Зміст:
  1. Що таке дуальна освіта
  2. Яка різниця між звичайною та дуальною освітою
  3. Дуальна освіта в Україні
  4. Як бізнес створює кадри для себе. Досвід

"Навипускали юристів, а толку, як роботи нема?", — типові фрази багатьох застіль та обговорень між рідними та друзями.

Статистика ці обурення підтверджує. За даними Державної служби статистики, найбільші проблеми з працевлаштуванням — в економістів, менеджерів, юристів, операторів комп'ютерного набору та бухгалтерів.

Натомість робітничих вакансій найбільше. За даними на 1 грудня 2020 року, більшість вакансій (загалом 58 000) минулого року подали для працевлаштування:

  • кваліфікованих робітників з інструментом (швачка, електромонтер, електрогазозварник, слюсар-ремонтник, слюсар-сантехнік, слюсар аварійних робіт, робітник з комплексного обслуговування й ремонту, монтер колії, маляр, пекар) – 24%;

  • робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (водій, оператор, машиніст котельної, водій тролейбуса, водій трамвая, токар, тракторист, оператор заправних станцій, дорожній робітник, машиніст екскаватора, водій навантажувача, фрезерувальник) – 17%.

Але за такої затребуваності цих спеціалістів серед зареєстрованих безробітних у топі теж є і кухарі, і фахівці з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (водій, оператор/машиніст котельної, токар тощо). В чому ж річ? Експерти з ринку праці кажуть: потрібний диплом є, але застарілі  методи і викладання, і обладнання, на якому вчать, і відірваність від сучасного виробництва викидають колишніх студентів профтехів з професії.

Та попри реальність ринку, абітурієнти щороку продовжують воювати за місця на юридичних та економічних факультетах, а в профтехах може бути недобір.

Визначитися з напрямком своєї освіти абітурієнтам (як і державі зі спеціальностями, де варто фінансувати держзамовлення) мав би допомогти прогноз потреб бізнесу на 3-5 років, який робить Мінекономрозвитку. Але там визнають, що методика застаріла, та й навіть недосконалий документ у вільному доступі не можуть знайти ні абітурієнти, ні їхні батьки. 

Допомогти виправити цей перекіс має дуальна освіта. 

Що таке дуальна освіта

"Це головний освітній тренд розвинутих економік у світі", — каже заступник міністра освіти та науки Ігор Гарбарук. 

Вона передбачає 70% практики на підприємстві та 30% теорії в навчальному закладі. В основі — не тільки закріплення теорії на практиці, а й навчання в умовах виробництва.

Суть в тому, що місцеві профтехи разом з місцевим бізнесом можуть вирішувати, яких фахівців треба виростити. Керує профтехами місцева влада — насамперед ОДА, а також ради міст – облцентри. Вони вирішують питання фінансування і формують регіональне замовлення.

Хороша дуальна освіта готує майбутніх робітників за потребами роботодавця. Після випуску учні адаптовані та вміють працювати із технікою конкретного підприємства. Так частково вирішується одвічна українська проблема "Люди є, а робити нема кому".

Бізнес отримує потрібні йому навчені кадри і не має вчити дорослу людину "з нуля", у випускників є робота, а в регіону – більше податків та прибутку.   

Для такої співпраці профтех може сам шукати бізнес-партнерів, або бізнес може сам приходити до профтехів.

Батьківщиною дуальної освіти вважають Німеччину, там навчання у пропорції "50% теорії, 50% практики" запровадили ще минулого сторіччя.

Далі цей підхід запозичили в інших країнах Європи, Канаді, Південній Кореї та Китаї.

У країнах, де діє дуальна система професійного навчання – таких як Німеччина, Австрія, Швейцарія — приблизно 40-50% молоді одного року народження навчаються за нею.

Кожне п’яте підприємство Німеччини вчить на виробництві. Дві третини учнів, з тих, хто навчається на підприємстві, залишаються працювати на ньому ж. 

Щороку підприємства Німеччини укладають понад пів мільйона угод щодо профосвіти та інвестують в цю сферу понад 30 млрд євро. 

