"Україна без сміття" тепер не ГО, а Impact-Driven Business. Що зміниться та як зароблятимуть
Організація "Україна без сміття" (УБС), яка вже понад шість років займається адвокацією питань сортування сміття, оголосила про перезапуск. Тепер бренд робитиме акцент не на громадській діяльності, а позиціюватиме себе як Impact-Driven Business, або соціальне підприємництво. Це формат бізнесу, коли продають товари чи послуги, однак реалізовані кошти спрямовують на розв'язання соціальної проблеми й зміцнення свого соціального руху.
Як це рішення вплине на громадську діяльність організації? Чи зможуть українці й надалі сортувати сміття на станції УБС безоплатно? Як бренд зміниться після перезапуску та як тепер зароблятиме? Про це LIGA.Life поговорила із засновницею проєкту, тепер уже — Social-Driving Business "No Waste Ukraine" Євгенією Аратовською.
Чому relaunch і чому саме зараз
"Україна без сміття" на початку своєї діяльності працювала лише завдяки благодійним внескам та донейтам, адже послуги сортування сміття були безоплатні. Під час локдауну у 2020 році організація опинилась "на межі виживання" — кількість пожертв різко впала. Саме тоді запустили послугу "УБС Курʼєр" — вивезення відсортованого сміття прямо з квартир користувачів. Послуга була платною і допомогла організації пережити локдаун.
Тобто бізнес-вектор зʼявився у діяльності УБС ще три роки тому. І для того щоб "акцентувати" свій статус, вирішили здійснити relaunch — перезапуск, а не просто ребрендинг. На відміну від ребрендингу, relaunch відрізняється масштабом — це глобальні зміни, які кардинально вплинуть на сприйняття компанії споживачами.
"Це свого роду акт ініціації для нас. Насправді для нас нічого не змінилося, після того, як ми оголосили про relaunch. Ми цим (підприємництвом. — Ред.) займалися з 2020 року. Це радше як таке генеральне прибирання в голові аудиторії, щоб виправити хибне сприйняття УБС лише як громадської організації, яка "виживає" завдяки донейтам", — розповідає LIGA.Life Аратовська.
Євгенія додає, що інколи навіть люди з її оточення дивувались, що в діяльності УБС є бізнес-напрямок. Дехто вважав, що організація займається лише активістською діяльністю, влаштовує благодійні забіги й сортує сміття.
"Тоді я зрозуміла, що це стає сенсовою проблемою для наших послідовників, клієнтів, партнерів, які так само можуть не до кінця розуміти, а про що взагалі "Україна без сміття" і як з нами співпрацювати — як з бізнес-партнерами чи як з громадською організацією? Сьогодні ми хочемо сфокусувати увагу суспільства та партнерів на нашій ролі як соціальних підприємців", — наголошує Аратовська.
Повномасштабне вторгнення стало іншим важливим фактором, який підштовхнув до перезапуску. "Ми не можемо відкладати наші цілі на період відбудови, до часу, коли настане перемога і буде мирне життя — ми не знаємо, коли це станеться. Ми поставили собі ціль — стати незалежними фінансово зараз, щоб знову не потрапити у ситуацію невизначеності, які під час локдауну", — зазначає підприємиця.
Пригадує, що після 24 лютого 2022 року організація припинила діяльність на три місяці. Щоб не закрити проєкт, на цьому етапі довелось суттєво порізати бюджети та оптимізувати витрати. Втім, штат вирішили не скорочувати — натомість з кожним членом команди домовились про умови, які влаштовують обидві сторони.
Євгенія також зізнається, що сама ідея перезапуску народилась під час навчання у бізнес-акселераторі Impact Business — це спільний проєкт Impact Force, SIlab Ukraine та Дія.Бізнес, мета якого — допомогти соціальним підприємцям та соціально-важливим бізнесам зростати під час війни. Рішення про перезапуск бренду Аратовській порадила ухвалити її менторка Ольга Данько. "Вона змогла мені пояснити, як же донести до суспільства, що "Україна без сміття" — це не тільки ГО, а це й соціально відповідальний бізнес", — підкреслює вона.
