Фекалії мишей у гречці й брудна питна вода. Що показали перевірки харчування школярів

Впродовж травня-червня цього року інспектори Держпродспоживслужби обстежили їдальні, кухні та харчоблоки у чотирьох областях – Черкаській, Херсонській, Миколаївській та Чернівецькій. 

Під час обстеження виявили, що на підлозі бігають мурахи та таргани, на складах – гнилі овочі, а продукти – не марковані. 

Наприклад, у сюжеті ТСН під час одного з таких обстежень співробітниця харчоблоку не змогла відповісти на запитання, коли спекли хліб, який у той день подавали дітям до столу. Єдине що знала: йому було дев’ять днів від моменту привезення.

Також невідомого походження були м’ясо та сир, а у бідоні з чаєм – чифір. В одній зі шкіл Херсона у мішках із гречкою взагалі знайшли фекалії мишей. 

LIIGA.Life звернулася до Держпродспоживслужби з проханням пояснити, що відбувається із харчуванням в українських школах. І ось що нам розповіли.

Тільки позапланові перевірки 

Через карантин Держпродспоживслужбі заборонили проводити планові перевірки. Але позапланові – як реакцію на скарги громадян – інспектори можуть проводити. Так з початку року вони провели лише 12 планових, але 912 позапланових перевірок щодо 4090 постачальників продуктів та 452 операторів ринку, які надають послуги з організації харчування для шкіл.

У підсумку виявили 11 операторів ринку, які не були офіційно зареєстровані, та 43, які працювали без дозволів.

Інспектори склали 442 приписи через:

• неналежний контроль за дотриманням температури при зберіганні продуктів;
• порушення гігієни виробництва;
• не було документів на продукти при їх транспортуванні;
• 14 фірм оштрафували на загальну суму 374 000 грн.

Найпоширеніші порушення

Від початку року експерти провели 500 лабораторних досліджень харчових продуктів, якими годують школярів. Майже 5% зразків не відповідали мікробіологічним показникам.

Через це інспектори 10 разів вирішували вилучити продукти. Ще у чотирьох випадках тимчасово припинили виробництво їжі. 

Вилучили понад 2 т небезпечних продуктів, зокрема: 

• молока та молокопродуктів – 228 кг;
• м’яса та м'ясопродуктів – 2084 кг;
• риби та рибопродуктів – 76 кг;
• продуктів рослинного походження – 85 кг.

(Не) дотримання Санрегламенту

За даними Держпродспоживслужби, середня вартість одноразового харчування у школах – близько 26 грн на одного учня. На думку експертів відомства, така ціна унеможливлює дотримання норм з основних харчових продуктів.

"Багато харчових продуктів, які рекомендовані Санітарним регламентом, не включено в меню шкільного обіду через їхню високу вартість та обмежений продаж на ринку (фруктові соки без додавання цукру, молочні продукти на основі сої, рису вівса, безглютенове борошно тощо)", – пояснюють у Держпродспоживслужбі.

Інспектори проаналізували 4309 щоденні шкільні меню й виявили, що з початку року у 1023 (24%) із них є відхилення щодо виконання норм натурального (здорового) харчування.

Окрім того, виявили й такі порушення:

• у школах не було погоджених органами Держпродспоживслужби двотижневих меню або їх просто не дотримувались;
• порушували санітарно-гігієнічний та протиепідемічний режими; 
• порушували терміни обов’язкових медоглядів персоналу; 
• не було медперсоналу тощо. 

Також інспектори перевірили страви на калорійність, мікробіологічні показники й взяли проби питної води та змивів. Відхилення страв за калорійністю становили 8,7%. 

Небезпечні мікроби виявили у 2,1% готових страв, які готували дітям. А 1,4% змивів з обладнання, рук та санітарного одягу кухарів показав наявність патогенів, здатних призвести до отруєнь та різноманітних інфекційних захворювань.

Зокрема, провели лабораторні дослідження 2200 проб води за бактеріологічними показниками та 1700 проб за санітарно-хімічними показниками. 

Загалом бактеріологічні та санітарно-хімічні відхилення виявили у понад 28% проб води. Тобто від її вживання діти можуть підхопити кишкові та/або різноманітні вірусні інфекції, а також мати інші проблеми зі здоров’ям.

"Найгірші показники в Миколаївській області (14% та 71% відповідно), Запорізькій області (10% та 60% відповідно) та Рівненській області (11,7% та 22% відповідно)", – зазначають у Держпродспоживслужбі.

Інші санітарні порушення у школах

Протягом року представники Держпродспоживслужби перевірили 1984 дитсадки та 2094 школи. Порушення виявили у 67% (1331) садків та 50% (1174) шкіл.

Основними порушеннями були: 

• у дитсадках у групах було більше дітей, ніж дозволено;
• були проблеми з питною водою;
• не було умов, щоб діти і персонал дотримувалися гігієни (не було гарячої проточної води для миття рук перед обідом у залі та в санвузлах);
• не було результатів лабораторного контролю питної води;
• порушення у тому, як ведуть меддокументацію;
• порушували правила миття столового та кухонного посуду, що підтверджено результатами лабораторних досліджень;
• не дотримувалися погодженого двотижневого меню;
• не було документів щодо якості та безпечності дезінфекційних засобів, нових меблів, не виконували норми харчування тощо.

Як результат, фахівці Держпродспоживслужби склали 604 протоколи  про адмінправопорушення та виписали штрафи на загальну суму 129 598 грн. Понад пів сотні осіб відсторонили від роботи.

У відомстві наголосили, що контроль щодо усунення порушень лежить на місцевих управліннях освіти та правоохоронних органах (якщо до них доходить справа). 

Як школи закуповують продукти

Експертка із закупівель системи Prozorro Ольга Нос проаналізувала договори на постачання продуктів у школи й каже: за вказаними умовами можна поставити будь-які продукти чи послуги без жодних гарантій якості.

"Постачальник каже: "Я зобов’язуюсь постачати якісний товар". Але який якісний – не зрозуміло. Проте замовник зобов’язується оплачувати цей товар", – пояснює експертка.

"При встановленні технічних вимог до предмета закупівлі замовники припускаються найрізноманітніших помилок: від відсутності технічних вимог як таких, обмежуючись лише назвою товару, до надмірного звуження технічних характеристик, під які підходить продукція лише одного виробника", – розповідає Ольга Нос.

За її словами, щоб отримати якісні продукти, замовники (школи, дитсадки, органи місцевого самоуправління) мають: 

• максимально чітко описати технічні вимоги до предмета закупівлі, включити ці характеристики як додаток до договору;
• передбачити у договорі чіткий механізм контролю якості;
• передбачити у договорі штрафи за невиконання договору та чіткий механізм їхнього застосування;
• контролювати якість товарів/послуг під час виконання договору.

Нині в окремих випадках неможливо проконтролювати ні якість продуктів, які постачають до шкіл, ні їхній маршрут. Тож у разі масових отруєнь школярів знайти винних та вилучити небезпечну продукцію – ще той квест.

З 1 січня в Україні оновили санрегламент щодо харчування у школах, який передбачає низку змін: у шкільному меню має бути більше м'яса, молочних продуктів і фруктів. А для дітей, які мають окремі дієтичні потреби, школи зобов’язані організувати окреме харчування тощо.

За затвердженим планом реформи шкільного харчування, всі зміни мають впровадити до 2023 року. 

Однак очільниця Держпродспоживслужби Владислава Магалецька наголошує, що без ефективного моніторингу та реагування держави на порушення жодні позитивні реформи не діятимуть на практиці.