Зміст:
  1. Велодоріжки, річка та два проспекти: що змінюється
  2. Хто стоїть за важливими змінами 
  3. Urban Vision Lutsk: колаборація, яка змінить місто
  4. Яких змін очікувати в майбутньому

Прикладний урбанізм в Україні розвивається здебільшого у великих містах — Києві, Львові, Дніпрі. Донедавна на урбаністичній мапі яскраво виділялась Вінниця. Здається, перелік урбаністичних лідерів вирішило поповнити ще одне українське місто — Луцьк. 

В останні роки у місті активно зʼявляються громадські простори, острівці безпеки, вулиці тут проєктують за сучасними стандартами, висаджують багаторічні рослини, а також наважились на проєкт, якому може позаздрити Київ, — створили комфортну зручну набережну на річці Сапалаївка. 

LIGA.Life поспілкувалась з місцевими урбаністами й розповідає, як Луцьк рухається до своєї "рожевої мрії" про ідеальне місто та завдяки кому відбуваються зміни на краще. 

Велодоріжки, річка та два проспекти: що змінюється

Луцьк має величезний потенціал розвитку урбаністичних просторів. По-перше, місто історичне — тут збереглись памʼятки ще XI-XVI століття (Замок Любарта, Вежа Чорторийських), вцілів ареал історичного центру, який доречно було б зробити пішохідним. 

По-друге, у Луцька дуже сприятлива географія — через місто протікає аж чотири річки (Стир, Сапалаївка, Омелянівка і Жидувка), набережні яких є потенційними просторами для прогулянок і відпочинку. По-третє, як і більшість міст України, у Луцьку чимало радянських просторів, які варто ревіталізувати й перетворити у більш зручні та інклюзивні.

Втілювати свій потенціал Луцьк почав ще до повномасштабного вторгнення. Позитивні зміни помічають не тільки мешканці, а й гості міста. Після візиту до Луцька у 2023 році дуже хорошу якість проєктування міського простору відзначив Сергій Момотюк, автор блогу про урбаністику та міста NE:Urban.

"Востаннє я був у Луцьку пʼять років тому. І коли знову приїхав сюди цього року, я був приємно здивований — я побачив значні зміни, як для такого міста. Звісно, ці зміни не такі, як у Вінниці чи Львові, але у порівняні з містами-сусідами Луцька, прогрес помітний", — коментує LIGA.Life Момотюк. 

Урбаніст пояснює, що Луцьк кардинально змінив підхід до проєктування вуличної інфраструктури та громадських просторів — їх роблять людиноцентричними та з врахуванням безбарʼєрності. Яскраво це помітно на двох міських проспектах, які точково зазнали реконструкції.

Фото: NE:Urban

Наприклад, на проспекті Молоді, частину якого реконструювали кілька років тому, велодоріжку відокремили від проїжджої частини та від тротуару, облаштували підвищені наземні переходи й велопереїзди, встановили антипаркувальні стовпчики.

Фото: NE:Urban

Особливо Сергій відзначає повністю відокремлену рослинністю велодоріжку, яка є рідкістю для більшості міст України, зокрема й для Києва. 

Значний прогрес урбаніст фіксує і на проспекті Волі, який сполучає історичний центр зі східною частиною міста. Велодоріжки тут теж відділені від тротуару та проїжджої частини зеленою зоною, виділені окремі слоти для паркування, на пішохідних переходах — велопереїзди та острівці безпеки. 

На жаль, реконструювали не весь проспект, а лише одну його ділянку. Реконструкцію розбили на два етапи. Саме другий етап Момотюк вважає найпрогресивнішим. "Взагалі його (останній етап реконструкції. — Ред.) можна назвати дуже сучасним проєктом, який не поступається європейським. Це найсучасніше проєктування вулиці в Луцьку, яке зараз реалізоване. Там є кілька зауважень, але проєкт ще не завершений, то ж з критикою можна не поспішати", — каже урбаніст. 

Момотюк також звертає увагу на якісну ревіталізацію однієї з ділянок річки Сапалаївка. Водойму розчистили, облаштували пішохідні доріжки, встановили лави та висадили карликові дерева. Ревіталізацію проводили ще 10 років тому.

Фото: NE:Urban

Однак вона виявилась настільки ефективною, що річка у цій частині досі не створює неприємного запаху — вже за 40-50 метрів річка забруднена і має неприємний запах.

"В  українських містах це рідкість взагалі, коли починають займатись водними ресурсами. По-перше, тому що це потребує багато коштів, по-друге, мало фахівців, які в цьому добре розбираються", — каже Сергій.

Відзначає Момотюк також і креативність луцьких урбаністів — наприклад, один старий радянський басейн у місті перетворили у дитячий майданчик. "Хоч і чаша басейну не є інклюзивною, але сам приклад того, що можна ось так ревіталізувати старий радянський простір — це класно", — коментує він. 

