Як добротою не годувати шахраїв: що слід знати про благодійність перш ніж витягти гаманець
Але чи варто витягувати гаманець одразу? Чи замість допомоги ми підсилимо шахраїв, які прагнуть скористатися нашою добротою?
За даними загальнонаціонального соціологічного дослідження Zagoriy Foundation за серпень минулого року, понад 60% українців ставали благодійниками протягом останнього року.
Але не всі кошти могли піти тим, кому вони призначались. Розбираємо в LIGA.Life.
Під пильним оком шахраїв
Сотні повідомлень про збір коштів на лікування починаються приблизно однаково: потрібна велика сума, лікування тривале і дороговартісне. Як зазвичай вчиняє той, хто потребує допомоги?
Спочатку віддає свої заощадження, потім звертається до рідних і друзів, а якщо й цього недостатньо – телефонує до благодійних фондів, пише пости в соцмережах, підкріплює їх документами з мокрими печатками і номерами банківських рахунків.
Утім, уже на цьому етапі збирач коштів може стати жертвою шахраїв. Одну з таких історій розповіла мама Анастасії з Чорткова на Тернопільщині, про це писала і міськрада.
Жінка звернулася до людей у соцмережах із проханням допомогти на лікування дитини. Їй зателефонували шахраї. Пообіцяли допомогти. Та спершу попросили зробити кілька маніпуляцій з банкоматом. Жінка запідозрила лихе і повідомила в Facebook їхні контактні дані, аби попередити інших.
Про подібну ситуацію розповів одесит Віталій Свічинський, який оголосив про збір коштів на лікування сина: телефонувати з пропозицією "допомогти" стали його дружині.
"Ці покидьки б’ють у найболючіше, розуміючи, в якому стані батьки, і розраховуючи на те, що ніхто не розбиратиметься, коли йдеться про дитину", – написав тато хворого хлопчика.
Директорка "Українського форуму благодійників" Поліна Нюхіна каже, що збір коштів, особливо на приватні картки, часто під пильним оком шахраїв, які їх зламують.
"Уявіть, людина назбирала на операцію шалену суму, яку в неї вкрали. Рахунки благодійних організацій є більш захищеними, їх зламати не так просто, бо вони належать не приватній особі, а юридичній", – говорить Нюхіна.
"Фонд" в овечій шкурі
Ще одна схема обману тих, хто потребує допомоги і оголошує про це публічно, – "фейкові" фонди або навіть справжні організації, які під реальну хвору людину організовують збір необлікованих коштів.
А реальному "клієнту" їх ніколи не перераховують. Або перераховують мізер.
Цю історію розповіла Ірина (особисті дані змінені). Її знайшов благодійний фонд п’ять років тому. Зустріч обернулася на понад піврічні намагання забрати інформацію про своїх хворих дітей і припинити збір коштів.
Спочатку зателефонував засновник фонду, згодом додому прийшли його волонтери, дівчина і хлопець. Попросили паспорт, свідоцтво про народження дітей, завірені лікарняні виписки і запропонували поставити скриньки. Уклали договір, копію якого Іра так і не отримала.
"Якось подзвонив чоловік, сказав, що перекинув 3 000 грн і ще перерахує. Але гроші мені не надійшли. Якби не той дзвінок, не знала би, що вони є. На скриньках був вказаний благодійного фонду, не мій. Я просила не роздувати мою історію, але скриньки поставили скрізь. Якось заходжу в аптеку, де стояла одна з них. Запитала працівників, чи допомагають люди. Відповіли, що так, доволі великі суми. І що чоловік щотижня приїжджає, забирає", – розповіла Іра.
Коли коштів не було протягом кількох місяців, жінка зателефонувала до фонду і почала вимагати пояснень. Волонтери стверджували, що прийшла надто мала сума, 100-200 гривень. А потім припинили відповідати на дзвінки.
"Люди свято вірили, що мені йдуть шалені кошти на рахунки. Були й такі, хто запитував: "Тобі багато допомагають, як діти?" А я не знала, що відповісти", – каже жінка.
