Навчальний рік 2021-2022: яким він може бути на другий рік пандемії. Три варіанти для шкіл
Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин
Лінійки 1 вересня
Міністерство охорони здоров’я нагадує: урочисті лінійки на честь 1 вересня – необов'язкові.
Проводити їх чи ні – рішення за адміністрацією школи.
Якщо навчальний заклад таки хоче лінійку, МОЗ радить проводити її просто неба, максимально скоротити тривалість, не запрошувати розважальні колективи не зі школи. Намагатися не створювати натовпи, не змішувати групи дітей різних класів і стежити за дистанцією між учнями.
Наразі вся Україна в "зеленій зоні" епіднебезпеки, тому навчання розпочнеться як зазвичай.
Учням можна ходити до школи офлайн. Але за рішенням педради школа може організовувати змішане навчання, повідомляють в МОН.
А якщо кількість хворих почне рости? "Жовтий" і "помаранчевий" варіанти
На думку експертів Київської школи економіки, вже у вересні Україна перейде від "зеленого" рівня до більш посилених обмежень у деяких регіонах.
Тим часом ВООЗ, ЮНІСЕФ і ЮНЕСКО закликають уряди держав – членів ВООЗ у Європейському регіоні – постаратися зробити все для того, щоб школи були відкритими з мінімальними ризиками для учнів і вчителів.
"Нам не вдасться подолати пандемію швидко, але безпечне навчання дітей у класах має залишатися першочерговою метою", – каже регіональний директор ВООЗ у Європі доктор Ганс Клюґе.
Європейська технічна дорадча група ВООЗ каже, що школи мають зачинятися в останню чергу та відновлювати роботу першими.
У Міносвіти ж наголошують: відповідають за протиепідемічні заходи засновники та керівники шкіл, тобто місцева влада та директори.
Залежно від епідситуації в конкретному регіоні та відповідно до рішень регіональних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, є три варіанти навчання у новому навчальному році.
"Зелений" рівень – ходимо до школи як зазвичай. За "жовтого" та "помаранчевого" заборонено очно вчитися, якщо понад 50% учнів та працівників будуть на самоізоляції через контакт із хворим на COVID-19. І ще важливий нюанс: на цих рівнях епіднебезпеки навчальні заклади працюватимуть очно, якщо не менше 80% працівників школи матимуть документ про повний курс вакцинації.
"Червоний" сценарій
Учням 5-11 класів заборонено відвідувати школи незалежно від форми власності, пояснюють в МОН.
На заняття очно можуть йти садки, початкові класи і спецзаклади, якщо не менше 80 % колективу закладу повністю вакциновані. Також учні, які беруть участь в атестації, та особи, які беруть участь у заходах з оцінювання якості освіти.
Вакцинація вчителів, від якої залежить очне навчання дітей
Поточні цифри вказують, що багато шкіл у країні перейдуть на дистанційку, як тільки їхній населений пункт зайде у "не зелену" зону.
За словами начальника головного управління загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти й науки України Юрія Кононенка, на 27 серпня 185 000 освітян (29% колективів шкіл) повністю вакциновані від коронавірусу перед початком навчального року. 145500 (23%) провакциновані першою дозою. Такі дані він назвав в ефірі Громадського радіо.
У Департаменті освіти і науки Києва повідомляють, що на 25 серпня 50% освітян вакциновані, з них педпрацівників – 57%.
Для педагогів, як і для інших громадян, вакцинація добровільна. Нещеплених вчителів не мають права не допускати до роботи, пояснює освітній омбудсман.
Раніше Горбачов говорив, що немає механізму з’ясування кількості вакцинованих працівників закладу освіти. Але міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко на зустрічі з журналістами у суботу запевнив, що проблеми немає, бо вся інформація "є на місцях".
Горбачов не заперечує: на місцевому рівні можна вирішити це питання, враховуючи захист персональних даних і право на збереження таємниці медінформації. Однак є нюанс: "Все залежить від рівня взаємодії між органами управління освітою і органами охорони здоров'я на місцях. Загальнонаціональний нормативний документ, який би визначав порядок цієї взаємодії, був би дуже корисним".
Якщо таки дистанційка: які проблеми лишаються
Освітній омбудсман загалом виокремлює дві основні проблеми.
1) Забезпечення вчителів технікою. Додає, що хотілося би швидшого процесу закупівлі техніки, хоча багато вже зробили.
Наприклад, вчителі початкової школи отримали ноутбуки за програмою підтримки НУШ.
Правильне рішення уряду – виділити 980 млн грн на 62 000 ноутбуків (на сайті Мінцифри є інтерактивна мапа України, де можна побачити, як ОДА використовують цю можливість), розповідає Горбачов.
"З проходженням тендерів на місцях є проблеми, але впевнений, до кінця року вчителі матимуть цю техніку. Звісно, вона не покриє потреби повністю, а з нинішніми темпами знадобиться в кращому випадку три роки, щоб забезпечити ноутбуками всіх вчителів", – пояснює омбудсман.
Додає, що цієї осені не всі школи зможуть вчасно отримати обіцяні ноутбуки, і це дійсно ризик.
Однак, зважаючи на досвід півтораріччя карантинного навчання, зауважує: важлива здатність адекватно реагувати на виклики на місцях. Відповідальні директори шкіл ще навесні 2020 року дозволяли вчителям отримати зі школи техніку для роботи вдома під час локдауну.
"Натомість не дуже професійні і налякані директори нікому нічого не видавали і змушували вчителів приходити до школи, коли там немає дітей", – підкреслює він. Омбудсман нагадує: ще в березні 2020 року змінили статтю 60 Кодексу законів про працю, що дозволило якісно організувати дистанційну роботу: "Раджу на це звернути увагу всім, хто зараз займатиметься цим питанням".
