Як європейці готуються до зими: купують дрова, радіють власним родовищам, рахують витрати

Європа готується до суворої зими та пришвидшує темпи відмови від російських енергоносіїв. Холодна зима-2023 може стати випробуванням для економних європейців, які шукають альтернативні джерела енергії, щоб зберегти тепло у домівках.

LIGA.Life розпитала мешканців Швеції, Британії й Норвегії, як у їхніх країнах готуються до холодів, і поспілкувалася з двома експертами.

Росіяни обманом намагаються продавати у Швеції дрова

Один із головних принципів енергетичної політики Швеції – енергоефективність. Тому тутешні сім’ї заздалегідь планують комунальні витрати.

Марія Свенссон виросла в Бердянську, закінчила Запорізький національний університет і поїхала працювати перекладачем до Швеції. Тут вийшла заміж і народила двох дітей. У Швеції живе понад десять років і на власному досвіді знає, як краще економити енергоресурси.

"Великі електронні предмети – пральну і посудомийну машинки, сушильню і сушильну шафу – намагаємося вмикати вночі, з 23.00 до 4.00, – розповідає мешканка Стокгольма Марія Свенссон. – Уночі ми заряджаємо два електрокари – "Теслу" і "Рено". У цей час електроенергія майже безплатна і навіть можна вийти на плюс, якщо витрачати мало. Посуд миємо у посудомийці, бо це економніше за витратами води, ніж мити й ополіскувати руками".

За її словами, у Швеції розмір комунальних платежів залежить від форми власності житла. В середньому, у трикімнатній квартирі площею 80 м², світло коштує близько 1000 крон або $100 на місяць. Усі інші комунальні платежі входять у вартість, яку платять компаніям (умовним житлосервісам). 

Сім’ї Свенссон живе у будинку на 160 м². Зараз світло коштує їм €500-600 на місяць. Але і це багато, тому що зазвичай за електрику в цьому будинку платили €300. Тобто вона подорожчала вдвічі. 

Щоб зекономити на опаленні, шведи активно замовляють дрова для камінів у будинках: "Ми й торік так опалювали, а тепер опалюватимемо набагато більше. Взимку вигідніше обігрівати будинок саме так, – пояснює Марія. – У нас встановлена система "Розумний будинок", є тепла підлога, система автоматично доводить температуру в приміщенні до певної позначки, незалежно від температури на вулиці. Але якщо опалювати будинок каміном, системі не треба витрачати стільки електрики". 

У Швеції нормою у приміщенні вважають температуру 17-19°C, тому вдома шведи ходять у кофтах.

Успішно економити вдається завдяки чіткому плануванню. Шведам це робити легше, тому що існують застосунки, в яких провайдери вказують ціни на послугу за годинами – на добу наперед, а іноді й на тиждень. 

"Наприклад, застосунок на електрику вказує, що зараз вона коштує 3,40 за хв, а через годину буде коштувати 280, потім 800, а потім 0,3. Отже, я знаю, що сьогодні буду вмикати пралку о 20:00, а завтра можу поставити о 6:00. А потім краще дві доби нічого не вмикати", – пояснює Марія. 

Щоб підготуватися до майбутньої зими, сім’я Свенссон намагається замовити й купити багато дров для каміна. Дрова подорожчали приблизно на 30%, але їх практично не знайти. 

"Вони майже всюди розкуплені, – розповідає Марія. – Ми замовили велику фуру, а привезли всього пару мішків. Зараз постачальники навіть не відповідають на повідомлення та дзвінки, тому що починається невелика істерика у людей з приводу зими". 

Водночас, за словами Марії, багато дров везуть із Росії. Але шведи принципові у питаннях політики, тому віддають перевагу дорожчому товару, але з інших країн, частіше з країн Балтії. Частішають випадки обману, коли продавці російських дров обклеюють дрова наліпками зі шведським прапором.

"Але якщо дивитися рецензії та штрихкоди, видно, звідки вони. Шведи жорстко протестують проти купівлі всього, виробленого в Росії", – запевняє Марія. 

Норвегія не обмежує себе в електриці. Але обмежує експорт 

Якщо газу, котрий видобувають у Європі, не вистачає, то в Норвегії й Нідерландах його вдосталь. Це єдині країни, де кількість видобутого газу перевищує споживання. 

