За вікном 2021 рік нової ери, а в соцмережах досі вигулькують дискусії про "чужинські свята". Якщо запитати у Google, "чи варто українцям святкувати Геловін", він видасть понад 20 000 відповідей.

Тут вам і історія "Вечора усіх святих", і безліч страшилок про друїдів та диявольські ритуали, і майстер-класи з виготовлення дитячих саморобок.

Однак, будьмо відвертими: Геловін – свято, яке прийшло до нас з далекої Америки, – давно прижився в українському суспільстві: кав’ярні та торговельні центри по всій країні вже запалюють свічки, готують декорації, акції і знижки.

Але окрім споживацьких пригод, останні вихідні жовтня можна урізноманітнити пізнавальними активностями. Наприклад, сходити до музею. Подивитись тут є що, адже київські музейники невтомно генерують цікавинки та популяризують важливі теми з нагоди свята.

Куди ж піти?

Національний музей історії України запрошує на вечірню екскурсію з каганцями.

Музей у темряві пізнього вечора – це справжнє занурення в геловінську атмосферу. На театралізованій екскурсії "Містична Україна" обіцяють розповісти про українського Дракулу, легендарного отамана-чаклуна та інші загадки нашої історії.

Не хвилюйтеся щодо пожежної безпеки: сучасні каганці працюють на батарейках без вогню.

Екскурсія розпочинається о 19:00, тож заплануйте час і на нічні краєвиди. На виході з музею – вогні вечірнього Подолу зі схилів Старокиївської гори. А от для повної містичності варто переміститись через Пейзажну алею до "схованки від туристів" на горі Поскотинці. Не забудьте термос із теплим напоєм.

Колаж: facebook Національного музею історії України

Якщо вам більше до вподоби класичне мистецтво – гайда до Музею Ханенків.

Програма до Геловіну тут цілком серйозна, хоч і з веселою обкладинкою. Дослідники підготували екскурсію залами Мистецтва Азії та планують зосередитися на буддизмі. Будуть історії про перевтілення Сіддгартги Гаутами, про страхітливих чаклунок, шанованих в індуїзмі, про пам'ятки з Індії, Монголії, Китаю та Японії.

Не забувайте про одяг – у вишуканих інтер’єрах цього музею буде ніяково в спортивному костюмі. А от відвідувачів у геловінських костюмах пускатимуть безкоштовно.

Окрім екскурсій, можна самостійно пройти тематичний квест "Чудеса та чудовиська".

Колаж: facebook Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків

Поціновувачам квестів – до Музею історії туалету.

Загублений поміж печерських пагорбів невеличкий Музей історії туалету має дуже важливу місію. Тут весело та цікаво розповідають про те, без чого ми не уявляємо сьогоднішнє життя. Тут уміють закарбувати у дитячій свідомості відповідь на запитання "для чого мити руки" та показують "як це роблять у космосі".

З нагоди Геловіну в музеї підготували спеціальний квест "Джек-Ліхтар". На допитливих та уважних учасників чекають призи.

Також в музеї на вас чекає костюмована екскурсія, конкурс гарбузів та тематичні фотозони. А також подарунки для всіх, хто прийде у костюмі. Під час містичної екскурсії ви не лише дізнаєтеся про історію туалету, але й почуєте моторошні легенди, дізнаєтеся про туалетних богів та зрозумієте, що ж це за свято – Геловін.

Колаж: facebook Музею історії туалету

Не лишається осторонь свята і Природничий музей.

Науковці музею запланували інтерактивну програму "Родичі гарбузові: Halloween edition" та екскурсію для дорослих "Моторошні рослини та тварини: не зовсім ботанічна екскурсія". Чому для дорослих? Здається тому, що може бути надто мотрошно!

Вам покажуть схожого на прибульця мечохвоста, найважчого павука в світі, істоту, в якої кров насичена сірчаною кислотою, рослини, які проривають покриви свої господарів, неначе ксеноморфи у фільмі "Чужі". І багато іншого.

Колаж: facebook Національного науково-природничого музею НАН України

Національний музей українського народного декоративного мистецтва кличе на інтерактивну екскурсію "Українське народне декоративне мистецтво з акцентом. ГАРБУЗ".

Відвідувачі шукатимуть в експозиції "гарбузові" експонати та познайомляться з історіями й загадками про Гарбуз.

Окрім екскурсії, перегляньте неймовірну колекцію творів Марії Примаченко. Хоч зображення її звірів і розтиражоване на сувенірах та дитячих майданчиках, у картинах нашої найвидатнішої наївної мисткині простежується чимало моторошного та трохи диявольського. Але це вже не про народне свято, це про болісну історію ХХ століття.

Колаж: facebook Національного музею українського народного декоративного мистецтва

А от музей Київська фортеця, здається, спеціальних подій до Геловіну не готував. Хоч і опікується чи не найбільш містичною локацією столиці – фортом на Лисій горі. Вхід на територію пам’ятки вільний, а погоду обіцяють сонячну: варто подбати про легкий пікнік.

На входах до потерн (підземних галерей, які проходять крізь фортечні вали) – роздивіться жовті цеглинки. На них – чимало вишкрябаних написів, залишених солдатами минулих війн. Такий собі незвичний діалог із померлими: тут хочеться фантазувати про імена, часи і долі, приховані за одвічним людським "тут був я такого-то року". Прогуляйтесь і хащами на верхівках земляних валів форту та вийдіть на "лисі" ділянки гори, з яких відкривається ще один з найкращих краєвидів Києва. Перевірте, як справи на язичницькому капищі і чи є свіжі сліди сучасних ритуальних дійств.

Якщо пощастить, можна натрапити і на щось диявольське, залишене київськими сатаністами: гральні карти з пентаграмами чи уривки тематичних картинок під деревами.

Моторошно? Цілком. Тому на Лису гору краще йти у компанії. Працівники музею слідкують за територією, а на вході є пункт охорони, але безпека й психологічний комфорт – понад усе.

І, традиційно, огляд публічних подій не можна залишити без нагадування про карантинні обмеження. Слідкуйте за актуальними змінами, а для входу до деяких із музеїв  –  готуйте сертифікати про вакцинацію. 

Веселого Геловіну!

Авторка: Олена Оногда, археологиня, експертка музейного відділу Мистецького арсеналу