Зміст:
  1. Маски та накази
  2. Захисні бар’єри
  3. Зміни в культурі

Переказуємо статтю Nature від 25 травня, автор – Lynne Peeples. Перекладачі – анестезіологиня Олександра Неменша і хірургиня Оксана Михайлюк. Перевірив науковий редактор проєкту "Наукою по ковіду", кандидат медичних наук Андрій Сем’янків.

13 травня Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC) заявили, що повністю вакцинованим у більшості ситуацій вже не потрібно носити маску. 

Керівниця продуктового магазину у Нью-Гемпширі Erin Perkins каже, що вони не очікували цього і що це ставить бізнеси у незручне становище. Адже тепер ніби треба питати людей, чи вакциновані вони.

Нью-Гемпшир був останнім штатом в Новій Англії, який заборонив бути без маски у публічних місцях, а 16 квітня став першим в регіоні, що скасував їх. Штат приєднався до кількох інших у країні, що послаблювали обмеження. 

Anne Hoen, епідеміологиня з коледжу Дартмут у сусідньому Гановері, каже, що дозвіл знімати маски був, мабуть, дещо передчасним. Наприклад, Німеччина посилила вимоги до носіння масок наприкінці квітня. Вона зіткнулась з уповільненням темпу вакцинації та зростанням кількості нових випадків. Наприкінці березня свої правила також посилила Іспанія.

Докази того, що застосування масок знижує кількість смертей від COVID-19, очевидні, однак через майже півтора роки пандемії і зі зростанням кількості вакцинацій в багатьох місцях науковцям і держслужбовцям сфери громадського здоров’я доводиться вмовляти людей, особливо невакцинованих, носити маски. 

Середній рівень використання масок у США зменшується з середини лютого. А рівень захворюваності у деяких місцях зріс. Незрозуміла тактика і протилежні за змістом заяви як політиків, так і працівників сфери охорони здоров’я призвели до плутанини, залякування та безладу в наявних для інтерпретації даних. 

"Ми повністю розгублені", – каже Monica Gandhi, лікарка-інфекціоністка з університету Каліфорнії у Сан-Франциско.

Після того, як CDC випустили останній перегляд своїх настанов, директорка Центрів Rochelle Walensky зазначила, що агенція може ще раз змінити рекомендації щодо носіння масок.

Hoen та інші епідеміологи попереджають, що відновити правило про маски після його скасування дуже складно.

Використання масок під час пандемії продовжуватиметься, а також, ймовірно, стане звичним правилом під час майбутніх спалахів. Тому дослідники намагаються зрозуміти, що про заохочення людей до носіння масок говорить наука. В той час як пандемія COVID-19 переходить до нового етапу, вчені всього світу отримують доступ до накопичених даних і визначають, що робить деякі заходи ефективнішими за інші, та досліджують, коли і як їх необхідно змінювати.

Gandhi серед тих, хто наголошує, що зміна рекомендацій щодо масок має проводитись відповідно до зростання рівня вакцинації. Політикам слід розпочати послаблення обмежень для того, щоб дати людям надію та мотивувати їх робити щеплення, каже вона. Але зміни слід впроваджувати обережно.

Наприклад, приблизно в той самий час, коли Нью-Гемпшир скасував свої правила, кількість нових випадків захворювання на COVID-19 в Індії почала зростати. Суворі накази щодо носіння масок діяли в країні під час першої хвилі захворювання, минулого вересня. Але коли рівень захворюваності на COVID-19 став контрольованим, маски носили все менше людей, а багато з них ще й відвідували громадські заходи з багатьма учасниками. Хвороба швидко взяла гору. Наразі країна намагається змусити людей вакцинуватись і знову використовувати маски.

"Носіння масок, мабуть, має бути однією з останніх речей, яку слід скасувати", – говорить Hoen.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

 

Маски та накази

 

Питання про введення правил щодо носіння масок виникло практично на початку пандемії. 6 квітня 2020 року місто Єна, Німеччина, стало однією з перших спільнот у світі, яка вимагала маски у громадських місцях. 

Дослідники підрахували, що кількість нових випадків у місті, де проживає близько 110 000 людей, протягом 20 днів після введення цього правила зменшилася приблизно на 75%.

Але це було не так просто як звучить: одного дня натиснути кнопку і просто пожинати плоди. Є докази того, що, хоч правила та накази можуть бути потужними заходами, вирішальне значення мають ефективне інформування та приклади для наслідування.

Щоб місцеві розуміли, що має відбутися, за кілька днів до введення наказу в Єні міська влада розпочала кампанію. На розвішаних у місті плакатах було написано "Jena zeigt Maske" ("Єна показує маску"), а Thomas Nitzsche, мер міста, позував у ній на фотографіях у міських трамваях.