Як "Україна без сміття" тепер зароблятиме
Аратовська одразу наголошує: не всі послуги "Україна без сміття" стануть платними. Для усіх клієнтів залишиться можливість, як і раніше, безоплатно сортувати відходи на центральній стації УБС на вул. Саперно-Слобідській, 25, поблизу ст. м. "Деміївська". Сплачувати за цю послугу можна тільки за бажанням. Платними були й залишаються тільки опції з утилізації неліквідних пластиків (непридатних для перероблення) та текстильних відходів (старі іграшки, взуття, одяг).
Загалом проєкт продовжить розвивати усі ті бізнес-напрямки, які приносили дохід й до перезапуску, однак паралельно запускає кілька нових. Тобто щоб розвиватись як бізнес, вирішили диверсифікувати доходи — вкласти кошти у різні напрямки діяльності, щоб мінімізувати ризики.
Першим таким напрямком для УБС стане відкриття власного простору, який поєднуватиме формат крамниці та кавʼярні. Його планують облаштувати на території станції сортування, на вул. Саперно-Слобідській. У приміщенні вже зробили ремонт й запустили його у тестовому режимі, офіційне відкриття планують у вересні 2023 року. Крамниця працюватиме також в онлайн-форматі.
"Там був старенький склад на 50 квадратів. Ми вирішили відремонтувати це приміщення й створити простір, де можна випити кави й придбати наші товари. За два місяці роботи у тестовому режимі продажі (товарів. — Ред.) збільшилися утричі. У майбутньому очікуємо зростання у пʼять разів", — розповідає Євгенія.
У крамниці передбачена гардеробна — перед тим як придбати товари чи мерч від УБС, його можна приміряти. Також у просторі дуже багато товарів від українських виробників: екошопери, екомішечки, пакети для прибирання за тваринами від Ecomazing, їжа, напої, ласощі від Foodera, Brancho.
"Ми шукаємо товари українських виробників і реалізуємо їх у форматі, коли собі залишаємо 30% маржі чи навіть менше. Таким чином заробляє і наш партнер, і ми", — зазначила Аратовська.
Невдовзі у приміщенні планують встановити кавомашину та запросити на роботу бариста. Готуватимуть не тільки класичні кавові напої, а й фільтр, щоб "популяризувати якісну каву серед працівників промзони".
Окремо планують запустити продаж блокнотів — це повністю екологічні та sustainability-вироби. Обкладинка виготовлена з переробленого пластику, аркуші — з переробленого опалого листя. Почали випускати такі блокноти ще у вересні 2022 року, їх можна придбати в крамниці УБС та на маркетплейсі Made with Bravery. Один з таких блокнотів має навіть шведська екоактивістка Грета Тунберг, розповідає Євгенія.
Ще один напрямок — капсула сортування, яку УБС відкрила у травні 2023 року. Капсула — це міністанція сортування на основі морського вантажного контейнера, яка розташована на вул. Пимоненка, 13, на території бізнес-центру "Форум". Доступ до капсули надається на платній основі — щоб користуватись, треба здійснити клубний внесок.
"Капсула крута тим, що користувач має індивідуальний доступ через смартфон і заходить туди, коли захоче (окрім комендантської години. — Ред.). Там розташовано 25 контейнерів, немає консультантів, зате є багато підказок, QR-коди з правилами сортування. Капсула закриває потреби в сортуванні на 70%, все інше можна досортувати безоплатно на основній станції або оплатити послугу досортування в самій капсулі" — каже Аратовська.
Відтак, підсумовує: власна крамниця, капсула сортування та продаж товарів стануть тими напрямками, завдяки яким УБС тепер зароблятиме. Поза тим, актуальною залишається послуга "Пластик поштою", яка дозволяє з будь-якої точки України надіслати на станцію УБС посилку з пластиком для сортування або утилізації (працюють з Новою поштою та Укрпоштою). Та інша платна послуга — "УБС Кур'єр", коли відсортоване сміття з вашого дому забирають курʼєри.
