Україну наповнять вакцинами в липні і як ми готуємо лікарні до осені: тези міністра МОЗ

В Україну приїде багато протиковідних вакцин. Можливо, саме тому Ляшко на вечірню зустріч з журналістами приходить у доброму гуморі.

Жартує: "Якщо щось скажу не те, спишу на вакцинацію Астразенекою". 1 липня він якраз отримав другу дозу.

Анонсує, що на великому фестивалі Atlas Weekend працюватиме точка масової вакцинації на ВДНГ і щепитися там зможуть усі охочі, а не тільки ті, які купили квитки.

Упродовж розмови більшість запитань стосуються ковіду – паспортів, вакцин, підготовки до осені. Ляшка це зачіпає, хоч він і віджартовується: "Я з вами спілкуюсь як санітарний лікар, мені це не цікаво. Ну ладно". 

LIGA.Life записала основні тези відповідей міністра на питання про ковідні сертифікати для поїздок за кордон, домовленості про вакцини і підготовку лікарень до потенційної осінньої хвилі ковіду, зокрема про те, наскільки ми зможемо забезпечити важчих хворих киснем.

Які вакцини і коли приїдуть

Ми маємо вже зараз на території України 5 млн 51 тис. доз вакцини: і прокололи, і в залишках. 

Що ще має приїхати?

• Вакцина Коронавак – 5 320 000, це додатковий контракт, уже підписаний, вся партія приїде в липні по закупівлях.
• 2 млн вакцини Модерна – також в липні за COVAX (гуманітарна допомога незаможним країнам від розвинених. – Ред.) від США.
• І ще 1 млн доз Файзера.
• Скільки в серпні – знатимемо трішки пізніше, теж щонайменше мільйон Файзера і ще плюс 1,5 млн доз Ковішилду. 

Не знаю, чи Ковішилд приїде (через заборону експорту вакцин з Індії. – Ред.). Це велика проблема. Ми розраховували на неї наприкінці травня, мало приїхати 500 000 доз. Власник заводу, який був на зустрічі з президентом України, обіцяв це привселюдно. Кінець червня – її немає. 1,5 млн вакцин заборгував перед нами Serum Institute of India. Все проплачено. При тому, що щотижня у нас відбуваються різні спілкування з заводом, урядом Індії. Виробник готовий везти, але уряд поки досі забороняє експорт, бо в Індії досі 40-50 000 випадків на день реєструють, тому вони роблять промоцію для вакцинації свого народу.

• Також у серпні має прийти за закупівлями Новавакс від Serum Institute of India, може бути постачання 4 млн доз. 
• На серпень у нас є ще потенційні перемовини про постачання інших вакцин, але не даю їм старт, бо на липень у нас вакцини достатньо, щоб щеплюватися. 

Також у нас було засідання Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики. І, найімовірніше, 2 липня на штабі розглянемо пропозиції, будуть оцінювати можливість взаємозамінності МРНк-вакцин – Файзера та Модерни. 

Про не-визнання Коронаваку і Ковішилду частиною країн

Цими вакцинами активно щеплюють в Україні.

Тут треба обстоювати свою позицію. На минулому засіданні уряду я звернувся і до віцепрем’єра з питань євроінтеграції, і до міністра закордонних справ. На наступному тижні матиму відрядження до Брюсселю, де зустрічатимусь і з Женевським офісом ВООЗ, Європейським регіональним бюро та структурами ООН. 

Міжнародне право, під яким підписалося понад 150 країн, говорить: під час перетину кордону, якщо встановлюється норма, що людина має бути вакцинована проти певної інфекційної хвороби, обов’язково треба щоб була вакцина визнана ВООЗом. 

Міжнародне право гарантує: якщо ВООЗ визнала вакцину, то жоден регулятор всередині не може не пускати людину з повним курсом щеплень – те, що ми сьогодні бачимо. 

