Зміст:
  1. Змагання між мисленнєвими процесами
  2. Вчить бачити ситуацію з обох сторін
  3. Розвиває творче мислення
  4. Покращує пам’ять
  5. Розвиває швидкість обробки інформації
  6. Концентрація та посидючість
  7. Сприяє соціалізації
  8. Вчать гідно програвати
  9. Поради батькам

Гра в шахи має велику історію. Точно невідомо, коли зародилась гра. За переказами, на початку нашої ери в Індії існувала чатуранга, що у перекладі – "чотири роди": піхота, кіннота, слони та колісниці.

Сьогодні на шаховій дошці також є пішаки, кінь, слон та тура. Попри те, що у чатурангу грали четверо гравців, кожен докладав зусилля, щоб продумати хід наперед та визначити стратегію.

Саме когнітивними процесами славиться сучасна гра в шахи, попри те, що еволюціонувала за правилами, кількістю гравців, назвами фігур та навіть місцем гри. 

Якщо раніше в шахи грали тільки за дошкою, наразі можна покращувати свої навички не виходячи з дому. Гра отримала новий формат – онлайн, який став популярним у період пандемії.

Про користь шахів, недоліки та перспективи гравців LIGA.Life поговорила з тренером національної збірної України з шахів та міжнародним гросмейстером Володимиром Бакланом.

Змагання між мисленнєвими процесами

"Шахи – настільна гра, суть якої – перемогти суперника. Для цього потрібні знання, навички, досвід, вміння сконцентруватися, розрахувати та запам’ятати алгоритми. Тобто шахи – змагання між мисленнєвими процесами двох людей", – пояснює Володимир.

Шахи відомі позитивним впливом на такі психічні процеси як:

Саме тому цей вид спорту особливо корисний для дітей дошкільного віку, адже допомагає виховати корисні навички, які знадобляться у  подальшому навчанні.

"Шахи розвивають мислення та вчать самостійно ухвалювати рішення. Під час гри поруч немає бабусі чи мами, які могли би підказати. Вони думають, обробляють інформацію, реагують та роблять крок самотужки", – розповідає тренер.

Ось головні переваги гри в шахи.

Вчить бачити ситуацію з обох сторін

У грі в шахи беруть участь двоє гравців. Кожен має думати як за себе, так і за суперника, прораховуючи алгоритм дій противника, а потім – свій.

Вчені-біхевіористи називають здатність бачити з іншої точки зору "теорією розуму". Це необхідно для прояву емпатії та побудови здорових соціальних відносин. Дослідження 2019 року виявило, що шахи розвивають цю здатність у дітей, які практикують гру.

"Гра в шахи вимагає тактики. Кожен гравець має думати за двох: щоб і собі успішно виступити, і завадити супернику зробити правильний хід. Є багато тактичних операцій, які дають можливість правильно ходити і перемагати. Про них гравці дізнаються під час навчання", – розповідає Володимир.

Тренер додає, що існує безліч міфів про те, що гравці наперед продумують тактику гри. Насправді все залежить від суперника. Однієї тактики не існує. Протягом гри стратегія може змінюватися не раз:

"Через таку варіативність ходів шахи ніколи не набридають. Навіть комп’ютер до кінця не може розрахувати цю гру".

Розвиває творче мислення

Знання стратегій та тактик – не все, що потрібно для перемоги. Ще мають бути творче мислення та креативність.

Дослідники перевірили навички творчого мислення в учнів однієї зі шкіл Індії. Учасників розділили на дві групи: одні грали в шахи, інші – ні. Кожна група виконувала тести.

Учні мали запропонувати альтернативні способи використання повсякденних предметів та пояснити значення деяких абстрактних форм. 

Учні, які грали в шахи, показали кращі результати на тестах. Дослідники дійшли висновку, що шахи підвищують здатність учнів до творчого мислення.

Володимир Баклан підтверджує висновки вчених: "Це творча гра! Стратегічні прийоми працюють лише в 70%. У 20% є вибір. А 10% – це про творчість та нестандартні рішення. Цим славляться гросмейстери. Вони віддають перевагу нестандартним ходам, які діють їм на користь".

Покращує пам’ять

Щоб грати успішно, варто запам’ятовувати багато інформації як під час навчання, так і під час турнірів.

По-перше, це допомагає запам’ятовувати усі тактики та стратегії. 

По-друге, запам’ятовування та аналіз своїх помилок допоможе уникнути поразки у наступній грі.

"Пам’ять розвивається під час гри. Адже гравці запам’ятовують великий обсяг інформації. Особливо розвивається зорова пам’ять. Я, наприклад, запам’ятовую все картинками та образами", – розповідає Володимир.

Дослідження показують, що шахісти мають прекрасну слухову пам’ять. Вони краще запам’ятовують те, що чують.

В експерименті вчені порівняли здатність згадування шахістів та людей, які зовсім не мали досвіду гри. 

Учасники експерименту слухали список слів, а потім мали їх відтворити. Результати показали, що шахісти значно краще згадували слова, які вони чули, ніж люди, які ніколи не грали в шахи.

