За що, як і кого покарали. Шість запитань і відповідей про трагедію в Бабиному Яру

29-30 вересня 2021 року  80-ті роковини трагедії в Бабиному Яру, яка стала символом Голокосту, що здійснили нацисти.

LIGA.Life зібрала відповіді на шість запитань, що стосуються подій 1941 року. Для цього ми використовували довідник від Інституту історії України НАН України, Українського інституту.нацпам’яті за підтримки Світового Конґресу Українців, а також інтерв’ю доктора політичних наук Владислава Гриневича – наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, на каналі "Історія Без Міфів". 

1. Що відбулося в Бабиному Яру 29-30 вересня 1941 року?

За два дні тут розстріляли майже 34 000 чоловіків, жінок, дітей та літніх людей.

Під час окупації Києва нацистськими військами 28 вересня єврейському населенню міста наказали прийти з речами до Бабиного Яру для буцімто переселення.

2. За що нацисти "карали" євреїв?

Усіх їх убили лише тому, що вони були євреями, яких націонал-соціалістична ідеологія проголошувала ворогами "вищої арійської раси" і "расово чужими".

Формальним приводом стали вибухи на Хрещатику, вчинені радянською владою під час відступу з міста, після чого в центрі Києва 24 вересня 1941-го спалахнули пожежі. Окупанти звинуватили в диверсіях євреїв.

3. Як вбивали цих людей?

Для розстрілу людей нацисти використовували автомати, які були поставлені на одиночні постріли, якими цілились в потилицю. Деякі стріляли чергами, також з пістолетів.

Людей підводили до старої будівлі єврейського кладовища, їх розподіляли.

Потім по 10 чоловік заводили в яму, там стояли декілька есесівців. Одні підводили цю десятку до вбивць, в цей період інші – перезаряджали зброю.

Після пострілу в потилицю тіла євреїв щільно укладали в яру. Так наповнювалась яма, глибиною від 5 до 50 метрів. На суді один зі свідків розповів, що людей складали, як сардини в банці. 

Коли вбивці втомлювалися – їх міняли. Перших відводили в окреме місце, де давали їм міцний алкоголь, переважно ром. Вони пили, через деякий час поверталися і продовжували вбивати.

І коли радянська армія почала підходити до Києва – німецьке командування дало наказ приховати всі сліди злочинів. 

Була створена спеціальна команда 1005, яка наказала радянським військовополоненим розривати місця розстрілів, спалювали тіла і розвіювали попіл.

4. Нацисти знищували тільки єврейське населення?

Жертвами дій нацистів "за політичними мотивами" упродовж двох років стали також роми, українські націоналісти, цивільні заручники, полонені червоноармійці, пацієнти психіатричної лікарні, радянські партизани, в'язні Сирецького концтабору.

Загальна кількість жертв, як наразі вдалося з'ясувати – приблизно 100 000 людей. Переважна більшість з них були євреями.

5. Хто відповідав за цю операцію і скільки людей брали в ній участь?

Злочин в Бабиному Яру задумали і організували нацисти. Вермахт відіграв дуже важливу роль у цьому злочині. 

В Київ йшло 5 німецьких дивізій, які закрили вихід з Києва і втекти з міста було неможливо.

Вермахт виділив кулі патрони, вони давали тол для підриву в місцях розстрілу, щоб приховати тіла.

Іншою ланкою були німецькі поліцаї, яких в Києві було від 2 до 3 тисяч. Вони проводили багато підготовчих речей: організовували ходу до Бабиного Яру, становили оцеплення, розподіляли людей.

Безпосередньо вбивство здійснювали Айнзацгрупи С – спеціально підготовлені вбивці, у яких була розроблена техніка цього вбивства.

Відомі імена рядових членів, які здійснювали безпосередньо ці злочини:

• Вальтер фон Райхенау – генерал-фельдмаршал, командувач 6-ї армії. Схвалив ідею "акції відплати", прямо відповідальний за неї.
• Фрідрх Єккельн – вищий керівник СС і поліції на окупованому півдні СРСР, обергрупенфюрер СС
• Отто Раш – командир Айнзацгрупи С, бригадефюрер СС.
• Пауль Блобель – командир зондеркоманди 4А Айнзацгрупи С, штандартенфюрер СС.

До цієї групи входили більше сотні людей.

6. Хто був покараний за цей злочин

Окремі люди були покарані – серед них студенти, які приїхали з Берліну. Ганс Занднер – офіцер Айнзацкоманди 5. Він брав участь у акціях масового вбивства. Його в 1945 році арештували, він проходив по Миколаївському процесу і був повішений.

Блобель також був в кінці війни арештований, його судили американські військові, його також було повішено. Фрідріх Єккельн був страчений за вироком радянського військового трибуналу в 1946 році в Ризі.

Від січня 1946 року перед судом постали 85 німців різного рангу й з різних організацій. З них 66 було засуджено до смерті через повішення, інші отримали від 12 до 20 років каторжних робіт.

Як зазначають різні джерела, Вальтер фон Райхенау, який був відповідальний за операцію, помер від серцевого нападу.