Зміст:
  1. Конклав
  2. Назавжди-Назавжди
  3. Wicked: Чародійка
  4. Сімейний альбом

Конклав

Синопсис

Помирає папа римський. Конклавом, на якому буде обрано нового понтифіка, має керувати кардинал Томас Лоуренс. Покійний Папа ніколи не сумнівався у його доброчесності й тепер на ньому лежить велика відповідальність. З усього світу до Ватикану приїжджають кардинали, кожен з яких одночасно і виборець, і потенційний кандидат. Під час конклаву кардинали живуть ізольовано від решти світу, аби жоден сторонній вплив не змінив їхнього рішення. Однак конкуренція між ним змиває усі кордони приватності й відомими стають таємниці, які приховувалися роками. Скрупульозність Лоуренса не дозволяє йому заплющити очі на секрети, які спливають упродовж обговорення кандидатур.

Психологічний трилер "Конклав" знято за однойменним романом Роберта Харріса, що вийшов друком у 2016 році. Харріс — визнаний майстер у жанрі політичного трилеру та альтернативної історії. Найвідоміша його книга — "Привид", бестселер 2008 року.

Режисером картини став Едвард Бергер, володар премії "Оскар" за найкращий іноземний фільм у 2022 році. Основні зйомки проходили у Римі, на кіностудії Чинечитта, де знято понад 3000 фільмів.

Відомий акторський склад

Томаса Лоуренсуа зіграв Рейф Файнс — культовий актор, відомий за фільмами "Список Шиндлера", "Червоний дракон", "Готель Гранд Будапешт", "Меню" та особливо роллю Воландеморта серії "Гаррі Поттер".

Кардинала Белліні зіграв Стенлі Туччі, відомий своїми ролями у стрічках "Термінал", "Диявол носить "Прада", у серії "Голодні ігри". Його ідеологічного супротивника, Тедеско – Серджо Кастелліто, якого глядач може знати за фільмами "Не йди", "Прощальний поцілунок" та "Хроніки Нарнії: Принц Каспіан".
Канадського кардинала Трамбле зіграв Джон Літгоу, відомий за фільмами "Світ по Гарпу", "Мова ніжності" та другорядними ролями у "Інтерстеллар", "Вбивці квіткової повні".

У другорядних ролях також є Ізабелла Росселліні, яка зіграла сестру Агнес. Попри дуже малий екранний час вона встигає вразити своїм образом та сказати одну із культових фраз. Росселліні відома участю у стрічках "Синій оксамит", "Родичі" та у відносно нових фільмах "Астронавт" і "Мишоловка".

Знайти "чистого" кандидата

"Конклав" – це насамперед історія про обрання нового Папи. Для виграшу одному із кандидатів потрібно набрати 2/3 голосів. Проте не все просто: певні кандидати мають доволі жорстоку позицію стосовно актуальних питань, в інших — чимало скелетів у шафі.

Кардиналу Лоуренсу доведеться провести конклав та докласти усіх зусиль, щоб обрати гідного кандидата на роль Папи. Адже це остання справа Томаса, після якої він планує залишити свою посадуу Ватикані.

Від режисера "оскароносного" фільму

Режисером стрічки виступив Едвард Бергер, відомий роботою "На західному фронті без змін", який отримав 9 номінацій на "Оскар" і 4 статуетки. Екранізація твору Ремарка стала кращим іноземним фільмом 2023 року.

Продюсеркою фільму виступила Тесса Росс, яка була відповідальною за такі проєкти, як "Мільйонер із нетрів", "Залізна леді", "12 років рабства".

Загальні враження

Кадр з фільму "Конклав"

Детективний трилер "Конклав" — закручена історія про пристрасті, які киплять у Ватикані під час перегонів кандидатів за здобуття найвищої посади римо-католицької церкви. Цікаві акценти в стрічці — кардинали змальовані максимально приземлено з усіма їхніми звичками і недоліками: вони палять цигарки, використовують електронні гаджети.