Згодом виявилося, що фонд був зареєстрований на документи підприємця, який сказав, що поняття не мав про цю ситуацію. Ірина з’ясувала, що стала не єдиною жертвою шахрайської схеми.
Чоловік, який звертався до неї, займався "благодійністю" багато років і встиг "допомогти" в такий спосіб не одній сім'ї. Попри це, її заяви до поліції нічим не закінчилися.
Непрозорі скриньки
Збір коштів у скриньки – теж ризик для благочинців. Потрібно перевіряти, чи є на скриньці "пломба" (печатка з назвою організації, що збирає кошти і підпис відповідальної особи), чи в такий фонд є в офіційних реєстрах, чи подає звітність тощо.
Якщо зі скринькою стоїть людина, слід запитати про її документи, договір, чи є довіреність на збір. У людини, яка проходить повз таку скриньку у супермаркеті чи на перехресті людної вулиці, на перевірку немає часу – вона реагує на емоційне оголошення з обличчям змарнілої дитини і спокійно кладе гроші.
Скільки з цієї суми потрапить до родини хворого, відомо тільки тим, хто безпосередньо працює зі скриньками.
Я провела експеримент і спробувала перевірити фонди, які збирають пожертви у скриньки в нашому місті.
Першу знаходжу у великому супермаркеті: опломбована, фонд існує, дані збігаються з даними на сайті.
Люди, які потребують допомоги, реальні – є сторінка мами одного з постраждалих дітей в соцмережах, там ряд постів про хворобу сина. Телефоном жінка підтвердила, що фонд дійсно допомагає.
Однак договору з супермаркетом фонд не має, кажуть в адміністрації. Додають, що власники довіряють фондам, тож дозволяють розміщувати скриньки. Утім, скринька без волонтера – великий ризик. Судовий реєстр рясніє провадженнями про викрадення таких пожертв.
За кілька кварталів від супермаркету гроші збирає жінка років 50-ти. Каже: майже щодня приїжджає з області, стоїть у центрі міста зі скринькою, а в обід їде назад. За день витрачає 2,5-3 год на проїзд, оплачуючи за дорогу 120-150 грн.
"Ви не маєте права вимагати документи, але я покажу", – каже волонтерка на прохання. Знімає рюкзак, дістає чорну товсту папку, поспішно гортає, демонструє довіреність, статут фонду.
Шукаю фонд у соцмережах, сайт, заходжу на сайт реєстру громадських формувань, в реєстр судових рішень, аби переконатися, що фонд не фігурує у кримінальних справах. Аби додатково переконатися, що це не шахрай, телефоную за вказаним на сайті номером і питаю, чи працюють їхні волонтери у цьому місті. Підтвердили, що так.
"Квитки на дорогу в обидва напрямки компенсуємо з адміністративних витрат. У нас є кілька напрямків роботи. Волонтери не отримують грошей, а одяг, речі, інші цінності за свою працю. Всі кошти, які надходять в скриньки, волонтери заносять у банк і ставлять на рахунок", – переконують у фонді.
Утім, звітність на сайті у цьому благодійному фонді – лише за минулі роки, і прозорої публічності звітності теж немає.
Експерти з благодійності переконують, що надійніше переказувати кошти не в скриньку, а через благодійну організацію.
"Коли ви віддаєте гроші благодійній організації, маєте всі юридичні права отримати звіт: коли витратили кошти? Чи допомогли дитині? А якщо віддаєте гроші фізособі, наприклад, волонтерам, або безпосередньо батькам чи тим, хто ними себе називає, звіт про витрачені кошти можете отримати тільки на підставі рішення суду", – каже директорка "Українського форуму благодійників" Ірина Гуцал.
Соцмережі: фейк чи реальний збір коштів?
Історії про збір благодійних пожертв на лікування важких недуг – поширені схеми шахраїв у мережі.
"Від 50 до 500 грн одним платежем – стільки грошей пересилають люди шахраям. Буває, більше", – каже Ігор Амальгамбетов, один з адміністраторів групи у Facebook, в якій виявляють і викривають таких шахраїв.