2) Друга проблема, з якою заходимо у новий навчальний рік, – вміння вчителів працювати з дистанційними платформами, хоча загалом внаслідок пандемії їхні навички роботи "в цифрі" ростуть.
Співзасновниця ГО "Смарт освіта" і ГО "Батьківський контроль" Оксана Макаренко називає ще й третю проблему – "включеність" чиновників у допомогу школам.
Макаренко пояснює, що МОН, Академії педнаук і всі відповідальні за українську шкільну освіту мали би розробити програми і методики для дистанційного навчання та допомогти вчителям опанувати новий для них формат роботи.
Бо ці методики суттєво відрізняються від того, що зараз називають "дистанційним навчанням" у більшості українських шкіл.
"Саме тому ця форма навчання дискредитована, більшість батьків вважають її гіршою. Зазначають погіршення оцінок у дітей, рівня знань", – пояснює експертка. Вона переконана, що втрати у знаннях учнів великі. Але досліджень щодо цього не проводили, тому не можна сказати конкретно, скільки втрачено.
Рекомендації для шкіл Києва
Департамент освіти і науки Київської міської державної адміністрації опублікував свої пропозиції для роботи освітніх закладів в умовах адаптивного карантину. Наприклад, за умов "зеленого рівня" учні можуть бути без захисної маски на уроках, але мають вдягати її, пересуваючись школою. Заборонено допускати працівників школи до роботи без вимірювання температури.
Місто радить проводити окремі заняття та позаурочні заходи на свіжому повітрі. Після кожного уроку провітрювати приміщення 10 хв.
Пропонують опитати батьків та за їхнім бажанням переводити учнів у період карантину на індивідуальне та дистанційне навчання.
Мінімізувати кількість педагогів, які викладають в одному класі.
За "жовтого" рівня КМДА пропонує школам переводити на дистанційне навчання до отримання результатів тестів класи, в яких виявили учнів чи педпрацівників з підозрою на COVID-19 (підозра, що встановлена лікарем).
Учні, які контактували з хворим на коронавірус, мають два тижні перебувати на самоізоляції та навчатися дистанційно. Також батькам дозволять заходити до школи за наявності сертифікату про повний курс вакцинації або негативного ПЛР-тесту, проведеного не пізніше 72 год.
Відвідувати школу зможуть у захисній масці після вимірювання температури, узгодивши візит з керівником закладу. Батьки або люди, які супроводжують батьків з інвалідністю, свій візит можуть не узгоджувати. Батьківські збори проводять онлайн.
Для зменшення кількості учнів у школах за "жовтого рівня" КМДА радить проводити дистанційно окремі предмети – трудове навчання, образотворче мистецтво, музичне мистецтво тощо (з груповими очними консультаціями раз на місяць).
За умов "помаранчевого" рівня додатково забороняють проводити у школах масові заходи, навчатися за кабінетною системою. Пропонують за бажанням батьків (за заявами та рішенням педагогічної ради) переводити на дистанційне навчання окремих учнів, зменшуючи дітей у класі.
КМДА радить за "червоного рівня" максимально наблизити розклад уроків до режиму роботи школи на "зеленому рівні". Тобто починати уроки за розкладом, не перевищувати кількість уроків, обов’язково проводити перерви. Зменшити тривалість онлайн-уроків у синхронному режимі: у 1-4 класах – 20-25 хв; у 5-8 класах – до 25-30 хв; у 9-11 класах – до 30-35 хвилин.
Радять доручити педагогам, які не викладають предмети, іншу ділянку роботи у дистанційному режимі. Наприклад: підготувати звернення та розіслати його всім членам педагогічного колективу, розіслати підбірку електронних ресурсів, які можна використовувати для проведення уроків тощо.
Якщо все ж школи знову зачинять: поради батькам
Омбудсман вважає проривом платформу "Всеукраїнська школа онлайн" (ВШО). Наполегливо радить нею користуватися і учням, і вчителям, адже ВШО має багато уроків, які повністю відповідають програмам середньої школи.
"Ними можна користуватися як під час дистанційного навчання, так і у звичайному освітньому процесі, бо кожен урок – коротке (5-7 хв) відео + конспект для учня + тест за цим матеріалом. Крім того, вчитель там може створити клас і вести облік успішності учнів", – підкреслює Горбачов.
Оксана Макаренко додає, що задача батьків – не стати вчителем для власних дітей і не вчитися замість них, а допомогти адаптуватися до дистанційного навчання.
На думку експертки, під час навчання дитини вдома батькам насамперед треба подбати про свій емоційний стан, щоб не агресувати на дитину: "Якщо дитина в стресі, в тому числі через емоційну напруженість дорослих, то вона і вчиться гірше".
Батькам слід створити умови для дистанційного навчання дитини, за можливості забезпечити технікою, облаштувати робоче місце.
"Вранці розбудили – перевдягнули дитину, не залишайте навчатися у піжамі. Дитячий мозок потребує ритуалу, щоб налаштуватися на роботу", – пояснює Макаренко.
Важливо робити перерви у навчанні кожні 20 хв, провітрювати приміщення, більше гуляти на свіжому повітрі.
"Якщо є можливість, заведіть для дитини домашнього улюбленця. Це розвантажує психіку, тому покращує академічні результати. Бо на віддаленому навчанні діти потерпають від сенсорної депривації, не маючи можливості спілкуватися з друзями", – додає вона.
Макаренко також радить за можливості розглянути перехід дитини у школу, яка може забезпечити справжнє дистанційне навчання. "Наші чиновники вважають, що карантин закінчиться і повернемося до звичайного навчання офлайн. Натомість світові експерти стверджують, що майбутнє за дистанційкою. За п’ять років масова освіта перейде в дистанційний формат", – резюмує експертка.