Зміст:
  1. Демотивація українських спортсменів
  2. Увага міжнародної спільноти до війни
  3. Втрати для українського спорту
  4. Як протидіяти поверненню російських та білоруських спортсменів?

У перші місяці повномасштабного вторгнення російські та білоруські спортсмени стали персонами нон грата на численних міжнародних змаганнях. У лютому 2022-го Міжнародний олімпійський комітет рекомендував не допускати представників РФ та Білорусі до участі у спортивних подіях. Представників цих країн відстороняли від змагань усюди: у легкій та важкій атлетиці, автоспорті, тенісі, плаванні, фехтуванні, волейболі, хокеї, футболі, гімнастиці, боксі, біатлоні, вільній та греко-римській боротьбі, веслуванні, змішаних єдиноборствах тощо. 

Минуло більш як рік — і рішення Міжнародного олімпійського комітету змінилося. 28 березня МОК рекомендував повернути російських і білоруських спортсменів до міжнародних змагань. У відповідь на це Кабмін вирішив заборонити українським делегаціям брати участь у спортивних заходах, де будуть представлені РФ та Білорусь. Відповідний наказ Міністерство молоді та спорту України опублікувало 12 квітня. 

LIGA.Life дізналася думки українських спортсменів щодо цієї заборони та перспектив неучасті у змаганнях, де будуть представлені росіяни та білоруси. Також ми запитали, як українська спортивна спільнота намагається впливати на міжнародні федерації, аби не допустити представників РФ та Білорусі на міжнародні події. 

Демотивація українських спортсменів

5 квітня Міжнародна федерація греко-римської, вільної та жіночої боротьби ухвалила рішення про допуск російських та білоруських спортсменів до змагань. Побачити представників країни-терориста можна буде вже на чемпіонаті Європи у Загребі 17-23 квітня. 

Український борець греко-римського стилю та чемпіон Олімпійських ігор у Токіо (2020) Жан Беленюк називає цю ситуацію лавиноподібною. На його думку, своїм рішенням про допущення представників РФ та Білорусі до змагань Міжнародний олімпійський комітет фактично переклав усю відповідальність на міжнародні федерації.

"У багатьох видах спорту існує досить сильне проросійське лобі. Тому такі федерації будуть тими чи іншими методами намагатися долучати росіян і білорусів. Навіть якщо це не виходить зараз, то РФ точно буде проводити роботу і для цього не гребуватиме жодними методами: від підкупу до шантажу. В цьому плані представникам країни-терориста винахідливості не позичати", — пояснює спортсмен.

Фото: facebook.com/zhanbeleniuk

16-24 вересня у Сербії відбудеться Чемпіонат світу з греко-римської боротьби, на якому розігруватимуть перший комплект ліцензії на участь в Олімпійських іграх-2024. За словами Жана Беленюка, потенційна неучасть у цьому змаганні позбавить українських спортсменів можливості завоювати ліцензії та боротися за медалі. 

У довгостроковій перспективі неучасть у міжнародних змаганнях може негативно вплинути на кар’єру спортсменів.

"Це достатньо демотивуюча історія для кожного спортсмена, адже ти не розумієш своїх подальших перспектив. Ти перебуваєш у підвішеному стані, не знаєш, до чого готуватися. Можливо, деяким віковим спортсменам (які виходять за умовні загальноприйняті вікові межі для певного виду спорту чи категорії. — Ред.) взагалі доведеться задуматися про завершення своєї кар’єри", — зазначає Беленюк.

На його думку, Міністерство молоді та спорту має прокомунікувати своє рішення зі спортивною спільнотою, пояснити мотивацію та ціль.

"Жоден український спортсмен не хоче перетинатися на змаганнях із представниками Росії чи Білорусі, стояти на одному п’єдесталі. Тим паче, у таких контактних видах спорту, як греко-римська боротьба. Але зараз багато наших спортсменів не розуміють, чого їм чекати у майбутньому. Тому міністерство має пояснити мету та етапи цієї дипломатичної боротьби", — додає борець. 

