Пандемія – все? Про що свідчить падіння кількості хворих на COVID-19 в Україні та світі
535 хворих на коронавірус зареєстрували в Україні минулої доби, 6 червня. Таку низьку цифру у прирості хворих востаннє ми бачили майже рік тому, 9 червня.
Тобто інфікованих меншає. І це актуально не лише для нас. У світі зареєстрували за добу 5 червня найменше випадків ковіду за три місяці (327 663 нові випадки, менше було тільки 8 березня, коли зафіксували 294 000 хворих).
Чи можна радіти з цього приводу і розслабитися принаймні на літо, LIGA.Life розпитала в експертів:
- Романа Родини, керівника Центру громадського здоров'я МОЗ України;
- Павла Ковтонюка, заступника міністра охорони здоров'я 2016-2019 років, співзасновника Українського центру охорони здоров'я;
- Юрія Ганиченка, керівника Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки;
- Володимира Курпіту, екскерівника Центру громадського здоров'я МОЗ України.
Роман Родина, директор Центру громадського здоров'я МОЗ
У нас, як і у всьому світі, триває спад захворюваності. Вчора ми досягли найменшої цифри за останні пів року – 535 випадків.
Пояснюємо це тим, що влітку ми завжди спостерігаємо спад захворюваності на ГРВІ і COVID-19 не є винятком. Але це не означає, що ми зараз повинні нехтувати протиепідемічними вимогами – масками, дистанцією, антисептиками, бо хвороба не викоренена, вона циркулює серед населення. І елементарне недотримання вимог може призвести до різкого збільшення захворювання.
Влітку ми не очікуємо значних підвищень кількості хворих.
Осінь – традиційно сезон підвищення рівня захворюваності на ГРВІ.
Щодо штамів вірусу – у нас вже підтверджений британський, південноафриканський. На індійський штам ми тільки отримали тест-системи і постійно відправляємо зразки у національні лабораторії в Берлін, Лондон і чекаємо зараз на чергову партію результатів.
Ці штами циркулюють, бо не можна поставити кордон для штамів, люди їздять і розносять їх.
У нас також сьогодні стартував польовий етап дослідження для визначення рівня імунітету в країні. Ми визначили рандомно респондентів, і вони за бажанням зможуть здати кров, щоб визначити рівень антитіл. Ці дані будуть екстрапольовані на все населення України, і ми зможемо дізнатися про наявність антитіл до COVID-19 вже наприкінці літа. Очікуємо, що у нас буде 6500 респондентів.
Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров'я
Зараз бачимо спад захворюваності та спад поширення вірусу в Україні та світі.
В Україні це – наслідки карантину, який закінчився в травні, тобто хвіст від нього. Для України це – основна причина.
У світі рекордно низькі показники, пов’язані з вакцинацією в країнах, які раніше складали велику частину загальної статистики. Насамперед це США. Зараз там приблизно 14 000 випадків за останні 7 днів, для такої країни – дуже мало. Індія теж пішла на спад.
Але, на відміну від цих країн, Україні треба готуватися до наступної хвилі, нічого розслаблятись.
Наша команда прогнозує, що наприкінці червня нижнє плато стабілізується і розпочнеться невелике зростання захворюваності. До осені буде нова хвиля. Яка – невідомо, це залежить від варіантів вірусів.
Поширення відбувається, якщо немає факторів стримування вірусу. Їх декілька:
- відстеження контактів, на яке в Україні забили давно;
- карантинні обмеження і дотримання людьми правил індивідуального захисту;
- захищеність людей, тобто імунітет від вакцинації.
В Україні жоден із цих факторів якось кардинально не змінився, тому й чекаємо на новий спалах. Передбачити його важко, але уряду треба готуватися до найгіршого сценарію завжди.
Якщо порівнювати з двома попередніми нашими спалахами, то вони розвивалися доволі повільно, а потім в якийсь момент розпочалося вибухове зростання. Минулого літа так було, коли обмеження зняли після першого карантину. Ріст був непомітним, але щодня був приріст, ми за захворюваністю обганяли країни впродовж літа. А восени "вистрілило", тоді його помітили всі.
Те саме було взимку, коли наприкінці січня – на початку лютого розпочалося зростання випадків в окремих областях. І помітно вже стало в березні, коли лікарні почали переповнюватися.
Щось подібне буде й цього разу. Але вирішальне – яким буде склад варіантів вірусу.
Юрій Ганиченко, керівник Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки
Коли кількість випадків знижується, це не завжди хороша новина, якщо мало тестують. Але зараз це дійсно гарна новина і для України, і для світу. Захворюваність спадає.
У світі почала знижуватися приблизно місяць тому, зокрема, через Індію, яка ще тиждень-два тому складала 50% всіх випадків. Захворюваність в Індії впала за останній місяць в чотири рази: якщо місяць тому у них було 400 000 випадків на добу – зараз близько 100 000.
Але виявлені випадки у світі не впали ще до рівня, який був на початку зростання весняної хвилі, що розпочалася 19 лютого. Тоді все стартувало з позначки 360 000 осіб на добу. Зараз маємо 420 000 осіб на добу. А ще місяць тому було понад 800 000 на добу. Найближчі тиждень-два світ має досягти того початку зростання.
