесь про таке:

• Які алгоритми реагування на загрози різного походження прийняті в школі? Наскільки вони відпрацьовані і чи весь колектив знає свої ролі в них?
• Чи навчений персонал порядку дій в екстрених ситуаціях?
• Чи може він надати домедичну і психологічну допомогу дітям?

До прикладу, для роботи з безпековими ризиками в КМDШ ми впровадили проєкт: "Безпечна школа". Це алгоритм дій в екстрених ситуаціях та порядок підготовки наших шкіл та садочків до нового навчального року в нестабільні періоди. З’явився він ще за пандемії COVID-19, а в час війни адаптований під нові виклики.  Безпекова політика формалізована для всієї мережі на загальному рівні і для кожного окремого освітнього закладу зокрема. Алгоритми дій в усіх можливих екстрених ситуаціях, які можна зараз змоделювати, адаптовані до конкретних умов кожного навчального закладу. Враховуються вік дітей, характеристики приміщень, маршрути евакуації та інші параметри. Це робить плани дій максимально ефективними та безпечними. Звичайно, ми живемо в досить динамічному світі, і передбачити всі можливі екстрені ситуації не можливо. Та якщо настає подія, яка до того не була змодельована, є розуміння як діяти, хто, в який момент та якого рівня приймає рішення.

1. Безпека

Школа повинна мати облаштоване і надійне укриття. Крапка.

Це безпекова вимога №1. Ворог непередбачуваний в виборі цілей, і в нього достатньо лицемірного цинізму для атаки на будь-які об’єкти. Крім того, найбільшої шкоди можуть завдати уламки від збитих цілей, або дія ударної хвилі. І опікуючись безпекою, пам’ятаємо про навчальний процес.  Саме відсутність облаштованого сховища – головна причина, чому не всі українські школярі мають постійний доступ до освіти. 71% учнів з опитування Держслужби якості освіти говорять про відсутність нормальних умов для навчання в укриттях, з чим погоджується більше 50% опитаних директорів шкіл.

Тому перш за все звертайте увагу на сховище:

• Чи відповідає воно нормативам? Міцні конструкції, вентиляція й кондиціонування, водопровід та автономне живлення, санітарна зона, вогнегасники, запас питної води, їжі, ліків. Укриття має пройти перевірку фахівцями ДСНС і мати сертифікат, що засвідчує його відповідність чинним нормам.  
• Чи обладнане воно для навчання та дозвілля? Ракетні небезпеки можуть бути тривалими, тож простір сховища має дозволяти проводити уроки. Зверніть увагу на зонування для різних класів/груп, меблі, дошки, освітлення.
• Чи укриття комфортне? Затишний, дружній простір відчувається безпечнішим, ніж сірий і непривітний. В час тривоги це може мати позитивний психологічний ефект для дітей.

Окрім ознайомлення з фізичними параметрами укриття, я б радив поговорити з колективом про організаційні моменти.

• Чи є в школі система оповіщення про небезпеку та як вона влаштована? Автоматизована вона чи вмикається вручну. Чи працює вона за відсутності живлення та зв’язку тощо. Вчасний сигнал = вчасна евакуація. У таких випадках хвилини рятують життя.
• Як організовано переміщення до сховища? В кожному класі, для кожного конкретного приміщення мають бути відпрацьовані маршрути евакуації і передбачений порядок дій. Він включає черговість виходу школярів з будівлі, організований супровід персоналом.
• Чи передбачено перебування дорослих в укритті разом з дітьми, навіть якщо тривога тривала?
• Як учні покидають сховище? Їх відпускають самостійно, чекають на батьків тощо.    

2. Енергія

Енергосистема України зазнала таких руйнувань, що сподіватись на безперебійне живлення протягом наступного навчального року марно. Вже зараз нас попереджають про непрості умови електропостачання протягом двох наступних роки, навіть якщо більше не буде жодних руйнувань. Тому, моделюємо найгірший сценарій. Бажаним є наявність альтернативних джерел, наприклад генератора. Але, недостатньо просто перевірити його наявність. Дізнайтесь наступне:

• Чи діє в школі чіткий алгоритм запуску генератора та його техобслуговування? До прикладу, в кожному закладі КМDШ за цими процесами закріплені відповідальні фахівці.
• Як підключений генератор? Багато шкільних будівель – споруди минулого сторіччя. Тож електромережі в них рідко спроєктовані за сучасними нормами. Тому генератор має підключати професіонал, а не просто технічний працівник.
• Яка потужність генератора? Яке обладнання та протягом якого терміну він здатний живити?
• Як і де зберігаються паливно-мастильні матеріали? Це окремий нюанс безпеки, адже місце зберігання має бути безпечно облаштованим, а кількість пального не має перевищувати норми. І головне – до нього не має бути доступ у дітей.

