Апокаліпсис "Мегалополіса": Коппола зняв кіно, про яке мріяв 40 років, і потрапив у купу скандалів

26 вересня в українському прокаті стартувала нова стрічка легендарного режисера Френсіса Форда Копполи "Мегалополіс". Після 13-річної перерви автор "Апокаліпсису сьогодні" та "Хрещеного батька" знову повернувся до кіновиробництва. Стрічка, яку режисер профінансував зі своїх власних коштів, розповідає про Новий Рим, місто майбутнього, що є алегорією на сучасний Нью-Йорк. У ньому живе геніальний архітектор Цезар Каталіна (у виконанні Адама Драйвера), наділений можливістю зупиняти час, який мріє побудувати утопію. Антагоністом Цезаря виступає мер міста Франклін Цицерон (Джанкарло Еспозіто), який вважає ідеї Цезаря безумством.

LIGA.Life розповідає про історію створення цього фільму, скандал, повʼязаний із Копполою, і про те, як критики прийняли нове творіння режисера.

Розробка й створення "Мегалополіса"

Історія про падіння Риму, що розвивалася б у більш сучасних реаліях і показувала б майбутнє США, манила Френсіса Копполу роками.

Ідея фільму виникла у нього ще у далекому 1977 році, під час завершення знімання "Апокаліпсис сьогодні". У 1983 він навіть почав активно розробляти проєкту. Але потім режисер відклав його в сторону, надавши пріоритет іншим фільмам, щоб розрахуватися з боргами.

До ідеї створення "Мегалополіса" Коппола повернувся аж у 2001 році. Він навіть організував читання сценарію за столом з відомими голлівудськими акторами. Серед них були: Ніколас Кейдж, Рассел Кроу, Роберт Де Ніро, Леонардо Ді Капріо, Джанкарло Еспозіто, Джеймс Гандольфіні, Аль Пачіно, Кевін Спейсі, Ума Турман та інші.

Джим Стеранко, артдиректор, який працював над "Дракулою" Копполи, на прохання режисера розробив концепт-арти для "Мегаполіса". Фільм планувалося знімати в Монреалі та Нью-Йорку. Бюджет закладався в районі $50-80 млн ($80-$130 млн, з урахуванням інфляції сьогодні).

Але через трагедію 11 вересня 2001 року, виробництво стрічки довелося відкласти. Серед іншого і через певну схожість сюжету з реальністю. За задумом Копполи, у фільмі на район Нижнього Мангеттена падав радянський супутник, що нищив частину цього району. На цей момент у Копполи вже було відзнято 30 годин матеріалу з панорамами Нью-Йорка.

Коппола все одно вважав "Мегалополіс" своїм наступним проєктом. І вже тоді збирався сам фінансувати цю стрічку. Оскільки розчарувався у співпраці з великими студіями.

У 2019 році, на своє 80-річчя, Френсіс Коппола знову оголосив про повернення до роботи над своїм "magnum opus" "Мегалополіс". Задля того, щоб повністю профінансувати роботу над фільмом, він продав свої виноробні. На стрічку режисер мав намір витратити $120 млн. У 2021-2022 роках на головні ролі були затверджені Адам Драйвер, Джанкарло Еспозіто, Наталі Еммануель, Обрі Плаза, Шайа ЛаБаф, Джон Войт, Лоуренс Фішберн та інші.

Через пандемію COVID-19 виробництво стрічки довелося відкласти. Зрештою знімання розпочалося 7 листопада 2022 року. Кадри, зняті ще в далекому 2001 році, увійшли до фінального монтажу фільму.

Скандал перед премʼєрою

Світова премʼєра "Мегалополіса" пройшла 16 травня 2024 року в Каннах. За два дні до цього видання The Guardian випустило текст під назвою "Чи знімав цей хлопець коли-небудь раніше кіно?", в якому розкривалися внутрішні проблеми під час знімання "Мегалополіса", скандал зі звільненням половини творчої команди й деталі непристойної поведінки Копполи.

The Guardian пише, що проблеми розпочались на старті знімання. Прибувши до Атланти, де мала пройти частина фільмування, Коппола не знайшов потрібного місця, де могла б жити вся його велика родина. Тож, режисер купив мотель, який щойно закрився, і вирішив його відремонтувати. До кінця зйомок він жив там. Будівельний шум розпочинався з шостої ранку.

Деякі члени знімальної групи описували знімання "Мегалополіса", як зіткнення "старої" і "нової" школи Голлівуду (іронічно, що Коппола колись сам був засновником "Американської нової хвилі"). Один із працівників, який побажав залишитись анонімним, згадував, що Коппола, перед зніманням великих сцен, приходив зранку на майданчик і оскільки не було жодного детального плану дій, замикався у своєму трейлері на години, курив марихуану, а потім виходив і пропонував щось безглузде, що не мало жодного сенсу за сюжетом.