Результати іншого дослідження доводять, що гравці у шахи мають кращу здатність запам'ятовувати та швидко розпізнавати візуальні закономірності.

Вчені пояснюють, що хороша пам’ять – результат постійного запам'ятовування складних шахових позицій.

Розвиває швидкість обробки інформації

Мова про здатність швидко розуміти завдання та ефективно реагувати на виклики. Це одна з форм інтелекту.

Метааналіз 2017-го року показав, що швидка обробка інформації у поєднанні з рухомим інтелектом (здатністю розглядати нові види проблем і вирішувати їх за допомогою мислення) притаманні шахістам та музикантам.

"Швидка реакція та обробка інформації – одні з позитивних якостей гравців у шахи. Вони розвиваються протягом практичних занять, а також під час турнірів. Особливо якщо гравець бере участь у бліцах, тривалість яких 5 хвилин", – пояснює Володимир.

Концентрація та посидючість

"Під час гри ми занурюємося в інший світ. Гра непроста, тому необхідна максимальна концентрація. Якщо її втратити, то важко увійти в ігровий ритм. Це проявляється і на побутовому рівні. Розв`язуючи певні задачі, ми настільки концентруємося на думках, що не помічаємо, як нас хтось гукає чи з нами розмовляє", – розповідає тренер.

Щодо посидючості, то це приклад навички, яка особливо буде корисна дітям дошкільного та шкільного віку.

"Партія може тривати п’ять-шість годин. Якщо у гравця не буде концентрації та посидючості, йому складно буде утримувати навіть інтерес на грі. Для дітей це важко, але цілком реально, адже з регулярною практикою вони звикають".

Сприяє соціалізації

Шахи, як і будь-який вид спорту, має змагання, турніри та боротьбу за чемпіонство. Під час таких тематичних подій діти соціалізуються. Гравці знайомляться зі своїми колегами, знаходять друзів і цікавих співрозмовників. Бо у них є спільний інтерес. 

"Світ шахів дуже тісний. Є безліч тих, хто пробує і на певному етапі кидає. А є ті, хто бореться за визнання до кінця. Таких дуже мало. Під час турнірів спортсмени формують своє коло спілкування, активно обмінюються досвідом, разом проводять час поза турнірами, обговорюють нюанси гри", – розповідає Володимир.

Навіть через пандемією турніри не припиняються. Вони змінили формат – перейшли в онлайн. 

"Турніри проводять на спеціальних платформах як chess.com. За останніми даними, на сайті вже мільйон підписників! Буває, в онлайн-турнірах грають одночасно 4 000 гравців".

Володимир додає, що на платформах гравці ще й спілкуються. Але впевнений, що живий варіант гри не загине: "Людям потрібна соціалізація та спілкування. Адже це їхнє коло інтересів".

Вчать гідно програвати

Без поразок немає перемог – це факт. Проте сприймати невдачу завжди важко, особливо дітям.

Володимир навпаки вважає, що поразки у процесі навчання – чудова можливість зрозуміти свою помилку та попрацювати над нею.

"Правильно пережити поразку – також успіх. Турніри можуть тривати два тижні, якщо переживатимеш щодо поразки, – наступна гра також закінчиться невдачею. Я вчу учнів відволікатися після гри: подивитися кіно, прогулятися, зустрітися з друзями. Потім ми разом проаналізуємо помилки".

Також Володимир каже, що серед шахістів є "спортивна злість". Коли після поразки спортсмен хоче реваншу і робить все, щоб перемогти у наступній грі.

Поради батькам

Володимир Баклан радить батькам не сумніватися у користі шахів і відповідально обирати тренера: 

  1. Починайте заняття з дитинства. Навчитися можна і в дорослому віці. Однак досягти високого рівня буде складно. Оптимальний вік для початку занять – 4 роки.

  2. Від шахів погано не буде. Навіть якщо дитина не стане відомим гравцем, вона розвине у собі усі зазначені навички та психічні процеси, які знадобляться як у професійній, так і побутовій сфері.

  3. Ретельно обирайте тренера. Не бійтеся змінювати їх, тому що немає спеціалістів, які могли би вести учня з чотирьох років і до дорослих турнірів. Кожен рівень має окремих спеціалістів.

  4. Якщо діти відмовляються від занять, спробуйте змінити тренера. На початковому етапі головне – виховати любов до шахів. Не усі здатні це зробити.

  5. Будьте готові платити. Потрібно придбати шахи або комп’ютер, у якому є платні чи безкоштовні програми для гри. Плюс оплата тренерів. Місячний абонемент може коливатися від 500 до 1000 грн за два-три заняття на тиждень.

  6. Шахи можуть стати професією. Наполегливі гравці нерідко доходять від початкових розрядів до титулу чемпіона світу. Кожен турнір має призовий фонд, який може досягати 2 мільйонів доларів. Існує багато комерційних змагань, де грають гросмейстери. Там великі призові фонди. Також шахісти є учасниками різних ліг. Спортсмен може виступати за команду і отримувати стабільну зарплатню. Робота тренера теж добре оплачується.