Вадим Гутцайт: Немає сенсу виділяти бюджет на дитячі спортшколи. Є місцева влада, спонсори

Вадим Гутцайт заявляє, що його ціль - олімпійські медалі. Утім, до його компетенції входить не лише олімпійський та професійний, але й масовий спорт і заохочення українців більше рухатися. Про це ми й вирішили поговорити.

На розмову міністр виділив 45 хвилин. Він емоційно реагував на усі запитання про конкретні цифри і заявив, що формує політику в спорті, а не є міністром фінансів. На наступний день після інтерв'ю міністр вибачився. Заради того, щоб наші читачі мали максимально конкретну та повну інформацію, ми видалили з інтерв'ю усі грубості та сперечання міністра та дозволили йому доповнити матеріал цифрами.

Про Олімпійські ігри в Україні

 

- В інтерв’ю Tribuna.com ви говорили, що президент дав вам завдання і ви прораховуєте бюджет на проведення Олімпіади в Україні. 

- Ми ще не  дійшли до етапу прораховування бюджету.  Наразі дивимось, чи це можливо, яка в нас інфраструктура, що потрібно зробити для проведення Олімпійських ігор чи змагань високого рівня. Є намір і ми над цим працюємо.

- Є перші результати?

- Команда Міністерства молоді та спорту тільки починає працювати над цим питанням. Зараз отримуємо технічні завдання, і тільки потім будемо приймати рішення: що потрібно робити, що побудувати.

- Скільки місяців вам потрібно на збір інформації?

- Точно не можу сказати, але не менше місяця.

Можливо, будемо проводити Юнацькі Олімпійські ігри. Зараз потрібно зрозуміти, що потрібно, щоб провести Юнацькі ігри. Потім прорахувати бюджет. 

У держави є намір провести якісь великі змагання в Україні, як Євро-2012, Ліга Чемпіонів. Наприклад, можливо провести Юнацькі Олімпійські ігри. Чому не будувати країну, не популяризувати? Колись я спілкувався з людиною, яка ініціювала проведення Євро-2012 в Україні. З нього теж сміялись, як зараз з мене. Але ж Євро-2012 провели, як і Фінал Ліги Чемпіонів, Євробачення. Тобто потенціал для масштабних заходів європейського рівня в нас є.

- Так, але у нас досі є борги за Євро-2012, і є пандемія.

- Але це ж не тільки розвиток спорту, це ж і популяризація країни. Це будуть будуватися дороги, буде будуватися щось нове в країні. 

- Але на це потрібні гроші.

Ми плануємо, що у нас будуть кращі умови, більше грошей. 

Якщо не ставити амбітні цілі, то навіщо тоді працювати? Олімпійські ігри 2030 року – це складніший, дорожчий проєкт, як і Літня Олімпіада - 2032 рік. Я вважаю, що через 10 років наша країна підніметься.

 

Про фізкультуру у школах і садках

 

- Ви задоволені рівнем фізкультури в школі, який існує зараз?

- У мене ще не було часу вивчити, як працює фізкультура. Ми не контролюємо в школах спортивні уроки і фізичне виховання. Це компетенція МОН та місцевих органів влади.

- Ми не кажемо, що ви контролюєте. Але якщо у вас в стратегії записаний план, щоб 30% українців займалися спортом, то мотивація дітей займатися спортом залежить від того, наскільки їм подобався спорт у школі.

Фізкультура справді розвиває та може дати поштовх далі займатися спортом. Аби діти хотіли займатися спортом, треба розвивати ДЮСШ, підтримувати розвиток секцій різних видів спорту через облаштування спортивних залів та майданчиків. Треба займатися популяризацією спорту та створенням умов, щоб для дітей спорт, як мінімум, став способом проведення дозвілля і, як максимум, переріс у професійний вектор.

Будучи школярем я, наприклад, спробував себе у різних видах спорту: від баскетболу до плавання. І це було саме дозвіллям. Фехтування також було на початку дозвіллям, проте, завдяки тренеру, переросло в професійне життя.

Про дитячо-юнацькі спортивні школи

 

- Ви фехтувальник, у кожному райцентрі немає гуртка з фехтування. За статистикою у нас найпопулярніший футбол, далі є ще волейбол, баскетбол, бокс.

- Популярно в країні те, що розвивається у ДЮСШ, в яких є практично усі види спорту: і олімпійські, і неолімпійські. У Києві розвиваються практично всі види спорту.

- Я хіба у будь-яке ДЮСШ можу піти, щоб займатися фехтуванням? 

