Місто Богів у Мексиці. 6 таємниць доколумбової Америки

Що можна відчути у місці, де народжуються боги? Там приголомшлива тиша, загадки без відповідей, що витають у повітрі, відчуття альтернативної реальності й незрима присутність жерців стародавньої цивілізації.

Навіть якщо ви не вірите в місця сили, то коли потрапите в Теотіуакан, переконаєтеся в іншому. Тут до вас вертається спрага пізнання світу, досліджень і віри в те, що ви можете розгадати загадку народження П'ятого Сонця. Саме тут знаходиться 3 найбільша піраміда світу (після піраміди Хеопса в Єгипті та Великої Піраміди Чолула в Мексиці).

Місто відоме своїми грандіозними пірамідами: Пірамідою Сонця, Пірамідою Місяця та пірамідою Храмом Пернатого Змія (Кецалькоатля).

Загадка доколумбової Мексики: куди зникли місцеві у розквіт їх цивілізації?

Теотіуакан – це найдавніше місто західної півкулі, а тепер археологічний комплекс, розташований приблизно за 40 км на північний схід від сучасного Мехіко-Сіті (столиці Мексики). Він займає площу понад 21 квадратний кілометр і вважається одним з найбільших міст стародавнього світу, де мешкало приблизно 120 000-150 000 осіб.

Видатний американський антрополог і письменник Карлос Кастанеда вважав, що місто населяли давні маги – тольтеки. Уздовж Дороги Мертвих жили сновидці, які, збираючись разом, сновиділи (проєктували) місто в інші реальності, щоб закріпити його там. Після того як мети було досягнуто, місто спорожніло в період його розквіту, залишивши після себе шлейф загадок, містичних таємниць і благоговіння перед масштабами побудованих пірамід.

Науковці вважають, що місто було побудоване у 1-2 ст. до нашої ери. Ніхто і досі не має відповідей на те, хто побудував ідеально вивірені піраміди та чому місцеві просто зникли з міста у 7 столітті – саме в період його розквіту.

Після того як місто було покинуто, його виявили ацтеки. Вражені величністю комплексу та спорудами вони назвали його – Теотіуакан – "місце, де народжуються боги". Справжня назва міста як і раніше таємниця, як і те, хто правив містом, звичаї та знання місцевих. Жодних ієрогліфів чи писемності, які б відкрили завісу загадки населення так і не вдалося виявити. І це при тому, що в місті за приблизними підрахунками було до 150 000 жителів, що дає вченим по праву вважати його одним з найрозвинутіших центрів Мезоамерики.

Усі вулиці, підлоги в будинках і храмах у Теотіуакані забетоновані. Представники цієї нації однозначно були вправними містобудівниками. Вони побудували канали з кам’яними стінами, аби перенаправити річку Сан-Хуан прямо під Дорогу Мертвих. Тож усі приміщення пов'язані системою дренажних каналів, якими постачалася вода.

Ви легко помітите, що всі вулиці перетинаються прямим кутом з центральним проспектом міста. Самі будинки – з пласкими дахами та без вікон. Повітря і світло надходили через двері, які завжди орієнтовані до внутрішнього дворика.

Проходячи повз будинки, можна побачити фрески, що добре збереглися до наших часів, найчастіше переважає червоний колір. Вигадливі малюнки тварин і богів через мистецтво нагадують про відлуння історії.

Місто мало великий культурний вплив попри те, що нічого майже невідомо про виникнення цієї втраченої цивілізації. Місцеві вирощували квасолю, авокадо, перець і кабачки, тримали курей та індиків. Також вони мали розвинену систему торговельних шляхів.

Релігія, яку сповідували у цих пірамідах, була схожа на релігію, яку сповідували в містах майя того часу: поклоніння сонцю, місяцю і зіркам, шанування пернатого змія. Перекази індіанців розповідають, що Теотіуакан – місце народження П'ятого сонця доби Білого Ягуара.

Оптичні ілюзії Дороги Мертвих, що йде в небо

На під'їзді до міста Богів відчувається особлива атмосфера: це суміш передчуття пригоди й тягуче відчуття у сонячному сплетінні від бажання осягнути геометричні й астрономічні таємниці міста.

Ряд м'ясистих кактусів, привітні працівники комплексу, й за хвилину перед вами відкривається інший світ. Ще хвилина – і ви вже на Дорозі Мертвих.

Уся забудова міста велася вздовж дороги, головні піраміди Сонця, Місяця та Кетцалькоатля також розташовані на ній. Довжина Дороги Мертвих – 4 кілометри, а ширина – 40 метрів. Свою назву вона отримала, бо по всій довжині є поховання в особливих нішах.

Якщо ви дивитеся на дорогу з півдня, то побачите оптичну ілюзію. З цього ракурсу здається, ніби дорога веде до неба (завдяки підйому дороги на 30 метрів у північному напрямку).

