Навчання у вишах російською: у Раді можуть змінити закон про освіту
Частина нардепів стверджують, що проєкт закону "русифікаторський", але автори документа переконують, що такі зміни дозволять залучити більше іноземних студентів на навчання в Україну і нібито навіть поліпшити економіку.
Що відбувається, розбиралася LIGA.Life.
Що сталося
У червні 2020 року 12 депутатів фракції "Слуга народу" та представник депутатської групи "За майбутнє" подали до Верховної Ради законопроєкт №3717 щодо вищої освіти для іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні.
Цим законопроєктом хочуть змінити закон "Про вищу освіту" і внести пункт, за яким такі студенти в окремих групах можуть навчатися будь-якою іноземною мовою. При цьому виші мають забезпечити вивчення ними державної мови – української.
Восени минулого року документ винесли на голосування в Раді, але голосів "За" не вистачило. Проєкт закону передали на доопрацювання.
А 9 червня 2021 року парламентський комітет з питань освіти та науки підтримав зміни до закону. Найближчим часом документ мають знову винести на розгляд парламенту.
Що це означає
За словами членкині освітнього комітету, народної депутатки фракції "Голос" Наталії Піпи, автори законопроєкту №3717 хочуть додати норму, за якою для іноземних громадян, осіб без громадянства навчання може здійснюватися іноземною мовою.
"Тобто цією іноземною може бути будь-яка мова, у тому числі російська.
Пояснює: чинне освітнє законодавство, зокрема стаття 48 закону "Про вищу освіту" передбачає, що мовою навчання у вишах є державна мова. Але заклад вищої освіти має право вирішити викладати одну, кілька або усі дисципліни англійською мовою.
Вона додає, що це вже третя спроба "слуг народу" русифікувати навчальний процес у вишах. У 2019 році норму про викладання російською включили в нову редакцію закону "Про вищу освіту". Але її не вдалося провести. Лише коли вилучили цю норму, вдалося ухвалити нову редакцію закону.
"У 2020 році під цю норму вже був написаний законопроєкт №3717. Але завдяки суспільному резонансу, протестам громадськості, освітян, науковців, позиції проукраїнських депутатів, законопроєкт не ухвалили. Наразі маємо чергову спробу провести його", – розповідає депутатка.
На її думку, мовою навчання в університетах має бути українська з можливістю навчатися англійською або будь-якою мовою ЄС, так як це дозволено для середньої освіти.
"Це і дасть можливість привабити більше іноземних студентів в Україну. Але точно не має бути викладання російською. Це мова держави, яка окупувала наші території й веде проти нас війну. Тут позиція має бути чіткою", – каже Піпа.
Схожої думки й представник фракції "Європейська солідарність" Володимир В’ятрович. За його словами, це чергова спроба змінити функціонування української як державної через закон "Про вищу освіту".
Натомість одна з авторок законопроєкту Юлія Гришина вважає, що документ не можна назвати "русифікаторським".
"У ньому йдеться не лише про російську мову, а про всі іноземні. Наприклад, великий попит на навчання французькою. Законопроєкт зобов'язує іноземців вивчати українську. Але водночас дозволяє обрати основну мову навчання", – стверджує депутатка.
Вона посилається на "результати маркетингового дослідження", які нібито показали, що українська освіта цікавить іноземців співвідношенням своєї якості та вартості навчання. Проте студенти, котрі хочуть здобувати освіту іншою мовою, ніж українська або англійська, зараз позбавлені такої можливості.
"Так ми "даруємо" цих студентів Білорусі, Росії чи Казахстану. Тільки з 2018 року до 2021 року кількість іноземних студентів з пострадянських країн зменшилась на 9%.
Вона наголошує: іноземні студенти – це ще й інвестиції в економіку: "Тільки за навчання вони за рік сплачують близько 200 млн доларів. Додайте їхні витрати на навчання, транспорт, проживання, харчування, страхування, оформлення посвідок на тимчасове проживання – отримаємо понад 500 млн доларів щороку!".
На думку депутатки, ці гроші можна інвестувати в розвиток вишів, їхню модернізацію, підвищення зарплат викладачам та покращення якості освіти.
"Росія максимально залучає до себе всіх іноземних студентів, навіть даючи їм місця для навчання коштом бюджету, виплачує їм стипендії! Але ж іноземні студенти – це ще й розширення геополітичних зв’язків країни. Це стратегічно важливе питання!", – заявила Гришина.
Вона сподівається, що законопроєкт підтримають у Раді.
Які є нюанси
За даними Українського державного центру міжнародної освіти, на 2020 рік в Україні навчалося 76 548 іноземних студентів.
Також в Україні навчаються студенти з Туреччини, Єгипту, Ізраїлю, Узбекистану та інших країн.
