"Відчепіться від України": чому соцмережі гудуть через пісню російського гурту Ногу свело
Через це частина українців у соцмережах сприйняла це як героїзм з боку російських артистів.
Проте кліп викликав хвилю негативу – здебільшого через текст та відеоряд, у якому український народ нібито зобразили як "селюків". Експерти ж зазначають – проблема не тільки у цій пісні.
Про що пісня
"Попередні 34 роки свого існування ми йшли непростими шляхами для того, щоб зараз, у цій точці, у цей конкретний момент часу з'явилася на світ саме ця пісня. Що з нами з усіма буде далі, знає тільки Всевишній. Ми знаємо лише те, що з Україною все буде добре", – написав у Фейсбуці лідер гурту Максим Покровський, коли презентував пісню "Україна".
У пісні батько звертається до дітей, яким пощастило сьогодні вижити: "Сынок, не бойся! Ты подожди немного: она закончится – воздушная тревога. Похоже, стихла. Похоже, улетели. Похоже, мы с тобой сегодня уцелели".
Батько у пісні впевнений, що війна закінчиться, а українські міста – Одеса, Київ, Харків, Маріуполь та Буча – стануть тільки "крутішими".
Це вже не перша пісня гурту "Ногу свело", де вони засуджують російське вторгнення. До цього гурт випустив пісню "Покоління Z", "Нам не потрібна війна" та "Назад, Росія". Проте тепер гурту нагадали, що він ще з 2015 року є у базі "Миротворця" за виступ в окупованому Криму.
Чому обурив текст пісні: за і проти
В соцмережах деякі українці обурилися фразі "Украина – моя вторая половина".
"Ми – не "один народ", як хтось любить говорити", – написав Андрій Балан.
"Ні, Максе! Ніяка не друга половина. Це кон'юнктура та хайп на темі. У вас є пісня "за***ли", яка прекрасно описує вашу несподівану "народну підтримку", – зазначила журналістка Дар'я Курінна.
"Відчепіться вже від України. Не треба про нас співати, розповідати і чіпати. Дайте пожити", – написала Вікторія Карпенко.
Натомість російський музичний критик Михайло Козирєв пояснив ці слова так: "У рядку "Україна, моя вторая половина" Максим каже про себе – його мати – українка, родом із Дніпропетровської області".
Є питання у слухачів і про територіальні обмеження, зазначені в пісні. Гурт співає про Україну "от Днепра и до Берлина". Питають, до чого тут Німеччина, і де та частина України, яка "до Днепра".
"Ця пісня розрахована на російську аудиторію! Про що тут? Про імперіалістичний інтерес, який сходить на нас з небес лавиною за нашу непокору", – написала Оксана Барабаш.
"Жодної підтримки тут немає, а йде вплив на свідомість українців, особливо розраховано на тих, котрі все життя говорили "какая разніца, мы же братья". Так працює російська пропаганда. Зараз росіяни будуть масово вливати такого штибу пісеньки, щоб знову навішати "мы же братья", – вважає Ольга Гаєвська.
Натомість інші закликають не сприймати все так буквально.
За словами Віктора Трегубова, Покровський давно виїхав із Росії в США: "Себто він зробив найкраще з того, що могла зробити людина, якій не пощастило народитися в Москві – з'ї***ся звідти та прокляв Путіна. Якщо зважати, що виїхав він не до України, не намагається здобути українське громадянство, не намагається давати українцям поради, як жити – тобто не веде себе як стереотипний "російський ліберал" – я не бачу, які до нього можуть бути претензії".
Такої ж думки і Рузанна Арутюнян, яка вважає, що пісня розрахована на російську аудиторію: "Людина створила пісню про себе і про свої почуття для своєї, російської аудиторії, не для української. Він ніколи не звертався до українців, але українці чомусь міряють цю сорочку на себе".
"За попередню пісню "Покоління Z" його перевіряють за статтею про дискредитацію армії, ну а тут уже мають оголосити тричі іноземним агентом, зрадником та нацистом. Якщо твоя країна вчиняє злочини, а в більшості її мешканців це норм, то публічна людина має про це говорити так, як уміє. Не все, що відбувається у світі, треба сприймати як меседж України", – пише Ольга Артюшенко.
Що обурило у кліпі
У кліпі "Україна" соліст гурту Максим Покровський разом із "родиною", одягнений у сорочки та білі штани, рятується від війни або на сіновалі, або в хатинці, або в чистому полі. Це частина глядачів сприйняла як зображання "меншовартості" українців. "Покровський намагається поставити себе на місце українців, що чують звуки сирен і ховаються від бомбардувань. Але чомусь знімає це у напівзруйнованому амбарі, сидячи на сіні і у простонародному одязі. Сцена не має нічого спільного з переховуваннями у підвалах, метро чи в театрі Маріуполя – оголеної реальності. Натомість вчергове експлуатує образ українця-селянина, українця-куркуля, який у своєму розвитку не встиг вийти за межі власного поля", – зазначила Анна Левицька.
"Знову нав'язують образ України як сільської нації, жертви та родини русні. І це після того, як "друга армія світу" виявилася зборищем гвалтівників і бідноти, яка йде вбивати від безнадії", – зазначив Сергій Терещенко.
"Безпорадні селяни. Саме так вони нас і показують. Кліше імперського дискурсу", – зазначив поет Лесь Белей.
Письменниця Любов Якимчук пише: "Як на мене, він там грає жертву – українця, але з імперськими амбіціями: ангели літають від Дніпра і до Берліна. І потім в кінці показані ті летючі ангели – імітований запуск ракет".
Що каже музичний експерт
Це вже не вперше, коли українські соцмережі розділилися щодо музики. Раніше таким контрастом міг "похизуватися" Макс Корж. Поки одні дякували йому за підтримку українського народу, інші кричали, що "білоруси, росіяни та українці – не брати" і не треба повторювати ці фрази.
"За піснями Макса Покровського видно, що він ставить себе поряд із опозиційними музикантами. Він хотів показати, що не з тих, хто підтримує російську владу. Думаю, артистам, які роблять такі кроки, так психологічно зручніше. Вони тоді видаються не такими низькими, як більшість їхніх колег – які або мовчать, або на стадіоні разом з російськими чиновниками святкують те, що вбивають людей", – каже Панасов.
Але українці, каже музичний експерт, не вірять у таку "доброту" через впевненість, що це російська пропаганда. Щоправда, експерт також зазначає, що більшість таких "добрих пісень" російська влада дійсно використовує на свою користь.