Ілюстративне фото: Freepik

Подружжя з Гемпшира (Велика Британія) Мохамед і Марі-Анн Бахаті "втомилося" від потоку футбольних м’ячів, що потрапляли в сад їхнього будинку із сусідньої школи, тому подало до суду на місцеву раду – і виграло справу. Про це пише The Guardian.

Верховний суд у Саутгемптоні постановив, що системне потрапляння футбольних м’ячів через паркан до сусідів є порушенням спокою й завдає юридично визначеної шкоди. Та попри це, суд також визнав, що подружжя втратило "відчуття міри", тож відмовився забороняти використання футбольного поля.

Подружня стверджує, що з розташованої неподалік школи Westgate м’ячі залітають до їхнього саду приблизно раз на два дні. Окрім цього, вони наголошують, що шум і м’ячі з майданчика не дозволяють їм користуватися басейном, тож вони були змушені скасувати щорічну літню вечірку через "незручності".

Пара звернулася до Верховного суду з вимогою заборонити використання майданчика вартістю £36 000. Попри те, що суддя визнав, що м’ячі справді завдають незручностей сім’ї Бахаті, він присудив їм лише £1 000компенсації, додавши, що подружжя "втратило об’єктивність і занадто заглибилося в переконання, що є жертвами несправедливості".

Суд заслухав, що у 2021 році було зібрано кошти для перетворення трав’яного майданчика на ігрову зону з покриттям. Невдовзі після відкриття подружжя почало скаржитися на шум і м’ячі. Вони звернулися за юридичною консультацією, і у 2022 році до школи було надіслано офіційний лист.

Було вжито заходів: над полем встановили сітку, що значно зменшила кількість м’ячів, які залітали на чужу територію. Попри це, подружжя у жовтні 2022 року подало позов до Верховного суду проти ради графства Гемпшир, стверджуючи, що шум і м’ячі є "порушенням загального права".

Вони також заявили, що рада порушила їхні права згідно зі статтею 8 та статтею 1 Європейської конвенції з прав людини. Пані Бахаті підрахувала, що за 11 місяців у сад потрапило близько 170 м’ячів. Суддя зазначив, що під час візиту до будинку він побачив близько 20 м’ячів, що лежали у квітниках.

Адвокати ради наполягали, що майданчик є цінним об’єктом як для школи, так і для громади. Суддя погодився, що після вжитих заходів проблема значно зменшилася, зокрема використання майданчика було обмежено лише до 16:15 у межах шкільного дня.

Суддя заявив, що ухвалення заборони було б недоцільним, однак зобов’язав раду виплатити подружжю £1 000компенсації за період, коли майданчиком користувалися надмірно, і м’ячі систематично потрапляли за його межі. Він додав: "На жаль, вони стали надто чутливими до шкільного шуму, що призвело до їхнього надмірного переконання в тому, що вони є жертвами. Коротко кажучи, вони втратили відчуття міри".