1 березня Оксана Лютова з Миколаєва написала: її маму, яка важко перехворіла ковідом, досі не одужала і на кисневій підтримці, намагаються примусово виписати.

Йдеться про Миколаївську міську лікарню №4. Донька була не згодна з позицією медиків й поскаржилася на дії лікарів до МОЗ та поліції.

"Я зверталась по допомогу до начальницы медчастини Миколаївської міської лікарні № 4 – Тетяни Михайлової. Але мені відмовили у питанні продовження стаціонарного лікування матері – Єрохіної Валентини, яка перенесла в тяжкій формі коронавірусну хворобу", – розповіла жінка.

Фото Оксани Лютової

Каже: мама півтора місяця була у реанімаційному відділенні Миколаївської міської лікарні №5 з діагнозом COVID-19. У середині лютого її перевели для продовження лікування та реабілітації до лікарні №4, проте через 15 днів її вирішили виписати додому. 

"1 березня маму і мене поставили перед фактом, що ми повинні покинути лікарню. Надали виписку з метою подальшого лікування у сімейного лікаря.

За 1,5 місяця в реанімації у мами атрофувалися м‘язи, у зв‘язку з чим вона не може пересуватися і стояти на ногах, є кисневозалежною, залежною від фізнавантажень, які впливають на рівень її сатурації", – розповідає Оксана Лютова.

Вона зазначає, що поки маму возили на УЗД серця, сатурація впала до 69%, але попри це їм нібито повідомили, що не можуть тримати жінку довше у лікарні. Додає: мама відмовилася від амбулаторного лікування, оскільки стан здоров’я не дозволяє успішно долікуватися вдома.

Фото Оксани Лютової

У коментарі LIGA.Life Оксана Лютова розповіла, що на ранок 2 березня вона залишила дві скарги на гарячій лінії МОЗ, а також поспілкувалася з заступницею міністра охорони здоров’я. Маму так само відмовлялася забирати додому. 

Фото Оксани Лютової

"Мама під киснем, сатурація тримається в стабільному стані, лікар до палати не заходив. Чекаємо рішення МОЗ", – сказала донька пацієнтки.

Після першої дня 2 березня з’явилося рішення, що пацієнтці дозволили залишись у медзакладі.

Читайте також: Пацієнта з COVID привозимо у лікарні без місць, мусить вертатись додому – фельдшер швидкої

Що кажуть у лікарні

Заступниця головного лікаря Миколаївської міської лікарні №4 Тетяна Михайлова вважає, що конфлікт виник на порожньому місці, а дії лікарів були правильними.

"Ми завжди намагаємося надати допомогу у повному обсязі. Це стосується всіх пацієнтів, які надходять до нас у лікарню.

Пацієнтка Єрохіна надійшла до нас у дуже важкому стані. Вона перенесла коронавірусну інфекцію, мала важку пневмонію й виражений постковідний синдром. Ми проводили медикаментозне лікування і надавали кисневу підтримку. Також проводили масажі, лікувальну фізкультуру, навчали родичів, як усе це робити у домашніх умовах", – розповіла Тетяна Михайлова. 

За її словами, на 1 березня сатурація у пацієнтки трималася на найменшому потоці кисневого концентратора 95-98%. 

"Це практично норма. Враховуючи важкий перебіг пневмонії, який у неї був, то зараз, використовуючи лікарський термін, у неї стадія "разрешения", переходить у фіброз. Без кисню, коли проводиться відключення (а воно проводиться для тренування дихальних функцій) сатурація знижується до 80-88%. За умов фіброзу легень це не критичні значення", – пояснює заступниця головного лікаря.

Тетяна Михайлова додала, що родичам пацієнтки все пояснили, але виник скандал.

Нині маму Оксани Лютової залишили у лікарні на паліативному лікуванні. "Сьогодні у неї сатурація 95-98% на концентраторі кисню з мінімальним потоком (два літри у хвилину) і продовжуємо ЛФК, масажі", – каже лікарка.

LIGA.Life також має на меті отримати коментар головного санітарного лікаря МОЗ Віктора Ляшка. Щойно коментар надійде, ми його опублікуємо.