Ковішилд визнаний ВООЗ і визнаний одним продуктом АстраЗенеки. Короновак і Сінофарм також визнані, але ЕМА (Європейське агентство лікарських засобів. – Ред.) досі не пускає їх і не визнає в себе, ставлячи певні обмеження для тих, хто подорожує. ЕМА розглядає зараз документи, анонсує, що найближчим часом внесуть, але дати не говорить. 

Але це не значить, що питання не зрушилось із місця. Єврокомісія озвучила, що є питання Європейської комісії, але кожна з країн-членів ЄС додатково може домовлятися з країнами. Наприклад, Польща з Україною можуть домовитись про взаємовизнання наших сертифікатів, необов’язково з переліком вакцин. Наше МЗС зараз працює з усіма країнами. 

Додатково тут ще з’являється питання європейського сертифікату. Ми одна з перших країн, які не є членами ЄС, зайшли зі своїм ковідним сертифікатом в їхній банк ключів сертифікатів. Це дає нам реально шанс, що ми перші з-за меж ЄС будемо конектитися з нашими сертифікатами.

Із самого початку ми включилися (у розробку е-сертифікату. – Ред.). Все технічне завдання (ТЗ), яке змінювалося для Єврокомісії, змінювали і для наших айтішників, вони сиділи і робили. Ми зі свого боку зробили. Просто вони (в ЄС. – Ред.) за останні 2-3 тижні зі свого боку внесли зміну в ТЗ, яка потребувала суперпереробки, але наші це сприйняли.

Проблема в тому, що ще не відкрили (систему. – Ред.) для "третіх" ключів (тобто для не-країн ЄС – Ред.). Зараз запускається чеклист на технічну частину і на юридичну, ми маємо заповнити, чекаємо. ЄС, поки не запустить свої країни, не відкриватиме.

Думаю, впродовж місяця питання вирішать. Велика Британія, ЄС, США – найбільші донори COVAX (гуманітарна допомога вакцинами незаможним країнам. – Ред.). Вони дають гроші, щоб купували вакцини, передавали її країнам з низьким економічним розвитком, щоб люди вакцинувались, впливали на епідемію та подорожували у ці ж країни. І виникає замкнене коло. Вони проінвестували, дали вакцину, люди провакцинувались, але не можуть поїхати, бо є заборона. Так не може працювати довго.

Про проблеми з видаванням свідоцтв про вакцинацію в Україні

– Пацієнти повідомляють, що вакцинацію частини з них їхні сімейні лікарі не бачать в системі. Відповідно, не можуть роздрукувати їм документ про вакцинацію проти ковіду. Що відбувається?

У нас острах був, чи на центральний компонент дані не підтягуються, чи на МІСи (медичні інформаційні системи, якими користуються медзаклади. – Ред.).

Почали бомбити МІСи, ніде системної помилки не було. Почали розглядати конкретні кейси, звіряти дані. І побачили, що людський фактор є. 

Треба перевірити, чи однаково вводять дані. Це велика проблема. 

Не так зазначили прізвище, переплутали букви, і все, не підтягує всіх даних. Тому зараз працюємо з ДП Електронне здоров’я, МІСами над так званим "захистом від дурня", щоб штучний інтелект підтягував, а лікар подивився, як прізвище можна переплутати. 

Айтішники знаходять ці нюанси і дані підтягують. 

Про те, чи вдасться щепити 5 млн українців до кінця літа

– Ви ще вірите в те, що ми використаємо 10 млн доз до кінця літа?

Звичайно.

Далі Ляшко каже, що спроможність системи робити більше щеплень є, а бажання самих українців щепитись "буде". 

– У нас зараз доволі малий відсоток критично важливих груп щеплений (тих же літніх людей). Найбільший відсоток вакцинованих – молоді здорові. Що ви збираєтеся робити з бабусями, дідусями, освітянами, медиками, які не хочуть, не довіряють щепленням? Наскільки ми можемо за літо підготуватися до осені, враховуючи ще й штам Дельта?