Франшиза та освіта: як планують масштабуватись
"У планах в нас — підготовка до франшизи. Ми уже почали робити перші кроки, щоб описати бізнес-модель, як працюють наші капсули сортування, й запропонувати малому та середньому бізнесу відкривати такі простори у своїх містах — у Львові, Дніпрі, Харкові, Одесі, де завгодно", — ділиться амбітними планами Аратовська.
За її словами, проєкт масштабування є "соціальною франшизою" — зараз команда працює над розробкою маркетингової стратегії, яка б допомогла партнерам, які співпрацюватимуть з УБС, шукати клієнтів та заробляти.
Бізнес-модель, за якою працюватимуть капсули, розробляють разом з партнером Franchise Group та засновницею проєкту Мирославою Козачук. "Ми хочемо масштабувати нашу ідею. І допомогти партнерам робити корисну справу та прозоро заробляти, надаючи гарантію споживачам, надаючи клієнтам якісний досвід сортування", — підкреслила Євгенія.
Також "Україна без сміття" має намір працювати в освітньому напрямку. Серед планів — розробка "настолок" та навіть казуальних ігор на ПК, які навчатимуть сортувати сміття. Планують також розробляти туторіали та освітні матеріали про сортування.
"Культурний та освітній напрямки просуватимемо через нашу громадську організацію, яка й надалі зможе залучати грантові кошти від партнерів, які прагнуть інвестувати у wellness-напрям. Тобто ГО "Україна без сміття" працюватиме як частина нашої екосистеми", — каже Аратовська й додає, що, окрім ГО, бренд обʼєднує також ТОВ "Ноувейст Юкрейн", на яке і зареєстрована уся бізнес-діяльність.
Планують співпрацювати також зі спільнотою урбаністів та міських активістів, адже бачать у них "сильного ціннісного партнера". "Задля того щоб покращувати сміттєву інфраструктуру міста, щоб прибрати цю практику використання неохайних радянських контейнерів. Я б хотіла додати гідності в міську сміттєву інфраструктуру", — ділиться підприємиця.
Чи реально почати сортувати сміття у всій Україні
Згідно із законом "Про відходи", в Україні ще з 2018 року мав би розпочатись роздільний збір сміття. Але через відсутність відповідної інфраструктури (контейнерів, сміттєперероблювальних підприємств), а також через відсутність механізму контролю за дотриманням закону, він так і не запрацював, а полігони й надалі продовжують наповнюватись тоннами сміття.
За статистикою, щороку українці викидають понад 13 тонн сміття (близько 300 кг на особу), але тільки 6% з цього об'єму іде на сортування, все інше — відвозять на сміттєзвалища. Водночас більшість європейських країн в середньому сортують близько 40% усіх відходів, які накопичують за рік.
Відповідно до вимог євроінтеграції, у червні 2022 року Україна ухвалила рамковий закон "Про управління відходами", який, зокрема, передбачає європейські принципи поводження з відходами та закриття усіх сміттєзвалищ. Оскільки закон "рамковий", він поки не зобовʼязує українців ні до чого, а лише встановлює базові правила "сміттєвої" реформи.
Попри це, Аратовська розкритикувала закон через правки, які фактично "легалізували сміттєзвалища" та ускладнювали запровадження роздільного збору. "На жаль, були ухвалені правки, які не передбачають захисту позиції роздільного збору. Були захищені позиції сміттєзвалищ", — зазначила вона у коментарі LIGA.Life.
На питання, чи реально в Україні найближчим часом запровадити роздільне вивезення сміття і від чого це залежить, Євгенія відповіла:
"Коротка відповідь — особисто я в це вірю. Адже хороша новина в тому, що Україна стала кандидатом у члени в ЄС, і з нами співпрацюватимуть вже європейські експерти, які знаються на імплементації директив, які стануть ще одним потужним фактором підтримки громадянського суспільства. У закон можна внести зміни та правки. І щоб ми наблизились до системного роздільного збору, необхідно ініціювати ці зміни. Переконана, що у статусі кандидата (на членство у ЄС. — Ред.), нам ці зміни вносити буде набагато легше".