Сюжет цікавий також тим, як розкриває погляди на питання расової, статевої та гендерної рівностей у релігії та ворожнечі віросповідань. Сюжетні лінії так майстерно скомпоновані, що від екрана не зможуть відірватись навіть ті, хто читав роман, за яким зняли кіно. Судовий акторський склад, де головним і другорядним персонажам вдалось передати максимальний спектр емоцій.

"Конклав" — цікавий та нетиповий детективний трилер, де предмет розслідування — не злочин, а обрання нового Папи.

Назавжди-Назавжди

Синопсис

Київ, кінець 1990 років. Нещодавно Тоню перевели в школу на околиці Києва, куди вона переїхала із передмістя. Тепер вона проводить час у новому оточенні. На тлі похмурих пострадянських пейзажів розгортається історія романтичних стосунків, у житті Тоні з'являються одразу два хлопці.

"Назавжди-Назавжди" — класична підліткова драма, яка розповідає про дорослішання, вплив оточення, необдумані та емоційні рішення, перші стосунки та зради.

Відданість атмосфері

Перше, що відразу привертає увагу, – максимальна концентрація на атмосфері. Усі зйомки відбувалися у Києві, декораціями стали райони з радянською забудовою. На окрему увагу заслуговують зйомки з VHS камерою, які підкреслюють атмосферу певних сцен. На увагу заслуговує саундтрек, у якому знайшлося місце для композицій тих часів: вже культові Океан Ельзи, Ляпіс Трубєцкой, Тартак, Скрябін, так і менш відомі "Смогові комахи". Знайшлося місце і для сучасної музики: зокрема, вийшов OST "Я маю крила" Паліндрома.

Від режисерки відомих кліпів

Режисеркою фільму виступила Анна Бурячкова. Для неї це дебютна робота для широких екранів. Вона більше відома як режисерка-кліпмейкерка, працювала з Океаном Ельзи, Джамалою, Pianoboy, Стасік – це лише частина виконавців, разом з якими вийшли кліпи. Разом із Анною над сценарієм також працювала і Марина Степанська, яка раніше працювала над такими фільмами, як "Ми – Європа", "Знебарвлена" та "Стрімголов".

Роль Тоні у фільмі зіграла молода акторка Аліна Чебан, відома грою у фільмі "Найкращі вихідні", короктометражці "Ку-Ку!" та серіалі "Пікнік". Роль Журіка виконав Захар Шадрін, який знімався у стрічках "Інь і Ян" та "Снайпер: Білий Ворон".

Загальні враження

Кадр з фільму "Назавжди-Назавжди"

Ігровий фільм "Назавжди-Назавжди" – цікава підліткова історія у стилістиці та атмосфері 90-х років. Стрічка вражає своєю відданістю до стилю класним саундтреком, атмосферними локаціями та операторською зйомкою. Між акторами виникла "хімія", завдяки чому багато сцен емоційно напружені і захопливі. Серед недоліків — місцями сюжетні лінії не доведені до зрозумілого завершення.

Дебютна повнометражна драма Анни Бурячкової точно варта уваги, якщо ви шукаєте більше фільмів про 90-ті та хочете знайти чудове доповнення до "Ля Палісіада", "Ти мене любиш?" та "Носоріг".

Wicked: Чародійка

Синопсис

Події розгортаються у країні Оз. Зеленошкіра дівчина Ельфаба вступає на навчання до університету Шиз. Її сусідкою по кімнаті стає тендітна Глінда. Різні за вдачею дівчата швидко знаходять спільну мову. На їхню дружбу чекають випробування, тож характер кожної проявляється повною мірою.

Переосмислення класики

"Wicked: Чародійка" — це кіноадаптація бродвейського мюзиклу за мотивами книги Грегорі Магваєра, чия робота своєю чергою є переосмисленням твору "Дивовижний чарівник Країни Оз".