Одного разу, на черговій робочій зустрічі, член знімальної групи наполягав на тому, що потрібно докласти більше зусиль, щоб визначити, як загалом виглядатиме фільм. На що Коппола відповів: "Як ти можеш зрозуміти, як виглядає "Мегалополіс", якщо навіть я не знаю, як виглядає "Мегалополіс"?"

"Через небажання використовувати сучасну компʼютерну графіку, Коппола витрачав півдня на те, що можна було б зробити за 10 хвилин", — сказав The Guardian ще один член знімальної групи.

Підхід "старої школи" Коппола зберіг не тільки у фільмуванні, а й у поведінці стосовно жінок. На зйомках він запрошував працівниць на майданчику сісти йому на коліна, а під час фільмування однієї з масових сцен у нічному клубі, він намагався поцілувати деяких статисток, які були топлес. Режисер стверджував, що намагався таким чином "підняти їм настрій".

9 грудня 2022 року Коппола взагалі звільнив частину команди візуальних ефектів свого фільму. Через хаос на знімальному майданчику згодом з проєкту пішли два художники-постановники та частина художнього відділу.

Після завершення виробництва, "Мегалополіс" Копполи довго не хотіла купувати жодна велика голлівудська студія для дистрибуції, через фінансові вимоги режисера. Врешті, Lionsgate Films придбала права на показ стрічки в США після того, як Коппола пішов на компроміс. Уже під час підготовки фільму до виходу, Lionsgate випустила трейлер, котрий згодом видалила через те, що використала цитати кінокритиків про фільм, які були згенеровані АІ.

Критика

"На премʼєрний показ для преси було важко потрапити, адже охочих подивитися нову стрічку було більше, ніж місць у залі", — згадує Софія Вселюбська, кінокритикиня, членкиня FIPRESCI та СКУ, яка побачила премʼєру "Мегалополіса" в Каннах, 16 травня 2024 року — "в залі був абсолютно скажений хаос. Атмосфера напружена. Тому що народ був на великому хайпі".

На половині фільму, за її словами, вийшла вже десь чверть зали. Під кінець показу деякі глядачі почали "укати" й "букати".

Кінокритикиня зазначає, що відгуки про фільм після премʼєри в Каннах, можна поділити на два типи. Перший — це старші критики, особливо французькі, які називали фільм поганим й розізлись через те, що витратили на нього свій час. І другий — це молоді критики з Європи, які знайшли багато сенсів у стрічці, й загалом лишилися задоволені нею.

"Я досі не знаю, чи він мені сподобався. Це точно було щось, але я не думаю, що він відноситься до такого звичайного фестивального чи не фестивального кіно. "Мегалополіс" — це експозиція. Це експозиція творчості Копполи", — ділиться своїми роздумами про стрічку Софія.

Вона зазначає, що попри незвʼязність історії, у стрічці все одно можна побачити теми, які завжди хвилювали Копполу: Америка, капіталізм, кохання, страждання від кохання, прагнення до чогось великого.

"Я рада, що цей фільм існує. Тому що це хороша історія для всесвітньої кіноіндустрії, яка показує, що буває, коли людина старшого віку зі своїми грошима робить фільм свого життя й немає жодної студії, яка може його зупинити. Це дуже унікальний приклад в історії сучасного кіно", — вважає вона.

На питання, чому він зробив цей фільм, кінокритикиня відповідає однозначно: "Бо просто хотів. Він понад 300 разів переписував цей сценарій. І це теж про те, наскільки тема обсесії є головною в його творчості та в його персоналії загалом. Але дуже круто, що він зробив це за свій кошт і втілив свою мрію. Це ж ідеальна, абсолютно утопічна історія, універсальна для кожної людини. Тому я думаю, що тут можна тільки позаздрити", — підсумовує кінокритикиня.

Фільм уже подивились і критики в Україні. Наприклад, Ігор Кромф у своїй рецензії пише: "Мегалополіс" – це візуальне пекло. Фільм не має єдиної хроматичної палітри, Коппола знімає буквально, як йому заманеться: грається з операторськими лінзами, ділить екран натроє, наповнює фільм психоделічними вставками, створює примітивний CGI. У якийсь момент Коппола просто робить вогняну вставку з текстом у стилі треш-дизайну реклами 2000-х".

Утім, для самого Копполи все це вже не нове. Ті самі події він пережив понад 40 років тому з "Апокаліпсисом сьогодні". Тоді теж були проблеми з виробництвом, скандали на знімальному майданчику, шквал негативу зі сторони критиків. Є ймовірність, що "Мегалополіс" — це останній фільм Копполи, з огляду на вік режисера і його підхід до знімання. І яким би не був фінальний результат, можна констатувати лише те, що режисер зробив нарешті все, що хотів зробити у творчому плані.