Зі страхом чекаю на перше вересня. Думаю, я не один такий
Цього року в нашій сім'ї буде вже два школярі: молодший син йде до першого класу, старший – п’ятикласник. Найменшу донечку школа чекає через рік. До чого це я? Якщо ухвалять рішення "за" дистанційне навчання дітей, матиму такі початкові дані: 55 квадратних метрів житла + два школярі + я працюю онлайн з дому + дружина – вчителька в одній зі шкіл Ірпеня.
Проблема №1. Наявність робочих місць: столів/стільці. Поки є два "посадкових місця". Звісно, я можу й стоячи попрацювати.
Проблема №2. Техніка. Два ноутбуки потрібні для роботи дорослим. Дітям доведеться купувати планшет/ноутбук, а це суттєві витрати для сімейного бюджету.
Проблема №3. Тотальна відсутність цифрової інфраструктури для дистанційної освіти. Два роки пандемії та шість місяців війни не наштовхнули Міністра освіти України Сергія Шкарлета створити таку інфраструктуру: сторінку школи, кабінет вчителя, кабінет учня, застосунок на смартфон, оцифрувати завдання, інтерактивні уроки або ж оцифрувати підручники.
Далі те, за що сварюся на інших: держава мала би забезпечити технічно та програмно учнів та усіх вчителів.
Наприклад, знайомі у Баварії (Німеччина) розповідали, як їхній дитині в школі видали безоплатно планшет зі всім необхідним софтом для навчання. Якщо пошкодиш чи загубиш – відшкодовуватимеш.
Де знайти кошти на це у країні, що воює?
В Україні діє достатньо освітніх проєктів та програм від Світового банку, USAID, UK AID, GIZ. Не проблема поступово за допомогою іноземних країн-партнерів України та міжнародних фондів закупити відповідне обладнання. Так само не проблема зробити продукт з мінімальним функціоналом (MVP) для школярів, який потім поступово докручувати.
Тобто цього всього немає.
Потенційно низькоякісна онлайн-освіта ляже на плечі батьків. Хто зможе – вчитиме дітей самостійно, найматиме репетиторів чи шукатиме онлайн-компенсатори, щось типу онлайн-школи "Оптіма", learning.ua, EWA тощо.
Усі вищезазначені проблеми, крім першого пункту, вимагатимуть у батьків додаткових витрат. Сім'ї, що перебувають у скрутному становищі, не зможуть собі дозволити купувати додаткові столи, комп’ютери.
Отже, нездатність Міністерства освіти України забезпечити якісну дистанційну освіту поглиблюватиме соціальне розшарування "між багатими та бідними".
Нижче – інфографіка того, чим займається Міносвіти, як ілюстрація до всього цього тексту. Не зупиняйтеся, розпочинайте співпрацю із Pornhub Foundation.
