Як кожному з нас підготуватися до епідеміологічних загроз: 5 порад видатного епідеміолога
Майкла Остергольма останнім часом часто запрошують на американське телебачення як видатного експерта та епідеміолога. Він понад 45 років опікується масштабними епідеміологічними загрозами. Попри те, що проблему варто вирішувати на світовому рівні, є речі, які може робити кожен з нас.
Пропонуємо кілька порад з книжки Майкла Остергольма та Марка Олшейкера "Смертельний ворог. Людство проти мікробів-убивць", яка в жовтні з’явиться у видавництві "Лабораторія".
Зменшити використання антибіотиків у повсякденному житті
Щоб вижити, мікроби виробляють стійкість. І цей процес дедалі частіше загрожує нашому виживанню.
У доповіді "Глобальні ризики 2013" Всесвітнього економічного форуму заявлено:
Тест на нашу життєздатність полягає в тому, наскільки ми можемо собі дозволити відставання в цій гонитві.
У книзі "Потрібні мікроби" доктор Мартін Блейзер пояснює, як сильно протягом останніх 80 років використання антибіотиків змінює мікробіом у нашому організмі, віком у 3 млрд років.
Він пояснює, чому те, що я називаю "супермікробною еволюцією в сучасному світі", становить реальну нову небезпеку стосовно майбутніх зустрічей з інфекційними збудниками.
Простіше кажучи, ми маємо справу зі світовою пандемією в сповільненому вигляді. З кожним роком ми втрачаємо певний відсоток нашого арсеналу антибіотиків.
У прямому сенсі ми стоїмо перед ризиком повернення до "темних віків", коли багато різних інфекцій, які зараз уважають звичайними, були здатні спричиняти тяжкі захворювання, коли пневмонія чи шлункова інфекція могли означати смертний вирок, коли головною причиною смертності в США був туберкульоз.
Підготувати необхідні ресурси для захисту
Пандемія вражає багато регіонів і ускладнює надання допомоги, бо її потребують усі одночасно.
Пандемії притаманний ефект доміно: спершу вона б’є по людях, потім по цивільній адміністрації, потім по бізнесу, потім по внутрішній і зовнішній торгівлі.
Результат – негайний руйнівний ефект з довготривалими наслідками. Без належної підготовки ми будемо безпорадні перед ударом пандемії – нам бракуватиме ресурсів, продовольства і медикаментів, ми не зможемо допомогти іншим людям.
Наївно вірити, що медичні засоби, ліки, вакцини й захисні маски з’являться за чарівним кліком в інтернеті. Це не так.
Ми живемо у світі, де всі логістичні процеси розплановано за графіком, ніхто не складує запаси, щоб продати "потім", не створює резерву на випадок кризи. На складах не зберігають навіть матеріалів, потрібних для виробництва критично важливих засобів.
Якщо глобальна пандемія вдарить по працездатному населенню якого-небудь азіатського міста, що спеціалізується на виробництві важливих медтоварів (а може бути так, що їх виробляють тільки там і ніде більше), то ми залишимося без них.
Жодні гроші не допоможуть купити те, чого не існує. Ось чому Фонд екстреного фінансування на випадок пандемії, нещодавно створений при Світовому банку, не допоможе в умовах надзвичайної ситуації глобального масштабу.
У випадку великої пандемії кожному доведеться самому за себе відповідати, незалежно від того, хто де живе.
Робити щеплення від грипу, але пам’ятати, що це не панацея
Щороку, починаючи з вересня, усіх нас закликають робити щеплення від грипу. І щоразу хтось каже: “Я зробив щеплення – і все одно захворів на грип!”.
Кілька років тому це трапилося зі мною: я зробив щеплення, але тиждень провів у ліжку з грипом.
Річ у тім, що вакцина від грипу – одна з найменш ефективних і єдина, яку треба міняти щороку. Почасти тому, що штами грипу дуже легко мутують, і медики не можуть спрогнозувати, який саме домінуватиме в наступному році.
І це треба робити набагато раніше, спостерігаючи, що відбувається в іншій півкулі. Ми відстежуємо штами вірусу грипу в Південній півкулі восени (у нас весна) і намагаємося вгадати, які віруси грипу циркулюватимуть у нас наступної зими. В одні роки виходить точніший прогноз, ніж в інші.
То чи варто робити щеплення щороку? Я даю кваліфіковану відповідь – так. Це може вберегти вас від грипу, може не вберегти, та навіть якщо щеплення ефективне на 30–60 відсотків, це однаково більше, ніж нуль.
Що нам справді потрібно, так це абсолютно нова вакцина від грипу, націлена на консервативні, стабільні, ділянки вірусів, здатних спричинити пандемію цієї хвороби, а потім сезонні спалахи.
Не нехтувати фактами про можливість заразитися певними хворобами
Малярія, туберкульоз – нам чомусь завжди здається, що в світі багато хвороб, якими ми навряд чи захворіємо. Але ось рідкісні і більш незвичні захворювання собі приписуємо дуже швидко. Чому ми так звикли до складних і надзвичайно поширених хвороб повсякденності?
Боротьба з малярією настільки важлива, що від 1902 до 2015 року за роботи в цьому напрямку було присуджено п’ять Нобелівських премій з фізіології й медицини. З іншого боку, 1969-го довелося відмовитися від планів повної ліквідації цієї хвороби у світі, бо це надто дорого і складно реалізувати. Малярія поширена приблизно в ста країнах, причому близько 90 % смертей припадають на Тропічну Африку. 77 % смертей – це діти до п’яти років.
Туберкульоз не викликає такої тривоги, як нові інфекції, а даремно. Цю хворобу сприймають як пережиток XIX – початку XX століття (з пам’яті виринають гірські санаторії і героїні романів, які кашляють кров’ю), однак люди досі хворіють на сухоти, і ця хвороба набуває дедалі більшої стійкості до препаратів.
За оцінками ВООЗ, приблизно третина населення світу може мати латентну форму туберкульозу.
Не боятися і не сіяти паніку
На відміну від хронічної хвороби, хвороба інфекційна, особливо викликана вірусом, який передається повітряно-крапельним шляхом при перебуванні в одному приміщенні із зараженою людиною, або через укус комара, якого ми навіть не помічаємо, створює відчуття паніки – ми відчайдушно намагаємося зрозуміти механізм хвороби і взяти її під контроль.
Це обертається непропорційно великими наслідками. Після терористичних атак 11 вересня зловмисники розіслали поштою в державні установи США невелику кількість порошку сибірки. Це спричинило лише 22 випадки захворювання, однак ліквідація наслідків обійшлася в мільярди доларів.
На кілька місяців було закрито один із корпусів Сенату і паралізовано доставку пошти в цілому районі. А сибірська виразка – хвороба не заразна, на відміну від Еболи чи віспи, вона не передається від хворої людини здоровій.
Епідемії можуть викликати серйозні медичні наслідки, однак треба усвідомлювати, що паніка і хаос можуть обернутися набагато більшою шкодою.
Треба відрізняти те, що може нас убити, від того, що нас просто лякає чи створює дискомфорт.
Пандемія здатна зупинити регіональну, національну чи навіть міжнародну торгівлю, що може обернутися економічним хаосом, а через це люди можуть втратити віру в державу.
Якщо влада зволікає з реакцією, пандемія починає бити по системі управління, а це обертається анархією і загрозою тероризму.
Пандемія заважає лікувати ендемічні та неінфекційні хвороби, які нікуди не поділися, і поєднання одного з другим здатне у критичних випадках обвалити медичну систему.