За його словами, злодії часто створюють фейкові групи "допомоги", іноді повністю вигадані, а іноді роблять клони реальних груп. Для прикладу, група Амальгамбертова виявила, що тут фейковий благодійний фонд "Ми мами" крав фото і дані дітей зі справжніх зборів, змінюючи реквізити, там шахрайка брала фото справжніх малюків і тексти їхніх історій переважно з уже закритих зборів реального фонду "Мама і немовля". Вона не змінювала номер рахунку організації, тільки номер картки керівника.
"Загалом це були явні фейки і реквізити давно засвічені як шахрайські. Після виявлення шахрая скаржимось до адміністрації Facebook, щоб заблокували сторінку, інформуємо користувачів. А іноді питаємо у справжніх групах, фондах або у людей, чиї дані вони виставляли, щоб пересвідчитися", – каже Ігор.
До алгоритму перевірки благодійного фонду додають перевірку номерів рахунків, телефонів, груп і сторінок, звідки шерять інформацію. Також можна звернутися до адміністраторів груп. Зазвичай перевірка займає кілька хвилин.
Тому головне правило відповідального благодійництва таке: перш ніж жертвувати гроші, маєте бути на 100% впевненими, що їх витратять за призначенням.
Як перевірити благодійний фонд на прозорість?
"Ми як експерти Українського форуму благодійності неодноразово отримували дзвінки з проханням дати відповідь, доброчесний цей фонд чи ні. Але це мають з'ясувати відповідні органи. Ми можемо тільки підказати, які питання має поставити собі благодійник, щоб вирішити: жертвувати чи ні цьому благодійному фонду", – каже Поліна Нюхіна з "Українського форуму благодійників".
Ось їхні рекомендації:
фонд має бути зареєстрованим у Єдиному реєстрі громадських формувань та / або Єдиному реєстрі підприємств і організацій;
засновником і виконавчим органом фонду не може бути одна і та ж особа;
добропорядний фонд має сайт і сторінки в соцмережах, повинен надавати інформацію про волонтерів, які працюють зі скриньками чи в інший спосіб збирають кошти, договори з отримувачами коштів зі згодою на їх збір тощо;
фонд має звітувати про свою діяльність максимально швидко і прозоро;
прозорі фонди завжди готові надати всі необхідні документи і звіти на прохання жертводавця.
За даними YouСontrol, на сьогодні зареєстровано понад 30 000 благодійних організацій. Зі слів директорки Українського форуму благодійників, в Україні немає централізованої статистики благодійних організацій, але є карта благодійності України, в якій щороку оновлюється інформація.
Поліна Нюхіна каже, щоб потрапити на карту, очільники благодійних фондів мають самі звернутися до УФБ, подати необхідні документи і пройти перевірку. Фонд повинен підтвердити прозору діяльність, мати власний сайт чи сторінки в соцмережах, вчасно публікувати актуальну інформацію щодо звітності.
"Карта благодійності формує довіру до організації. Те, з яких причин благодійні фонди не поспішають потрапляти на карту, треба питати у них", – каже директорка.
Що кажуть правоохоронці
У відповідь на запит до Департаменту кіберполіції Національної поліції нам повідомили, що не ведуть окремої статистики за кількістю звернень громадян щодо шахрайства у сфері благодійності. Загалом до них за 2015-2020 роки надійшло понад 120 000 електронних звернень.
Щоб не стати жертвою шахрайства під виглядом збору грошей на благодійність, кіберполіція радить:
ретельно перевіряти достовірність інформації про збір коштів та документи;
уточнити інформацію в медзакладі, чи дійсно на лікуванні перебуває пацієнт, прізвище якого вказане в оголошенні про збір коштів;
перш ніж перевести гроші на благодійність, перевіряти номер банківської карти або номер телефону на сайті кіберполіції у розділі "STOP FRAUD". Можливо, шахраї вже є у базі даних.
Леся Пиняк, для LIGA.Life