Норвегія отримує майже всю електрику завдяки величезним гідроресурсам. Тут багато фьордів (морських заток, що часто тягнуться далеко усередину узбережжя), льодовиків, гірських рік та озер, тому активно працюють гідроелектростанції. Отже, питання економії електрики через наближення зими не стоїть, розповідає Лілія, яка п’ять років поспіль приїжджає до доньки у місто Хоннінгсвог, на острові Магерьоя.

За воду норвежці не платять, вона вважається природним ресурсом. Платять лише за її нагрів, тобто за електрику (воду гріють бойлерами). Опалення теж електричне.

У ванних кімнатах підлога підігрівається. Спальні майже не опалюють – тут температура повітря становить 16-18°C. Люди сплять у піжамах під теплими ковдрами.

"У доньки нижній поверх опалюється кондиціонером, верхній – обігрівачем, – розповідає Лілія. – Якщо прохолодно, вони температуру підвищують, якщо спекотно – знижують. Окрім того, ці електроприлади автоматично вимикаються, коли температура повітря у будинку прогрівається до 20°C, і вмикаються, коли житло охолоджується".

Вартість електроенергії (світла, гарячої води, опалення) залежить від регіону: на півночі вона дешевша (в середньому, з жовтня до квітня включно – 2 000-3 000 крон, або близько 6 000 – 11 000 грн на місяць), на півдні – дорожча (4 000 -5 000 крон, або 15 000-18 000 грн).

Проте Норвегія готується обмежити експорт своєї електроенергії до ЄС. Уряд так вирішив, бо літо не було дощовим і на півдні Норвегії зараз – низький рівень води. А через низьке наповнення водосховищ обмежується можливість експорту.

У комунальні послуги входить не тільки платня за світло, а й плата компанії, що доглядає за житлом (за типом українських житлосервісів). Компанія відповідає за вивезення сміття, зовнішній догляд за будинками (кожен рік їх фарбують і ремонтують), усунення форсмажорів – підтоплення, пожежі тощо. 

Лайфхаки від англійців

Із загостренням енергокризи в Європі будь-які обмеження стануть ще одним ударом для країн регіону, що покладаються на дешеву норвезьку гідроенергію, щоб забезпечувати себе світлом. Велика Британія є однією з країн, що найбільше залежать від норвезького експорту. Якщо влітку вона експортує світло до Європи завдяки родовищам нафти у Північному морі, то взимку – імпортує.

У березні вартість електрики в Англії піднялася майже вдвічі, наступне її подорожчання планують у жовтні.

Українка Марія разом із чоловіком переїхала до Англії на початку 2000-х. Тут вони створили сім’ю, мають трьох дітей. 

"Узимку через прохолоду в будинках одягають теплі шкарпетки та ще одну кофту, а то й дві. Опалення завжди за часом: частіше вимикають на ніч, а вмикають лише коли найбільше людей удома – вранці й перед сном. Для економії води використовують машинки, що миють, збирають дощову воду. Деякі англійці примудряються не змивати унітази, але це, здається, занадто.

Часто в Англії можна побачити сонячні батареї на будинках, усередині приміщень обов’язково використовують енергоощадні лампочки. Електроприлади працюють у "дешевий" час – зазвичай уночі, але якщо є сонячні батареї, то краще вдень. Прання відбувається на низьких температурах – максимум 30°C. А сушити білизну краще на вулиці, якщо суха погода.

З огляду на те, що за тарифами зима може бути суворою, сім’я вже зараз "затягує пояси". По-перше, всі вчаться вимикати після себе світло в будинку. Також заощадити гроші допомагають такі лайфхаки:

• поворот нагрівального термостата вниз на 1 градус – заощаджує до £55;

• використання світлодіодних лампочок – заощаджує до £30;

• вимкнення приладів у режимі очікування – економія до £35;

• скорочення використання сушильної машини – заощаджує до 40 фунтів стерлінгів;

• якщо не переповнювати чайник і нагрівати лише те, що потрібно – буде економія до 22 фунтів стерлінгів.

По-друге, більш ретельно вивчають пропозиції компаній щодо ціни на комунальні послуги. Так можна знайти нову знижку чи вигідну пропозицію. 

По-третє, через те, що бензин подорожчав, дорослі й діти пересіли на велосипеди. Автопоїздки планують лише у разі необхідності. 

