Ілюстрація Depositphotos.com

Один з його наслідків – пригноблена імунна система.

Організм стає вразливим до хвороб, той же коронавірус у такому стані переноситиметься важче. 

Здавалося б, досить дещиці здорового фаталізму в стилі "всі люди смертні", "від долі не втечеш" і "роби що треба – нехай буде що буде" – і можна вести цілком собі звичайне життя. 

Ба більше, варто було б використовувати загрозу захворіти короною як стимул підкоригувати спосіб життя: збалансувати харчування, фізнавантаження та сон. Проте на практиці взяти себе в руки дуже складно. Чому?

На хвилі страху

Інформаційний простір заповнений величезною кількістю матеріалів, що провокують негативні емоції: "Вакцина не допоможе від повторного зараження", "Швеція покарана за відмову від карантину навесні 2020" і тощо.

Такий новинний потік здатний накрити хвилею страху. 

Сильними емоціями, особливо страхом, можна "заразитися".

Кожен із нас неодноразово відчував на собі феномен емоційного зараження. Приєднуючись до вечірки, вболіваючи за улюблену футбольну команду або побувавши на похоронах, щоразу ніби просочуєшся настроєм тієї чи іншої групи. 

У разі безпосереднього контакту люди зчитують емоції один одного. Спочатку відчувати сильний страх може одна людина, але через якийсь час оточуючі вже будуть боятися її страхом, плутаючи її емоції зі своїми.

До того ж, не обов'язково перебувати поряд. Ми вміємо зчитувати емоції на відео або перейматися настроєм автора тексту. 

Механізм передавання психічного настрою вивчений не до кінця. Але очевидно, що навіть подумки приєднуючись до якоїсь спільноти (наприклад, любителів кішок або прихильників президента), приймаючи їхні ідеї та цінності, відбувається емоційне налаштування.   Спільнота тих, хто боїться пандемії, величезна.

Людей, які відчувають з приводу коронавірусу страх та інші негативні емоції, сотні мільйонів, якщо не мільярди. Більшість із них – ті, хто переживає жах заздалегідь, ще не перехворівши.

Плюс мільйони тих, хто з якихось причин перехворів у важкій формі і досі сповнений жаху близької смерті. Додамо сюди десятки мільйонів родичів і друзів померлих від коронавірусу, які переживають травму втрати.

Усі разом ці люди формують важке емоційно-інформаційне поле, наповнене жахом, страхом, панікою, безвихіддю, безсиллям і сумом. Тексти в соцмережах, висловлювання в розмовах з близькими і знайомими, просто мовчазний "жах зсередини" – все це так не минає і впливає на всіх.

Знаю про це з особистого досвіду. Протягом 2020 року я пару разів "ловив" підвищену температуру і незрозумілу застуду. І на собі відчував, як у такому стані починає затягувати на хвилю песимістів-панікерів. Страхи звідкись виповзають, думки похмурі долають...

Так виявляється ковідний стрес.

Ковідний стрес

Розумне бажання бути поінформованим здатне перетворитися на джерело найсильнішого занепокоєння. 

Що більше ми відстежуємо тему пандемії, то сильніше – і це неминуче – переживаємо.

Щодня протягом ось уже року кожен з нас отримує десятки послань про небезпеку COVID-19, про тисячі й мільйони хворих, померлих, посилення карантину, повторне зараження тощо.

Усі супутні почуття при цьому як слід не проживаються. Це означає, що вони не "спалюються" через тілесні прояви: нікуди бігти, щоб тіло переробило гормони страху, зокрема кортизол і адреналін.

Нема кого атакувати, щоб захистити себе і близьких. Не зрозуміло, що робити, крім як носити маску. 

Стрес поселяється в перенапружених м'язах шиї та скронево-нижньощелепних суглобах – стислі щелепи. Призводить до спазмованої грудочеревної діафрагми – в результаті кисню бракує, хоча з легенями все начебто нормально.

Звужуються судини – підвищується тиск. Не виключені часті позиви до сечовипускання, порушення роботи шлунково-кишкового тракту, підвищення кислотності.

Погіршується засвоюваність їжі, відбувається зневоднення організму, порушується обмін ліпідів через переїдання. Цей перелік можна продовжувати довго.

Чи захворіє людина на коронавірус і як його перенесе – лотерея. А ось ковідний стрес, створюваний тривогами і страхом, –  майже неминучість. Рівень стресу в організмі збільшується, і одного разу вистрілює хворобою. Не обов'язково це буде COVID-19. Де тонко – там і рветься. Що робити? 

Як захиститися від ковідного стресу

1. Перестати стежити за пандемічними новинами.

Важлива інформація вас знайде сама. А все інше може виявитися паливом для стресу. 

2. Змінити хвилю, тобто переключити увагу з людей, що хворіють, бояться і страждають, на життєрадісних і оптимістичних.

У другій категорії люди або не хворіли, або перехворіли і наче "не помітили", або впоралися з хворобою, незважаючи на ускладнення.

Людство неоднорідне. І завжди є вибір, до якої частини приєднатися. Здорових і оптимістичних людей, навіть за найскромнішими підрахунками, в світі набереться пів мільярда. Можливо, зараз вони менш помітні на тлі істерії. Але вони є і своя "радіохвиля" у них теж існує. 

Нехай на цю хвилю налаштуватися складніше, але це реально. Як це зробити? Спілкуватися з такими людьми. Читати тексти, написані ними. Дивитися їхні відео. 

3. Змінювати свій спосіб життя.

Руханка та регулярні заняття фізкультурою, прогулянки на природі, здорове харчування, періодичний технодетокс, проживання та переробляння негативних емоцій і станів за допомогою різних практик.

Головне - пам'ятати про можливість вибору і поповнити ряди здорових оптимістів.  Якщо не виходить самостійно – можна отримати допомогу психотерапевта, кінезіолога, психіатра...

Та кого завгодно! Аби налаштуватися на своє щасливе життя, попри всі пандемії. 

Андрій Бережанський, тілесно-орієнтований терапевт, коуч

Матеріал створено в рамках проєкту Ментальне здоров'я нації: Дестигматизація", який впроваджує LIGA.net за підтримки "Медійної програми в Україні", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.