Тренди-2024: якою буде освіта для дорослих у новому році

Команда українського онлайн-інституту Projector поділилася з Liga.net спостереженнями, які визначать: що впливатиме і яким буде навчання прихильників lifelong learning в Україні та світі.

Гібридний формат замість суцільної дистанційки

Дизайнерка освітнього досвіду Віо Карпенко розповідає, що студенти, які досі навчалися виключно віддалено, вже сьогодні шукають можливостей зустрітися з викладачами та колегами-студентами наживо: влаштовують офлайн-мітапи, доєднуються на нетворкінгові події, зустрічаються неформально після випускного тощо. Натомість ті, хто повністю повернувся до офлайну, відчувають брак гнучкості й комфорту, котрі подарувало дистанційне навчання. Тож нас чекає поєднання форматів: частіші події наживо, більша гнучкість у стаціонарному навчанні, легша адаптація до форс-мажорів (від особистих обставин до відключень електроенергії й хурделиць, як ось нещодавно в листопаді).

Штучний інтелект

Штучний інтелект стає базовим хард-скілом — як колись було користування ПК. Як каже продуктовий менеджер Максим Меркулов, уже сьогодні мастхев-навичками є робота з генеративним ШІ, який може оптимізувати кількість ресурсів для тривіальних механічних завдань, пришвидшити процес навчання і дослідження та врешті зекономити компанії гроші. Потрібно вчитись писати промти, використовувати різні фреймворки роботи з певним інструментом і обовʼязково перевіряти, чи існує швидший спосіб виконати завдання за допомогою ChatGPT, Bard, DALL·E 2, Midjorney тощо.

ШІ й авторське право

ШІ й для освіти стає викликом у сфері авторського права. Віо Карпенко пояснює, що студенти у своїх роботах дедалі більше і частіше використовують ШІ. Це непокоїть щонайменше через питання інтелектуальної доброчесності — і вже подекуди в освітніх інституціях трапляються заборони технологій ШІ. Водночас є освітні осередки, де навпаки заохочують до використання таких інструментів — але є нюанс: від студентів можуть вимагати додаткової рефлексії щодо того, як ШІ допоміг у вирішенні завдання, та аналіз його обмежень чи недоліків.

Складні технологічні рішення для навчання стануть доступнішими

Раніше багато освітніх проєктів будували власні LMS (learning management systems) або платформи для зідзвонів, щоб інтегрувати туди якісніший, глибший аналіз роботи та залучення студента (а іноді й викладача). Розробка таких інструментів була дуже витратною. Зараз достатньо приєднати будь-який інструмент, що занотовує живі зустрічі до ваших лекцій в Zoom, і отримати підсумок залученості різних студентів та викладача, конспект; а за бажанням й у разі додаткових налаштувань — детальніший аналіз зустрічі. Ці самі інструменти можуть зекономити час на конспектування та натомість приділити його на глибший аналіз матеріалів і практичну взаємодію.

Оцінюванню "загрожує" переосмислення

Як пояснює далі Віо, для цього автори освітніх програм потенційно зможуть знайти нові формати. Можливо, навіть переосмислити поняття "знати" чи "вміти". Наприклад, "вміння" — це, найперше, про використання ШІ для своїх цілей і генерації нових продуктів навіть за мінімальної наявності хард-скілів.

Навчання ставатиме ще більш персоналізованим

І, звісно, й зокрема, завдяки новим можливостям, які відкриває штучний інтелект. Перша серед таких новинок — поява персонального консультанта. Американська освітня відеоплатформа Khan Academy ще на початку 2023 року анонсувала персональний освітній асистент, який не розв’язує задачі замість людини, а підштовхує до рішення, "менторить" та нагадує основні концепції.

Робота з ментором стає дедалі звичнішим форматом

Навіть класний спеціаліст не завжди може знати, куди і як рухатися. З цим і здатен допомогти наставник, яким може стати експерт у сфері, тимлід або кар’єрний сервіс. Міра Миронова, Courses Care Team Lead (керівниця команди курсів), вважає, що роботодавець чи менеджер команди має бути зацікавленим у мотивації працівників прокачуватися, навчатися новому і розвиватися. Страх того, що із часом класні працівники підуть далі чи займуть лідові позиції – зло. Розвиток всередині команди – показник здорової атмосфери, яка сприяє якісній роботі та взаємоповазі, і навіть любові до роботи.

Живі онлайн-курси матимуть перевагу порівняно з записаними чи відеокурсами

Як розповідає Міра далі, на ринок повертається інтерес до активнішої взаємодії між студентами: платформи пропонують peer-to-peer review для перевірок домашніх завдань один одному; вебінари і зустрічі з викладачами стають дедалі інтерактивнішими, де викладач – не просто голова, що говорить, а студенти – слухачі; натомість між ними є активна співпраця, якою подекуди кермують саме студенти. Водночас зворотний зв’язок від експерта й досі ледь не найцінніший ресурс. Тому відеокурси й залишаються позаду: на них не знайти людину, яка не просто навчить нового, а й стане ментором чи наставником у майбутньому.