Яка різниця між звичайною та дуальною освітою

Різне співвідношення навчального часу. Більшу увагу приділяють практичній підготовці в умовах виробництва, решта часу — теорія.

По-різному побудоване навчання. Спочатку в учнів є теоретичний модуль, тобто з вчителем у класі (1-2 тижні), а потім практичний (4-8 тижнів) на базі підприємства.

Інша система викладачів. За учнем закріплюють одночасно двох менторів: наставника від підприємства та майстра виробничого навчання від профтеху. Перший опікується його адаптацією, безпекою роботи, другий стежить за дотриманням навчальних планів та успішністю. 

Різна оцінка результатів навчання. Враховують реальні показники професійної підготовки, підтвердженої на виробництві.

Випускники, які мали дуальну форму навчання, вміють працювати з технікою, розуміють процеси та мають навички роботи з досвідченими колегами. Часто їм потім пропонують відкриті вакансії на цьому ж підприємстві. Тож їхнє працевлаштування становить майже 100%.

Перш ніж розпочати навчання за дуальною формою, заклад, роботодавець та учень мають укласти трьохсторонню угоду. Цей документ має визначати права та обов’язки кожної зі сторін, строк і умови навчання.

Під час організації такого навчання керівник профтеху має визначити майстра виробничого навчання, який слідкуватиме за дотриманням навчального плану та якістю підготовки дитини. 

Він має відвідувати учня щонайменше раз на тиждень, а його візити потрібно заздалегідь узгодити з роботодавцем. Також директор видає наказ про скерування учня на виробництво за тиждень до старту навчання. 

Важливо: роботодавець оплачує виконану учнем роботу за умовами договору.

Після завершення навчання представників роботодавця долучають до оцінювання учнів. Вони входять до складу Державної кваліфікаційної комісії. 

Дуальна освіта в Україні

В Україні дуальне навчання МОН пілотувало — тобто випробовувало систему для подальшого впровадження у всій країні — у 2015-2017 роках. 

Експериментували на базі Вищого професійного училища №33 м. Києва (професія "Кухар"), Вищого професійного художнього училища м. Львова ("Маляр") та Вищого професійного училища машинобудування м. Запоріжжя ("Токар").

Перший випуск трьох експериментальних груп показав рівень працевлаштування – до 97%. На 12-17% зросла якість навчання, співпраця з роботодавцями стала більш стійкою та взаємовигідною. 

Скільки можуть заробити випускники профтехів?

Залежить і від роботодавця, і від вміння учнів працювати з сучасною технікою. Від роботодавців лунали цифри як 1000 доларів, так і 7000 грн. Якщо дивитися на дані служби зайнятості, за видами промислової діяльності найвищу зарплату пропонували у виробництві:

  • фармпродукції (21 000 грн),
  • добувній промисловості (17 000 грн),
  • постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (16 000 грн),
  • у виробництві продуктів нафтопереробки (16 000 грн). 

А найнижчою – у текстильному виробництві, виробництві одягу, виробів зі шкіри та інших матеріалів (8000 грн). 

У середньому в промисловості зарплата була 13 000 грн.

Зараз вже 235 профтехів впровадили дуальне навчання. У 2019-2020 навчальному році так вчилися 11 000 учнів. Серед випускників дуальної освіти у 2020 році 80% працевлаштувалися. 

Найактивніше впроваджує дуальну освіту Хмельницька, Львівська, Кіровоградська та Чернігівська області та Київ. Найменше зацікавлених у дуальній підготовці — в Івано-Франківській, Миколаївській, Тернопільській та Полтавській областях.

Найкраще роботодавці залучаються в Києві (175), Житомирській (160), Львівській (134), Вінницькій (125), Хмельницькій (125), Рівненській (111) областях. Найменше — в Тернопільській (2), Черкаській та Київській (3) областях.

За даними на сайті МОН, у закладах профосвіти можна здобути майже 430 професій.

Проте "німецької" якості ще масово немає, оскільки співпраця з державою в цьому напрямку — поки майже виключно ініціатива роботодавців, далеко не всі з яких просто знають про систему дуальної освіти.

