"Це не просто гроші – це план і підтримка": як ВПО перезапускають власні бізнеси після релокації
Переїзд, нове місто та бізнес, який доводиться збирати заново: троє підприємців-переселенців розповідають, як освітньо-грантова програма "Рестарт для ВПО" допомогла їм не лише закрити критичні потреби, а й чіткіше побачити наступні кроки розвитку.
Чому це важливо
Для бізнесу переїзд рідко буває "просто зміною адреси". Разом із містом часто зникають клієнти, партнери й звичні ланцюжки постачання. Доводиться наново шукати ринок, збирати команду, відновлювати обладнання – і паралельно тримати на плаву щоденну операційну роботу. У таких умовах підприємцям-переселенцям особливо потрібна підтримка, яка дає не лише ресурс, а й зрозумілий план дій.
Саме для цього було реалізовано освітньо-грантову програму "Рестарт для ВПО". Ініціатива реалізується за сприяння програми "Єднання заради дії" (IREX), ГО EasyBusiness та фінансується Держдепартаментом США.
Як працювала програма
Учасники проєкту – підприємці-переселенці – отримали грантову підтримку (до $10 000 на одне підприємство) та менторський супровід відповідно до власних запитів.
На конкурс подалися 175 бізнесів, а після оцінювання, інтерв’ю та комплаєнс-перевірки було визначено 20 переможців. Серед них найбільше – підприємств у сфері текстильної та легкої промисловості (30%), харчової промисловості (20%), деревообробки та меблевого виробництва (10%), машинобудування (10%) та інших галузей.
Запити учасників стосувалися маркетингу й експорту, фінансів, упровадження стандартів якості (HACCP) та оптимізації бізнес-процесів. Менторська підтримка відбувалася у форматі зустрічей із практичними завданнями та фідбеком, а також консультацій – коли експерти готували рішення і валідували їх разом із підприємцем.
"Релокація – це не крок назад, це катастрофа"
Антон Савченко говорить прямо: відновлення бізнесу після релокації – один із найважчих процесів, які він проходив у житті. One True Skateboards – єдиний в Україні виробник скейтбордів повного циклу. Після релокації з Павлограда до Дніпра у 2022 році Антону та його команді вдалося відновити виробництво, але в дуже обмежених обсягах.
"Коли ти запускаєш бізнес – ти зростаєш поетапно: рік за роком, крок за кроком. А коли ти закриваєшся та евакуюєшся – це трагедія для виробництва, для бренду, для всього. Це не просто крок назад, це катастрофа", – говорить він.
Антон уже другий рік перебуває у процесі відновлення виробництва. Каже, що лише облаштування виробничого приміщення обійшлося більш ніж у $20 000. І навіть коли ти "майже на фініші", потреби не зникають – вони змінюються.
Саме тому він подався на "Рестарт для ВПО". Його запит до програми був максимально практичним: обладнання та підготовка до виходу на експорт, адже цільової аудиторії в Україні, за його словами, "вже немає". Паралельно – менторська підтримка з маркетингової стратегії та виходу на міжнародні ринки.
У межах менторства Антон сформулював кілька завдань: аналіз міжнародного ринку, підготовку до рекламної кампанії, запуск інтернет-магазину на Shopify. Каже, що станом на зараз результат виконано "щонайменше на 80%".
Найціннішим виявився глибинний аналіз ринку: разом із ментором вони дослідили Європу та США – обсяг ринку, тенденції, конкурентів і поведінкові особливості споживачів. Саме це, за словами Антона, уберегло його від стратегічної помилки.
"Я думав, що для мого сегмента важливою країною буде Іспанія. А аналіз показав: там не живуть мої споживачі – туди просто їдуть кататися. Якби я вклався туди, це була б помилка", – пояснює він.
Окремо Антон говорить про те, що грантові програми нині стали опорою для малого бізнесу загалом. Але для нього це не лише про гроші: подання заявки та участь у програмі змушують структуруватися, планувати, ставити цілі й перевіряти їх на реалістичність. А менторство – це рідкісна можливість мати поруч експерта в точці, де "болить найбільше".
Грант трошки підвищив мій рівень "хочу"
Бізнес Галини Дрокіної починався з ритейлу: ще до повномасштабної війни вона мала магазини освітлення в Миколаївській області та інтернет-магазини. Після 2022 року команда релокувалася до Хмельницького – і там швидко стало зрозуміло: правила гри змінилися.
"Коли ми переїхали, стало не так, як було раніше. Нема світла – замість люстри краще купити ліхтарик. Ремонтів люди роблять менше. Плюс – проблема з електриками: щоб продавати освітлення, треба, щоб хтось його монтував", – говорить Галина.
До цього додалася втрата клієнтської бази: рідне місто досі перебуває в зоні бойових дій, гуртові покупці зникли, а роздрібні клієнти роз’їхалися. Тоді й виникла ідея, яку раніше відкладали: перейти від ритейлу до виробництва NeonChic – зокрема, виготовляти вивіски та світильники.
