Ініціатива "У міста є Я". Як зробити свої міста комфортнішими
"Школа не розвиває нас усебічно. Дає якусь базу. Але я на цьому курсі, щоб дізнатися нове, чого не дає школа", — ділиться Дарія Рудь, учасниця нової хвилі урбанруху. Вона з Бучі, Київської області. Місто відновлюють після російського вторгнення, і Дарія хоче докласти до цього руки.
Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях
— Я маю ідею у своєму місті, Бучі, зробити простір для молоді, підлітків. Де вони зможуть проводити час із користю, дізнатися щось нове. Це може бути й про міжнародні можливості, і про урбаністику, саморозвиток, психологію — як неформальна освіта. Мене не влаштовує, що підлітки марно проводять час і навіть не задумуються над тим, щоб дізнатися щось нове. Тому я б хотіла зробити благодійний проєкт саме в Бучі. З вільним входом, щоб кожен міг проводити там час.
Проблема, що хвилює дівчину, досить поширена серед молоді. Згідно з опитуванням громадської організації "Місто щасливих людей", відсутність місць дозвілля робить нещасливими майже третину підлітків. Ще більш ніж половина опитаних вважають, що їхню думку щодо розвитку міста не враховують.
"Їм не вистачає групи або спільноти, яка буде разом з ними впливати на міста і покращувати міське середовище. Власне на це й спрямована програма. Дати інструменти, показати й об’єднати підлітків у сталу спільноту, яка надалі зробить не один крутий проєкт перетворення Києва або інших міст", — пояснює менторка Надія Огійчук. Вона долучилася до проєкту вперше і курує групу з понад 30 підлітків, кожен з яких має власні урбаністичні ідеї.
Доступність, озеленення, безпека
"Я народився у Києві й планую жити тут надалі, тому необхідно розвивати цей простір. У Києві найбільша проблема, як мені здається, це затори, дороги, розв’язки. Також непродумане містобудування, несанкціоноване будівництво хмарочосів. З цього випливає ще чимало проблем, що створюють дискомфорт у місті. Урбаністика — це не лише про те, як побудувати плюс-мінус логічно, а й щоб ми психологічно відчували себе комфортно", — ділиться учасник Вадим Марунін. Йому подобається концепція містопланування, коли більшість повсякденних потреб і послуг можна отримати у межах 15 хвилин пішки або на велосипеді.
Таку ідею вже реалізували у Парижі, перетворивши жваві магістралі на зелені зони, а навчальні заклади у неробочий час — в місця збору громад. Схожі плани розробляють у Мілані, Барселоні, Амстердамі й низці інших європейських міст. Однак концепція "15 хвилин" не передбачає перетворення будь-якого вільного шматочка на супермаркет. На думку Вадима, у міста, попри розбудову, має залишатися свій унікальний дизайн-код:
— Загальноєвропейські міста відрізняються від Києва більшим дотриманням архітектурних норм. Наприклад, щоб розміщення вивісок не порушувало законодавство і вписувалось в архітектурний стиль будівлі. Це стосується й кондиціонерів, балконів та інших візуальних змін будівлі. У Німеччині, наприклад, це відбувається не тільки на історичних будівлях, а й на всіх, навіть приватних у маленькому селі. Я б запустив цю концепцію у Києві. Розпочати принаймні з центру.
У КМДА правила розміщення реклами затвердили у 2017 році. За цей час демонтували десятки тисячок вивісок, але через прогалини у законодавстві багато підприємців платять штрафи й повертають рекламу знову. Учасники урбанруху позначають цю й інші проблеми на мапі столиці та думають над вирішенням.
Зокрема, молодим активістам не подобаються постійні затори, дискомфортний громадський транспорт, що спонукає пересідати на власну автівку, каналізаційний сморід, відсутність зелених зон, велодоріжок і велика кількість сміття.
"Мені здається, було б класно зробити у нас сміттєпереробний завод, як у Рейк’явіку, тому що у нас величезні гектари сміття на полях поза Києвом, що засмічують природу. Можна було б перероблювати сміття і робити з нього щось корисне. Або хоча б, щоб не так шкодило навколишньому середовищу", — пропонує Дарія. Також вона хоче створити більш доступне середовище для людей з особливими потребами. Зараз таких місць, навіть у столиці, зовсім не багато. Інклюзивність стала пріоритетом в інфраструктурі Києва лише у 2024-му, і помітні результати мають з’явитися аж у 2027-му. Окрім цього, кожен п’ятий підліток не почувається у безпеці в рідному місті. Це пов’язано не лише з війною. Опитані підлітки відчувають агресію та загрози, особливо ввечері.
Втілення ідей
Через проєкт "У міста є Я" пройшло вже 1800 підлітків із 23 міст України. Програма безплатна — фінансується за підтримки міжнародного фонду Ukraine-Moldova American Enterprise Fund. Після серії щотижневих лекцій, зустрічей з експертами та практичних занять підлітки пропонують свої проєкти з покращення. Зокрема, за підсумками першої хвилі вдалось відкрити кінотеатр просто неба. "Ми будемо орієнтуватися переважно на швидкі недорогі проєкти. Якщо це проєкт, що може бути профінансовано донором або іншою ініціативою, то, звісно, я як менторка буду допомагати учасникам, зокрема шукати фінансування на цю ініціативу. Це може бути й спільнокошт, і фандрейзинг. Це буде вирішуватися за результатами навчання", — розповідає Надія Огійчук.
Деяким учасникам програма допомогла зорієнтуватися у подальшій кар’єрі. Платон Дубчак — випускник першої хвилі з Тернополя. Урбаністикою зацікавився завдяки комп’ютерному містобудівному симулятору. Коли шукав поради до гри, замислився над справжніми проблемами власного міста:
— Багато проблем є всеукраїнськими. Наприклад, що будинки зводять аби як. У нас у Тернополі в історичному центрі прямо за драмтеатром, на головній площі міста, збудували величезний багатоповерховий будинок, який видно зараз звідусіль.
Після завершення навчання в проєкті "У міста є Я", він вступив на будівельну спеціальність. Планує створювати інженерну та транспорту інфраструктуру. "Я помітив таку тенденцію у людях, коли вони бачать якусь проблему, наприклад, багато реклами десь висить у місті або машини погано припарковані. І вони просто побурчать, але не повністю усвідомлюють, що з цим робити. І що це залежить не тільки від міської влади, а й від самих людей. Це не міська рада паркує так машини чи розміщує рекламу", — пояснює Платон. Нові ж учасники проєкту вивчатимуть урбаністику протягом трьох місяців — до кінця листопада. Після цього — презентують ідеї, що зможуть змінити їхні міста.