10 свят, які світ відзначає у грудні

LIGA.Life зібрала 10 святкових подій, які мають культурне, релігійне та історичне значення в різних країнах.

День святого Миколая (6 грудня)

Християни вшановують день народження святого Миколая — натхненника Санта-Клауса. У деяких частинах Північної Європи, зокрема в Нідерландах і деяких німецькомовних регіонах, День святого Миколая залишився часом, коли дітям дарують особливе печиво, цукерки та подарунки.

День Бодхі (8 грудня)

Також відомий як Рохатсу, цей буддійський звичай вшановує день, коли, за переказами, Будда — Сіддгартха Гаутама — досяг просвітлення. Згідно з традицією буддисти святкують його за допомогою медитації.

День Покрови Пресвятої Богородиці Гваделупської (12 грудня)

Мексиканці та американці мексиканського походження святкують день Матері Божої Гваделупської, покровительки Мексики, яка символізує патріотизм і відданість.

Мільйони паломників зазвичай відвідують базиліку Матері Божої Гваделупської в грудні, щоб відсвяткувати свято, яке відзначає одне з кількох об'явлень Діви Марії, свідком якого, як стверджують деякі католицькі віряни, був корінний мексиканець у 1531 році. Обличчя Діви Марії повсюдно зустрічається в Мексиці — в будинках, крамницях і святинях.

Ханука (25 грудня — 2 січня)

Центральна частина восьмиденного єврейського свята Ханука — Фестивалю вогнів — передбачає запалювання менори з дев'ятьма гілками щовечора (дев’ята свічка використовується, щоб запалити інші). Ханука вшановує, зокрема, повторне освячення Другого Єрусалимського храму запалюванням свічок кожного дня свята.

Йоль (21 грудня — 1 січня)

Віккани та неоязичники святкують зимове сонцестояння (найтемніший день у році, 21 грудня) під час фестивалю Йоль (Yule). Зимове сонцестояння знаменує найкоротший день і найдовшу ніч у році; Йоль святкує повернення сонця і те, що дні знову починають ставати довшими. Вперше почали святкувати у Скандинавії. Поширеною традицією є спалення йольського поліна, яке спочатку робилося на честь повернення сонця. Відтоді це також стало різдвяною традицією, що знайшла своє кулінарне відображення у кухні багатьох європейських країн, де до Різдва печуть солодке поліно.

Фактично Йоль став асоціюватися з Різдвом у IX столітті, хоча дехто досі дотримується оригінальних святкувань Йоля.

Різдво (25 грудня)

Різдво — християнський фестиваль святкування народження Ісуса. Англійський термін "Christmas" ("меса в день Христа") виник відносно недавно. Попередній термін Юль, можливо, походить від німецького jōl або англосаксонського geōl, які стосувалися свята зимового сонцестояння.

З початку XX століття Різдво стало також світським сімейним святом, яке відзначають як християни, так і нехристияни, позбавлене християнських елементів і відзначається дедалі вишуканим обміном подарунками. У цьому святкуванні Різдва головну роль відіграє міфічний персонаж на ім'я Санта-Клаус.

День подарунків (26 грудня)

Британська традиція, яка припадає на наступний день після Різдва і сягає корінням 1800-х років, коли на троні правила королева Вікторія. У той час це був день (англ. "Boxing Day"), коли британці з вищого класу давали слугам і робітникам вихідний, а також дарували їм подарунки. Згодом свято перетворилося на більш комерційний привід для подарунків та став асоціюватися з шопінгом.

Кванза (26 грудня — 1 січня)

Тижневе свято Кванза вшановує афро-американську спадщину; це культурне свято, а не релігійне. Маулана Каренга створив Кванзу в 1966 році як спосіб об'єднати афро-американську громаду після повстання проти системного расизму в районі Лос-Анджелеса. Повстання призвело до 34 смертей — дві третини з тих, хто загинув, були застрелені поліціянтами або солдатами Національної гвардії. Каренга виклав сім ключових принципів Кванзи: єдність, самовизначення, колективна відповідальність, кооперативна економіка, мета, творчість і віра. Назва свята походить від фрази суахілі "matunda ya kwanza", що перекладається як "перші плоди". Концепція Кванзи походить від південноафриканських традицій.

Новорічна ніч (31 грудня — 1 січня)

Останній день року за Григоріанським календарем, який передує святкуванню Нового року. У сучасній культурі це самостійне свято, що знаменує початок урочистостей з нагоди приходу наступного року.

Щедрий вечір, або Маланка (31 грудня)

Українське народне та церковне свято, яке відзначається ввечері напередодні Нового року. Свято Маланки має коріння в давньому, ймовірно, дохристиянському звичаї. Основними народними елементами свята є традиційні частування, кутя, щедрівки та "водіння кози" — мінівистави та обряди, що розігрують діти та молодь.