- Ні, потрібно дивитися, які види спорту є в конкретних ДЮСШ, які там тренери. З фехтування тренерів небагато, як і з багатьох інших видів спорту. 

Наприклад, у Києві розвиваються практично всі види спорту.

Потрібно вирощувати і заохочувати тренерів працювати в регіонах. 

Держава для цього робить максимально можливе. Наприклад, з січня цього року збільшено зарплату тренерам ДЮСШ. Зараз, залежно від стажу роботи, дитячий тренер може отримувати від 10 000 грн до 30 000 грн.

- Наскільки через ДЮСШ реально виростити олімпійського чемпіона, і в яких видах спорту ми сильні?

- Абсолютно реально. Діти приходять в ДЮСШ з 5 років  й можуть там займатися до 23 років (в залежності від виду спорту).  

Коли діти починають показувати результат, переходять до шкіл вищої майстерності (як комунальні, так і державні). Фінансуються вони відповідно з місцевого або державного бюджетів, залежно від форми власності. Потім спортсмени стають кандидатами в збірну команду України, починають виступати за збірну. Далі можуть пробитися й на Олімпіаду

- Якість тренерів там яка?

- Не можуть бути всі великі тренери. Є добрі тренери, є, які навчаються, є, які після університету. Потім, коли діти починають показувати результат, вони переходять до вищих шкіл – шкіл вищої майстерності. І це теж державні школи, які фінансуються або місцевою владою, або з бюджету. Потім спортсмени стають кандидатами в збірну команду України. І починають виступати за збірну.

ДЮСШ фінансується за рахунок місцевих бюджетів. Що стосується шкіл вищої спортивної майстерності, то всього в Україні їх 34: одна державна, 4 фізкультурно-спортивних товариств, решта – обласні. Фінансування державної ШВСМ цього року 11 млн грн. На наступний рік передбачено 21,8 млн грн. 

- Тобто в Україні достатньо розвинена інфраструктура і достатньої якості тренери, щоб виховувати олімпійських чемпіонів?

- Ні, саме про це я і кажу. Інфраструктуру треба розвивати. Працюємо над тим, щоб було краще, щоб тренери проходили семінари, щоб зростали разом зі спортсменами, піднімали планку.

- Нещодавно у вас в кабінеті була Марина Мороз -  володарка Кубка світу з кікбоксингу, перша і єдина українка в UFC. В інтерв’ю нам вона розповідала, як вчилася в Дніпрі в Інституті фізкультури і наскільки застарілі методи були в її викладачів. І ці люди вчать студентів застарілими знаннями, які вони потім несуть у школи та спортивні гуртки. Ви задоволені підготовкою таких кадрів в Україні, ви звертаєте на це увагу?

- Ми звертаємо на це увагу, бо хочемо, щоб тренери фахово працювали. Але Міністерство не може відповідати за те, які тренери працюють в ДЮСШ, ми можемо тільки розробляти політику, надавати їм рекомендації. 

Є місцеві керівники структурних підрозділів, які опікуються питаннями спорту та які контролюють як ДЮСШ працюють, які тренери викладають (фахові чи ні), які результати.

- Питання підготовки кадрів - це системна історія.

- Є люди, які фахово працюють, є, які не достатньо.

- Яке у нас співвідношення фахових до нефахових людей, які тренують наших дітей?

- Я гадаю, що більше фахових.

- Ви як Міністерство спорту можете разом з Міністерством освіти змінити навчальні програми. Ви над цим працюєте?

- Потрібно подивитись, що ми можемо змінити.

- Ви це ще не вивчали?

- Ні. Я на посаді тільки пів року і, на жаль, є багато питань в безпосередній компетенції Мінспорту, які потребують вирішення. Але згоден, що у питанні фізичного виховання має бути синергія дій Міносвіти і Мінспорту.

- Плануєте програму підтримки ДЮСШ? 

У Києві, Львові вистачає коштів. У маленьких все залежить від керівника, від людини, яка буде цим займатися. Коли є бажання, люди знаходять кошти. 

До того ж, Верховна Рада вже прийняла в першому читанні законопроєкт №3498 щодо меценатської діяльності у сфері спорту. Так от, у разі прийняття його в цілому, меценати зможуть допомагати і в популяризації спорту, і в у створенні сприятливих умов для оновлення спортивних споруд, 

 

Про нові спортивні об’єкти, відкриті для всіх

 

- У вашій стратегії розвитку спорту 2020-2028 є слайд. Там пише 30%, і під цією цифрю – фізична активність, масовий спорт і фітнес. Це що? 

