Чому не потрібно здавати гроші на штори у школи й садки, і де ці кошти є
Фраза "Тепер здаємо гроші на штори" свого часу стала окремим мемом у спільноті українських батьків школярів. Ще декілька років тому мало які батьківські збори на початку нового навчального року обходилися без цього заклику вчителя або представників батьківського комітету.
"Зараз я ігнорую групу активних батьків, які завжди придумують якісь закупи, посилаючись на прохання школи. Втомилася і не бачу сенсу. Але в початковій школі ми всі вправно здавали і на дрібні меблі, і на господарчі товари. Штори, наприклад, купували аж двічі за перші чотири роки", – розказує мама київської школярки Ольга.
Куди зникають попередні штори? Це запитання багато років ставили собі батьки з навчальних закладів різних куточків України.
"Діти зіпсували", "чистка дорожча за нові", "попередній клас купував за свої гроші і забрав, переходячи в інший кабінет", "треба оновити, хіба ви не хочете своїм дітям затишку" – типові приводи називали батькам, яких ми запитували.
"Я не хотіла сперечатися за ті штори і запитувати, навіщо нам нові через два роки. Точно знаю, що перші були білі тюлеві і нові стали такі самі, тільки з якимось драпіруванням", – згадує з усмішкою Ольга.
Однак штори, як і інші необхідні для забезпечення навчального процесу товари, мають купувати і купують за бюджетні кошти.
Лише за останні два роки на штори, портьєри, жалюзі, ролети і тюлі для шкіл і дитячих садків витратили майже 40 млн грн.
У 2020 році їх закуповували активніше: тоді на це пішло 24,5 млн грн. Цьогоріч за дев’ять місяців на таку потребу встигли витратити 14,5 млн грн.
Найбільше шторами закупилися на Київщині – на 7 млн грн.
Друге місце посіла Львівщина – тут їх придбали на 3,7 млн грн.
Третю позицію з витратами 3,2 млн грн на штори розділили між собою Сумщина та Харківщина. А ось Чернівеччина порівняно з ними пасе задніх: тут за два роки за штори заплатили трохи більше 170 000 грн.
Чи є серед цих закупівель ваша школа, можна перевірити в таблиці.
Навіть якщо вам не вдалося знайти там свою, радимо перевірити закупівлі самої школи або департаменту, управління чи відділу освіти, якому вона підпорядкована, на онлайн-мапі закупівель шкіл чи DOZORRO.
Дивитися, що придбала ваша школа, корисно, щоби розуміти, які її потреби і так уже профінансували.
Адже попри те, що комунальні школи й садочки утримують коштом місцевих бюджетів, побори з батьків досі не рідкість.
Ще декілька років тому збором грошей на шкільні потреби часто займалися самі вчителі.
Однак Міністерство освіти і науки роз’яснювало, що вони не мають права такого робити. Зокрема, у 2018 та 2020 роках розіслало освітянам листи, у яких підкреслювало безоплатність здобуття шкільної освіти та те, що будь-які форми тиску на батьків щодо сплати коштів чи придбання будь-чого – незаконні.
Проте подекуди гроші збирають не вчителі та адміністрація закладів освіти, а самі батьки. Точніше, їхні комітети. І притягнути їх до відповідальності через примусові побори практично неможливо, адже юридично вони не мають жодного стосунку до фінансових справ школи чи дитсадка.
Найбільш ефективно це працює з першачками і в початковій школі, коли діти ще сидять в одному класі. Тоді батьки прагнуть зробити цю кімнату максимально комфортною. І запитання, скільки ж на школу витратило районне управління освіти та що саме замовляв на рік директор закладу, на початку навчання ще не виникає.
Схожий алгоритм був і у киянки Наталки, якій вдалося влаштувати дитину в комунальний дитсадок на перенаселених Осокорках.
"Садочок хоча й зовсім новий, його здали в експлуатацію разом з нашим мікрорайоном, але закупівлю декору і облаштування в групи максимально перекладали на батьків. Хоча зараз складно зрозуміти, це дійсно були важливі потреби для групи чи просто батькам хотілося зробити все якнайкраще – на їхній погляд" – згадує мама.
"Перші потреби – ті cамі штори, коврик, щось у групу з дрібних меблів – нам точно говорили вихователі. Але зараз, коли ми в цій групі вже третій рік, а батьківський комітет все придумує нові витрати (останньою була кліматична техніка), я вже впевненіше кажу в групі батьків, що з мене досить і не здаю гроші", – розповідає Наталка.
Якщо ви самі вирішили допомогти школі чи дитсадку, один із захищених способів це зробити – перерахувати кошти на казначейський рахунок освітнього закладу.
Такі самі рахунки має і місцеве управління чи департамент освіти. Ви можете вказати цільове призначення грошей: наприклад, що перераховуєте їх для ремонту кабінету чи закупівлі обладнання. Далі ці кошти витрачають так само, як і бюджетні. Тобто всі закупівлі за них проводитимуть через Prozorro.
Що ще можна зробити, щоби допомогти школі зручним для себе способом, а також як посприяти виділенню коштів на шкільні потреби, є у спеціальному посібнику для батьків. Тут є інструкції і про те, як правильно оформлювати батьківські внески, і про те, як писати запити до адміністрації школи чи управління освіти. Ці пояснення допоможуть вам дізнатися, на що кошти вже виділяли, і повідомити про потребу профінансувати щось ще.
Ярослав Пилипенко та Леся Падалка, cпеціально для LIGA.Life