Сергій Танчинець із "Без Обмежень": "Якщо не воюєш, ти робиш все для тих, хто воює"
Цьогоріч свій день народження фронтмен гурту "Без Обмежень" Сергій Танчинець знову відсвяткував на сцені. Але для нього це — не просто концерт. Це можливість зібрати кошти для ЗСУ, підтримати снайперські підрозділи, передати FPV-дрони та дати слухачам дві години щирості й сили.
У розмові з LIGA.Life музикант розповідає про сенс своїх пісень, натхнення від українських військових, важливість ритуалів вдома — і чому після перемоги вони гратимуть не менше, ніж зараз.
Про концерт і благодійну місію
— Цьогорічний концерт у Палаці Спорту збігається з вашим днем народження. Що для вас означає святкувати його на сцені — в умовах війни, перед тисячами глядачів?
— Усі крайні роки я святкую саме так – на сцені. Для мене масштабні гуляння без благодійної цілі не мають сенсу за цих обставин. А таке святкування допомагає нам акумулювати кошти, з яких потім ми закриваємо нагальні запити українських військових. Таке своєрідне коло однодумців — людей, які люблять музику БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ і знають: купуючи квиток на концерт, вони також донатять, частина коштів іде на дрони чи автівки.
— Частина коштів із концерту буде спрямована на оснащення снайперських підрозділів СБУ, купівлю FPV-дронів, броні та на реабілітацію військових. Як ви ухвалювали рішення про підтримку саме цих напрямів?
— Ми постійно отримуємо багато запитів від військових, і повномасштабна війна показала нам, що FPV мають велику результативність, але, на жаль, мають і велику розхідність, тому ми постійно їх закупляємо та передаємо. Більшість запитів, які ми закриваємо, це або від моїх знайомих військових, або знайомих команди.
З 2014 року та до сьогодні у нас чимала кількість таких знайомств, тому запитів — багато. Щодо масштабних проєктів: зараз у нас триває збір "WOGOНЬ БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ 2.0" спільно з АЗК WOG, кошти з якого будуть направлені на забезпечення снайперів СБУ та реабілітацію бійців Третьої окремої штурмової бригади. Такі проєкти ми схвалюємо разом із партнером, виходячи із запитів і потреб, які нам надходять.
— Ви вже не перший раз поєднуєте музику та благодійність. Як за ці роки змінилося ваше ставлення до допомоги армії — що особисто для вас важливо в цій справі?
— Ми почали поєднувати концертну діяльність із волонтерською ще у 2014 році. Тоді це було більше про соціальну активність: концерти для військових у шпиталях чи на військових базах. Зараз теж граємо такі концерти, проте основний фокус змістився саме на фінансову підтримку. Абсолютно усі наші концерти мають благодійний складник.
Ставлення до допомоги з 2014 року не змінилось ніяк: є запит військових – у "Без Обмежень" є можливість його закрити, а якщо немає можливості, то ми обов'язково її знайдемо.
Для нас важливо, щоб люди, які захищають нашу Незалежність, мали все, що їм потрібно для ефективної роботи та безпосереднього збереження власного життя.
— Як відчуваєте: слухачі зараз приходять на концерти більше заради музики чи заради можливості долучитися до допомоги?
— В нашому випадку не можна розділити – що більше, а що менше. Це два невіддільні складники, які поєднуються в приємно та результативно проведений час.
Купуючи квитки на наші концерти, ви вже донатите на ЗСУ, оскільки в ціну квитка закладений відсоток, який піде на закриття запитів.
Про музику, війну і сенси
— У багатьох ваших піснях — особлива глибина та щирість. Якось захисник "Азовсталі" Михайло Діанов сказав: "Таке враження, ніби Сергій сам пройшов війну". Ви відчуваєте це у власному виконанні?
— Якісь вищі сили, певно, дають людям здатність яскраво відчувати реальність, яка тебе оточує. Я просто емоційно проживаю всі події та бачу, що відбувається довкола, і перетворюю це в тексти пісень.