Дорога Мертвих відхиляється з півночі на схід на 15,5 градусів. Ці дані багато дослідників розглядають як підтвердження теорії, що місто було збудовано до Всесвітнього Потопу 13 000 років тому. Згідно з розкопками та дослідженнями, місто раніше було засипане землею. Храми та будинки могли опинитися під шаром ґрунту також через цунамі під час Всесвітнього Потопу, а дорога могла виявитися не строго орієнтованою на північ через зміну положення полюсів після потопу. У такому разі, цивілізація, яка побудувала місто Богів, ще давніша.

Глибокі астрономічні знання доацтекової цивілізації

Архітектура міста розташована таким чином, щоб відповідати певним астрономічним подіям. А головні піраміди-храми Сонця, Місяця, Кетцалькоатля вишиковуються в Пояс Оріона, на який орієнтуються і три піраміди Гізи в Єгипті. Деякі дослідники вважають, що ця теорія – перебільшення. Але однозначно існують археологічні й астрономічні дані, що підтверджують певний зв'язок між розташуванням пірамід і астроподіями.

У скарбничку астрономічних див міста можна віднести те, що піраміда побудована таким чином, що сонце лише двічі на рік (17 травня та 25 липня) опівдні опиняється в зеніті рівно над вершиною піраміди й тіні практично відсутні.

Британський археолог й астроном Х'ю Харлестон у 60-70 роках 20 сторіччя висунув теорію, що карта знятого зверху міста Теотіуакан є масштабною моделлю Сонячної системи. Якщо взяти за положення Сонця центр храму-піраміди Кецалькоатля, намалювати умовну лінію на північ уздовж Дороги Мертвих, то вона показуватиме правильні відстані до внутрішніх планет, пояси астероїдів, Юпітера, Сатурна (піраміда Сонця), Урана (піраміда Місяця), а також до Нептуна та Плутона. Нептун і Плутон у комплексі представлені не пірамідами, а пагорбами. Ця теорія не є повністю підтвердженою та має як похибки, так і раціональні ідеї. Якщо пристати до цієї теорії, то виникає питання: звідки древні знали про Уран, відкритий у 1787, Нептун – у 1846 і Плутон у 1930? Тож, можливо, коли ви гуляєте містом Богів, ви стикаєтеся з цивілізацією, яка мала високий рівень астрономічних знань.

Математична таємниця Піраміди Сонця та числа "πі"

Просуваючись далі Дорогою Мертвих, праворуч від вас буде піраміда Сонця. Її висота 64.5 метра, а периметр основи – 895 метрів. Загальний об'єм – 933 000 кубічних метрів. Для будівництва цього архітектурного дива була потрібна праця не менше 2000 осіб протягом 20 років. До вершини піраміди ведуть 248 сходинок.

Оригінальна висота піраміди була 71 метр, а основа приблизно 225 метрів з кожного боку. І тут починаються неймовірні загадки древніх: відношення периметра основи піраміди Сонця до її висоти дорівнює 4"πі" (895/71/3,14=4). Цифри красномовно свідчать, що цивілізація, яка побудувала місто Богів, знала про число "πі" і була набагато розвиненіша. До речі, відношення периметра основи піраміди Хеопса в Гізі до її висоти також дорівнює "πі".

Творці Теотіуакана збудували технологічно досконалішу споруду, ніж навіть будівельники пізніших періодів. Так, неподалік піраміди вчені знайшли підземне приміщення, ізольоване шаром слюди. Слюда жаростійка та витримує різкі перепади температур, окрім того, вона чудовий електричний ізолятор. Але звідки древні, які не знали електрики, могли здогадуватися про її властивості?

Окрім того, слюду було спеціально завезено до міста з території нинішніх США. Мандрівники можуть дати волю фантазії та уявити, для яких технологічних цілей служило це підземелля. На жаль, доступ туристів до нього закрито.

Чи справді будівельники стародавньої Мезоамерики знали геометричні пропорції та математичні принципи й закладали певний невідомий нам символізм?

Загадковий підземний тунель як уособлення потойбічного світу

Одна з найцікавіших археологічних знахідок Теотіуакана – це підземний тунель під пірамідою Пернатого Змія та Дорогою Мертвих. Його відкрили тільки у 2003 році на глибині 18 метрів завдяки георадару для виявлення аномалій під землею. Довжина тунелю десь 100 метрів і він прокладений від входу підніжжя споруди до центральної частини піраміди.

Швидше за все тунель використовували в ритуальних цілях і для обрядів смерті та переродження. Деякі археологи вважають, що тунель міг уособлювати підземний світ. Під час розкопок тут знайшли різну кераміку, статуетки, ювелірні вироби, кістки ягуара, кулі з бурштину. Також було знайдено багато насіння, золотих і нефритових виробів.

