Ставка на TikTok: як популяризувати читання та збільшити продаж книг? Розвивайте соцмережі

Соцмережі – невіддільна складова нашого життя. Інструмент, за допомогою якого ми отримуємо інформацію та ділимося нею з іншими, розвиваємо власні бренди та бізнес. А як соцмережі впливають на книговидавничу сферу та популяризацію читання? Про позитивні та негативні впливи, розповідаю далі.  

Світлий бік соцмереж

У 2016 році американська письменниця Колін Гувер видала книжку "It Ends with". Впродовж місяця видавництво Simon&Schuster's Atria Books продало 21 000 примірників, після чого продаж пішов на спад. Два роки по тому ми видали її у видавництві Vivat під назвою "Покинь, якщо кохаєш". Нашу увагу привернула тема домашнього насилля, яку в нетиповий спосіб вирішує авторка. Але супербестселером книжка не стала ані у світі, ані в Україні.

Усе змінилося наприкінці 2020 року – виник перший сплеск продажу, що стало несподіванкою для Simon&Schuster's Atria Books. А вже у червні 2021 року щотижневий продаж склав близько 17 000 примірників книги. 

В Україні полювання на книгу почалося восени 2022 року. Майже щодня ми отримували листи з проханням зробити додатковий наклад. На книжкових барахолках "малі підприємці" перепродавали її за шалені гроші. Вона швидко стала "Золотом BookTok" в Україні й феноменом світового BookTok, а сама Гувер – королевою BookTok.

Що сталося? Користувачі TikTok почали ділитися щемливими відеовідгуками на книгу та крізь сльози рекомендувати її до прочитання. Комусь захотілося відчути схожі емоції, хтось у головній героїні впізнав себе, а дехто забажав перевірити, чи справді книга така хороша. Відтак всі ринулися в книжкові магазини, запустивши ефект ексклюзивності. Бо що важче отримати бажане, то сильніше його прагнеш. 

Simon&Schuster's Atria Books додруковувало книжку понад 24 рази, загалом було продано понад 2 млн примірників. Гувер написала продовження, хоч і не планувала. А незабаром за книгою вийде фільм.

Вже не місце для просто розваг

Кейс Гувер – яскравий приклад того, як соціальні мережі можуть змінити творче життя письменника. Адже вони вже давно перестали бути місцем розваг, трансформувавшись у джерело інформації й інструмент просування. 

З огляду на силу соцмереж, вважаю, що книжковим видавництвам ігнорувати їх не лише неправильно, а й непрофесійно. Видавці мають знати, чим цікавляться їхні читачі й за сумісництвом цільова аудиторія, про що пишуть та думають, які тренди наслідують і створюють. Бо презентація книжки – це інформація, яка має подаватися вчасно, в актуальному й цікавому форматі відповідно до конкретної соцмережі, мовою читачів. 

Наприклад, видавництво Vivat представлено у всіх соцмережах, які користуються популярністю в Україні. У нас дуже живі аудиторії у Facebook та Instagram. З літа ми активно розвиваємо TikTok та Telegram. Робота у кожній із соцмереж має свою специфіку. Instagram потребує яскравих зображень, коротких влучних дописів, аудиторія TikTok жваво реагує на динамічне веселе відео, Facebook, де найстарша, порівняно з іншими платформами, аудиторія, полюбляє дискусії, емоційну залученість у розмову. 

YouTube ми використовуємо для проведення онлайн-зустрічей з письменниками. Цей тренд зародився ще у часи пандемії. З початком повномасштабного вторгнення, коли було важко організовувати живі зустрічі, YouTube став місцем книжкових презентацій, проте блекаути трохи знизили показники переглядів таких стримів. 

З найпопулярніших форматів подання інформації у соцмережах можу виділити: книжкові анонси, різноманітні тематичні добірки, розіграші. Наші канали не лише інформаційні майданчики, а й місце активного спілкування. Читачі діляться своїми враженнями й, звісно, допомагають нам краще зрозуміти, куди рухатися. 