Увага міжнародної спільноти до війни

Міжнародна федерація плавання досі не ухвалила рішення щодо повернення російських та білоруських спортсменів до змагань. Кінцеву відповідь очікують у липні. Проте українська спільнота сподівається, що представники країни-терориста не зможуть повернутися на міжнародну арену. 

"Ми тренуємося попри все: попри повітряні тривоги і відключення світла. Тому як ніхто інший маємо право брати участь у цих змаганнях. Але я не розумію, як можна буде їхати туди, перебувати в одному просторі з убивцями, ґвалтівниками і терористами. З людьми, які нас знищують або просто мовчки підтримують той режим", — коментує Марта Фєдіна, дворазова бронзова призерка Олімпійських ігор та чемпіонка світу і Європи з синхронного плавання.

Фото: facebook.com/ukrsynchro

За її словами, українські спортсмени роблять усе можливе, аби не допустити повернення росіян та білорусів на міжнародну арену: поширюють відео наслідків російської агресії, позначають у соцмережах сторінки міжнародних федерацій, дають численні інтерв’ю для іноземних видань, розповідають про війну своїм колегам з-за кордону. Але за понад рік повномасштабної війни рівень уваги знизився. 

"Коли у червні минулого року ми приїхали на змагання у Будапешт, то було багато людей, які нас підтримували, підходили і питали про війну, хотіли дізнатися правду. Пізніше на чемпіонаті Європи я показувала спортсменкам з інших країн будинок у Харкові, розташований по сусідству з моїм. Туди влучила ракета й утворилася величезна вирва. Вони дивилися і дивувалися. Але зараз усі наче забули, що в Україні йде війна. Ніхто не питає, як у нас справи. Усі думають, що все гаразд, якщо ми тренуємося в Україні", — пояснює плавчиня.

Втрати для українського спорту

Міжнародна федерація легкої атлетики ухвалила рішення цього сезону не допускати до участі у змаганнях російських та білоруських спортсменів. Утім, зазначає українська стрибунка та чемпіонка Європи Марина Бех-Романчук, рішення МОК про допущення росіян та білорусів до змагань спровокувало ланцюгову реакцію, до якої вже підключаються і підключатимуться інші федерації. 

"На цьому етапі кілька міжнародних федерацій вже ухвалили рішення про повернення російських та білоруських спортсменів. І я думаю, це стане глобальною проблемою. Хтось просто розводитиме руками, а хтось нарешті зробить те, на що давно чекає. Крок за кроком федерації з різних видів спорту будуть повертати цих спортсменів і це дуже-дуже погано, адже ми ніяк не зможемо протистояти цій лавині", — пояснює вона. 

У довгостроковій перспективі неучасть наших спортсменів у міжнародних подіях може стати першою ланкою руйнування українського спорту, вважає легкоатлетка. За словами Марини Бех-Романчук, бойкот турнірів може закінчитися завершенням кар’єри для багатьох спортсменів високого рівня. 

Фото: facebook.com/olympicua

"У кожного є якісь плани на життя. І саме ці Олімпійські ігри для когось можуть стати останніми. Тому що навіщо тренуватися, якщо ти не можеш поїхати на змагання? Навіщо щодня ходити в зал, якщо від цього немає жодної користі для країни? На мою думку, це стане багаторічним провалом в українському спорті, адже для підготовки олімпійця потрібні роки. Поки ми виховаємо наступні покоління, пройде не одна Олімпіада", — додає спортсменка. 

Марина Бех-Романчук пояснює, що в деяких видах спорту навіть рік неучасті у міжнародних змаганнях може стати вирішальним для всієї кар’єри. Зокрема, у плаванні, яким займається чоловік легкоатлетки — Михайло Романчук. 

"Якщо до змагань допустять російських і білоруських плавців, він не зможе виступити на чемпіонаті світу та Олімпійських іграх. Стільки праці та зусиль, докладених раніше, будуть просто злиті. І навряд чи тренування у підтримувальному режимі дозволять повернути нинішній рівень, адже плавання — це той вид спорту, який постійно вимагає докладання максимальних зусиль", — каже легкоатлетка. 