- Щоб 30% українців займалися спортом. 

- Скільки їх сьогодні?

Близько мільйона українців безпосередньо займаються видами спорту, визнаними в Україні. Це приблизно 2,3% населення України.

- Тобто українців, які займаються спортом, має стати вдвічі більше. За який період? 

- У нас стратегія на 8 років. Я спортсмен, і звик ставити амбітну мету. На рівні бачення ми зможемо більше залучати людей до занять спортом, якщо всі спортивні арени будуть відкриті, щоб люди могли приходити займатися спортом. Друге - це розвиток на місцевих рівнях системи ДЮСШ (дитячо-юнацьких спортивних шкіл - Ред.).

Третє - відновлення любительських змагань і відкриття спортивних клубів. На 2021 рік будемо ініціювати змагання серед профспілок, підприємств по всій Україні разом з фізкультурно-спортивним товариством "Спартак". Один з важливих напрямків – будівництво нових спортивних об’єктів. За результатами цього року, до речі, буде відкрито 154 об’єкти – частина з них новозбудовані, частина реконструйовані.

- Ці спортивні об’єкти будуть вільними для відвідування усім?

- Вони будуть державними об’єктами, де будуть займатися наші дитячо-юнацькі спортивні школи, які в нас безкоштовні. А для дорослих людей  потрібно буде робити якусь плату, щоб було за що сплачувати хоча б комунальні послуги.

Нещодавно ми з Президентом відкривали в Івано-Франківську стадіон ім. Гемби. Я наголосив, щоб цей стадіон був доступним не тільки для університету чи спортсменів, а  для всіх бажаючих. 

- І так буде?

- 100%.

- Ок, приїдемо перевіримо.

- Так мені пообіцяв ректор. Там буде порядок.

 

Про гроші на спорт

 

- За даними Мінфіну, у бюджеті 2021 року 5,5 млрд йде на підготовку наших спортсменів до Олімпійських, Паралімпійських, Дефолімпійських ігор. І лише 0,8 млрд – на спортивну інфраструктуру по країні. Цього досить, враховуючи ваші амбітні плани?

- Це лише кошти, які буде надавати міністерство на будівництво чи реконструкцію нових об’єктів. А ще є кошти з Фонду регіонального розвитку, цьогоріч, наприклад, це близько 1 млрд. І в цілому, сума більша.

- Скільки тоді загалом коштів на спорт ми маємо отримати у 2021 році?

-  Зараз якраз йде бюджетний процес і про кінцеву цифру говорити завчасно. Можу сказати, що працюю над збільшенням суми. Наразі, бюджетний запит, в тому числі з урахуванням субвенцій місцевим бюджетам, складає 7,3 млрд грн.

 

Про популяризацію спорту

 

- Як ви популяризуєте спорт? Де я як українка можу побачити, що мене заохочує займатися здоровим способом життя Мінспорту?

- Проводимо змагання по всій Україні і їх всі бачать. Заохочуємо людей приходити на змагання або дивитись їх, щоб вони самі і їх діти почали займатись спортом.

Відкриваємо спортивні арени, наприклад, територія НСК "Олімпійський" з липня доступна. Кожну суботу там проходять тренування з видатними спортсменами, олімпійськими чемпіонами. Ці заняття за неповні три місяці відвідало майже 3 000 людей! З травня по серпень у регіонах були проведені Всеукраїнські фізкультурно-оздоровчі заходи для дітей та заходи в оздоровчих таборах "Олімпійське літо" та інше.

У частині популяризації спорту в нас є "Спорт для всіх", який проводить всі ці заходи. У цьому році на це виділено 1,18 млн грн, а на наступний передбачено 1,37 млн грн.

- Але тренування проходять не всередині стадіону, а на території біля нього. Чому сам стадіон не відкрили?

- Там займаються йогою. Але не забуваємо про карантин.

- Тренування всередині організовують спортивні організації під великими брендами як Adidas i Nike. А чому людям сам стадіон не відкрити?

- Для бігу він відкритий громадським організаціям. Зараз система така - треба робити попередній запис, щоб там займатися. Я підіймав питання про збільшення відкритості. Раніше вся територія НСК не була задіяна як вільний спортивний простір.

- Коли по всій країні такі великі спортивні об’єкти, наприклад, стадіони, будуть відкриті для всіх? У тому ж Тернополі просто так позайматися на територію не зайдеш.

