Ілюстративне фото: pixabay.com

До народження дитини багато пар вважають, що знають, як саме виховуватимуть її, адже вже встигли перечитати купу літератури, послухати безліч історій від інших батьків.

Проте з народженням дитини і її дорослішанням може з’явитися відчуття, що щось йде не за планом і, можливо, обрана тактика виховання не працює.

У цьому випадку деякі психологи радять метод усвідомленого батьківства.  У виданні Healthline виокремили кілька пунктів, чим може бути корисним цей спосіб виховання.

Що таке усвідомлене батьківство?

Усвідомлене батьківство – це термін, що використовується різними психологами для опису стилю батьківства, який більше зосереджується на самих батьках та їхньому виборі.

Тобто, батьки замість того, щоб намагатись "виправити" свою дитину, повинні придивитися до себе й сприймати дітей, як самостійних людей.

Зокрема, прихильники усвідомленого батьківства вважають, що такий підхід дозволить дітям надалі легше пережити кризу ідентичності та створює тісніші зв’язки між батьками та дітьми.

Ключові елементи усвідомленого батьківства

Попри те, що в усвідомленому батьківстві є багато елементів, можна виокремити кілька основних ідей:

  • Виховання – це стосунки (і це не односторонній процес), адже діти теж можуть навчити батьків;
  • Усвідомлене батьківство – це відмовитись від батьківського его, бажань та схильностей;
  • Замість того, щоб нав'язувати дітям поведінку, батьки повинні зосередитися на власних очікуваннях та саморегуляції;
  • Замість того, щоб реагувати на проблеми з наслідками, батьки повинні заздалегідь встановити межі та використовувати позитивне підкріплення;
  • Замість того, щоб намагатися розв'язувати миттєву проблему (наприклад, істерику), важливо поглянути на процес: що призвело до цієї події та що це означає у загальній картині;
  • Виховання – це не просто зробити дитину щасливою. Діти можуть рости та розвиватися завдяки боротьбі. Его та потреби батьків не повинні перешкоджати зростанню дитини;
  • Прийняття вимагає присутності та взаємодії у будь-якій ситуації.

Які переваги усвідомленого батьківства?

Усвідомлений батьківський підхід вимагає щоденної саморефлексії та уважності. Це зменшить стрес та тривогу, а також покращить спілкування між батьками та дітьми.

Одним із основних принципів усвідомленого батьківства є те, що діти – повноцінні люди, яким є чому навчити дорослих. Справжнє прийняття цього факту вимагає від батьків розмовляти з дітьми з певним рівнем поваги та часто спілкуватися з ними.

Часті бесіди з повагою з дорослими моделюють здорові навички позитивних стосунків для дітей, які вони зможуть використовувати в інших сферах життя.

Які недоліки усвідомленого батьківства?

Для батьків, які прагнуть до швидкого, чіткого розв'язання проблем із вихованням, усвідомлене батьківство може не підійти з кількох причин.

По-перше, це може зайняти багато часу, щоб досягти обсягу саморефлексії та внутрішнього контролю, необхідних батькам. Зрештою, прихильники усвідомленого батьківства вважають, що батькам потрібно звільнитися від власного негативного "багажу", щоб дозволити своїй дитині бути самою собою.

По-друге, усвідомлене батьківство вимагає, щоб батьки дали можливість своїм дітям боротися і зазнавати невдач. Однак, деяким дорослим важко розслабитися і дозволити своїй дитині відчувати невдачі або біль.

По-третє, цей стиль виховання вимагає, щоб батьки відмовлялися від значного контролю над своєю дитиною.

Приклад усвідомленого батьківства

Уявіть, що ваша 5-річна дитина залишилася одна і взяла ножиці (найгірший кошмар всіх батьків). Вона вирішила пограти в перукарню та зробила собі нову стрижку. Ви зайшли та побачили результат...

1. Дихати

Замість того, щоб гнівно чи з жахом реагувати, негайно покарати чи звинувачувати дитину, треба видихнути та сконцентруватись. Витратьте хвилинку, щоб покласти ножиці в безпечне місце.

2. Поміркувати

Важливо обдумати емоції, які викликала ця подія, а вже потім поговорити з дитиною. Зокрема, важливо зрозуміти, що було для вас найголовніше: страх через небезпечну ситуацію чи думка про те, що скажуть інші батьки на дитмайданчику про "нову" зачіску дитини.

3. Встановити межі

Свідоме батьківство включає встановлення меж (особливо, коли йдеться про спілкування з повагою). Отже, якщо ваша дитина попросила користуватися ножицями раніше і їй сказали, що це дозволено лише у присутності батьків з міркувань безпеки, то треба нагадати про порушення межі.

4. Прийняти

Нарешті, замість того, щоб засмучуватися тим, що волосся вашої дитини може мати досить негарний вигляд, просто прийміть те, що сталося. Також можна з дитиною створити нову зачіску, якщо вона забажає.

Висновок

Жоден стиль виховання не працює ідеально для кожної окремої дитини (або ситуації), тому можна поєднувати різні філософії батьківства. Адже ніколи не знаєш, коли та чи інша навичка стане в пригоді.