– На жаль, ризиків величезна кількість. Чому ми досить швидко переходимо з етапу в етап? Коли вакцина приїхала в Україну, вона має працювати, а не лежати на складі і чекати, поки людина з визначеного етапу надумається вакцинуватися. Вакцинація у нас добровільна і безоплатна. 

Ми визначили контингент: "Приходьте, вакцинуйтесь". Тиждень минув, не прийшли. Бачимо, що вакцинували 30-40% визначеного контингенту. Це не значить, що ми в наступний тиждень маєм зупинити все і точково працювати з цими групами.

Кажемо, що маємо людей захистити і перейти до наступного етапу. А комунікаційники в цей час мають знайти канал, яким достукатись до цієї групи. І так ми досить швидко рухаємось, а комунікаційники "підчищають" тих, хто має вакцинуватися у першу чергу. 

Розуміємо, що там слухають таке-то радіо, і буде удар на нього, будуть там експерти і так далі. 

Як за літо готують систему до потенційного спалаху осінню

Ми працюємо над цим системно. І зробили трошки інший хід, не так, як було раніше. 

У нас було 550 лікарень, зараз – 257. Це лікарні, визначені в переліку на прийом пацієнтів з коронавірусною хворобою. 

151 – це потужні лікарні, більш укомплектовані і реанімаційними бригадами, і відділеннями інтенсивної терапії, ШВЛами, моніторами пацієнта. Решта – щоб забезпечити територіальну присутність лікарень, які можуть госпіталізувати на території всієї області. Розуміємо, що вони менш потужні, знаємо кількість важких хворих, яких там можуть прийняти. Але розуміємо, що не всі потребують реанімації.

Ці лікарні будуть забезпечені киснем централізованим. Головне, щоб він був в точці розводу, де пацієнт. 

Ми розпочали зі скільки чого треба. Раніше закупівля відбувалася хаотично. Хтось ставив кисневі станції, хтось купував кисневі ємності, заправляв їх рідким киснем. Знаємо лікарні. Знаємо, які з них стоять по магістралях, коли кисень розвозився, знаємо, де кисень заправляють, є мапа. Визначені синеньким лікарні і зелененьким. 

Синенькі – ті, куди можна досить швидко транспортом привезти рідкий кисень. Зелененькі – розташовані у віддалених місцях, і везти туди цистерну з киснем економічно недоцільно і важко доїхати. Тому вихід для тих лікарень – киснева станція, яка генерує кисень з повітря і постачає в лікарню. Пріоритет для синеньких лікарень – поставити ємності для рідкого кисню.

Робимо пріоритет на ємності для рідкого кисню. Коли ємність заправили киснем, і вона не використовується, бо нема пацієнтів, бочка потихеньку стане пуста. Тому її треба весь час поповнювати. Зазвичай ставили ємності 20-тонники. Тому ми вже провели кілька зустрічей з виробниками і станцій, і ємностей, і хлопці з екстренки відпрацювали алгоритм, як треба зробити.

Зараз пріоритет – 9 областей, в яких починаємо модернізацію. Кошти, які ми давали на закупівлю концентраторів, ми підняли у казначейство, знаємо, в які лікарні що треба купити. Наприклад, ємності для рідкого кисню – по 1 тонні. Бо якщо поставиш 5 ємностей по тонні, одну будеш заправляти про всяк, а 4 можуть пустувати. А коли йде навантаження (більшає хворих. – Ред.), кисень привезли, заповнили всі бочки і працює. Ти не втрачаєш кошти. Це стратегічна річ, якої раніше не було.

Додатково у лікарнях, де є одна ємність на 1 тонну, розглядаємо забезпечити їх кисневою станцією на 20-25 ліжок, яка генеруватиме кисень. 

