Рожева мрія. Перші кроки Луцька до комфортного міста
Прикладний урбанізм в Україні розвивається здебільшого у великих містах — Києві, Львові, Дніпрі. Донедавна на урбаністичній мапі яскраво виділялась Вінниця. Здається, перелік урбаністичних лідерів вирішило поповнити ще одне українське місто — Луцьк.
В останні роки у місті активно зʼявляються громадські простори, острівці безпеки, вулиці тут проєктують за сучасними стандартами, висаджують багаторічні рослини, а також наважились на проєкт, якому може позаздрити Київ, — створили комфортну зручну набережну на річці Сапалаївка.
LIGA.Life поспілкувалась з місцевими урбаністами й розповідає, як Луцьк рухається до своєї "рожевої мрії" про ідеальне місто та завдяки кому відбуваються зміни на краще.
Велодоріжки, річка та два проспекти: що змінюється
Луцьк має величезний потенціал розвитку урбаністичних просторів. По-перше, місто історичне — тут збереглись памʼятки ще XI-XVI століття (Замок Любарта, Вежа Чорторийських), вцілів ареал історичного центру, який доречно було б зробити пішохідним.
По-друге, у Луцька дуже сприятлива географія — через місто протікає аж чотири річки (Стир, Сапалаївка, Омелянівка і Жидувка), набережні яких є потенційними просторами для прогулянок і відпочинку. По-третє, як і більшість міст України, у Луцьку чимало радянських просторів, які варто ревіталізувати й перетворити у більш зручні та інклюзивні.
Втілювати свій потенціал Луцьк почав ще до повномасштабного вторгнення. Позитивні зміни помічають не тільки мешканці, а й гості міста. Після візиту до Луцька у 2023 році дуже хорошу якість проєктування міського простору відзначив Сергій Момотюк, автор блогу про урбаністику та міста NE:Urban.
"Востаннє я був у Луцьку пʼять років тому. І коли знову приїхав сюди цього року, я був приємно здивований — я побачив значні зміни, як для такого міста. Звісно, ці зміни не такі, як у Вінниці чи Львові, але у порівняні з містами-сусідами Луцька, прогрес помітний", — коментує LIGA.Life Момотюк.
Урбаніст пояснює, що Луцьк кардинально змінив підхід до проєктування вуличної інфраструктури та громадських просторів — їх роблять людиноцентричними та з врахуванням безбарʼєрності. Яскраво це помітно на двох міських проспектах, які точково зазнали реконструкції.
Наприклад, на проспекті Молоді, частину якого реконструювали кілька років тому, велодоріжку відокремили від проїжджої частини та від тротуару, облаштували підвищені наземні переходи й велопереїзди, встановили антипаркувальні стовпчики.
Особливо Сергій відзначає повністю відокремлену рослинністю велодоріжку, яка є рідкістю для більшості міст України, зокрема й для Києва.
Значний прогрес урбаніст фіксує і на проспекті Волі, який сполучає історичний центр зі східною частиною міста. Велодоріжки тут теж відділені від тротуару та проїжджої частини зеленою зоною, виділені окремі слоти для паркування, на пішохідних переходах — велопереїзди та острівці безпеки.
На жаль, реконструювали не весь проспект, а лише одну його ділянку. Реконструкцію розбили на два етапи. Саме другий етап Момотюк вважає найпрогресивнішим. "Взагалі його (останній етап реконструкції. — Ред.) можна назвати дуже сучасним проєктом, який не поступається європейським. Це найсучасніше проєктування вулиці в Луцьку, яке зараз реалізоване. Там є кілька зауважень, але проєкт ще не завершений, то ж з критикою можна не поспішати", — каже урбаніст.
Момотюк також звертає увагу на якісну ревіталізацію однієї з ділянок річки Сапалаївка. Водойму розчистили, облаштували пішохідні доріжки, встановили лави та висадили карликові дерева. Ревіталізацію проводили ще 10 років тому.
Однак вона виявилась настільки ефективною, що річка у цій частині досі не створює неприємного запаху — вже за 40-50 метрів річка забруднена і має неприємний запах.
"В українських містах це рідкість взагалі, коли починають займатись водними ресурсами. По-перше, тому що це потребує багато коштів, по-друге, мало фахівців, які в цьому добре розбираються", — каже Сергій.
Відзначає Момотюк також і креативність луцьких урбаністів — наприклад, один старий радянський басейн у місті перетворили у дитячий майданчик. "Хоч і чаша басейну не є інклюзивною, але сам приклад того, що можна ось так ревіталізувати старий радянський простір — це класно", — коментує він.
Хто стоїть за важливими змінами
Все, що відбувається з міським простором Луцька, — це ініціатива мешканців міста та його громади, розповідає LIGA.Life Тарас Пахолюк, співзасновник громадської організації "Місто.Перезавантаження", яка просуває у місті урбаністичні ідеї та практики.