Подібна ситуація може відбутися і в інших видах спорту. В результаті, стверджує стрибунка, багато титулованих українських спортсменів можуть просто втратити свою підготовку. 

"У моїй голові не може вкластися думка, що нас не буде на Олімпійських іграх у Парижі. Що спортсмени, які роблять усе можливе для прославлення України, цього сезону не зможуть здобути ліцензію і в кінцевому результаті ми всі просто туди не поїдемо, бо ми обрали позицію бойкотування. Уявіть собі: увага всього світу буде прикута до Олімпійських ігор — а нас там немає. Ні нашого прапора, ні нашого гімну, ні наших спортсменів і вболівальників. Ми не завойовуватимемо медалі, не спілкуватимемося з іноземними ЗМІ. Нас просто не існуватиме на міжнародній спортивній арені. Ми самоусунемося, а тим часом російські спортсмени відчуватимуть себе комфортно", — розмірковує вона. 

Як протидіяти поверненню російських та білоруських спортсменів?

Аби не допустити повернення росіян та білорусів на міжнародну арену, потрібно і надалі привертати увагу світу до воєнних злочинів країни-терориста. І хоча, на думку Жана Беленюка, втримати міцну проукраїнську позицію в усіх міжнародних федераціях неможливо, все ж варто продовжувати спортивну дипломатію.

"Потрібно проводити різноманітні акції в залежності від ресурсу представників тієї чи іншої федерації, лобіювати наших спортсменів, брати участь у різноманітних мітингах і тиснути на міжнародні організації. Звісно, важко змагатися зі стодоларовою купюрою, але ми маємо приклади спортивних федерацій, які проголосували за подальше відсторонення представників Росії та Білорусі", — пояснює він.

Легкоатлетка Марина Бех-Романчук зазначає, що потрібно достукуватися до керівництва міжнародних спортивних федерацій і надавати ситуації максимальний розголос на всеукраїнському та світовому рівні: писати петиції, прохання, листи і звернення. Насамперед до цього варто залучати спортсменів зі світовим ім’ям, які зможуть заручитися підтримкою європейських країн.

"Ми розуміємо, що у багатьох федераціях керівні посади займають проросійські люди. Але ми повинні зробити усе можливе для створення таких умов, за яких ні російські, ні білоруські спортсмени не зможуть приїжджати на ці змагання. Якщо їм доведеться підписати додатковий документ, декларацію, чи зробити якусь заяву, через яку їх можуть визнати іноагентами — тоді ці спортсмени будуть і далі сидіти у своїх країнах", — пояснює вона. 

Водночас у медіапросторі лунали пропозиції, аби українські спортсмени не брали участі у змаганнях, а приїжджали на турніри та бойкотували їх. За словами Жана Беленюка, таке вирішення проблеми не підходить, адже федерації фінансово не матимуть можливості забезпечувати подібні поїздки. 

"Нещодавно відбувся захід, на якому міністр молоді та спорту, президент Національного олімпійського комітету України Вадим Гутцайт заявив, що у квітні бюджетні кошти перекриватимуть усі поїздки наших спортсменів на змагання, навіть якщо там були присутні представники РФ та Білорусі й українська команда знялася. Але вже з наступного місяця, якщо команда не промоніторила поточну ситуацію, виїхала на змагання, а там з’явилися росіяни чи білоруси, то нашим спортсменам доведеться бойкотувати захід і жодних компенсацій витрат не буде. Відтак все лягає на плечі національних федерацій. Чи будуть вони зацікавлені відправляти спортсменів для такого бойкоту — велике питання", — пояснив він.

Зазначимо, що 3 квітня Міністерство молоді та спорту заявило, що позбавлятиме федерації статусу національних у разі, якщо їхні спортсмени братимуть участь у турнірах, де виступають представники Росії та Білорусі. Водночас у міністерстві наголосили, що розглядають можливість підтримки національних федерацій, які бойкотують змагання, з метою уникнення санкцій від міжнародних.