Ковід в десятки разів смертельніший за грип – кандидат меднаук, MedGoblin Андрій Сем’янків

У 2021 році ми все ж не позбудемося ковіду, заявляє Всесвітня організація охорони здоров’я. Чому? Що відбувається у світі, і що каже про ковід наука? 

LIGA.net за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" запускає проєкт "Наукою по ковіду". Говоритимемо з науковцями та медиками про складне простою мовою.

Почнемо з загального огляду ситуації з коронавірусом – від масок і дистанції до вакцинації та наслідків після хвороби. Пояснює науковий редактор проєкту, кандидат меднаук, медблогер MedGoblin Андрій Сем’янків, який раніше працював анестезіологом.

У наступних матеріалах ми зупинимось на кожній з важливих тем окремо – від того, як працює вірус, до того, як на нас діє вакцина. 

Багато недостовірної інформації про ковід йде від медиків

– Що відбувається з COVID-19 у світі, і чому ми досі не можемо повернутися до звичного життя?

– Ми не можемо, бо коронавірус залишається загрозою для людства. Досить цікаво, якщо подивитися в часовій перспективі, як змінюється ставлення людей до певних явищ, у цьому випадку – до ковіду. 

Голосів про те, що все не так страшно, в десятки разів, якщо не в сотні, менше. Бо наразі чи не кожна родина в Україні зіштовхнулася з тим, що знає конкретну людину, яка перехворіла на коронавірус, а в багатьох випадках – померла від нього.

І коли люди чують не про абстракцію, а про загрозу для життя, то сприймають це інакше. Тим не менш, все одно залишається багато людей, які намагаються проштовхнути ідею, що COVID-19 – це звичайна ГРВІ, не страшніший за грип чи сезонні шмарклі.

Хоча на чому базується їхня впевненість – не можу сказати. За всіма даними, які маємо з різних країн світу, різних спеціалістів, які не можуть бути об’єднані однією теорією змови, коронавірусна інфекція в десятки разів смертельніша за грип. І з нею так просто ми не впораємося.

Наслідки для здоров’я не закінчуються тоді, коли людина отримує негативний тест на коронавірус. Цьому присвячено багато наукових публікацій, але ми знаємо, що легше брати інформацію, наприклад, з інстаграму, ніж з медичної бібліотеки конгресу США. Тому ще далеко не всі впевнилися, що коронавірус – серйозний виклик для людства.

– Якщо ми об’єднаємо інформацію, що отримуємо з досліджень, яку картину ми побачимо і наскільки вона відрізняється від тієї, що блогери активно поширюють у соцмережах?

– Ми точно знаємо, що COVID-19 існує. Він передається повітряно-крапельним шляхом. Ним не можна заразитися через посилки з Аліекспресу, чи з їжі у їдальні (але можемо підхопити через брудні ложки та виделки). Знаємо, що в середньому % людей, які помруть від ковіду, коливається між 2 і 3%.

Знаємо, що він набагато небезпечніший для літніх людей і, на щастя, майже повністю безпечний для маленьких дітей.

Якщо рік тому більше було недостовірної інформації від пересічних людей, які не мають стосунку до медицини, то наразі багато такого поширюється від медиків або навколомедичних людей. І зараз на фоні того, що вже є вакцини від ковіду, сильно активізувався антивакцинальний рух. 

– Про маски, здається, вже кожна праска нам сказала, але бачимо, що люди не дотримуються правил і новорічні свята це показали. Що каже наука про засоби захисту, якщо зібрати там актуальну інформацію? Багато хто обурений, називає маски намордниками, стверджує, що насправді вони нічого не дають. 

– Насамперед хочу сказати, звідки пішли розмови про те, що маски може й не дуже потрібні. З одного боку, це небажання людей додатково носити щось незручне. З іншого, були наукові публікації, які розглядали, наскільки ці маски є ефективними. Це нормальне явище, вчені ніколи не знають на 100% і постійно перевіряють свої гіпотези. Але коли з’являються статті з нетиповими даними, навколо них породжується багато спекуляцій. 

