Що робити, якщо я хвилююся, що у мене безсимптомний коронавірус? Пояснює лікар
Зараз через епідемію серед людей поширені панічні настрої, психічне здоров’я багатьох похитнулося. Кожен періодично ставить собі питання: чи я хворію, чи я хворів/хворіла?
Перша порада: якщо ваше самопочуття нічим не відрізняється від звичайного, ви не маєте жодного симптому, а маєте тільки тривожність – заспокойтесь і прийміть факт, що зараз ви знаходитесь у нормальному стані.
Друга порада: зверніть увагу, чи був у вас явний контакт із хворими на коронавірус. Якщо ви дізналися, що хтось з вашого оточення захворів, а ви контактували незадовго, то ви повинні повідомити про це свого сімейного лікаря телефоном.
Після контакту з хворими на COVID-19 вам мають виписати дистанційне направлення на безкоштовний ПЛР-тест.
Вдягніть маску і відправляйтеся в амбулаторію на аналіз. Поки результат тесту не буде готовим, маєте дотримуватися жорсткого інфекційного режиму. Лікарняний вам не потрібен, але ви повинні обов’язково всюди ходити в масці та не контактувати з іншими.
Якщо контакту у вас не було, але є хвилювання, то можете самотужки здати ПЛР-тест чи тести на антитіла М і G:
Тест на антитіла М вказує на гострий період, тобто що ви інфіковані протягом тижня, і ваш імунітет відреагував на присутність вірусних частинок. Якщо просто хочете перевірити себе, бо "здається, що було щось схоже за симптомами", то краще робити тест на антитіла М. Він показує імунну відповідь. Якщо імуноглобуліни М підвищені – варто повідомити свого сімейного лікаря і підтвердити ПЛР-тестом.
Аналіз на імуноглобуліни G покажуть, що ви колись перехворіли і у вас виробився певний імунітет.
Чого не варто робити — бігти на комп’ютерну томографію.
Зараз виникла ситуація, коли пацієнти, яким вона насправді потрібна, не мають до неї доступу, бо люди з легкою формою COVID-19, які повинні просто сидіти вдома, йдуть і роблять комп’ютерну томографію без жодної підстави.
КТ потрібно робити за направленням лікарів за жорстких показників, а не з власного бажання. І рівень радіаційного опромінення під час проведення КТ є вищим, ніж звичайне рентгенівське дослідження.
Аби знизити рівень тривожності, свій стан треба обговорити з медпрацівником, якому ви довіряєте. Тому поставте собі питання: кому я довіряю з медичних працівників? В ідеалі це має бути ваш сімейний лікар чи лікарка.
Наприклад, зі своїми пацієнтами за потреби я тримаю зв’язок через Viber-месенджер, куди люди надсилають свої базові параметри (пульсоксиметра, артеріального тиску), за якими ми орієнтуємося. Це їх заспокоює.
Зв’язок з пацієнтами може також тримати медична сестра, яка працює в команді з лікарем.
Чи варто вдома мати пульсоксиметр? Він використовується для вимірювання рівня кисню в капілярній крові і може бути корисний для моніторингу стану пацієнтів, які лікуються вдома. Одним з критеріїв, щоб визначити, коли потрібна госпіталізація, є саме показник пульсоксиметрії. Тому зараз краще мати вдома такий пристрій.
Важливо купувати пульсоксиметри в сертифікованих магазинах і тестувати на місці, тому що це може впливати на якість роботи пристрою.
"Надумати" собі критичні показники насичення крові киснем неможливо, але можна неправильно його виміряти.
Якщо сатурація нижче 92, то для сімейного лікаря це буде сигналом до того, щоб рекомендувати вам госпіталізацію. Для більшості людей норма – 95-99%.