Ми знаємо, що таке центральна районна лікарня і її бюджет. Киснева станція потребує технічного обслуговування. Обслуговування такої станції на рік – недешеве задоволення. Якщо два роки її не обслужать, це вже будуть викинуті гроші на епідемію, які не дадуть результату. Тому треба будувати кисневі станції так, щоб вони потребували мінімального технічного обслуговування, але були довготривалі в експлуатації. Бо що більше киснева станція працює, то краще. Без пацієнта вона генерує кисень в повітря, використовуючи електроенергію.

Якщо хворий виходить після гострого періоду, сатурація ще не піднялася до 93, концентратора йому достатньо. Бо зазвичай, коли люди виходили (з лікарень. – Ред.), зверталися у благодійні фонди, їм давали концентратори, допомагало. 

– Закупівля концентраторів автоматично не дорівнює ні технічному обслуговуванню, ні чистці, нічому. Хто за які кошти буде їх обслуговувати?

На період епідемії передавати конкретно кожному сімейному лікарю (концентратори. – Ред.) – неправильно. Те, що концентратори мають бути в обмінному фонді – 100%. Багатьом департаментам охорони здоров’я вони ще не роздані, облікуються на базах спецмедпостачання. Зараз пропрацьовуємо модель, як їх видаватимуть, або за рецептом, або завозитимуть, коли є конкретний спалах. І база спецмедпостачання ці концентратори обслуговує.

Так працює в деяких країнах, де я дивився досвід. Наприклад, у Британії. Мине ковід, ми концентратори все одно роздамо, і це буде вже зобов’язання сімейного лікаря чистити заправляти тощо.

Практика показала, що горить все одно не вся область. Вона горить частинами. Зазвичай загорається населений пункт, район, потім там стихає, а десь набирає.

Ми бачили, як горіло Закарпаття, Франківськ, а в Тернополі в цей час було відносно спокійно. Наприклад, можемо попросити обмінний фонд Тернополя в такому разі, щоб виручили, і потім повернути.

Як покращать відстеження контактів хворих на ковід

– Є історія з відстеженням контактів, в Україні на неї забили, забули, вона не працює в принципі. 

Ми зустрілися з Мінцифри і проговорили, що нам потрібне перезавантаження додатку "Вдома". Він повинен бути апгрейднутий. Досить важко це робити за працюючої системи. І ми домовились, що буде в літній період прогнозували зменшення, і щодо відстеження контактів зможемо впоратися силами епідеміологів з кількістю 200-300-500-до 1000 захворілих на день. Цей день настав. 

Якщо буде потенційний спалах, ми його запустимо, але з іншим інтерфейсом, розумінням, з вирішеними проблемними питаннями з боку ІТ.

Паралельно ми запустили і відпілотували в Чернівцях новий продукт з відслідковування роботи з контактами. Зараз ми з пілоту переходимо на централізоване використання. Більш детально ви можете про це дізнатися в головного державного санлікаря Чернівців. 

Про те, як ми тестуємо на нові штами ковіду в Україні

Ми не виключаємо, що в березні-квітні (коли в Україні був великий спалах хворих. – Ред.) у нас циркулював уже штам Дельта. Тому будемо проводити додаткові секвенування і подивимося, чи була тоді циркуляція. Матеріал тих зразків зберігається у холодильниках.

Ми проводимо секвенування. Вже 3-4 місяці іде закупівля секвенатора для ЦГЗ через Прозорро. Але через постійні оскарження до Антимонопольного комітету досі не можуть його закупити. Дві компанії воюють між собою.

Країна зараз поділена на кластери для нас, і зразки відбирають на секвенування за трьома етапами. Якщо бачимо спалах – велику кількість зареєстровану одномоментно, у певних групах відбирають зразки. Секвенування роблять і в Інституті молекулярної біології та генетики, і за договорами з приватними лабораторіями, і надсилаємо до ВООЗ. 

Також відбираємо зразки з важких випадків, коли людина майже при смерті, щоб не пропустити появу нового штаму, який досить швидко призводить до негативних наслідків.

І третє – вибираємо періодично зразки з країн, у яких є спалах. Людина, яка подорожувала, прилетіла, захворіла, також відбираються зразки.