Одне з неоціненних надбань соцмереж – прямий контакт з тими, для кого ми працюємо. Дуже часто саме читачі підказують, яку книжку варто взяти до видавничого портфеля, а від якої краще відмовитися.    

Письменники та блогери

Письменники теж мають вивчати соцмережі й активно користуватися цим інструментом, оскільки не всім так щастить як Колін Гувер. Одна з можливих форм – дружба-співпраця з книжковими блогерами. В Україні активно розвивається BookTok, існують великі букблоги в Instagram, Facebook, на YouTube та Telegram. Люди читають книги за рекомендацією блогерів, думці яких довіряють, від них вони дізнаються про нові книги, жанри, авторів. А саме так і відбувається ненав’язлива популяризація книг, розвиток української культури читання. 

Як видавець, вважаю, що видавництво та письменник мають зробити все можливе для того, щоб зацікавити читача своєю книгою. Адже інколи хороші тексти залишаються непоміченими невиправдано довго. 

Темний бік соцмереж

Згідно з різними статистичними даними, сучасна людина проводить у соцмережах близько чотирьох годин щодня. Впродовж життя – до п'яти років. Час, проведений у соцмережах, пролітає швидко, оскільки нашу увагу міцно утримує динамічний, кольоровий контент на будь-який смак, який не закінчується. Тож усе, що нам потрібно, – дивитися і гортати стрічку далі. 

А от під час читання ми самотужки створюємо контент, залучаючи увагу, короткотривалу й довготривалу пам’ять, фантазію, раціональне мислення. Нам потрібно формувати асоціативний ряд, розрізняти й уявляти персонажів, стежити за розвитком сюжетної лінії чи ліній. Іншими словами, нам треба оживити текст. Для цього, як пишуть вчені, скооперовано вмикається понад десять мозкових ділянок. 

Людям, які проводять у соцмережах необмежену кількість часу щодня, читання дається складно. Вони легко відволікаються на телефон та сторонній шум. Оскільки процес оживлення тексту вимагає концентрації уваги, зосередженості, побудови логічних зв’язків. Відбувається це через те, що наш мозок лінивий і всіляко намагається економити ресурси – якщо є простіший звичний варіант відпочинку (соцмережі), навіщо обирати складніший (читання)? Відтак щирі й корисні рекомендації книжкових блогерів, які популяризують читання, можуть назавжди залишитися у теці "збережено". 

Соцмережі допомагають нам самовиражатися, проявлятися, знаходити однодумців. Але інколи вони крадуть надто багато нашого часу, який ми могли б витратити на побудову нових нейронних зв’язків та отримання нових знань. 

Для книговидавничої сфери темний бік соцмереж полягає передусім у невмілому використанні цього інструменту. Це ілюструє занадто нав’язлива реклама, різка й невчасна комунікація з читачами, невигідні пропозиції, непродумані книжкові акції. Такі речі руйнують довірливі й дружні стосунки між видавцем і читачем.  

Другий момент – це зворотний ефект Гувер. Книжка, незалежно від дій письменниці та видавця, сподобалася широкій аудиторії. Та інколи попри всі зусилля видавця читач свідомо ігнорує книжку, бо автор втрапив у соціальний скандал, "запозичив" ідею книжки, не погодив матеріал з  респондентом тощо. У сучасному світі, де соцмережі – джерело отримання інформації, приховати щось від читачів вкрай складно, як і спинити хвилю любові чи неприйняття. 

Соцмережі – це потужний інструмент, але як він працюватиме, залежить від нас. Від тих, хто створює і споживає контент. Ми не можемо від них ізолюватися, але можемо зробити їх своїми помічниками, зокрема, й у популяризації читання.

Невеликий письмовий відгук чи відеовідгук на прочитану книжку в соцмережах – важливий внесок у розвиток культури читання, підтримка письменника і книжкового видавництва. Оригінальний буктрейлер книжки від видавництва — прояв любові до читачів, спосіб зацікавити широку аудиторію та популяризація читання.