Загалом в Україні лише почали розгортати реформу профтехосвіти. Наприкінці грудня затвердили стратегію, та про розвиток дуальної освіти у ній наразі мало конкретики. Детальніше мають розписати у плані з реалізації стратегії на 2021-2023 роки, яку публічно ще не презентували. 

Проте у закладах профтехосвіти уже починають вкладати кошти в нове обладнання для навчання. Наприклад, у Михайлівському вищому професійному училищі інвестували 16 млн грн у відкриття одразу трьох навчально-практичних центрів, де навчатимуть трактористів-машиністів, електромонтерів та слюсарів з ремонту сільськогосподарських машин. Загалом минулоріч на створення 53 навчально-практичних центрів виділили 100 млн грн. У бюджеті 2021 року на створення таких центрів закладено 150 млн грн.

Станом на 1 січня 2020 року в українських профтехах навчається  244 700 учнів. А дуальну форму у 2020-2021 навчальному році застосовують 217 закладів профтехосвіти, де навчається лише 5% від загальної кількості учнів профтехів (12 395 осіб). 

Як бізнес створює кадри для себе. Досвід

Українсько-німецьке підприємство ТОВ "Сферос-Електрон" працює в машинобудуванні на ринках України, Білорусі, Європи, Америки та Азії. Має близько 100 робітників і вже чотири роки інвестує в дуальну освіту. 

Заступниця гендиректора та кандидатка економічних наук Наталія Стародуб каже, що першою причиною інвестувати у підготовку кадрів був навіть не дефіцит кадрів, а старіння професій.

"Електрозварники, фарбувальники, штампувальники, налагоджувальники — це люди 50-60+ років. І немає їм заміни. В технічних професіях вік відіграє роль, якщо хочемо бути конкурентноздатними на ринку. А в Україні є професії, за якими спеціалістів не готують. Наприклад, ми просто не змогли знайти штампульваників, токарів і фарбувальників — дефіцит", — пояснює Стародуб. 

Наразі компанія вирішила впроваджували підготовку електрогазозварників, бо кількісно саме на них найбільший попит. Є автоматизоване, напівавтоматизоване зварювання, є ручне, а це, каже заступниця гендиректора, — ювелірна праця, яка високо цінується за кордоном. Тому таких фахівців важливо виховувати. 

Партнером у підготовці за дуальною формою освіти стали два львівських заклади — Вище профучилище №20 і Міжрегіональне вище професійне училище №57 автомобільного транспорту та будівництва.

"Вони історично готували електрогазозварників старого зразка. Ми ж з ними вже підготували 30 молодих фахівців, щороку залишаємо 2-3 людей в себе, і плинності у нас нема. Ми як роботодавець намагаємось створити максимально комфортні умови з зарплатою, тому від нас не йдуть. Ми півтора роки виховуємо цих дітей, намагаємося їх інтегрувати, платимо їм зарплату, платимо стипендію за досягнення, бавимо, розважаємо, конкурси придумуємо, вони зварюють машинки, трактори. Це гра в довгу, інвестиція в майбутнє, ми маємо закладати солідний бюджет на їхнє навчання, бо вони багато псують, адже спочатку ніби сліпі кошенята", — сміється Наталія Стародуб.

"Це як червона таблетка Морфея — цікаво, хоча й не знаєш, що вийде. Бізнес мов міг би і почекати, коли закінчать освітню реформу, але МОН каже, що потрібно кілька років на оновлення профтехосвіти. А бізнес не має стільки часу", — резюмує вона. 

Матеріали розроблені за підтримки Програми EU4Skills, спільно з Міністерством освіти і науки України. Програма "EU4Skills: кращі навички для сучасної України" фінансується ЄС і його державами-членами – Німеччиною, Фінляндією, Польщею та Естонією і має на меті підтримку впровадження реформи професійної освіти в Україні. Програма EU4Skills працює на національному рівні та у 7 обраних областях: Вінницькій, Полтавській, Запорізькій, Рівненській, Львівській, Миколаївській, Чернівецькій.

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Європейського Союзу та його держав-членів Німеччини, Фінляндії, Польщі та Естонії.