Що відомо про навчання з 1 вересня офлайн: як зараз готуються МОН і влада на місцях
Що сталося
Заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко заявив, що освітній процес в школах з 1 вересня відновиться в режимі офлайн. І що Міносвіти зараз проводить аудит місць, де у разі небезпеки можна буде сховати дітей.
Заява Вітренка спровокувала шквал обговорень у батьківських спільнотах.
"Уявімо, що сховище в школі облаштували. Якась комісія те підтвердила. Чи повірять цьому батьки? Багато років освітні заклади напередодні 1 вересня складали акти, що школа готова до початку нового навчального року – без пожежної сигналізації, в аварійному стані, без туалетів чи вогнегасників. Багато років брехні не сприяють довірі. Тож багато батьків просто не відпустять дітей до школи", – написала співзасновниця ГО "Батьки SOS" Олена Бондаренко.
"У наповнених школах великих міст жоден підвал не вмістить одночасно всіх дітей, що перебувають в школі, хоч як його обладнуй. Просто провести експеримент: посадити 10 дітей з дотриманням мінімальних норм на стільчики або лавку, порахувати площу, яку вони займають, і прикласти цю площу до розмірів сховища. А потім порівняти з кількістю дітей в школі. Одразу багато чого стане зрозуміло", – пише Зоя Звиняцьківська, співзасновниця ГО "Батьківський контроль" та ГО "Смарт Освіта".
"Навіть спустити 600-800 дітей до бомбосховища за 3-5 хв неможливо", – додає Ольга Гончарова.
Після жвавих обговорень та обурень батьків очільник МОН Сергій Шкарлет згладив риторику відомства. Заявив, що остаточно вирішувати, чи готова школа до офлайн-навчання, будуть засновники навчального закладу. Тобто місцева влада. Зокрема, департамент освіти.
У Львові, наприклад, хочуть за літо підготувати школи до очного навчального року (або обладнати укриття, або знайти відповідні приміщення поруч).
Формат роботи шкіл Києва, зокрема закладів без укриттів, залежатиме від воєнної ситуації в Україні наприкінці серпня 2022 року, повідомили LIGA.Life у Департаменті освіти і науки КМДА.
Депутатка Київради Ксенія Семенова каже, що мало шкіл столиці мають найпростіші чисті сухі підвали з місцями для сидіння, туалетом, питною водою і двома виходами.
МОН планує зустрічі з обласними управліннями освіти, щоб обговорити питання укриттів, каже Андрій Вітренко. Обіцяє пропрацювати питання як мінімум води та аптечок в укриттях. А також – розробити вимоги до укриттів та спеціалізовані шляхи евакуації до них. Через такі заяви у багатьох батьків виникло обурення: "Ви це робите тільки на четвертому місяці великої війни?"
Поки МОН ще думає, в частині шкіл уже почали вимагати в батьків кошти "на облаштування укриття". Відповідні скріни розмістили батьки у групі "Батьки SOS".
Окрім наявності укриття та приведення його до нормального стану, проведення тренувальних евакуацій, на думку освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, необхідно думати про організацію навчання, враховуючи спроможність укриття: "Складати розклад так, щоб у разі повітряної тривоги в укритті могли розміститися всі, хто перебуває в закладі освіти".
Загалом освітній омбудсмен підтримує ідею організувати освітній процес в очному форматі там, де це можна зробити безпечно.
"Саме очне спілкування з однолітками та педагогами допоможе дітям повернутися у нормальне життя, це буде сприяти їхній психологічній реабілітації, а ефективність очного навчання вже доведена науковцями", – пояснює він.
Якщо школа пошкоджена або зруйнована
Станом на 8 червня внаслідок бойових дій в Україні зруйновані 184 заклади освіти, з яких 113 шкіл та 42 дитсадки. Пошкоджені 1772 заклади (понад 800 шкіл та більше ніж 600 садочків).
"Попри те що українська освіта значно постраждала від війни, новий навчальний рік має розпочатися вчасно для всіх українців, де б вони не знаходилися та в якому становищі б не опинилися", – наголошують у Міносвіти.
Відповідальність за це покладають на керівника та засновника навчального закладу. Тобто – знову ж таки на місцеву владу. У разі неможливості вчасно відремонтувати школу вони мають тимчасово розмістити учнів у інших закладах або організувати навчання дистанційно, відповіли у МОН на запит LIGA.Life.