На сьогодні можна говорити впевнено, що маски попереджують поширення коронавірусу. До того ж вони є захистом не для того, хто їх носить, а для людей навколо людини, яка носить маску.

– А як щодо соціальної дистанції? Яка відстань безпечна? Це метр і тоді ми можемо бути у безпеці без масок на відстані, чи вони потрібні нам навіть на вулиці? Що про це відомо в дослідженнях?

– А чи настільки важливо знати, яка саме дистанція краща – метр, півтора чи два. Бо це все відрізняється залежно від того, як людина дихає, яка температура і вологість навколо та ще мільйона різних факторів. Усі конкретні дистанції зроблені в основному з регуляторною метою. Щоб кінотеатри, кафе могли працювати та розраховувати кількість людей, яким дозволено бути в закладі.

Думаю, всі ми адекватні люди і не ходимо з рулеткою, не міряємо сантиметри до нашого сусіда. Що далі – то краще, якщо ви хочете вберегтися від коронавірусу.

Хворих більшає, не будьмо наївними

– Добре, маски потрібно носити, тримати відстань навіть на відкритому повітрі. Наука підтвердила. А якщо дивитися на статистику? Є багато питань стосовно її адекватності, але все ж бачимо дедалі менше хворих людей та більше госпіталізацій. Є лікарі, які стверджують: через те, що українці так легко поставилися до правил, у нас уже формується колективний імунітет. Наскільки ми можемо про це говорити?

– Я би з радістю сказав, що ми сформували колективний імунітет, але математика цьому заперечить. 

За даними, які ми маємо, в Україні трохи більше 1,2 млн людей перехворіли на ковід. Щоб колективний імунітет сформувався в суспільстві, необхідно – і тут думки вчених розходяться, але не менше 50%.

Офіційні дані, які маємо, – просто тести. Папірці, на яких написано, що у людини виявили частинки генетичного матеріалу вірусу.

Водночас кількість людей, яка не пішла тестуватися, залишається великим питанням. Ми ж пам’ятаємо, що, на щастя, більшість переносить коронавірус у легкій формі. У декого можуть бути проблеми на роботі після того, як у них виявлять коронавірус. Їм легше казати, що це грип, бо примусово навряд чи хтось пожене тест здавати. І у них буде менше проблем.

Деякі роботодавці не дуже адекватно ставляться до COVID-19 і вимагають таку кількість аналізів, що здається, ніби вони є центром контролю за захворюваннями, а не установою, наприклад, хлібозаводом.

Треба робити поправки на людський фактор для іншої сторони від лабораторій – працівників лабцентрів, які відповідають за логістику і доставку матеріалів. Проблеми можуть бути і там. 

Єдиним об’єктивним показником, наскільки є поширеною коронавірусна пандемія, – кількість людей, які потрапляють у лікарню і отримують позитивний тест. 

Бо пацієнтів, яким важко дихати, складно приховати.

Ні, просто хворіє дедалі більше людей, тому більше потрапляє в лікарню.

Це тенденція, яка підтверджується не лише в Україні, а й в інших країнах світу. 

Післяноворічний період для Франції, Іспанії, Німеччини, Італії почався з жорстких заходів, локдаунів. Ця проблема збільшення хворих є актуальною у всьому світі, і ми не є винятком.

– Існує думка, що краще не чекати вакцини, а просто перехворіти і не хвилюватися, аніж чекати вакцини, яка хтозна коли буде. Наскільки це твердження коректне? І які наслідки ми можемо мати після того, як перехворіємо?

– Як і для більшості хвороб, які ми побороли або долаємо успішно вакцинацією, наслідки від вакцини завжди є легшими, ніж від хвороби. 

Думаю, багато уже знають те, що кір є дуже безпечною дитячою хворобою, – насправді страшний міф. Так само можемо говорити й про коронавірус.

Це не мої твердження. Існує багато наукових публікацій, іноземних зокрема, що люди після перенесення коронавірусної інфекції, навіть якщо вона минула в легкій формі, мають купу проблем. Зі сном, болем, самопочуттям, гінекологією... Краще отримати вакцину, ніж мати ці проблеми.

