Дотренувались до кохання. Чотири історії пар, яких об’єднав спорт
Спорт – це не лише для здоров’я, фігури та душі, а й для серця. В атмосфері виснажливих тренувань може зародитися справжнє кохання.
Це підтверджують чотири пари, яких об’єднала любов до спорту. Напередодні Дня усіх закоханих в інтерв’ю LIGA.Life вони поділились історіями знайомства, спортивних успіхів та спільного захоплення.
Марина та Дмитро Мельничуки
Про їхнє бігове весілля писали на онлайн-ресурсах та знімали телесюжети. Адже не щодня наречені у вишуканому вбранні в компанії усіх гостей бігають парком. Детальніше про "перший кілометр подружнього життя" та історію кохання розповіла наречена.
"Я почала бігати у досить дорослому віці. Помітила, що маю зайву вагу, а через роботу не можу багато рухатися протягом дня, тому вирішила виходити на пробіжки. Спочатку займалась сама, а потім дізналася, що в Полтаві є біговий клуб. Приєдналася до них і швидко знайшла спільну мову з усіма.
Члени клубу були для мене друзями. Проте один хлопець зміг привернути особливу увагу. Його звали Дмитро. Він також почав бігати самотужки, не знаючи усіх нюансів. Згодом приєднався до клубу.
Ми почали ходити разом на тренування. Спільний інтерес нас об’єднав, і на очах одноклубників у 2018 році зародилась наша пара.
Через рік знайомства, у День святого Валентина, Дмитро освідчився. Відтоді ми почали продумувати концепцію весілля.
Оскільки нас познайомив і об’єднав спорт, вирішили влаштувати бігове весілля. Влітку запросили тільки одноклубників, попросили одягнутися гостей у форму нашого клубу або у його колір (біло-зелений). Гості ще й принесли такі ж кульки. У РАЦСі всі були здивовані. Одразу запитали, чи ми не з партії Зеленського.
Після розпису ми перевзулися у кросівки і пішли в Корпусний парк. Там є коло, дистанцією в кілометр, де зручно бігати. Так ми з чоловіком у сукні та костюмі з усіма гостями пробігли свій перший кілометр подружнього життя.
Досі активно бігаємо, мотивуючи один одного. Я авантюрна людина. Щороку переглядаю нові забіги, складаю план і розповідаю чоловікові, куди нам варто зареєструватися. Наша максимальна дистанція – Київський ультрамарафон у 100 км.
І це було не вперше. Він мене завжди підтримує: інколи добіжить до фінішу, а потім повертається за мною. Як би складно не було, але долаємо дистанцію разом".
Анатолій та Наталія Танцюри
І цю пару об’єднав біг. Анатолій працював у спортивному проєкті, який допомагав любителям готуватися до спортивних змагань. Так і почалась їхня історія кохання, про яку нам розповів Анатолій.
"Моя дружина добігалася і в прямому, і в переносному сенсі. Ми з колегами допомагали іншим ставати щасливішими завдяки спорту: готували їх до змагань з бігу, плавання, триатлону (гонки, які об’єднують плавання, велоспорт і біг. – Ред.), організовували поїздки за кордон.
Моя Наталі вирішила стати учасницею бігової програми. Так все і закрутилось. Я давав їй рекомендації з підготовки, запрошував на спортивні лекції, продавав спортивні речі. За цей час у нас назбиралося безліч цікавих історій, пов’язаних зі спортом.
Пам’ятаю, як Наталі йшла 300 км Шляхом святого Якова в Іспанії. Сама! Для мене це було нестерпно, бо я був у Києві й страшно хвилювався за неї.
Також ми разом бігли Миколаївський півмарафон. Старт видався спекотним і тяжким, але цінним досвідом для нас.
Найзнаковіша історія сталася під час відпочинку в Греції. У суботу я біг гірський марафон через Олімп. А в неділю запропонував їй знову піднятися туди, щоб показати гору.
Восени святкуватимемо четверту річницю з дня знайомства. Спорт досі є у нашому житті. Ми обоє плаваємо, щоправда, під керівництвом різних тренерів. А ще думаємо над тим, яким спортом займатиметься наша донька".