Частка студентів з пострадянських країн при цьому зменшується: з 29,47% у 2017 році до 20,53% – у 2021 році.
На думку директорки центру Олени Шаповалової, це відбувається саме через обмеження використання російської мови у навчанні.
"Виключаючи російську мову навчання (з обов’язковим вивченням української протягом усього періоду навчання), якою володіють іноземці з пострадянського простору, Україна перенаправляє потік потенційних студентів до країни-агресора", – каже Шаповалова.
Вона вважає, що законопроєкт №3717 дозволить виправити в Україні ситуацію зі зменшенням кількості студентів з пострадянських країн.
Зокрема, як повідомляє Український держцентр міжнародної освіти, на рівні "бакалавр" можна навчатися українською у 214 закладах, російською – у 165, англійською – у 97, французькою – в одному й німецькою – в одному.
Депутатка Піпа каже, що під час засідання освітнього комітету автори законопроєкту наводили дані дослідження, за яким 59% іноземних студентів хочуть навчитися в Україні англійською, 26% – російською і решта – іншими іноземними мовами.
Разом з тим наголошує, що нині в країні більшість іноземних студентів – вихідці з Індії, Марокко, Китаю та інших країн, для яких російська не є рідною. Більшість з них володіють англійською, навчання якою і так забезпечується законом.
"Немає жодної гострої потреби у викладанні російською.
Дійсно, у 2020/2021 навчальному році в Україну приїхало навчатися всього 351 нових іноземних студентів. Найбільше з Китаю – 175", – розповідає Піпа.
Що кажуть у вишах
У Національному університеті "Києво-Могилянська академія" закликали парламентаріїв не підтримувати цей законопроєкт.
У заяві наголошують, що для студентів, викладачів та працівників НаУКМА – як українських, так і іноземних – давно став нормою двомовний підхід до навчання, коли поруч із державною мовою спільнота вишу послуговується англійською як мовою міжнародного академічного спілкування.
В університеті вважають, що це найперспективніший підхід, він розвиває українську як державну мову, а також, за допомогою англійської, надає прямий доступ до результатів світової науки, спонукає повсякчасне користування найновішими дослідженнями та публікаціями.
"Натомість бажання окремих політиків відновити в університетах викладання і навчання російською (попри завуальованість формулювання, розуміємо, що йдеться саме про просування російської мови), навіть якщо йдеться про іноземних студентів лише, не відповідає ані потребам розвитку вищої освіти в Україні (прямий економічний зиск окремих університетів не є серед них), ані її геополітичним прагненням.
Також проти ухвалення законопроєкту виступила професорсько-викладацька спільнота Національного університету "Острозька академія".
У своїй заяві вони зазначили, що законопроєкт несе у собі низку невідворотних і негативних наслідків для української вищої освіти й національної безпеки України.
Окрім того, Вчена рада наголосила, що в академії викладають і вчать українською та англійською мовами від початку свого відродження.
Зі схожою заявою виступили і у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Там стверджують, що запропоновані у законопроєкті зміни неприйнятні, бо "призведуть до зменшення простору функціонування української мови".
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь наголошує на неприпустимості ухвалення такого проєкту закону.
"Цей законопроєкт – не що інше, як повернення російської мови в освітній процес, адже ініціатори не приховують, що під "іноземною" вони розуміють перш за все російську. Саме тому у запропонованій редакції цей законопроєкт не може бути підтриманий", – наголосив мовний омбудсман.
LIGA.Life звернулася за коментарем і до представників інших українських ЗВО щодо їхньої думки про мову викладання для іноземних студентів. Наприклад, до Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна та Одеського національного медичного університету.
На момент публікації коментарі не отримали.
2 липня група депутатів фракції "Слуга народу" зареєстрували у Раді практично ідентичний попередньому законопроєкт №5727, який пропонує "дозволити навчатися іноземним студентам мовою, яку вони обирають, у випадку, якщо заклади освіти можуть забезпечити навчання запитуваною мовою".
5 липня нардеп від Батьківщини Іван Крулько зареєстрував альтернативний законопроєкт № 5727-1 щодо мови освітнього процесу іноземців.
Після цього депутатка від Слуги народу та одна з авторок законопроєктів №3717 та №5727 Юлія Гришина звинуватила колегу з парламенту і тих, хто його підтримує, зокрема депутатів від фракції "Голос", у шовінізмі.
За її словами, 10 стаття Конституції гарантує розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин.
"Коли ви реєструєте законопроєкти, маєте думати про те, щоб вони не суперечили Конституції України. Згадайте також про ратифіковану в 2006 році Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, котра передбачає захист і розвиток історичних регіональних мов і мов національних меншин.
І ще можна почитати, що таке шовінізм. І патріотизм. Тільки той, який справжній, а не побудований на політичних лозунгах", - заявила депутатка.