Зміст:
  1. Конча-Заспа – Козин – Українка – Трипілля – Витачів – Ржищів – Уляники – Балико-Щучинка – Кагарлик – Обухів
  2. Ходосівка – Великі Дмитровичі – Нещерів – Обухів – Копачів – Велика Бугаївка – Гвоздів
  3. Васильків – Біла Церква – Ковалівка – Фастів – Томашівка – Ясногородка
  4. Біла Церква – Пархомівка – Володарка – Антонів – Сквира – Буки – Шамраївка
  5. Гурівщина – Бузова – Мотижин – Копилів – Макарів – Клавдієво-Тарасове – Ворзель – Буча – Ірпінь
  6. Вишгород – Межигір’я – Нові Петрівці – Демидів – Глібівка – Сухолуччя – Чорнобиль
  7. Бориспіль – Переяслав – Циблі – Яготин

Подорож Київською областю нагадує квест, головне завдання якого зібрати послідовність історичних подій. Адже на одному маршруті переплітаються локації з різних фрагментів історії країни – від трипільської культури та часів Київської Русі до сучасних ферм, парків та кіностудій.

LIGA.Life разом з гідом "Білі рукавички" та засновником екскурс-бюро "Фішка Київ" Максимом Дербеньовим зібрала сім маршрутів Київщиною, які сподобаються і дітям, і дорослим.

Конча-Заспа – Козин – Українка – Трипілля – Витачів – Ржищів – Уляники – Балико-Щучинка – Кагарлик – Обухів

Колаж: LIGA.net

"Розпочніть маршрут з Київського укріпрайону. Це лінія оборони столиці, з ДОТами (довготривалою вогневою точкою. – Ред.) та командними центрами, побудована у 1929-1941 роках. Вона тягнеться від Конча-Заспи до Демидова, тобто навколо всього Києва", – розповідає Максим.

Ця точка підійде для людей, які полюбляють військову тематику та подорожі напівзакритими локаціями. 

У більшість ДОТів можна залізти та подивитися. За словами гіда, одного дня не вистачить, щоб передивитися усі точки укріпрайону. 

На цьому маршруті ви можете відвідати ДОТи №104, №105, №107, розташовані посеред лісу на території Конча-Заспи.

"Якщо хочеться побачити більше, подорожуйте селищами Круглик, Чабани, Тарасівка, Білогородка. Там розташована ціла лінія ДОТів. У Віті Поштовій є відкритий командний бункер".

ДОТи. Фото: Максим Дербеньов

Тримайте курс на південь. Наступна зупинка – смт Козин. Серед головних пам’яток містечка – музей Анатолія Солов’яненка, присвячений життю та творчості видатного українського співака та народного артиста. У тій же будівлі працює Історико-краєзнавчий музей з етнографічними, археологічними та військовими експозиціями.

Також у Козині можна зупинитися на відпочинок. На території містечка є бази для відпочинку та заміські комплекси з басейнами, спа-процедурами та варіантами активного відпочинку. Наприклад, можете поплавати на човнах затокою Козинка.

У місті Українка на центральному пляжі можна орендувати човен або яхту та прогулятися Дніпром, зупиняючись на його островах. 

"Поблизу міста також працює осетрова ферма "Осетер". Там не лише вирощують рибу, але й чорну ікру. Завітайте на екскурсію та дегустацію. Проте забронюйте точний час заздалегідь".

Контакти ферми та графік роботи – за посиланням.

Поблизу Українки розташоване селище Трипілля. У 1897-1907 роках археолог Вікентій Хвойка знайшов у цьому місці поселення трипільської культури. На території України ці племена мешкали в період другої половини ІV-ІІІ тис. до н. е. 

Про історію, культуру та побут племен можна дізнатися в Київському обласному археологічному музеї в селі Трипілля. Там зібрані деякі експонати з часів розкопок Хвойки. Більша частина артефактів представлена у Національному музеї історії Україні у Києві.

Також на території Трипілля височить Дівич-гора (186 м над рівнем моря). За часів язичництва на її вершині було капище, присвячене жіночому божеству Богині-Діві.

"За легендою, жінки, які мали народити немовля, приходили сюди і просили у богів благословення на народження дитини. Саме тому гора називається Дівочою. Зараз в ніч на Івана Купала молодь влаштовує святкові дійства".

З гори також відкривається панорама на Дніпро.

Дівич-гора. Фото: Максим Дербеньов

Наступна зупинка – селище Витачів, розташоване на височині над Дніпром. Візантійський імператор Костянтин Багрянородний назвав його найбільшим портом на Дніпрі.

"Це одне з найстаріших поселень України. Портове торговельне місто, яке входило в ланцюг шляху "з варяг в греки". На одній з гір розташовувався дитинець, який захищав місто Київ", – розповідає Максим.

Зараз Витачів – привабливе місце для туристів. По-перше, відносна близькість до столиці – 81 км. По-друге, краєвиди на Канівське водосховище, яке відкривається з пагорбів селища. За словами ексурсовода, туристи часто приїжджають туди на пікніки.

