Фото з chopmytree.com

Хімічний склад березового соку дозволяє вважати його корисним напоєм. Але обережно зі збором – можете згубити дерево.

Про це пише у своїй статті для ВВС-Україна кандидат біологічних наук, ботанік Олексій Коваленко.

Березовий сік рекомендують і при хворобах легень, і при бронхітах, туберкульозі, фурункульозі, подагрі, захворюваннях суглобів, екземах та інших хворобах теж. Але чи мають ці рекомендації якісь доказові основи? 

Подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень, які є золотим стандартом для визначення ефективності, стосовно березового соку ніхто не проводив. Тому слід проаналізувати його хімічний склад. А він – мінливий. 

Концентрація основних підсолоджувачів – глюкози та фруктози – найчастіше варіюється від 0,2 % до 2,25 %, а цукрози (або ж сахарози) там ще менше. 

Ці вуглеводи мало хто вважає корисними у великій кількості, тож березовий сік є малокалорійним напоєм: 4,6 ккал на 100 г, що у десять разів менше навантаження на раціон, ніж ідентична порція Coca-Cola.

У складі березового соку є щонайменше 17 амінокислот, але вони – у вкрай низькій концентрації, яка суттєво варіює залежно від часу та місця збору сировини.

Кількість жирів у березовому соку менша 0,1 %, тому ними теж у визначенні корисності варто знехтувати.

А от мінерали... У соку беріз зазвичай багато кальцію, магнію, калію, а денну норму мангану можна отримати з 200 г келиха цього напою.

У складі соку також є природний фенол бетулозид, тритерпен бетулін та тритерпеноїд бетулінова кислота, яким приписують антиоксидантну дію та деякі інші корисні властивості. Дослідження концентрації цих компонентів показало, що їхня кількість суттєво більша у березовому соку, зібраному у місті, аніж у природних лісах.

Очевидно, їхня кількість зростає у стресових для беріз умовах, що не зовсім збігається з уявленнями про цілющість соку саме з глибини лісу.

Березовий сік має вітамін С та вітаміни групи В, але їхні концентрації теж надто низькі, аби розцінювати цей сік як серйозне джерело цих корисних речовин.

У підсумку маємо: хоча склад соку не натякає на його потужні лікувально-профілактичні властивості, але дозволяє вважати його корисним напоєм.

Коли збирати березовий сік і як?

Щоб добути березовий сік, є коротке вікно – від першого потепління всередині березня, коли середньодобова температура – 5-6°, і до періоду розпуску листя. 

У цей час дерево готується до відновлення після зими, використовуючи відкладені в серцевині запасні поживні речовини. Збір соку шкодить дереву, але якщо воно потужне, скарбнички запасних сполук вистачить.

Утім, є інша, серйозніша загроза. Пошкодження стовбура та гілок відкриває ворота бактеріальним, вірусним та грибним інфекціям. У дослідженні беріз на Алясці виявили збудника інфекцій у кожному другому отворі, з якого точили сік. 

Якщо ви добуваєте березовий сік, подбайте про здоров’я самого дерева. Не слід чіпати молоду березу, краще дочекатися, коли діаметр стовбура буде суттєво більшим за 30 см.

Також не слід покривати стовбур тисячею дірок та прив'язаних до них пакетів. Краще мінімізувати площу ураження стовбура та не забувати закрити пошкодження тим же садовим варом.