Раніше заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак, в ефірі програми "Зворотний відлік" на Суспільному, висловила сумнів, що подібні випадки можуть бути системною практикою і закликала розбиратися з кожним таким випадком окремо.

"Якщо пацієнт потребує додаткової кисневої допомоги, його не повинні виписувати з лікарні з такими показниками.

Отже, лікарі, які так вчинили, вчинили проти здоров’я пацієнта. Тому у всіх цих випадках треба розбиратися", – сказала Микитчак.

За її словами, пацієнт має бути виписаний з лікарні у стані, у якому може продовжувати амбулаторне лікування. 

"Я точно знаю, що киснева підтримка на багато місяців, пацієнту, який адекватно пролікований, не буде потрібна", – сказала заступниця міністра.

Що кажуть волонтери

Співголова ГО "Свої", волонтерка Леся Литвинова каже, що до неї часто звертаються по допомогу родичі кисневозалежних пацієнтів, яких намагаються виписати з лікарень.

Зазвичай рідні не розуміють, що відбувається, й забирають пацієнтів у важкому стані додому. Іноді це закінчується летально.

"Ковід дає ускладнення на легені і лікуватися потрібно довго. У мене є ті, хто по пів року не може злізти з кисню. Лікарня не хоче накопичувати таких пацієнтів", – пояснює Леся Литвинова.

Одним із ризиків перебування кисневозалежного пацієнта вдома, волонтерка називає відключення електроенергії – якщо у будинку зникне електроенергія, а пацієнт не може дихати без кисневого концентратора, то він просто помре.

Вона вважає, що у лікарнях, замість того, щоб сподіватися, що всі пацієнти знайдуть собі кисневі концентратори, генератори й домашнього лікаря, треба відкривати відділення для реабілітації.

"В інфекційних лікарнях є "ковідні" ліжка, функція яких – боротьба з коронавірусом. Тому у нас вважають: щойно пацієнт поборов COVID-19 і тест нормальний, то інфекційне відділення впоралося зі своїм завданням.

Те що пацієнт залишається кисневозалежним, погано ходить, має купу проблем з тромбозами та іншим – це питання тривалої реабілітації. А де і як людина має її проходити, у нас ніхто не знає", – розповідає волонтерка.

За її словами, теоретично пацієнтів треба переводити в інше місце, але куди – незрозуміло. Нині весь кисень сконцентрували у ковідних відділеннях, у терапевтичних його немає. 

Додає: також ніхто не знає, як ставити на ноги важкого пацієнта після коронавірусу, а це "весела" задача.

"Я вже четвертий місяць намагаюся поставити на ноги свекруху після коронавірусу. Поки що вона навчилася лише сидіти. Забирати пацієнтів з важкою дихальною недостатністю додому теоретично можна, але якщо зі всіх боків продумано, як це зробити ефективно. Тобто, якщо щось стається з технікою чи електрикою, треба розуміти, як діяти, щоби врятувати пацієнта. З ним хтось має бути цілодобово. Також вдома має бути альтернативне джерело кисню, якщо ми говоримо про чисту кисневу залежність. Це може бути або киснева подушка, або балончик з киснем на 80 вдихів. Має бути розуміння, до якої лікарні їхати, чи є там місця тощо", – розповідає Литвинова.

Наголошує: у будь-якій лікарні є дублюючі системи електроенергії та кисню і там померти не дадуть.

Чи лікуватимуть і реабілітуватимуть – ще питання, та померти не дадуть. Але вдома у пацієнта є всі шанси померти.

Тому коли лікарі кажуть: "Їдьте додому, вам все одно крім кисню нічого не потрібно", то вони забувають розповісти, що буде з пацієнтом, якщо він раптом вдома залишиться без кисню", – додає волонтерка. 

Литвинова наголошує про те, що МОЗ і місцева влада нині мають подумати про відкриття реабілітаційних відділень для людей, які перехворіли на коронавірусну інфекцію. Родичів же закликає не погоджуватися на виписку, коли це загрожує життю пацієнтів.

Читайте також: "Мама дихає". Як українці шукають кисень, щоб врятувати життя рідним, хворим на COVID-19