Цифри, які ми розглядаємо, – це середній добовий показник за тиждень. Бо саме число на якусь дату нічого не означає. Адже є вихідні, коли менше виявляють, у будні – більше.
Ми завжди дивимося на випадки за тиждень: це може бути сума випадків або середнє добове значення. В Україні захворюваність теж спадає, але саме число 535 наразі ні про що не свідчить.
Що це означає більш широко? Якщо подивитися на показники ЄС для в’їзду для третіх країн – серед умов є вакцинація, або якщо в країні хороша епідемічна ситуація. І вона визначається трьома основними показниками:
рівень тестування. Він має за останні сім днів бути понад 300 осіб на 100 000 населення. В Україні цього показника дотримувалися;
захворюваність – це кількість виявлених випадків на 100 000 населення і ЄС ставить граничну межу в 75 осіб. В Україні цей показник – 82. А ще місяць тому було 200+. І він щодня зменшується;
- коефіцієнт виявлення випадків інфікування. Це позитивність тестів, скільки зроблено всього і скільки з них позитивні. Що менший цей відсоток, то краще. В Україні він наразі 4,5%, якщо говоримо про ПЛР + антиген. Це класно, рекорд для нас. Ще місяць тому було 12, а два – 18. ВООЗ рекомендує 5% для того, щоб говорити, що держава контролює поширення захворюваності. Але ЄС ставить граничну межу 4%. Найближчими тижнями ми зможемо вийти вже і на ці показники. І тоді можна буде говорити про вільні подорожі.
Але може бути нюанс, що Україна визначає випадки за ПЛР і антигеном, тому головне, щоб ЄС прийняла саме ці показники.
Ми щотижня дивимося, за яким сценарієм рухається захворюваність. І зараз вона рухається за нашим середнім сценарієм – жовтим, якщо говорити про літо. Чому? Немає збільшення присутності більш поширюваних варіантів вірусу. В Україні є два: британський і південноафриканський. І потенційно може зайти індійський. І цей середній сценарій означає, що немає збільшення присутності цих більш страшних варіантів вірусу.
Якщо все буде так і далі, захворюваність спадатиме. Але тут великий гравець – ці більш поширювані варіанти вірусу. Це найбільша загроза зараз у будь-яких країнах. Вони за два тижні можуть наламати всю статистику. Якщо подивитися на останній спалах у Польщі, він розпочався суто за два тижні, і за два тижні був найбільший пік.
Тому загроза є, ковід нікуди не дівається і прикладом цього є Південна Америка.
В Європі є сезонність вірусу, і була минулого року, і зараз ми її бачимо. А в Південній Америці захворюваність постійно зростає, там зараз абсолютний максимум, найбільша кількість випадків за всю історію пандемії у них.
І тут ще один фактор виходить на арену – вакцинація. Якщо всіх провакцинують до середини серпня, тоді це – одна ситуація, якщо ні – абсолютно інша. А якщо рівень вакцинації до початку осені буде невеликий, то буде наступна хвиля.
Володимир Курпіта, ексдиректор Центру громадського здоров’я
Думаю, загалом ажіотаж щодо завершення пандемії пов’язаний не лише зі скороченням кількості випадків, але і тим, що минулого тижня Ентоні Фаучі – головний санлікар США – заявив, що в липні пандемія закінчиться.
Ми чітко повинні розуміти, про яку пандемію йдеться: це пандемія в Україні, США чи глобальна в світі? Якщо подивимося на глобальні цифри, я би не був таким оптимістичним. В Індії досі велика кількість хворих щодня, близько 100 000, і це створює певні ризики.
Якщо говорити про Україну, спостерігаємо зменшення кількості нових випадків. Складно це пояснити, оскільки в більшості країн, де відбувається таке зниження, воно пов’язане зі збільшенням кількості вакцинації.
А в Україні він досить низький. Але тут все ж питання в збереженні дистанції між людьми, перебуванні на свіжому повітрі – це спрацьовує і вселяє оптимізм, що хвороба йде на спад і літо ми проведемо спокійно.
Але є два чинники, які можуть суттєво вплинути:
наскільки індійський варіант стане агресивнішим і наскільки він пошириться світом. І тут питання, наскільки Україна готова впроваджувати заходи контролю на кордоні, наскільки наша "Дія" ефективно спрацьовує щодо відстеження випадків;
наскільки спекотним буде літо. Бачимо, що в Індії зими немає і вірус поширюється сильно, це пов’язано з тим, що коли спекотне літо, люди ховаються в приміщеннях і вони контактують тісніше. Якщо літо буде прохолодним, як зараз, люди більше часу проводитимуть на вулиці.
І останній чинник, наскільки ми в черговий раз не наплюємо на всі заходи безпеки. У нас попереду 30-річчя незалежності, яке святкуватимуть масштабно. Це ті чинники, до яких просто треба розробити відповідні обмежувальні заходи. Якщо цього дотримуватимуться – ми літо проведемо спокійно.
Але прогнози якісь робити зараз складно, проте і сперечатися з Фаучі я би не став. Я спробував би подивитися на цю ситуацію пізніше.