З іншого боку, ми не знаємо, наскільки стійким є імунітет навіть після того, коли людина перехворіла.

Тому якщо чекатимемо, щоби всі перехворіли, ймовірно, коронавірус залишиться в нашій популяції назавжди. Деякі люди хворітимуть. Поки вони одужають, інші заразяться, знову їм передадуть. І коронавірус циркулюватиме вічно.

Одна з цілей вакцинації – створення імунітету одразу у великої кількості людей. Щоб перервати ланцюг, коли здорових людей (які можуть захворіти на коронавірус) більше, ніж хворих. 

Наслідки для здоров'я після ковіду можуть турбувати місяцями

– Якщо говорити про тривалість симптомів, які ми ще можемо переживати після того, як перехворіли, що про це свідчать наукові дані? Це кілька тижнів, тиждень, чи може тягнутися рік і більше?

– Це може тривати досить довго, тому що коронавірус часто загострює проблеми зі здоров’ям, які у людини існували раніше. Ми не є суперздоровою нацією, у багатьох хронічні захворювання.

Щоб проілюструвати, скажу: коли я хворів на ковід, у мене зник нюх. І на якийсь там день я вже почувався чудово. Це був єдиний симптом, від якого я ще страждав. Заліз почитати, що про це пишуть, скільки триватиме. 

Вчені мене заспокоїли, сказали, що протягом року у більшості людей після коронавірусу нюх відновиться. Що є дуже хорошою звісткою.

Коли нюх пропадає, це не надто страшно, правда? Лише здається так, поки ви не стикаєтеся з купою дрібних неприємностей, пов’язаних з такою, здавалося би, дрібницею.

Тому про багато симптомів, які зокрема пов’язані з поганим самопочуттям, втомлюваністю, поганим сном, можна сказати, що вони турбуватимуть місяцями.

У багатьох людей наслідки можуть проявлятися більше в психологічній сфері.

Люди, які мають такі ускладнення після ковіду, зазвичай, не звертаються по допомогу, і потім це може тягнутися роками, бо одні проблеми в голові породжують інші.

– Що каже наука про те, наскільки ці наслідки можуть залишитися з нами упродовж життя? Чи є дані, які кажуть, що є частка людей, які відновляться наполовину і все? Чи, можливо, ми можемо бути спокійні, що, хай і через місяці, але на 100% повернемося до того стану, який був до хвороби?

– Це досить складне питання, тому що тут з’являється простір для спекуляцій. Ми не так довго маємо коронавірус у популяції людей, щоб говорити про віддалені наслідки, які триватимуть понад рік. Бо немає людей, які перехворіли на ковід 2-3 роки тому.

Наприклад, легеневі ураження, особливо у людей, які були у відділеннях інтенсивної терапії, можуть давати про себе знати. І проблеми з диханням можуть лишатися дуже надовго.

В усіх випадках я би радив завжди пам’ятати про  хронічні захворювання. Вони нікуди не зникнуть після ковіду, а навпаки – мають схильність загострюватися. Коронавірус є актуальною проблемою, на яку треба звертати увагу.

– Тобто ми сміливо можемо сказати, що коронавірус як хвороба вражає найслабші частини тіла та органи?

Останній ми спостерігаємо десятки років, і після нього таких наслідків найчастіше не буває.

Наївно очікувати, що люди, виснажені локдаунами, радо бігтимуть за щепленнями 

-  Нас далі, ймовірно, чекає вакцинація. Що про це каже світ, наскільки ми можемо довіряти препаратам, наскільки вони нас захистять і чи буде тривалим ефект після того, як ми собі вколемо дві дози вакцини?

– Щодо довіри, то я би найперше радив усім орієнтуватися і схилятися до наукових джерел. Тому що виробники вакцин – будь-яких, не лише від ковіду – зацікавлені в тому, щоб їхні продукти вийшли на ринок.

Аби не було прикрих несподіванок, для захисту споживача у цій сфері існують багато організацій, які займаються науковим аналізом доказів, що свідчать про ефективність вакцинації. 