Хто стоїть за важливими змінами 

Все, що відбувається з міським простором Луцька, — це ініціатива мешканців міста та його громади, розповідає LIGA.Life Тарас Пахолюк, співзасновник громадської організації "Місто.Перезавантаження", яка просуває у місті урбаністичні ідеї та практики.

"Громада їздить по світу, дивиться, який вигляд мають інші міста, і ставить собі питання — чому у мене вдома не так? Потім це питання люди ставлять комунальним службам чи іншим відповідальним особам. А ті змушені реагувати", — пояснює Тарас.

За його словами, у місті за останній час дійсно відбулось багато позитивних змін. Тарас відзначає якісно виконану реконструкцію Вежі Чорторийських та музейного простору "Окольний замок", який включає виявлені у 2020 році підземелля. 

Однак ідеться не тільки про масштабні проєкти, а й певні локальні зміни — наприклад, у Луцьку перестали кронувати дерева, почали висаджувати багаторічні рослини або ж облаштовували два скейтпарки на запит субкультури BMX-ерів.

Фото: NE:Urban

Люди у Луцьку обстоюють те, що їм болить конкретно — наприклад, хтось пересувається велосипедом і вимагає створювати велодоріжки, хтось — хоче мати якісний простір для прогулянок або бачити озеленення на вулицях. 

Фото: NE:Urban

До того ж у Луцьку зʼявилось чимало локальних ініціатив, які провокують зміни. Наприклад, команда "Просторовий рух" займається покращенням міської мобільності то організацією дорожнього руху.  Є люди, які пропагують цінності zero waste — правильне перероблювання відходів, ресайклінг — і створюють відповідні ініціативи.

"У нас багато різних організацій, кожна з них займається чимось конкретно. А ми прагнемо згуртувати всіх, адже ціль у нас спільна — це "рожева мрія" про ідеальне місто, в якому кайфово жити, працювати й відпочивати", — зазначає Тарас.

Urban Vision Lutsk: колаборація, яка змінить місто

Перетворення Луцька має також свої недоліки — місто рухається вперед, але несистемно. Урбаністи зазначають, що часто у місті намагаються імітувати покращення за принципом "краще, ніж було", не враховуючи метрик оцінки міського простору та його якості. 

"Вважається, що круто встановити всюди дитячий майданчик, а яким він буде — немає різниці. Головне, що новий. Ось ця позиція "краще, ніж було" — ми проти неї. Ми хочемо максимально відсторонитись від такого формату покращення міста, тому що це заморожування проблеми на 10-20 років", — каже Тарас. 

Фото: NE:Urban

Пояснює: аби розвивати місто у якомусь конкретному напрямку, треба мати вихідні дані про нього. Усвідомлення цього підштовхнуло міські ініціативи Луцька згуртуватись й запустити проєкт Urban Vision Lutsk, який розв'язуватиме цю проблему. 

Urban Vision Lutsk — це колаборація трьох громадських ініціатив. До проєкту долучилась місцева організація "Алгоритм дій", яка працює в IT-секторі, команда "Місто.Перезавантаження" та харківська організація Urban Reform, яка займається вдосконаленням міських просторів. 

Глобальна ціль проєкту — створити "супер-документ", який напрацює аналітику міських даних по всій центральній частина Луцька й дасть розуміння шляхів розвитку міста загалом. "Фактично, це підготовка аналітики для концепції розвитку міста", — наголошує Тарас.

Яких змін очікувати в майбутньому

Одна з найбільших річок Луцька — Стир, яка огинає місто із заходу та півдня. До 1990-х років річка була судноплавною в межах міста, зараз судна курсують уже поза Луцьком. Стир — дуже широка річка й має величезний потенціал розвитку. Втім вона досі немає облаштованої зручної набережної.

"Наша топціль — створити набережну навколо Стиру, все до того рухається", — каже Тарас. 

До слова, уздовж Стиру проходить вулиця Набережна. Однак вона спроєктована як швидкісне шосе й взагалі не пристосована для пішоходів чи прогулянок, а перебратись на інший берег Стиру через неї — практично неможливо. Цю вулицю планують реконструювати як одну з ділянок набережної довкола Стиру.

"Також у нас є маленька річка Сапалаївка — одну частину уже ревіталізували, у майбутньому уздовж неї хочемо втілити цілий велопішохідний маршрут, завдяки якому третина населення міста зможе добиратись у центр велосипедом або пішки зеленим шляхом, без авто", — каже Тарас.

Фото: NE:Urban

"Козирем" Луцька називає заболочені зелені території, які перспективно можна звʼязати у цільну мережу й обвʼязати нею все місто. В межах Urban Vision Lutsk урбаністи вже проводили архітектурні воркшопи, де визначили ці території, як найбільш перспективні на соціальну активність, відпочинок та комунікацію з природою.

"Як і в інших містах, у Луцьку є дуже багато людей, які не є архітекторами чи урбаністами, але просто люблять своє місто. Вони просто хочуть, щоб воно було комфортним, щоб в ньому хотілось жити. Вони фізично його люблять, як маму. Ось вони й хочуть мамі допомогти", — резюмує урбаніст.