— Що для вас стало найголовнішим джерелом натхнення останні два роки — в часи, коли болить усім?
— Зараз для мене великий стимул — українські військові. Якщо вони, сидячи в окопах та щоденно роблячи титанічну роботу, не розкисають — то у мене просто немає на це права. Найбільше натхнення, звісно, кохання. Наші відносини — це щоденне й безмірне натхнення. А також, не часті в сьогоднішніх реаліях, але такі важливі зустрічі з дітьми наживо.
— Чи є пісні, які зараз співаєте по-іншому, ніж до 2022 року? Можливо, якась композиція набула нового сенсу?
— Для мене таких пісень немає. Ми знаходились у реальності війни ще з 2014 року. "Моя країна" була написана у 2018 році, "Героям" та "Вільні Люди" у 2021-му. Пишучи ці пісні, я вже закладав у них певну ідею, тому для мене – ні, сенс не змінився. Для інших – можливо, ці пісні набули іншого чи більш масштабного сенсу.
— Над чим зараз працює гурт — чи зʼявляються нові пісні, альбом, можливо, щось несподіване для слухача?
— Буквально днями ми вперше в нашій історії анонсувати вініл "Без Обмежень". На ньому 12 пісень, які найбільше полюбились слухачам. До цього платівки продавались виключно на аукціонах під час наших турових концертів, як один із лотів.
Коли з'являться у вільному продажі, ми повідомимо на наших сторінках у соцмережах, а поки ви можете придбати його в холі Палацу Спорту 8 та 10 травня. Якщо, звісно, встигнете, бо в продажі лише 50 екземплярів. Стосовно нової музики — у мене немає цілком готового матеріалу. Час від часу з'являється якась мелодія або рядки тексту, але в цілісний твір ще не склалось. Як я часто кажу — все, що я маю написати, я обов'язково напишу.
Про сцену, силу та майбутнє
— Ви часто в турі, підтримуєте армію, створюєте нову музику. Де берете енергію, щоб не вигорати?
— На цей час – вдома. Я мешкаю в приватному будинку, і щось ладнати в дворі чи просто косити газон — моя своєрідна медитація. Ще, звісно ж, проведення часу разом із коханою чи за розмовами відеозв'язком із дітьми.
— Як змінилася ваша сцена за останні роки — не лише технічно, а внутрішньо? Що зараз найважливіше у виступі?
— В принципі, ніяк не змінилась. Технічно, звісно, покращилась: більше світла та якісніший звук, що природно. Технології і час не стоять на місці. А найважливіше у виступі – те, що ми досі можемо працювати і грати власну музику, не забуваючи, завдяки кому, й акумулюючи їм кошти на необхідну допомогу.
— Яке місце зараз займає музика у вашому житті? Чи це радше порятунок, обов’язок чи форма взаємодії зі світом?
— "Порятунок" це не те слово. Я люблю те, чим займаюсь, і рятувати мене від музики не потрібно. Проте це однозначно обов'язок. Думка, якої я буду дотримуватись до закінчення війни українською Перемогою, – якщо ти не воюєш, ти робиш все для тих, хто воює. Для цього ми і граємо усі наші концерти – щоб акумулювати кошти на сили оборони. А після Перемоги будемо займатись відбудовою. Тому, так, це обов'язок, який мені направду подобається.
— Що б вам хотілося, аби слухач забрав із собою після концерту в Палаці Спорту — яку емоцію чи думку?
Мені б хотілось, щоб всі трохи розслабились на час концерту.
Далі — звісно, з новими силами допомагати військовим чи безпосередньо продовжувати захищати нашу Незалежність. Але головна ціль саме на час концерту — залишити всі думки за межами залу та насолоджуватись моментом із вдячністю до людей, які на фронті.
P.S. Сольний концерт гурту "Без Обмежень" відбудеться 10 травня у Палаці Спорту.