3. Зв’язок

Тут коротко. Зв’язок з батьками чи екстреними службами має бути навіть тоді, коли в місті блекаут і вишки мобільних мереж не працюють.

Якщо говорити про КМDШ, після 24 лютого 2022 року ми закривали свої школи лише один раз, і саме для реалізації рішень, які дозволять нам підтримувати зв’язок з батьками та критичними службами за будь-яких умов. Ми встановили кілька станцій Starlink. Вони підключені до альтернативного енергоживлення і їх радіус дії покриває всі наші освітні заклади.

Звичайно, не всі можуть дозволити собі такий спосіб вирішення проблем звʼязку. Поцікавтеся у адміністрації школи, як вони будуть вирішувати такі питання.

4. Харчування

Можливо, не очевидний критерій. Але я б радив дізнатись, як організоване харчування дітей, чи буде дитині що їсти й пити, якщо вимкнуть світло, а з ним зупиниться кухня, холодильники і подача води.

Розповім, як ми вирішуємо цю проблему в нашій мережі. В локаціях КМDШ є власне кухонне виробництво, а також перевірений підрядник, який працює з нами вже кілька років. Ми маємо узгоджений алгоритм дій та переглядаємо його за потреби, коли змінюються зовнішні фактори.

По перше, всі локації КМDШ, які забезпечують  харчування дітей, мають генератори, та їх потужності достатньо, щоб забезпечити кухню.

По друге, виробничі потужності кейтерингової компанії розташовані в декількох точках Києва, і вони можуть перекривати потреби кількох закладів освіти. Так ми диверсифікували ймовірні ризики. Крім того, в кожній зі шкіл та садочку завжди є запас питної води і їжі тривалого зберігання.

5. Ментальна стійкість

Відчуття безпеки полягає не лише в фізичному вимірі. Багато в чому воно залежить від внутрішньої реакції на ситуацію. Тож, обираючи школу, поцікавтесь, як в ній організована робота з психологічної підтримки.

• Чи є в школі достатньо штатних психологів для роботи з дітьми? Це мають бути фахівці, які актуалізували свої знання до воєнного часу – вміють працювати з ПТСР, панічними атаками тощо.
• Як забезпечується психологічний комфорт дітей під час тривоги? Чи знаходяться в укриття психологи та чи мають самі викладачі базові знання з першої психологічної допомоги?
• Чи проводиться в закладі системна психологічна робота з дітьми? До прикладу, у себе в КМДШ ми практикуємо регулярні групові та індивідуальні заняття, де учні отримують навички саморефлексії та розвивають свій емоційний інтелект. Це допомагає вчити дітей емпатії, зробити комунікацію в командах екологічною та дружньою, що рятує в часи переживань. У цій царині ми дотримуємось протоколів міжнародної програми SEEL.
• Як заклад турбується про психологічний стан педагогів? Адже важко очікувати на якісну підтримку від людини, яка сама не в ресурсі.
• Чи дбає школа про психоемоційний стан батьків? Їхня головна турбота – безпека та здоров’я дітей, тож заклад має бути з батьками на зв’язку, інформувати про поточну ситуацію, особливо в періоди гострих небезпек.

6.  Безперервність навчання

Передусім, діти ходять до школи, аби вчитись. Проста істина. Тож паралельно зі знайомством з безпековими політиками закладу, варто дізнатись і про його готовність підтримувати навчальний процес в умовах викликів різного штибу.

• Як організоване навчання в укритті під час тривог?
• У яких випадках школа переходить на дистанційний формат освіти? Який строк такого переходу і як відбувається навчальний процес? Це просто завдання в Viber, команди в Teams чи онлайн-уроки в Zoom? Як відбувається взаємодія вчителя й учня, перевірка робіт, оцінювання? Все це дуже варіативно, адже не регламентовано законодавчо. Тож краще дізнатись про всі нюанси заздалегідь, щоб прийнятий в школі онлайн-формат був зручний вам і дитині.
• Як вчителі "працюють" з різним рівнем знань учнів? Через тривоги, дистанційку чи проживання за кордоном на початку війни діти засвоїли програму по-різному. Тож важливо знати, чи "підтягують" школярів на групових заняттях за рахунок часу інших, чи знаходять до них індивідуальний підхід.

Сподіваюсь, цей чекліст значно спростить батькам пошук навчального закладу для своїх дітей.

Життя наших дітей – цінність №1. Тож базові вимоги до школи мають виходити з того, наскільки в ній безпечно. Але й раджу не забувати про цінність часу. Час наших дітей, який вони готові витратити на пізнання світу і отримання нових навичок, варто використати максимально ефективно. Тож школа має не тільки оберігати – вона має бути готовою вчити навіть у такі нестабільні часи. Дитинство одне. Його не відкладеш.