Як пекар із Польщі разом з сином приїхав до Бучі годувати хлібом місцевих
Польський пекар Яцек Полевський після того, як побачив жахливі кадри із Бучі, вирішив приїхати і допомагати тим, чим уміє, – пекти хліб. Історією пекаря із Познані поділився медіапроєкт "Нова Польща".
Своє рішення Яцек називає імпульсивним.
"Ми завантажили 500 кілограмів борошна в Польщі, ще 600 купили дорогою у Львів і ось ми тут", – пригадує він.
Щоби знати, куди їхати, ввів у пошуковику "Пекарня Буча", видало кілька адрес. За одною він і написав власнику пекарні, на що той сказав "Ок, приїжджайте".
Це був власник пекарні "Хатинка пекаря" Ярослав Бурківський. Каже, що під час окупації, тут росіяни облаштували базу: грілися, спали.
Яцек каже, що розгрібати довелося багато чого, вичищаючи будівлю. Найбільше боялися натрапити на вибухівку.
Власник пекарні Ярослав показує дідуха – український оберіг.
"Він стояв тут на поличці. Поличку спалили, а дідух – ні. Дивовижно", – ділиться він.
Разом із Яцеком до Бучі приїхав і його син, студент Маурицій Полевський. Каже, мама відпускати не хотіла, але він уже повнолітній, тож сам ухвалив рішення.
Тут хоче навчитися допомагати батькові.
"Батьки мають право на емоції, а я маю право на власні рішення. Чому я вирішив приїхати? Тому що не вмію допомагати, а тут навчуся", – поділився Маурицій.
У планах пекаря із Познані випікати житній хліб на заквасці, який довго зберігається.
"Це такий цільнозерновий воєнний хліб, який можна буде їсти два-три тижні. Він виглядає як цегла", – поділився чоловік.
На ньому – прикраса із резистора блакитно-жовтого кольору. Каже, це зробила його подруга. Вона теж підтримує українців і продажем біжутерії зібрала близько 30 000 злотих на допомогу.
Читайте також: The New York Times створила карту вбивств мирних жителів у Бучі