Як запозичити у європейців звичку економити

У більшості країн Європи зростають тарифи на світло й газ. Як зазначає координаторка житлово-комунальних і енергетичних програм громадянської мережі "Опора" Тетяна Бойко, з початку року у Німеччині тарифи виросли у 4-5 разів, у Британії – у 5-6 разів. 

"Влада зараз не регулює тарифи і споживачі платять стільки, скільки це коштує. В Україні інша система: існує непряме субсидування й уряд штучно стримує ціни на енергоресурси, але газ треба докуповувати і рано чи пізно проблема оплати ляже на плечі користувачів. Поки що українцям не будуть збільшувати тарифи, уряд сподівається, що західні країни допоможуть закрити борги, але це великі суми, які доведеться знаходити в держбюджеті", – пояснює Бойко.

Непросту фінансову ситуацію може ускладнювати неекономне використання енергоресурсів українцями.

"У європейців – трохи інша модель поведінки, ніж в українців, – зазначає експертка. – Всі мешканці думають про те, як економити і ця економія відчувається на кожному кроці. Разом з тим, наприклад, у Британії кожна четверта сім’я не в змозі буде обігрівати свій будинок достатньою мірою, тому уряд говорить про створення публічних місць обігріву (у бібліотеках, церквах тощо).

Водночас в Україні можуть бути перегріви й недогріви в будинках через незбалансовану систему теплопостачання. Тому загалом у будинку може бути 26-28°C, або на одних поверхах може бути 28°C, а на інших холодно".

Фахівці зазначають, що політика економії впроваджується в Європі кілька років і Україні нереально буде без інвестицій за короткий час тут щось змінити.

Європейці планують свою діяльність на далекий горизонт (приблизно 20 років). Про це каже голова Асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк. Натомість в Україні тривалого планування немає. 

"І якщо в Європі логіка – як це зробити менш шкідливо для середовища, то в Україні – як це зробити дешевше. Тому в Європі застосовують дорожчі технології і переходять до систем централізованого теплозабезпечення, а в Україні народ ставить індивідуальні газові котли, від яких ЄС відмовляється".

У Європі сама система спонукає економити енергоресурси, тому що там працюють ринкові умови й на енергію – чесна ціна. Тому щодо наступної зими експерти одностайні – треба запозичувати європейський досвід і готуватися до того, що буде холодно.

Святослав Павлюк пояснює, що на відносно безпечних територіях про багатоквартирні будинки з централізованим опаленням має подбати місцева влада. Бо "місто має можливості на це впливати". 

Натомість людям, які мають газові котли і мешкають у містах, що під обстрілами, Павлюк радить подбати про резервні генератори живлення. Можуть і не знадобитися, але перестрахуйтеся. Кожен котел, що стоїть удома, споживає електроенергії від 60-80 до 120 Вт. Розумно буде купити на 20 квартир один генератор на 3,5 кВт (коштує 20-40 000 грн). У разі аварії можна кинути дроти переносками по квартирах і запустити принаймні котли для опалення. Але це не розв'яже питання приготування їжі. 

Якщо у вас сонячна електростанція, переконайтеся, що вона може працювати в автономному режимі. Багато станцій мають мережні інвертори, що підлаштовуються до зовнішніх мереж і частоти 50 герц. Але якщо щезне 50 герц, то станція "сліпне" і не працює. 

"Має бути гібридний інвертор, інакше може виникнути ситуація, коли ви маєте десятки кіловат сонячних панелей, а не будете мати від чого зарядити телефон", – каже експерт. 

Також, якщо є можливість, поставте в квартирі чи в приватному будинку теплові насоси (вартість близько $1 000). Це кондиціонери, що вміють працювати в реверсному режимі, перекачуючи тепло ззовні. Тобто на затрачений 1 кВт електроенергії ви отримуєте 4 кВт тепла.

Тетяна Бойко, яка працювала з мешканцями найбільш постраждалих від війни міст (Бучі, Ірпеня, Маріуполя), радить кожному ОСББ купити одну буржуйку і поставити її в зручному місці на випадок критичної ситуації.  

Наразі ж Павлюк не радить ставити у квартирах буржуйки, бо у разі неправильного використання з’явиться питання пожежної безпеки. 

Більше про буржуйки і те, як підготувати своє помешкання до зими, читайте тут: Не купуйте "буржуйки" в квартири! Чим обігріти різні оселі і як підготуватись до зими

Альона Семко, для LIGA.Life