Наталія та Олексій Барановські
Для подружжя Барановських 14 лютого – подвійне свято. Три роки тому саме в цей день вони пішли на перше побачення. А ще через рік взяли участь у тематичному забігу вже як чоловік та дружина. Історію кохання вони розповіли нам разом.
Наталія: "Ми з чоловіком з різних сфер, жили в різних районах, але спорт нас об’єднав навіть попри те, що ми займалися в різних бігових клубах. У нас були спільні знайомі, які збиралися їхати на півмарафон у Краків. Нас додали у спільний чат, а вже 11 лютого 2018 року ми познайомились особисто, під час забігу, присвяченого Дню святого Валентина. У саме свято пішли на перше побачення.
Згодом Олексій переміг в лотереї. Йому випав шанс взяти участь у марафоні в Нью-Йорку. Він присвятив цій події всі фізичні і моральні сили. Я намагалася максимально його підтримати.
П’ятого листопада ми поїхали у Нью-Йорк. Він вирішив: якщо у нас історія пов’язана з бігом, то вона повинна бути до кінця такою. Тому свої 42 кілометри він подолав з каблучкою, щоб на фініші зробити мені пропозицію".
Олексій: "Коли біжиш марафон, ні про що не думаєш. Та я біг з каблучкою у сумочці, тому думав, де ж знайти достатньо місця, щоб зробити пропозицію. Уявіть: у марафоні беруть участь 60 000 людей. Кожен долає дистанцію у своєму темпі, тому на фініші постійно з’являються нові люди. Та я не розгубився!
Фінішувавши, підійшов до людей, які підтримували бігунів і сказав: "Панове, підтримайте мене!". Став на коліно і зробив пропозицію. Цікаво, що освідчився тоді, коли поруч не було жодного знайомого. Тому нікому було зняти відео цього моменту. Принаймні ми так думали.
Приємно розуміти, що хтось за океаном може щиро порадіти за тебе".
Наталія: "Ми довго не думали і в кінці січня 2018 року одружились. А у День закоханих пробігли тематичний марафон у фаті та з бутоньєркою. Декілька днів тому святкували перший День народження нашого сина.
Щодо спорту у нашому житті, то ми ще певний період активно бігали. Разом подолали марафон в Берліні. Та коли зрозуміли, що я при надії, то відклали свої бігові амбіції на потім.
Спорт був завжди зі мною. Я бігала до 36 тижня вагітності! Зараз ми інколи бігаємо, але великих цілей на спортивне майбутнє не ставимо".
Анна та Ігор Кадченки
Сім’ю Кадченків поєднує два задоволення: біг та подорожі. Під час однієї зі спортивних поїздок Ігор зробив Анні пропозицію, а зараз вони активно привчають до спорту сина. Про історію кохання пари розповіла Анна.
"Ми познайомилися в біговому клубі у 2015 році. Його члени проходили підготовку до забігів на великі дистанції. Спільне захоплення нас зблизило. Ми почали тренуватися разом, потім їздити на забіги у різні куточки України та Європи.
Найромантичніша історія з нами сталася під час поїздки на марафон Ніцца-Канни. За правилами забігу, учасники могли бігти або всю дистанцію (42 км), або ділити її на двох (по 21 км).
Це було романтичне місце: море, пальми, Лазуровий берег. Навіть у листопаді там було тепло. Під час цієї поїздки на березі моря в Ніцці чоловік освідчився. Ми бігали марафони у Варшаві, Києві та Білій Церкві, а півмарафони – у Чернівцях, Одесі та Славутичі. Минулого року планували поїхати у Люксембург, але через обмеження скасували поїздку.
Зараз спорт також є у житті: він нас познайомив, об’єднав і ми тепер маємо перед собою зобов'язання, що продовжуватимемо активно бігати.
У 2018 році у нас народився синочок. Тому і його залучатимемо до спорту. Сподіваємося, разом візьмемо участь у тематичних змаганнях для батьків і дітей".