"Громада їздить по світу, дивиться, який вигляд мають інші міста, і ставить собі питання — чому у мене вдома не так? Потім це питання люди ставлять комунальним службам чи іншим відповідальним особам. А ті змушені реагувати", — пояснює Тарас.
За його словами, у місті за останній час дійсно відбулось багато позитивних змін. Тарас відзначає якісно виконану реконструкцію Вежі Чорторийських та музейного простору "Окольний замок", який включає виявлені у 2020 році підземелля.
Однак ідеться не тільки про масштабні проєкти, а й певні локальні зміни — наприклад, у Луцьку перестали кронувати дерева, почали висаджувати багаторічні рослини або ж облаштовували два скейтпарки на запит субкультури BMX-ерів.
Люди у Луцьку обстоюють те, що їм болить конкретно — наприклад, хтось пересувається велосипедом і вимагає створювати велодоріжки, хтось — хоче мати якісний простір для прогулянок або бачити озеленення на вулицях.
До того ж у Луцьку зʼявилось чимало локальних ініціатив, які провокують зміни. Наприклад, команда "Просторовий рух" займається покращенням міської мобільності то організацією дорожнього руху. Є люди, які пропагують цінності zero waste — правильне перероблювання відходів, ресайклінг — і створюють відповідні ініціативи.
"У нас багато різних організацій, кожна з них займається чимось конкретно. А ми прагнемо згуртувати всіх, адже ціль у нас спільна — це "рожева мрія" про ідеальне місто, в якому кайфово жити, працювати й відпочивати", — зазначає Тарас.
Urban Vision Lutsk: колаборація, яка змінить місто
Перетворення Луцька має також свої недоліки — місто рухається вперед, але несистемно. Урбаністи зазначають, що часто у місті намагаються імітувати покращення за принципом "краще, ніж було", не враховуючи метрик оцінки міського простору та його якості.
"Вважається, що круто встановити всюди дитячий майданчик, а яким він буде — немає різниці. Головне, що новий. Ось ця позиція "краще, ніж було" — ми проти неї. Ми хочемо максимально відсторонитись від такого формату покращення міста, тому що це заморожування проблеми на 10-20 років", — каже Тарас.
Пояснює: аби розвивати місто у якомусь конкретному напрямку, треба мати вихідні дані про нього. Усвідомлення цього підштовхнуло міські ініціативи Луцька згуртуватись й запустити проєкт Urban Vision Lutsk, який розв'язуватиме цю проблему.
Urban Vision Lutsk — це колаборація трьох громадських ініціатив. До проєкту долучилась місцева організація "Алгоритм дій", яка працює в IT-секторі, команда "Місто.Перезавантаження" та харківська організація Urban Reform, яка займається вдосконаленням міських просторів.
Глобальна ціль проєкту — створити "супер-документ", який напрацює аналітику міських даних по всій центральній частина Луцька й дасть розуміння шляхів розвитку міста загалом. "Фактично, це підготовка аналітики для концепції розвитку міста", — наголошує Тарас.
Яких змін очікувати в майбутньому
Одна з найбільших річок Луцька — Стир, яка огинає місто із заходу та півдня. До 1990-х років річка була судноплавною в межах міста, зараз судна курсують уже поза Луцьком. Стир — дуже широка річка й має величезний потенціал розвитку. Втім вона досі немає облаштованої зручної набережної.
"Наша топціль — створити набережну навколо Стиру, все до того рухається", — каже Тарас.
До слова, уздовж Стиру проходить вулиця Набережна. Однак вона спроєктована як швидкісне шосе й взагалі не пристосована для пішоходів чи прогулянок, а перебратись на інший берег Стиру через неї — практично неможливо. Цю вулицю планують реконструювати як одну з ділянок набережної довкола Стиру.
"Також у нас є маленька річка Сапалаївка — одну частину уже ревіталізували, у майбутньому уздовж неї хочемо втілити цілий велопішохідний маршрут, завдяки якому третина населення міста зможе добиратись у центр велосипедом або пішки зеленим шляхом, без авто", — каже Тарас.
"Козирем" Луцька називає заболочені зелені території, які перспективно можна звʼязати у цільну мережу й обвʼязати нею все місто. В межах Urban Vision Lutsk урбаністи вже проводили архітектурні воркшопи, де визначили ці території, як найбільш перспективні на соціальну активність, відпочинок та комунікацію з природою.
"Як і в інших містах, у Луцьку є дуже багато людей, які не є архітекторами чи урбаністами, але просто люблять своє місто. Вони просто хочуть, щоб воно було комфортним, щоб в ньому хотілось жити. Вони фізично його люблять, як маму. Ось вони й хочуть мамі допомогти", — резюмує урбаніст.