На сьогодні найвагомішим джерелом є ВООЗ або Американський Центр контролю за захворюваннями, які аналізують усі дані про ефективність, побічні ефекти та інші нюанси щодо вакцин.

Наразі у світі є кілька вакцин, які почали застосовувати. До того ж ними щепилися дуже багато людей. У США – понад 1 млн осіб отримали один з препаратів.

Було би наївно очікувати, що люди, виснажені локдаунами, радо бігтимуть за щепленнями. 

Ба більше, навколо вакцин існує багато недостовірної інформації. У всьому світі зараз активізувалися антивакцинальні рухи, щоб створити собі додатковий розголос і зіграти на цій темі.

У деяких країнах, Україні наприклад, відсоток охочих вакцинуватися – близько 50%. В деяких країнах – набагато краще.

Мешканці Великої Британії, наприклад, більш радо погодяться на вакцинацію. В Італії, яка першою прийняла на себе сильний удар, понад 70% людей готові вакцинуватися.

Тому, на мою думку, тут все не в площині вакцини, а в тому, як уряди і органи, які відповідають за охорону здоров’я, доносять інформацію до людей. Одну й ту ж інформацію можна показати під різними кутами та зманіпулювати думкою людей.

– Попрошу докладніше розповісти про різницю між побічними наслідками після того, як людина перехворіла, і після того, як отримала вакцину.

– Той препарат, який використовувався в США, має один серйозний побічний можливий ефект – анафілактичний шок. Це сильна алергічна реакція, яка трапляється раптово.

Статистика каже, що смерті внаслідок цього після вакцинації від ковіду трапляються приблизно 11 разів на 1 млн.

Вакцина, яку використовували у США, є ефективною у понад 90% людей. Вони мають надійний захист якщо не від того, щоб не захворіти, то точно від того, щоб отримати важку форму, яка призведе до смерті.

– А якщо говорити про інші препарати? Скажімо, Sinovac чи Astrazeneca мають менший відсоток ефективності. Наскільки ми можемо бути впевнені, що з ними все гаразд, що я маю погодитися на них, аніж вимагати в уряду: "Привезіть мені Pfizer".

– Профіль безпеки, який вивчається для всіх вакцин, досліджується кожною країною, в якій проводять щеплення. Якщо говорити про Astrazeneca, то це близько 4-5 клінічних досліджень зараз. Щодо Sinovac є вже дані з Бразилії.

11 випадків на мільйон. Наскільки це маленький відсоток. Набагато більша ймовірність загинути сьогодні в автокатастрофі, ніж отримати важку реакцію від щеплення.

Говорити, яка вакцина найкраща, поки що зарано. Дійсно, дослідження показали, що Sinovac, яку в Україну нібито мають ось-ось доставити, є нижчою.

Ефективність у 50% означає, що половина із щеплених людей не захворіла. Якщо говоритимемо про невакцинованих, то рано чи пізно захворіють усі.

А тепер порахуйте 2% від вакцинованих людей і 2% від усіх. Це я говорю про летальні випадки. Саме тому навіть вакцина у 50,4% краща, ніж нічого. За вимогами ВООЗ  мінімальний поріг ефективності протикоронавірусного препарату – 50%. Звісно, що більший відсоток, то краще.

– А тривалість дії вакцини? Можливо, уже є наукові дані, які нам підкажуть, чи вакцинація у нас буде щорічна, чи ми раз вколемо дві дози і забудемо про цю хворобу як про страшний сон?

– На це запитання відповіді поки що немає. Знову-таки, з простих причин. Ми не користувалися достатньо багато часу препаратом, щоб це сказати. Різні дослідження кажуть про щонайменше 6-8 місяців. Комусь може здатися це дурнею, але нагадаю, що через 90 днів після того, як людина перехворіла на коронавірус, з’являється можливість заразитися повторно.

Чи нам треба буде вакцинуватися від ковіду постійно? Теж питання.

Найкраща модель – коли вакцинація пройде інтенсивно, дуже багато людей вакцинуються і ми зможемо створити колективний імунітет, який потім дозволить не страждати від коронавірусу щороку.