"ПВК Рьодан". Хто підбурює українських підлітків і як реагувати батькам

Минулими вихідними підлітки масово збирались у центрі українських міст і готувались влаштувати сутички та бійки. Всюди вчасно зреагувала поліція — правоохоронці не допустили конфліктів, підлітків затримали й передали ювенальній поліції. Затримані називають себе учасниками "ПВК Рьодан" — це нова субкультура, яка натхнена японським аніме та поширилась нещодавно у Росії. У поліції переконані, що "ПВК Рьодан" і масові бійки підлітків, що планувались, — це нова російська ІПСО (спеціальна інформаційно-психологічна операція), мета якої — дестабілізувати ситуацію в Україні.

LIGA.Life з’ясувала подробиці небезпечної субкультури та запитала психологиню, чому такі явища виникають зараз та як батькам підлітків слід реагувати?

Що відбулось  

У неділю, 26 лютого, у багатьох українських містах відбулись масові зібрання підлітків у чорному одязі, які планували влаштувати бійки з іншими субкультурами. Одразу наголосимо, що попри гучні заголовки у ЗМІ, жодної масової бійки не зафіксовано. Соцмережами ширяться численні відео, але на них лише видно, як підлітки збираються у великі групи, а потім тікають від поліції. 

Такі "сходки" відбулись у Києві, Львові, Івано-Франківську, Житомирі, Полтаві, Кременчуку, Луцьку, Вінниці та Харкові. Найбільш масовою "акція" була у Харкові біля ТРЦ "Нікольський" — поліція затримала там 245 осіб, з яких 215 були неповнолітніми. Всіх "рьоданівців" доставили до відділів поліції й встановили їхні особи: серед затриманих було 149 хлопців та 66 дівчат. Як повідомив начальник Слідчого управління поліції Харківської області, правоохоронці уже встановили ймовірних організаторів "флешмобу" у Харкові, один із них виявився неповнолітнім. 

У Полтаві поліціянти теж попередили масову бійку та затримали понад 200 неповнолітніх. Встановили навіть ймовірного організатора — йому виявилось всього 16 років. Загалом, за даними поліції, 26 лютого у різних містах України відбулося близько 30 масових зібрань молоді. У жодному випадку поліція не допустила конфліктів. Загалом до відділів поліції доставили понад 700 осіб, більшість із них — неповнолітні. 

Поліція з’ясувала, що "флешмоби" організовувались через чати у Telegram-каналах та групах, де й поширювались заклики та інформація про субкультуру — наразі заблоковано 18 таких спільнот. Кіберполіція з’ясовує, хто все це фінансував.

Що таке "ПВК Рьодан" 

Назва "ПВК Рьодан" відсилає до японської манги (аніме) Hunter x Hunter, де діє злочинна група під назвою "Геней Рьодан", відома також як "Павуки". Стиль та атрибутику "Геней Рьодан" перейняли ті, хто зараховує себе до "ПВК Рьодан". Вони одягаються повністю у чорне, відрощують довге волосся, а своїми символами називають павука та цифру "4". 

Рух "Рьодан" активізувався у Росії буквально тиждень тому після бійки в одному з ТРЦ Москви. Побились так звані "рьоданівці" та підлітки з іншої субкультури. Подібні бійки та зібрання продовжились й в інших російських містах. Відтоді "ПВК Рьодан" й почав пропагувати свою "ідеологію" — вони називають себе "неформалами" й протистоять іншим субкультурам — "офникам" (гопникам) та скінхедам, яких вважають своїми ворогами. Збираючись у людних місцях, вони таким чином "полюють" на ворогів, щоб помститись їм за приниження.

Незрозуміло, чому учасники субкультури використовують абревіатуру ПВК [приватна військова компанія] у своїй назві. Деякі учасники самі кажуть — щоб привернути увагу.

Російські "флешбоми" "ПВК Рьодан" дійшли до українських міст всього за тиждень. Однак про плани "неформалів" влаштовувати масові бійки дізналась поліція та запобігла їм. Правоохоронці переконані, що дії "ПВК Рьодан" — це спроба росіян використати дітей для дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні. Яскравий доказ цьому — заклики "скинути з посади" міського голову Олександра Мамая, які поширювались у чатах "рьоданівців" у Полтаві. 

Чому підлітки ведуться на провокації

Більшість підлітків стають учасниками різних течій чи субкультур через дві важливі потреби — соціалізації та приналежності, розповіла LIGA.Life медична психологиня та травматерапевтка Оксана Степанюк. Особливо яскраво ці потреби виражені як раз у віці 14-15 років.

"Одне з досліджень доводить, що якщо підлітки не належать до якоїсь групи й перебувають у соціальній ізоляції, то вони відчувають це як фізичний біль. У них активуються ті самі ділянки мозку, які відповідають за відчуття болю", — каже психологиня. 