Роман Магваєра оповідає про історію дружби та ворожнечі Ельфаби (згодом відомої як Зла відьма Заходу) та Глінди (згодом – Доброї відьми Півночі).

У сюжеті порушується багато серйозних питань, зокрема дискримінації за кольором шкіри та корумпованості уряду Чарівника, мюзикл також змушує задуматись над небезпекою того, коли задля подолання зла застосовують інше зло.

У головних ролях – світові зірки

Роль Ельфаби виконала Синтія Еріво – британська акторка та співачка, володарка премії "Греммі". Також її було номіновано на премію "Оскар" за роль Гаррієт Табмен у фільмі "Гаррієт". Її антипода, красуню Ґлінду, зіграла Аріана Ґранде. Володарка премії "Еммі", яка також знялась у фільмах "Не дивись вгору" та "Люди в чорному: Інтернешнл".

Режисером стрічки виступив Джон М. Чу, у творчому доробку якого такі танцювальні фільми, як "Крок вперед 2: Вулиці", "Крок вперед 3D" та "Ілюзія обману 2".

Загальні враження

Кадр з фільму "Wicked: Чародійка"

Мюзикл-драма "Wicked: Чародійка" – цікава та яскрава робота, яка переосмислює відомий сюжет про мандрівку в країну Оз . Стрічка, тривалістю майже три години вражає різноманітністю локацій, але події розвиваються вкрай повільно, і фільму подекуди не вистачає динаміки.

Задля комфортного ознайомлення деякі кінотеатри анонсували покази як з українським дубляжем, так і з оригінальною озвучкою. І це дуже добре, адже голос володарки премії "Греммі" варто послухати в оригінальному звучанні.

Сімейний альбом

Синопсис

Австрійський інженер-хімік Александр Вінербергер з 1915 до 1934 року жив та працював спершу у російській імперії, а згодом у СРСР. У 1932-33 роках у Харкові він на власні очі бачив наслідки Голодомору: фотографував вулиці міста, на яких лежали мертві люди, плакали голодні сироти. Розуміючи небезпеку того, що він робить, Александр Вінербергер вислав фотографії дипломатичною поштою до Відня та разом з родиною виїхав з Союзу. У роки Другої світової Вінербергери знову тікали від людоненависницького режиму, цього разу до Британії.

Фотохудожниця Самара Пірс є правнучкою Александра. У 2018 році вона вже приїздила до Харкова та фотографувала ті ж вулиці, що й прадід. Її метою було привернути увагу світу до Голодомору. Після повномасштабного вторгнення Самара знову приїхала до України, аби засвідчити, яким є геноцид українського народу.

Історія повторюється

Протягом перегляду впадає в око разюча подібність двох часових періодів, що розділені майже сотнею років. Інколи слова Александра Вінербергера звучать настільки влучно й актуально, що важко повірити, що він це казав сотню років тому, а світ так і не зробив висновків з жахливого геноциду і трагедій минулого століття.

Протягом фільму правнучка Вінербергера Самара відвідує різні місця, зокрема Харків, звільнений Ізюм, де лишилося чимало російських катівень; київський Національний музей Голодомору-геноциду. Самара Пірсне не лише документує, але й виступає оповідачкою, яка ділитиься своїми враженнями до, під час та після поїздки до України.

Продюсером документальної стрічки виступив Андрій Корнієнко, який раніше працював на фільмами "Я працюю на цвинтарі", "Крути 1918" та телефільму "Гвардія 2". Режисерка стрічки — Марина Ткачук, у її творчому доробку "Три Івани. Історії українців у Казахстані".

Загальні враження

Кадр з фільму "Сімейний альбом"

Документальний фільм "Сімейний альбом" – ще один цікавий проєкт, який розповідає про Україну після повномасштабного російського вторгнення. Фільм місцями справді вражає увагою до деталей, акцентами та цікаво подає історію самого Александра Вінербергера, його спроби повідомити світу про злочини Радянського Союзу в Україні.