Одним із найбільш загадкових відкриттів було виявлення ртуті у тунелі. Ртуть була рідкісним і цінним матеріалом у Мезоамериці, деякі вчені вважають, що ртуть символічно зображувала річки. В стіни тунелю також було вручну вбудовано мінерал пірит (зовнішньо схожий на золото), який у темряві випромінює світіння й імітує сяяння зірок під землею.

Відомо, що пірит і ртуть у стародавніх мезоамериканців асоціювалися з надприродним.

Сама піраміда Пернатого Змія знаходиться на центральній площі. У цієї шестиярусної піраміди найскромніші розміри. Головна прикраса храму – зміїні голови, що уособлюють бога Кецалькоатля або Пернатого Змія – бога-творця світу, творця людини й культури, владики стихій, бога ранкової зірки, близнюків, заступника жрецтва й науки.

Піраміда Місяця: людські жертвоприношення богам

З піраміди Місяця, якщо повернутися обличчям до піраміди Сонця, видно як Дорога Мертвих розстилається перед вами й зливається з небом. І це просто неймовірний краєвид, що захоплює й дарує відчуття злиття з вічністю. Кожен тут бачить щось своє, породжене фантазіями покинутого міста. Але, на жаль, останні кілька років збиратися на піраміди сходами заборонено для збереження споруд. Заради виду можна піднятися на інші менші пагорби. Попри відсутність можливості піднятися на головні піраміди, однозначно вартує їхати дивитися цей неймовірний комплекс.

Піраміда Сонця та Місяця за висотою здаються одного розміру, хоча насправді висота останньої – 42 метри. Ілюзія створюється завдяки тому, що піраміду Місяця збудували на підготовленій платформі для компенсації різниці висот. Друга ілюзія піраміди – круті щаблі: коли дивишся на них із самої вершини вниз, то здається, що сходи просто спускаються прямісінько в нікуди і вже немає шляху назад.

Піраміда Місяця точна копія піраміди Сонця, за винятком того, що в ній археологи знайшли поховання з 12 людськими жертвами. У всіх були зв'язані руки за спиною. 10 з них були залишені в похоронній камері безладно й без голови. Швидше за все, вони були ворогами місцевих. А ось ще двоє похованих схожі на місцеву знать. Їхні пози свідчать, що вони були акуратно посаджені, а їхні шиї прикрашені намистом з нефриту.

Ацтекська легенда свідчить, що грізний вождь племені Монтесума здійснював паломництва до руїн міста та приносив жертви богам Сонця й Місяця, які жили на вершинах пірамід.

Теотіуакан переверне вашу свідомість і змусить подивитися на речі з позиції планетарного масштабу. Якщо ви давно готові до пригод і мислите поза шаблонами, тоді місто, в якому стають Богами – точно для вас.

Поради туристам для відвідин Теотіуакану та як дістатися до пірамід

Дістатися до комплексу можна автобусом з Мехіко-Сіті (ходить кожні 15-30 хвилин). Від автовокзалу Terminal Norte (поряд станція метро Autobuses del Norte – жовта гілка). Квиток в одну сторону коштуватиме 52 мексиканських песо (~$2,62). Їхати близько години.

Можна взяти таксі, у Мехіко-Сіті працює Uber. Вартість варіюватиметься, стартуватиме від 800 песо в один бік (~$40). Якщо ви орендували авто, то біля комплексу є паркування.

Квиток до археологічної зони Теотіуакан коштує 80 песо (~$4). Плануйте відвідування якомога раніше, щоб відчути атмосферу без туристів. Комплекс працює щодня з 9 ранку до 5 вечора.

Вибирайтеся у будній несвятковий день. Десь після 10-11 ранку в комплексі стає неймовірно багато туристів, також багато автобусів зі школярами на екскурсії. Сплануйте час так, щоб встигнути зайти до двох музеїв на території (це входить у вартість квитка).

Ближче до обіду з'являються місцеві торговці в яскравих накидках і сомбреро, які намагаються продати сувеніри. Аби щось у них купити, вам буде потрібна готівка.

Обов’язково запасіться водою, капелюхом і сонцезахисним кремом, на відкритому просторі немає тіні. Зручне взуття також must-have. Після візиту до Теотіуакана загляньте в одне з кафе на виході з комплексу та закріпіть неймовірну пригоду традиційними тако чи начос із гуакамоле.

Таксист, який віз нас, розповів, що одна з туристичних приманок – запуск повітряних куль. Польоти на повітряних кулях над містом з його ідеальними пропорціями мають успіх, як серед дітей, так і дорослих. Темпераментні мексиканці перетворили польоти на романтичний привід для освідчення в коханні. Наш таксист Хосе зробив своїй майбутній дружині пропозицію саме тут, на місці сили. "Звичайно, вона сказала "так", куди ж їй подітися з повітряної кулі", – розповів Хосе.