За її словами, підлітків приваблюють саме агресивні рухи, бо у такому віці вони ще не вміють контролювати агресію. "У них багато гормональних сплесків й на фоні цього дуже часто "скаче" настрій. Накопичується багато агресії, яку вони, на відміну від дорослих, ще не вміють спрямовувати у конструктивне русло — у них по іншому працює хімія мозку. Тоді вони шукають найпростіший спосіб, куди викинути це", — пояснює Оксана, додавши, що з погляду біології таким чином підліток "прагне освоювати/завойовувати нові території"[Джесс П. Шаткін, "Народжені бути вільними"]. 

Неповнолітні не вміють планувати майбутнього й не до кінця розуміють, чим у тривалій перспективі закінчиться участь у таких рухах, як "ПВК Рьодан". 

"Зазвичай субкультури в суспільстві є приниженими соціальними групами, й це також спонукає їх гуртуватися й хотіти дати відсіч. До субкультур потраплять ті, хто протягом довгого періоду зазнавав цькування та булінгу. А тепер їм пропонують вихід — ви можете об'єднатися і помститися тому, хто вас ображав", — розповідає Степанюк.

Ще одна причина того, чому неповнолітні стали жертвами провокацій — проживання досвіду війни, вважає травматерапевтка. Адже підлітки самі собою емоційно нестабільні — а під час війни їхня емоційна нестабільність зростає удесятеро. "Якщо дорослі знаходять якісь способи, як з цим справлятись (хтось занурюється в роботу, хтось ходить до психолога), то підлітки не можуть так. Якщо увесь рік дитина була в епіцентрі цих подій [війни], то у неї стресу більше, аніж у дорослих. А способів з ним справлятися — менше", — наголошує Оксана Степанюк.

Зазвичай, подібні психологічні операції, на кшталт "ПВК Рьодан", ворог запускає, орієнтуючись на емоційно нестабільну аудиторію — наразі це не тільки підлітки, а й дорослі, зазначає психологиня. За її словами, цей процес називається "вербуванням" і працює за класичним законом маркетингу — визначається, що хвилює жертву, який її основний біль. 

"Це складний багатоступеневий психоемоційний процес. Суть в тому, що виділяється емоційно слабка група людей, які перебувають в ізоляції або не мають підтримки. Визначається їхній основний біль, що їх турбує, і пропонуються способи позбавлення цього болю, задоволення потреб, визнання. Так підліток чи інша людина залучається у певну соціальну групу", — пояснила фахівчиня.

Як батькам говорити з дітьми

Оксана Степанюк радить батькам обов’язково комунікувати з дітьми про участь у підозрілих групах. Найкраще рішення, за її словами, — разом з дитиною пройти базовий курс кібербезпеки й обговорити його. "Ця інформація [про ПВК "Рьодан"] поширюється саме в соцмережах, тож і батькам буде корисно, і діти будуть розуміти, що це та як працює. До того ж це сприятиме зближенню, діти зрозуміють головне — що з батьками про таке можна говорити", — каже психологиня. 

Говорити з неповнолітніми потрібно не з позиції агресії чи заборони та погроз. А навпаки — спокійно донести головне, що ви як батько чи мати любите свою дитину, дуже хвилюєтесь за її безпеку й хочете допомогти. "Мені страшно. Я боюсь, що це на тебе може негативно вплинути. Я хочу тебе захистити, підкажи мені, як краще це зробити", — радить один зі способів Степанюк.

Щоб діти не стали членами жодних угрупувань та не були завербовані у подібні до "ПВК Рьодан" рухи, психологиня радить батькам:

1. Звертати увагу на контент, який споживає дитина, й бути в курсі її інтересів. Навіть якщо вона дивиться аніме, то не треба критикувати й забороняти. Натомість — поцікавтеся, про що це. У разі, якщо це небезпечна інформація — спокійно поясніть про її негативний вплив. 

2. Слідкувати, чи не відбувається у дитини різких перепадів настрою. Якщо виявляєте поведінку, яка раніше була нехарактерна для дитини, — це сигнал, що вона потребує підтримки й допомоги. 

Якщо батьки вже помітили, що дитина потрапила у підозрілий рух чи формування, то найперше — слід попросити її розказати, чому вона долучилась до цієї субкультури. "Забороняти немає сенсу. Дитина все одно знайде способи, як бути долученою до цієї групи чи субкультури, вона просто почне краще шифруватися. Однозначно у цьому випадку агресія породить ще більше агресії. Тому треба говорити лише з позиції турботи", — наголошує терапевтка. 

Батькам, у яких складна комунікація з підлітками, психологиня радить невідкладно звернутись до спеціалістів — підліткових психологів, які зможуть допомогти фахово. Як приклад — наводить проєкт UNICEF "Поруч", де можна отримати безкоштовну допомогу.