Введення правила про маски на ранньому етапі пандемії було для Nitzsche проявом здорового глузду. Водночас політика щодо масок в більшості сусідніх місць Тюрінґії та інших землях Німеччини відставала. Там держслужбовці зазвичай вводили подібні накази лише після зростання кількості нових випадків захворювання. 

За препринтом дослідження, незважаючи на те, що через п’ять днів після початку дії наказу в Єні не було нових випадків COVID-19, вірус продовжував ширитися в сусідньому Ерфурті, його поширення сповільнилося лише після введеної вимоги про маски.

З кількома винятками подібна історія повторювалась в усьому світі. Китай та інші азійські країни швидко ухвалили наказ про маски. Ймовірно, це дозволило уникнути широкомасштабного поширення хвороби.

Klaus Wälde, економіст з Університету Йогана Ґутенберґа у Майнці, Німеччина, говорить, що решта країн мала б слідувати шляху Єни. Однак асинхронність у регулюванні носіння масок у всій Німеччині – та деінде – надала йому та іншим унікальну можливість.

Вчені використовували дані з 401 регіону Німеччини, щоб оцінити вплив введення правил про носіння масок на передавання SARS-CoV-2. Завдяки тому, що в різних регіонах застосовували різні заходи, дослідники отримали свого роду "контрольні" регіони для порівняння, а потім оцінювали можливі варіанти розвитку подій без введення подібних правил.

Висновок команди Wälde: вимога носити лицеві маски зменшує щоденний темп приросту нових випадків COVID-19 на понад 40%.

Підхід економістів був "розумним", говорить Hoen: "Це додаткові докази того, що маски працюють".

В аналогічному дослідженні в США, опублікованому у січні 2021 року, автори зазначили, що держнаказ про маски на початку пандемії міг би зменшити щотижневий темп зростання кількості нових випадків ковіду та смертності від нього наприкінці квітня 2020 року більш ніж на 10%.

У дослідженні вказано, що такі заходи могли б зменшити кількість смертей на цілих 47% (або майже на 50 000) у всій країні до кінця травня минулого року. 

Інший препринт, опублікований у жовтні, пов’язував маскові обмеження зі зниженням кількості випадків COVID-19 у Канаді на 20–22% щотижня.

Дані США свідчать: щоб був ефект від використання масок, самого лише держрегулювання може бути замало. 

В опитуванні понад 350 000 людей, опублікованому в березні цього року, носіння масок з власної ініціативи зростало незалежно від введення правил. 

Обмеження мають свій вплив, але є "але". Дослідники виявили, що насправді кращим показником була поведінка людей, каже John Brownstein, співавтор дослідження, епідеміолог Гарвардської медичної школи в Бостоні. Він пояснює, що є різниця між державною політикою та суспільною зацікавленістю.

Стаття спирається на дані сотень обсерваційних та лабораторних досліджень, які виявили, що маска захищає як власника, так і людей навколо нього. 

Маски можуть блокувати вірусні частинки, що передаються з краплями та аерозолями. 

Дослідження Національного інституту охорони здоров’я США, опубліковане в лютому цього року, припускає, що волога, яка накопичується всередині маски, може допомогти у захисті легень від потрапляння патогенних мікроорганізмів.

І все ж дискусія щодо ефективності масок та скільки ще ми маємо їх носити, продовжується. 

Підписуйтесь на LIGA.Life в Telegram: тільки корисна інформація для українських родин

Захисні бар’єри

 

На початку епідемії ВІЛ-СНІДу, у 1980-х роках, службовці охорони здоров’я зіткнулись із серйозною проблемою, коли пробували вповільнити поширення вірусу. Не є проблемою переконати людей, що фізичний бар’єр – у цьому випадку презерватив – може запобігти зараженню.

Тому тут мова йшла, швидше, про сприйняття ризику, вважає Ronald Valdiserri, епідеміолог з університету Еморі в Атланті. 

Хоча гомосексуальні чоловіки на східному та західному узбережжі США не могли ігнорувати багато смертей серед гей-спільноти на початку епідемії, багато гетеросексуалів розглядали ВІЛ-СНІД як "гей-хворобу" і не вважали її загрозою для себе, каже він.

Перші дні COVID-19 провели трагічну паралель у багатьох місцях. Valdiserri є співавтором статті про те, як уроки з досліджень сприяння використанню презервативів під час ранньої епідемії ВІЛ можуть бути цінними у разі впровадженні політики захисних масок. 

У ті роки старання щодо боротьби з ВІЛ-СНІДом спрямовували, щоб пояснити людям важливість презервативів та доставляти їх різним групам населення. Тоді серед працівників секс-бізнесу в Африці на південь від Сахари найкращими речниками виявились однолітки. Чоловікам успішно "продають" використання презервативів популярні футболісти. Коли ВІЛ прокотився Сан-Франциско та Нью-Йорком на початку 1980-х, ефективна кампанія включала привабливого гея, який спілкувався з іншими геями та робив презервативи "веселими та сексуальними" в очах аудиторії, говорить Susan Hassig, інфекційний епідеміолог з університету Тулейн Новий Орлеан.