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов звертає увагу: зважаючи на кількість пошкоджених або зруйнованих шкіл, переміщення дітей по Україні та за кордон, зрозуміло, що частина учнів переводитиметься в інші навчальні заклади: "Треба розраховувати інакшу освітню субвенцію і на тій території, де заклад знищено, і на тій території, куди учні поїдуть".
До серпня треба ці питання вирішити та мати механізми перерозподілу освітньої субвенції", – підкреслює він.
МОН планує перерозподіл освітньої субвенції з державного бюджету місцевим на початку 2022/2023 навчального року після здійснення аналізу звітів ЗНЗ-1, що подадуть заклади освіти станом на 5 вересня 2022 року, відповіли LIGA.Life у пресслужбі.
Наразі, пише Горбачов, Служба освітнього омбудсмена отримує шалену кількість звернень від освітян, яким місцева влада сильно урізає зарплати, а подекуди – змушує писати заяви "за власний рахунок" та погрожуючи звільненням.
"Все це відбувається під гаслом: "Грошей немає". У мене гарна новина для освітян – гроші є! Світовий банк цільовим призначенням виділяє $1,5 млрд (близько 52 млрд грн) на зарплати держслужбовцям та педагогам. І тепер саме від швидких та правильних дій чиновників залежить, коли ці гроші дійдуть до освітян", – каже він.
Чи є гроші на друк підручників
Нагадаємо, цьогоріч у п'ятих класах має початися реформа НУШ. У пресслужбі МОН відповіли, що триває конкурсний відбір підручників для п'ятого класу, за результатами якого сформують перелік книг, що можуть видавати коштом держбюджету. Вже провели конкурсний відбір і затвердили перелік підручників для дев'ятого класу.
У відповідь на запит LIGA.Life МОН заявило: якщо не буде грошей на друк навчальних видань, МОН спільно з Інститутом модернізації змісту освіти проситиме видавництва розмістити електронні версії підручників для п'ятого класу в електронній бібліотеці інституту.
Як зміняться навчальні програми
Наразі, за наказом МОН, робочі групи працюють над змінами в навчальні програми предметів "Зарубіжна література", "Захист Вітчизни", "Історія України" та "Світова історія". Про це в ефірі телемарафону повідомив заступник міністра освіти й науки Андрій Вітренко.
"Таке, як "Війна і мир" в Україні більше не вивчатимуть. Усе, що оспівує війська орків, зникне з програми зарубіжної літератури", – наголосив він.
За словами Вітренка, наразі тривають дискусії щодо того, чи залишати в навчальній програмі когось із російських письменників.
Будуть також внесені зміни в методологію викладання предметів "Історія України" та "Всесвітня історія". Робота ґрунтується на національних українських архівних документах. Зокрема, каже заступник міністра, буде виписано взаємовідносини між українською нацією і "руським міром" на основі історичної правди.
За його словами, Міносвіти наразі опрацьовує питання друку нових підручників до початку навчального року. Вітренко зазначив, що МОН точно підготує методику викладання: "Щоб наші діти знали історичну правду відносин між нашими народами".
Зміни стосуватимуться також практичної спрямованості предмета "Захист Вітчизни". "Буде окремий блок, що стосуватиметься протимінної діяльності, – каже Вітренко, – щоб діти були свідомі того, що не можна чіпати". Робочі групи мають подати результати своєї роботи до МОН до 15 червня.
Зауважимо, ідея вилучити з програми "Зарубіжної літератури" Толстого чи Достоєвського – не нова. Міносвіти вже пропонувало це у 2017 році.
Загалом упродовж літа, кажуть у пресслужбі МОН, планується оновлення змісту навчальних програм для шкіл з:
- навчальних предметів "Захист України", "Основи здоров'я", "Історія України", "Всесвітня історія", "Основи правознавства", "Географія", "Фізична культура", "Зарубіжна література";
- курсу "Громадянська освіта";
- інтегрованих курсів "Історія: Україна і світ", "Література" (російська та зарубіжна; молдовська та зарубіжна; польська та зарубіжна; румунська та зарубіжна; угорська та зарубіжна);
- з мов національних меншин: угорської, румунської, російської, польської, молдовської;
- типових освітніх програм для перших-четвертих класів закладів загальної середньої освіти.
МОН також рекомендує школам утриматися від урочистих святкових лінійок на початку навчального року, якщо воєнні дії продовжуватимуться, кажуть у пресслужбі.
LIGA.Life надіслала запит на інтерв'ю з профільним заступником міністра освіти щодо ситуації в школах та підготовки до 1 вересня, аби з'ясувати ряд запитань, які залишаються без відповідей. Свої запитання до міністерства можете залишати в коментарях.