Для Галини програма "Рестарт для ВПО" стала можливістю зробити те, що бізнесу було критично потрібно саме зараз: оновити техніку та "підтягнути" процеси.
Її головний запит – нові ноутбуки. Старі були фактично "касовими": не тягнули виробничі програми, зависали в процесі роботи, давали брак, не тримали акумулятор. В умовах відключень це означало зупинку. Нові ноутбуки дали не просто швидкість, а якість: зменшилася кількість браку та з’явилася можливість робити складніші моделі – гравіювання, тонкі лінії, 3D-моделювання, індивідуальні рішення під клієнтів.
Паралельно в програмі було менторство. Галина зізнається: запитів було багато, але "фінанси – найболючіше", тому почали саме з них. Її ментор – фінансист, теж із Миколаєва, і це стало приємною несподіванкою.
"У мене менторство було дуже практичне. Ми швидко перейшли у формат "запитання – відповідь", розбирали мої цифри: що дивитися, як рахувати, на що звертати увагу, як говорити з банками і які продукти обирати", – каже вона.
Грант допоміг закрити кілька важливих напрямів одночасно: бюджет на просування і лістинги на Etsy, паковання, роботу копірайтера, зміни на сайті, CRM-систему, SEO-налаштування, чат-боти. Так з’явилися перші продажі за кордон, а також несподіваний інсайт: українці часто замовляють подарунки за кордон своїм родичам. Тож команда додала міжнародне доставлення і на український сайт.
Підсумовуючи, що головного дала їй програма, Галина говорить не про ноутбуки й навіть не про експорт. Найточніше формулювання звучить так:
"Програма трошки підвищила мій рівень "хочу". Я весь час думала: у мене маленький бізнес. А якщо мені дали такий грант і я серед гідних учасників – отже, я можу більше. Рік тому я б на англомовний грант не подалася – через сумніви. А зараз уже дивлюся на складніші програми та більші цифри".
"Ми не просто вийшли на експорт – у нас з’явилася дорожня карта"
Історія бренду Lullaboo почалася з дуже практичного запиту. Коли у 2022 році народився молодший син Ксенії Вишняк, у нього виникли труднощі зі сном. У пошуках безпечного рішення вона досліджувала тему дитячого сну, консультувалася з фахівцями – і так з’явилася ідея створити альтернативу важкій ковдрі: спальник із технологією обваження, безпечний для немовлят і водночас заспокійливий для дитини.
Така ідея вперше зʼявилась у 2022 році, а вже у 2023-му Ксенія заснувала власний бренд. Після переїзду з Херсона до Броварів родині довелося починати все з нуля, без відчуття стабільності чи опори. Але саме це, парадоксально, стало поштовхом рухатися далі й будувати бренд у нових умовах: "Коли ти розумієш, що втрачати вже нічого, з’являється готовність ризикувати й пробувати".
Про програму "Рестарт для ВПО" вона дізналася з Telegram-каналу з можливостями для бізнесу – і одразу звернула увагу на те, що відрізняло її від багатьох інших грантів: акцент не лише на фінансуванні, а й на індивідуальному менторстві.
"На тому етапі нам були потрібні не загальні вебінари, а досвідчений погляд саме на наш бізнес. У нас є своя специфіка, і ми шукали не теорію, а конкретні рішення", – пояснює вона.
Основним запитом стало масштабування та вихід на експорт. На момент подання заявки бренд не мав жодних продажів у Європі. Саме менторство стало ключовою частиною програми: разом з експерткою команда пропрацювала експортну стратегію, отримала детальний аналіз ринків і культурних особливостей, які раніше просто не брали до уваги.
"Ми навіть не замислювалися, що, наприклад, у Європі інакше сприймають візуальний контент із дітьми. Нам показали ці нюанси – і це повністю змінило підхід до комунікації", – розповідає засновниця.
Окремо команда впровадила CRM-систему, оптимізувала складські процеси та продажі. За результатами участі в програмі дохід бренду зріс у 2,5 раза (з урахуванням сезонності), а Lullaboo вийшов на ринки Нідерландів і Бельгії. З’явилися перші експортні партії – і, що не менш важливо, чітка дорожня карта, за якою команда працює далі.
"Для мене ця програма – про нові масштаби й нові кордони. Про віру в те, що можна бути більше, ширше і сильніше. І про інструменти, які дозволяють не просто мріяти, а реально це реалізовувати", – підсумовує вона.
Що дають такі програми
Історії Антона, Галини та Ксенії показують: підтримка бізнесу ВПО – це не лише про "дати кошти". Часто найважливіше починається навколо – коли з’являється можливість структурувати план, перевірити гіпотези з ментором, не помилитися з ринком, не загальмувати через технічні обмеження чи хаос у фінансах.
А ще повертається відчуття руху. Не обов’язково швидкого, але такого, яким можна керувати: ставиш ціль, робиш крок, коригуєш – і йдеш далі.
Де шукати можливості
Знайти програми, стипендії та навчальні ініціативи для ВПО можна:
на офіційних сторінках програми IREX "Єднання заради дії";
на офіційних сторінках Державної служби зайнятості.
Коментарі