Але чи можна маски для обличчя коли-небудь зробити веселими або сексуальними? Хоча офіційного дослідження щодо ефективності маркетингу масок не проводилось, ця ідея може виявитись геть не надуманою. Легко знайти інструкції зі створення веселих масок для дітей, як і магазини, що продають приголомшливі маски для дорослих.

Helene-Mari van der Westhuizen, науковий співробітник охорони здоров'я з Оксфордського університету, скаржиться, що ранні рекомендації COVID-19 показували маски як "стерильні та страшні" – медпредмети, які вимагали особливого поводження та використання, включно з певною температурою для прання. 

Він є співавтором статті, яка стверджує, що політика в охороні здоров’я має розглядати маски як соціальну поведінку, а не медичну. Поява тканинних масок та пов’язані з ними модні рішення додали носінню масок грайливості та відчуття повсякденності. Це сприяло тому, аби їх краще сприймали.

Баланс і нюанси все ще важливі: передусім маски повинні працювати. "Маски з клапанами стали справді модними", – додає вона, хоча вони дозволяють поширюватися частинкам вірусу від заражених людей. "Це приклад моди, яка пішла хибним шляхом", – каже van der Westhuizen.

Ще більше ускладнює використання масок те, що не всі вони мають однакові характеристики. Прості тканинні маски "добре захистять інших від вас, але не обов’язково захистять вас від інших", говорить Jeremy Howard, науковий співробітник з Університету Сан-Франциско, який є співавтором січневого огляду масок для обличчя. 

З іншого боку, медичні маски N95 – це вже занадто, каже він. Їх тестують за значно вищого тиску повітря, ніж нормальне дихання. Хоча вони дійсно захищають користувача, він натомість рекомендує широко доступні та зручніші маски KN95.

"Настав час уточнень", – додає Gandhi, яка була співавторкою окремого огляду про ефективність різних масок для обличчя в січні. Вона каже, що Німеччина вчинила правильно, одразу зазначивши прийнятні маски у своїй комунікації. 

Тканинних масок вже недостатньо, щоб дотримуватись вимог в Єні, чи деінде в країні. У січні Німеччина почала вимагати носіння саме медичних або хірургічних масок у громадських місцях. Країна, яка відстала від США за рівнем вакцинації, в квітні ще більше поглибила свої правила: у громадському транспорті обов’язковими є маски N95 або KN95. Держава забезпечує маски людям, які мають високий ризик захворювання, і тим, хто не може їх собі дозволити.

Важливо, що лідери дотримуються маскового режиму. Якщо ви не носите маску, вас оштрафують. Або люди почнуть витріщатись на вас.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Instagram: тільки корисна інформація для українських родин

 

Зміни в культурі

 

Південна Корея входить до числа країн Східної Азії, які мали фору порівняно з Заходом. Їхня культура використання масок, сформована раніше, сприяла швидкому і широкому впровадженню після появи COVID-19 – це був різкий контраст із західними країнами, де навіть працівники охорони здоров'я у Всесвітній організації охорони здоров'я та CDC США спочатку відмовлялися їх використовувати, описуючи маски як безкорисні або навіть шкідливі.

Культура має значення, говорить Hong Bin Kim, який вивчає внутрішні хвороби та інфекційні хвороби в Медичному коледжі Сеульського національного університету і є автором статті, що детально описує використання масок у Південній Кореї.

Його робота наголошує на важливості лідерів, які слугують зразком для громадськості. Політики та лікарі виконували цю роль у його країні, подібно до того, як Nitzsche та службовці охорони здоров'я в Єні.

Хоча малоймовірно, що західні країни залишать такий самий рівень використання масок поза цією пандемією, van der Westhuizen передбачає, що це стане набагато поширенішим та прийнятнішим явищем, ніж раніше. І не лише щодо ковіду, а, може, навіть і для стримування грипу.

Тим часом Perkins, власниця крамниці, повинна охороняти своїх клієнтів у сільській місцевості Нью-Гемпшир – складне завдання без підтримки штату чи федерального мандату. Принаймні раз на день, за її словами, вона отримує клієнта, який запитує, чому в магазині все ще потрібні маски. 

Один чоловік навіть вирішив піти, а не надіти безкоштовну маску, яку вона йому запропонувала. 

"Люди просто продовжують запитувати: "Чому, чому, чому? "Деякі мають дуже сильні емоції з цього приводу, – каже Perkins. – Я продовжую говорити, що це наша політика наразі. Це зміниться, коли ми відчуємо, що це доречно".

Проєкт "Наукою по ковіду" реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Позиція фонду може не збігатися з думкою авторів.

Науковий редактор проєкту – кандидат медичних наук Андрій Сем'янків, відомий також як медичний блогер MedGoblin.

Спільний проєкт Відродження та LIGA.net