Чому забудова "Екопарку Осокорки" загрожує довкіллю та руйнує екосистему Києва
У липні в Києві відновили будівництво житлового комплексу на березі озера Небреж, що на території "Екопарку Осокорки". Це — велика система водно-болотних угідь на лівому березі, яку кияни вимагають зберегти вже понад 8 років. Раніше цю територію хотів забудувати висотками банк "Аркада", але у 2020 році його визнали банкрутом. Зараз сюди зайшла будівельна компанія Stolitsa Group і зводить на території майбутнього екопарку житловий комплекс H2O.
6 серпня місцеві жителі влаштували мітинг проти зведення ЖК, викликали поліцію та зупинили один із бетоновозів, який прямував на будову. Мешканці вимагають зупинити будівництво і зберегти цінну природну зону, адже вона має природоохоронний статус, там живуть рідкісні червонокнижні тварини, птахи та рослини. До того ж територія є важливим та єдиним місцем відпочинку для мешканців масиву Позняки.
LIGA.Life пояснює, як територія "Екопарку Осокорки" впливає на екосистему міста та чому її треба зберегти, а не забудовувати. У матеріалі також — позиція КМДА щодо законності забудови екопарку.
Природоохоронний статус: який він та що дає
Територія "Екопарку Осокорки" поділена на шість великих ділянок, дві з них — уже визнані ландшафтними заказниками місцевого значення. Йдеться про заказники "Озеро Тягле" та "Осокорківські луки". Ландшафтні заказники захищені законом України про природно-заповідний фонд, будь-які будівельні роботи на їхній території заборонені.
Ділянка, де зараз триває будівництво, лише очікує на свій природоохоронний статус — територію довкола озера Небреж пропонують визнати міським парком. Ще два ландшафтні заказники "Осокорківські луки-1" та "Осокорківські луки-2", а також парк "Міжозерний" чекають на ухвалення відповідного статусу від Київради. Усі ці шість ділянок утворюють "Екопарк Осокорки", за збереження якого борються кияни.
Крім того, що територія екопарку має охоронний статус місцевого значення, вона також є кандидатом на включення до міжнародної природоохоронної системи "Смарагдова мережа".
Це території особливого природоохоронного значення в Європі та Африці, захищені відповідно до Бернської конвенції. Оскільки Україна є підписантом цієї конвенції та має перед нею зобовʼязання, ця територія має бути захищена міжнародним екологічним правом. Документи для включення території до "Смарагдової мережі" Мінекології подало до секретаріату Бернської конвенції.
Як екопарк впливає на екосистему міста
За словами екологині міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" Катерини Полянської, яка також долучається до руху за збереження "Екопарку Осокорки", його територія має дуже вагомий вплив на мікроклімат району — адже велика зелена зона регулює температуру та очищує повітря. Особливо це актуально для лівого берега, фактично суцільно забудованого багатоповерхівками та промисловістю.
"Ця територія прямо впливає на якість повітря на лівому березі. Заплавні ліси, озера та луки, які там є, регулюють температуру повітря. Влітку, коли у місті стоїть спека понад 30 градусів, різниця між заасфальтованими вулицями та зеленою зоною добре відчувається", — каже Полянська.
Поза тим, що екопарк регулює мікроклімат лівобережжя, він є середовищем існування різних тварин та рослин, зокрема й червонокнижних.
Зрештою на всьому житловому масиві Позняки — це чи не єдина зелена зона, де можуть прогулюватись і відпочивати мешканці.
"Поруч із забетонованою територією та величезними транспортними розвʼязками у нас природна зона з озерами, луками та заплавним лісом. Звісно, там приємно проводити час, і люди туди йдуть", — зазначає Катерина.
Чому знищення екопарку загрожує довкіллю
Забудова території багатоповерховим житлом небезпечна не лише для екопарку, а й загрожує довкіллю загалом. Якщо будівництво триватиме, то це неминуче призведе до знищення природної зони. "А знищуючи природі зони, ми просто знищуємо своє нормальне середовище існування", — констатує Полянська.
Найбільша потенційна загроза — забруднення та погіршення якості повітря. Адже територія екопарку є своєрідним "фільтром", який очищує повітря та регулює мікроклімат.
Забудова також призведе до знищення рідкісних видів флори та фауни — зараз там ростуть принаймні чотири види рідкісних червонокнижних рослин, ще багато видів охороняються рішеннями Київради.
"Якщо там проляже шосе, збудують будинки та паркінги, ці рослини не зможуть адаптуватись у такому середовищі. А всі обіцянки про те, що їх пересадять, перенесуть разом з ґрунтом кудись — смішні, бо це не допоможе. Там є рідкісні орхідеї, для них потрібен спеціальний ґрунт, у симбіозі з водоростями. Їх не можливо пересадити", — наголошує Катерина.
Додає також, що на цих луках живуть дуже рідкісні птахи, наприклад, орлан-білохвіст. Цього птаха занесено до усіх трьох видань Червоної книги України, він під загрозою вимирання. "Там неймовірне біорізноманіття — мешкає 150 видів птахів, 24 з них перебуває під суворою охороною міжнародних та державних актів. Тобто їм не буде де жити, їх просто знищать", — каже Катерина.
Особливо небезпечним для природної системи екопарку є гідронамив ділянок, необхідний, бо територія потенційної забудови є зоною підтоплення. Тож завдяки гідронамиву її планують підняти на 8-9 метрів — до допустимої висоти. А це передбачає штучне накопичення піску та ґрунту, що загрожує озеру Небреж та у перспективі іншим озерам — Тяглому та Мартишів. Адже водойми опиняться "у ямі", їхні природні можливості очищення деградують.