- Ми надіслали лист всім регіонам зі змістом: якщо об’єкт побудований за кошти держави, він повинен бути відкритим. Всі області та Київ уже долучилися до проєкту відкритих просторів у себе.

- Але людей треба ще змотивувати туди прийти займатися.

- Проводимо змагання, по телевізору в тому числі їх показують. Але молодь більше часу приділяє соцмережам. І подивіться, яка реклама спорту іде, скільки людей займається. В час пандемії спортсмени викладали в соцмережах, як займаються спортом, на яких тренажерах. У тому числі і за моєї ініціативи було запушено челендж "Не сиди – вставай!", який підтримали наші спортсмени. Це теж популяризація спорту для людей.

- Ви кажете, що приходити дивитися змагання заохочує людей почати займатися спортом. Баскетбол - один з популярних видів спорту за статистикою. Але навіть на професійних іграх немає повних залів. Має бути, напевно, державна політика, щоб люди захотіли прийти і дивитися.

- Міністерство займається популяризацією спорту разом з федерацією. Якщо ми зачепили баскетбол, то вони в експерименті, отримують кошти з державного бюджету і популяризують спорт разом з нами. 

- Ви задоволені тим, як зараз відбувається популяризація?

- Ні. Тому що, вважаю, немає меж досконалості. Все потрібно робити краще.

- Наскільки краще?

- Краще. Щоб зали були заповненими.

 

Про спорт у райцентрах та ОТГ

 

- Спортивні "магніти", як ви називаєте великі спортивні споруди, плануються у великих містах. Вони - не єдине, що є у країні для спорту. Минулорічний звіт показує, що у нас понад 60 000 спортивних об’єктів у країні.

- Приблизно 80% – це комунальні спортивні майданчики і об’єкти, ДЮСШ (дитячо-юнацькі спортивні школи - Ред.), прибудинкові майданчики, які на балансі місцевих влад.

А великих державних об’єктів не так багато, як ви уявляєте. Тому і відстоюю, щоб їх було більше. Президент поставив завдання, щоб ми будували спортивні об’єкти. Ми разом працюємо з начальниками управлінь спорту усіх міст, вони роблять звітність: що зробили, що відкрили, як популяризують спорт, що роблять для дітей, що закуповують.

- А конкретніше можете пояснити?

- Я конкретно відповідаю. 

- Коли ви говорите про популяризацію спорту, як конкретно ви це робитимете? Я родом з райцентру на Тернопільщині, і спортмайданчики у нас - з часів "совка", їх тільки перефарбовують.

- Так у нас мета - все модернізувати. Якщо ви з Тернополя, то бачили, що ми практично закінчили ремонт водної арени. І такі об’єкти будуть по всій Україні будуватися, реконструюватися.

Є безліч об’єктів, які стоять вже 10 років недобудовані і їх також добудовуємо. Є проєкти, які зробимо повністю з нуля. З гарних прикладів реконструкції- велотреку в Києві, йому 100 років. Зробили масштабну реконструкцію і отримали сучасний спортивний  об’єкт. 

- Тернопіль - це обласний центр. Великі спортивні споруди у великих містах - хороша ідея, але що робити райцентрам та ОТГ?

- Треба місцевій владі приділяти увагу спорту. Це найголовніше на сьогодні, тим паче в умовах децентралізації. Для нас дуже важливо, щоб місцева влада розуміла, що потрібно розвивати спорт, будувати. Десь є голова адміністрації, який розуміє, що робити, а десь ні. 

Треба, щоб мери, голови ОТГ призначали керівників профільних підрозділів від спорту, а не від кумовства. Щоб розуміли, що потрібно будувати спортивні майданчики, зали, аби діти займались там. На сьогодні за законом про децентралізацію усі кошти підуть на місця.

Міністерство – це державна політика. Ми формуємо напрямок, що потрібно робити, куди бігти, до чого готуватися і як розвивати спорт. 

- Місцева влада вам на це може відповісти, що з центру все на них скинули, але грошей у них немає ще й на спортивну інфраструктуру. Що ви їм скажете?

- Грошей завжди буде мало. І я так само, ще нещодавно, був представником департаменту спорту місцевої влади (Департамент молоді та спорту КМДА).

При цьому що наразі це всього 5-7%.

- Яка у нас картина з спортивною інфраструктурою? 

Саме тому реалізується програма "Велике будівництво", і проєкт з побудови 25 спортивних "магнітів" по всіх областях та будівництво й реконструкція 154 об’єктів, про які я вже казав.