"Спорт мотивує". Як у Києві проходили національні змагання Ігор Нескорених 2025

У 2025 році Україна вп’яте візьме участь в Іграх Нескорених. Відбір до національної збірної пройшов у Києві з 31 травня до 2 червня. Участь у ньому взяла рекордна кількість людей — 329 військовослужбовців та ветеранів, які отримали травми, поранення чи захворіли, виконуючи бойові завдання на фронті. Упродовж червня серед них оберуть 35 учасників національної збірної, яка представлятиме Україну на Іграх Нескорених у Канаді. 

LIGA.Life побувала на всеукраїнських змаганнях із настільного тенісу та баскетболу на кріслах колісних і запитала в учасників відбору про їхню мотивацію. Чому військові та ветерани хочуть долучитися до української збірної Ігор Нескорених та який шлях можуть обрати після? Дізнавайтеся у матеріалі. 

Настільний теніс

Всеукраїнські змагання з настільного тенісу розпочалися у Києві з самого ранку. У залі палацу спорту "Венето-Sport" розставили зо два десятки ігрових столів, до яких по черзі парами викликають гравців.

Серед учасників є вже знайомі обличчя зі збірних України на Invictus Games у Торонто, Сіднеї, Гаазі та Дюссельдорфі. Вони не претендують на участь у складі цьогорічної збірної, а прийшли підтримати нових учасників — відрізнити останніх можна за жовто-чорними футболками із тризубом і написом "Воля сильніша за тіло". 

За одним зі столів щойно дограв третю партію Олександр Піскун із Кривого Рогу. Чоловік дістав поранення під час звільнення Лисичанська у 2014 році. У 2019-му Олександр вперше взяв участь у відборі до національної збірної Invictus Games, а наступного року долучився до Warrior Games. 

"Минулого року я брав участь у відборі (на Ігри Нескорених. — Ред.) у Львові. Отримав "золото" з настільного тенісу і "бронзу" зі стрільби з лука. Сьогодні, думаю, буде "срібло". (...) Я вже був сьогодні на змаганнях із велоспорту, тому руки трішки забиті. Але хлопець, якому я програв, дійсно дуже сильний. Він знає, що таке ракетка, що таке м’яч, і він чудово грає. Тому я задоволений, що нормально йому програв", —  розповідає чоловік після завершення гри. 

Він зазначає: участь у національних змаганнях — це насамперед про спілкування з побратимами та заряд енергії на весь рік. А ще — про увагу і повагу суспільства до тих, хто віддав найдорожче — своє здоров’я. 

"Цього року хлопців більше. По-перше, через популяризацію самих Ігор Нескорених. А по-друге, тому що повномасштабна війна триває і класні хлопці, цвіт нашої нації, які мають формувати наше майбутнє, зараз гинуть, отримують поранення і каліцтва. Але це справжні хлопці, тому вони не здаються. Вони приїжджають сюди не заради перемоги, а заради спілкування одне з одним, заради взаємопідтримки", — додає Олександр. 

Баскетбол на кріслах колісних

Після невеликої перерви та хвилини мовчання у пам’ять про полеглих захисників України у залі розпочинаються національні змагання з баскетболу на кріслах колісних. Учасники відбору розподіляються на команди у жовтих та сірих футболках. Деякі з гравців не мають видимих травм чи поранень, однак умови для всіх однакові: міцна фіксація у кріслі колісному, якщо встанеш — фол. 

Десятеро учасників займають свої позиції, свисток, починається гра. За кілька секунд м’яч опиняється у руках гравця команди "сірих". Передача, кидок у кільце — повз. Потім ще кілька успішних спроб від обох команд, і гра завершується перемогою гравців у сірих футболках. 

Один із них — Дмитро Рибаченко із Гостомеля. Хлопець став на захист України ще у 18-річному віці. Повномасштабну війну зустрів на Донеччині, а 7 березня 2022 року отримав поранення у бою під Бахмутом. 

У грудні 2023-го Дмитро взяв участь у відборі до української команди на змагання Повітряних Сил США 2024, а цьогоріч вирішив спробувати свої сили у всеукраїнських змаганнях Ігор Нескорених. Окрім баскетболу, він обрав плавання (50 метрів вільним брасом) і пауерліфтинг. 

Хлопець зізнається: раніше, навіть до поранення, практично не займався баскетболом — більше полюбляв футбол. Утім, зараз баскетбол на кріслах колісних йому подобається найбільше з усіх адаптивних видів спорту, в яких він бере участь на Іграх Нескорених. 

"Я живу, в принципі, тим, що можу займатися хоч спортом. Це мотивує дуже сильно. Я знаходжу те, що мені подобається, і намагаюся розвиватися в цьому", — пояснює Дмитро свій вибір долучитися до національного відбору на Ігри Нескорених 2025. 

Участь у збірній України на Invictus Games. А що далі? 

Учасники попередніх національних збірних на Іграх Нескорених у Торонто (Канада, 2017 рік), Сіднеї (Австралія, 2018 рік), Гаазі (Нідерланди, 2022 рік) та Дюссельдорфі (Німеччина, 2023 рік) не можуть представляти Україну цьогоріч. Але це не означає, що шлях людини в Invictus Games завершився. 

Приміром, учасник минулорічної збірної Дмитро Полов’ян із Рівненщини цього року став асистентом тренера. У 2023-му хлопець представляв Україну на Іграх Нескорених у трьох дисциплінах: плавання, стрільба з лука і баскетбол на кріслах колісних; а зараз і сам допомагає тренеру з плавання готувати майбутніх учасників. 

"Я вже вдруге асистент тренера з плавання. Вперше спробував на відборі до United States Air Force and Marine Corps Trials. (...) Мені було цікаво побувати в цій ролі. Потрібно розвиватися, тому я вирішив спробувати себе асистентом", — розповідає Дмитро. 

До участі в Іграх Нескорених цьогоріч, каже хлопець, його мотивувала атмосфера єдності та підтримки: