Липень 2024 року відзначився шаленою спекою — з початку місяця у Києві зафіксували 13 температурних рекордів. А 14 липня максимальна добова температура повітря сягнула +37,7 °С — це лише на 1,7 градуса менше абсолютного максимуму, зафіксованого 1936 року. Кліматологи кажуть, що це тільки початок — щороку літо ставатиме лише спекотнішим, а через 30 років клімат в Україні буде як у Саудівській Аравії. Найгірше те, що зараз навіть кондиціонери не рятують — через постійні блекаути світло маємо 5-8 годин на день. У цих умовах потрібні нові, альтернативні способи охолодження повітря — потрібно зробити так, щоб місто стало "великим кондиціонером".

Про те, як цього досягти — ми поговорили з архітекторкою, директоркою бакалаврської програми Харківської школи архітектури Дар’єю Ожигановою. Дар’я пояснює, які природні способи охолодження приміщень ми можемо запозичити у східних та південних країн, та як змусити архітектуру працювати на нас, а не проти нас.

6 архітектурних рішень, що рятують від спеки

Архітектурні споруди дійсно здатні зменшувати вплив високих температур. Пригадайте, як у бабусиній хаті влітку було прохолодно — і як приємно було заходити туди зі спекотного двору. Ймовірніше за все, будинок вашої бабусі був із каменю й мав дуже товсті стіни. Це лише одне з народних архітектурних рішень, що працюють на охолодження. Таких способів багато, проте вони не завжди були актуальними в Україні — адже раніше у нас ніколи не фіксували такої аномальної спеки (за винятком Криму).

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.
аномальна спекаархітектураурбаністиканова архітектураДар’я Ожиганова