"Видобування цього піску, який потрібен для намивання території, також дуже порушить місцеву екосистему", — підкреслила Полянська.
Чи законне будівництво
Компанія-забудовник має чинний дозвіл на будівельні роботи, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією (ДАБІ). Однак громада з 2018 року оскаржує цей дозвіл у суді, адже вважає, що він незаконний — бо виданий відповідно до Детального плану території (ДПТ), який суперечить Генплану Києва.
За Генпланом, територія довкола озера Небреж — це зелена зона загального користування. А згідно з ДПТ, ухваленого Київрадою у 2009 році, — це вже територія під забудову. Однак детальний план не може суперечити Генплану, а тільки уточнювати його.
Попри це, КМДА у 2023 році видала забудовнику контрольні картки на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення. Про це LIGA.Life повідомили у Департаменті територіального контролю Києва (колишній Департамент благоустрою. — Ред.).
Там зазначили, що 4 травня цього року видали дві контрольні картки: №23020013 та №23020014. Перша — для влаштування під’їзної дороги з переїздом через вул. Колекторну, друга — на встановлення тимчасової огорожі на період забудови.
Замовником робіт у КМДА назвали орендаря земельної ділянки — ТОВ "Контактбудсервіс", а виконавцем — ТОВ "Спецбуд-моноліт". Обидві картки діють до травня 2024 року. Також у КМДА зазначили, що забудовник надав усі відповідні документи для отримання карток, зокрема дозвіл ДАБІ від 2018 року та новий дозвіл від 9 березня 2023 року вже від ДІАМ – Державної інспекції архітектури та містобудування (колишня ДАБІ. — Ред.)
До слова, активісти вважають, що землю в оренду ТОВ "Контактбудсервіс" також видали з порушеннями.
Будівництво біля Небрежа мешканці вважають незаконним ще й тому, що територія під забудовою входить до зони охоронюваного ландшафту. Відповідно до рішення КМДА у таких зонах заборонено проведення робіт без відповідного дозволу — у забудовника його немає, стверджують в організації "Екопарк Осокорки".
Крім того, забудовник порушує розпорядження мера Києва від 29 березня 2022 року про заборону відвідування лісів, зокрема, в’їзду до них транспортних засобів та іншої техніки. Однак будівельна техніка там наразі безперешкодно працює.
Водночас у КМДА LIGA.Life повідомили, що ділянка, де ведеться забудова, — це не ліс. "Вказана ділянка не належала та не належить до територій зелених насаджень загального користування та лісів Києва", — сказав очільник Департаменту захисту довкілля КМДА Юрій Бахмат.
Як врятувати екопарк
Територію "Екопарку Осокорки" після збереження пропонують поділити на три зони:
— зону міського парку, де можна прогулюватись та відпочивати;
— природоохоронну зону, яку можна відвідувати;
— окремі ділянки із підвищеним захистом, які не можна відвідувати.
Щоб фіналізувати створення екопарку, слід надати природоохоронний статус решті територій, які ще не мають його. Це заказники "Осокорківські луки-1" та "Осокорківські луки-2", а також міський парк, де зараз і триває будівництво.
Щоб врятувати цю природну зону, тут треба зупинити будівництво і почати роботи з відновлення та очищення території. На ділянках, які передбачаються для відпочинку, слід провести благоустрій.
Аби зупинити забудову законним шляхом, слід зупинити дію дозволу на будівельні роботи на цій території. Мешканці подали відповідний позов до суду ще у 2018 році, першу інстанцію програли, однак виграли апеляцію. Через це на довгий час будівництво на території екопарку зупинилось.
Однак Верховний суд повернув цей позов знову до першої інстанції, й відтак позов застряг у Київському окружному адміністративному суді, розповідає LIGA.Life місцевий житель Олександр Пилипенко, який активно захищає природну зону від забудови.
"Раніше ми активно мітингували під Київрадою, ходили по депутатських приймальнях, проривалися в кулуари. Але зараз багато наших людей на фронті, багато хто поїхав, багато у кого змінились пріоритети. Але ми як громада не плануємо зупинятись і здаватись", — каже Олександр і додає, що задля збереження природної зони та її захисту громада обʼєдналась та заснувала громадську організацію "Екопарк Осокорки".
Що кажуть у КМДА про збереження екопарку
У Департаменті захисту довкілля КМДА підтверджують, що дві ділянки "Екопарку Осокорки" мають статус ландшафтних заказників місцевого значення — йдеться про "Озеро Тягле" та "Осокорківські луки". Догляд за цими територіями та їх збереження здійснюють КП "Плесо" та "Київзеленбуд" відповідно.
Також у КМДА запевняють, що ділянку озера Небреж площею 62,5 га включено до таблиці 17 Програми розвитку зеленої зони Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста, затвердженої рішенням Київради від 2005 року.
Крім того, Управління екології та природних ресурсів КМДА у 2021-2022 рр. схвалило клопотання Київського еколого-культурного центру щодо оголошення ландшафтних заказників місцевого значення "Озеро Мартишів", "Озеро Миколаєве", "Озеро Залевада" та "Озеро Коров'яче" загальною площею 72,14 га. Відповідні проєкти рішень уже зареєстровані в Київраді.
"Департамент захисту довкілля у разі надходження клопотань щодо створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду на території м. Києва забезпечує їх опрацювання у порядку, визначеному Законом України "Про природио-заповідний фонд України", — відповів Юрій Бахмат.