Гейміфікація навчання

Гейміфікація залишається інструментом для навчання як хобі або в короткотривалих курсах. Найперше, як пояснює Міра, навколо терміну "гейміфікація в освіті" чимало спекуляцій. Автори освітнього курсу часто можуть сприймати за гейміфікацію навіть смайлик, який прилітає студенту після виконаного завдання. Насправді це хіба що 1% з того, що ігровий підхід у собі передбачає.

Вдало гейміфікація наразі працює у відомому застосунку для вивчення мов Duolingo, який не тільки будує шлях вивчення мови на базі яскравої картинки із совою & со, а й створює жагу продовжувати і не зупинятися, тобто — працює із дофаміном. Є інший застосунок для навчання Kinnu — як приклад сервісу, який допомагає в ігровому режимі розв’язувати задачки, кодити чи здавати домашні за обмежений час. Якщо ви не проходите модуль успішно, Kinnu перевіряє, на якій саме темі у вас було найбільше помилок, і пропонує опрацювати матеріали ще раз.

Гейміфікація у процесі довгого навчання, і особливо групового, непростий челендж. Якщо зробити досвід ігровим для усіх, це спровокує дуже різні реакції у студентів. Хтось, хто прийшов прокачати конкретний скіл чи отримати знання без додаткових "плюшок" у вигляді спільноти, сертифікату, бонусів може сприйняти ачівки, як перешкоду, а не мотиваційну підтримку. Освіта для дорослих є і буде побудованою на внутрішній мотивації у 85% випадків.

Замість нішевих навичок варто здобувати універсальні

Максим розповідає, що ми перебуваємо у процесі глобальної рецесії: коли компанії скорочують інвестиції в розвиток, фокусуються на максимізації прибутку в наявних умовах, запобігаючи відтоку клієнтів від основного продукту. Це зумовлює попит на універсальних спеціалістів, які можуть закривати багато питань одночасно та вміють оперативно реагувати на виклики тут і зараз. За таких умов передусім важливо бути гнучким, вміти швидко вчитися й управляти своїм часом так, щоб не розірватись у цій мультизадачності. І вже сьогодні зростає попит на PPC-спеціалістів, продуктових маркетологів, вмілих продавців, контент-менеджерів у YouTube чи TikTok, SMM-спеціалістів і дизайнерів, які вміють утилітарні речі: від маркетингових креативів до ефективних лендингових сторінок. 

Компанії активно інвестуватимуть у навчання працівників

За досвідом Максима, на ринку зростає попит на спеціалістів мідл, мідл+ і сеньйорного рівня. Роботодавці не готові наймати багато людей на низькі зарплати та йдуть від зворотного — беруть у команду кількох фахівців, але високого рівня. Є чітка тенденція на якіснішу роботу меншою кількістю рук, тож це підштовхує роботодавців давати можливості й спонукати працівників розвиватись, рости і прокачувати вже набуті знання та навички. Крім того, ростити людей з команди майже завжди простіше й ефективніше, аніж шукати людину зовні.

В Україні — частка благодійності у будь-якому платному навчанні

На думку Віо, суспільство в Україні очікує цього від кожного комерційного проєкту чи взаємодії: не стояти осторонь зборів, а допомагати військовим та цивільним, які постраждали від війни — і освіта не виняток. Для Projector 2023 рік показав, що, по-перше, в освітні проєкти набагато охочіше інвестують західні організації — бо прямої допомоги армії зазвичай намагаються уникати. По-друге, команда експериментувала з форматами благодійності та з’ясувала: навіть в освітньому секторі їх чимало:

• безкоштовне навчання для вразливих груп населення;

• одноразові благодійні проєкти зі 100% донатом на благодійність;

• інвестиція компанії у власну благодійну ініціативу (так у себе інтегрували менторську платформу, де кошти за всі консультації переказують ЗСУ);

• участь у великих зовнішніх зборах;

• фахова допомога у навчальному форматі, як-от курсовий проєкт під час навчання на курсі (розробка сайту/брендингу/стратегії для військових частин) тощо.

В Україні — навчання для роботи у мілтек-сфері

По-перше, за словами Максима, зараз є брак мілтек-спеціалістів у всіх сферах. Серед запитів, які отримує Projector від замовників курсових проєктів на навчальних курсах, є пропозиції щодо проєктування дронів та окремих інтерфейсів керування, управління технічними командами і створенням спеціального програмного забезпечення тощо. Попит на спеціалістів у цьому домені точно зростатиме, як і кількість компетентних спеціалістів. А ще це — один з небагатьох напрямів, куди й далі інвестують гроші попри рецесію у всьому світі, не тільки в Україні.