Серед цікавих локацій:

  • Гора Городище. У 1991 році за ініціативи українського гуманістичного об’єднання "Українська духовна республіка" на чолі з письменником Олесем Бердником побудували дерев’яну каплицю. Це була точна копія проєкту Тараса Шевченка. У тому ж році на горі звели млин. 

  • Гора Красуха – курган висотою 189,3 метра. Це найвища точка Правобережної Київщини. Під час розкопок археологи знайшли рештки язичницького капища VI-VIII ст., речі часів панування гунів та побутові предмети Черняхівської культури. Звідти відкривається панорама на Дніпро.

Витачів. Фото: Максим Дербеньов

З Витачева прямуйте у місто Ржищів. За легендою, козак Іван загубив на території сучасного міста коня. Поки шукав, почув з кручі іржання. У відповідь закричав: "Ржи ще". На тому місті згодом утворилось місто Ржищів.

"У часи Київської Русі Ржищів також був торговельним містом з оборонною фортецею на пагорбі Іван-гори. Наразі там розташовані кам’яні скульптури. Також звідти відкривається краєвид на Дніпро".

Ще однією принадою міста є Липки – залишки дворянського парку Довгоруких-Фадеєвих. Проте садиба не збереглась до наших днів. Зараз це одна з популярних локацій для пікніків.

"На Центральному пляжі Ржищева можна орендувати моторного човна з водієм. Він вас провезе територією затопленого селища Гусинці. Воно пішло під воду під час будівництва Канівського водосховища у 1971 році". 

Незатопленими залишились дві локації – піщана Лиса гора, де у свій час розташовувалось язичницьке капище, та Спасо-Преображенський храм ХІХ століття. У 2012 році церкву реставрували. Зараз вона відкрита для туристів.

Обидві локації можна відвідати, під’їхавши до них на човні.

Затоплена церква в Гусенцях. Фото: depositphotos.com

"Зупинитися на ночівлю можна в селі Уляники. Там є глемпінг "Шатро" – великі двоповерхові намети з ліжком, вбиральнею та навіть душем", – радить Максим.

Також в селищі є кінна ферма, де можна замовити прогулянку верхи.

Прогулявшись на конях, прямуйте до меморіалу Букринський плацдарм в селі Балико-Щучинка

Це один із плацдармів Правобережної Київщини, який захопили у вересні 1943 року під час битви за Дніпро. Звільнення цієї частини регіону коштувало дорого. За однієї з версій, у боях за Букринський плацдарм загинуло близько 250 000 людей.

Наразі на місці подій працює однойменний Національний музей-меморіальний комплекс. Він складається з ансамблю пам’ятників, присвячених воїнам та битві. 

"На зворотному шляху до Києва рекомендую поїхати в місто Кагарлик. Там зберігся ландшафтний парк, який у свій час був подібний до уманської Софіївки. Зараз він дещо занепав, тому інфраструктури майже не стало. Проте прогулятися можна", – радить Максим.

Парк побудували за ініціативи польського графа Яна Тарновського наприкінці XVIII століття. Згодом Катерина ІІ подарувала його статс-секретареві та нащадку Івана Мазепи – Дмитрові Прокоповичу Трощинському. Він побудував на території парку палац та облаштував парк. 

Новим власником став київський губернатор Чортков. Парк прикрасили копіями грецьких та римських статуй. 

Статуї та садиба не збереглися до наших днів, на відміну від залізної брами та альтанки "Ротонди". Також на території парку є ставок Сажалка.

У Кагарлицькому парку росте дуб. За легендою, під ним любив відпочивати Микола Гоголь. Адже його батько був управителем місцевого маєтку. 

Букринський плацдарм. Фото: Максим Дербеньов

Остання зупинка – місто Обухів

Відвідайте:

  • Озеро Фейхоа – затоплений кар’єр з водою смарагдового кольору.

  • Гору Педина – ландшафтний заказник, звідки відкривається краєвид на стару частину міста та озеро Фейхоа.

  • Музей-садибу Андрія Малишка, присвячений життю та творчості поета та етнографії Південної Київщини.

"Обухів можна спробувати на смак, завітавши в приватну крафтову броварню Obukh Brewery", – радить Максим.

Ходосівка – Великі Дмитровичі – Нещерів – Обухів – Копачів – Велика Бугаївка – Гвоздів

Колаж: LIGA.net

Новий маршрут – новий ДОТ Київського укріпрайону. В селі Ходосівка їх декілька, але найвідоміший – №127. Розташований посеред Ходосівського озера та має гармату нагорі.

Також селище популярне серед киян. Там працює Аутлет "Мануфактура" – торговельний осередок, побудований у стилі європейського містечка. Там зібрані бутики відомих брендів, кінотеатр, боулінг клуб та кафе.

Для поціновувачів екстремального відпочинку на Ходосівській горі організовують польоти на парапланах.

Окрім цього, там розташована найбільша природна печера області – Геонавт. Її довжина – 60 м. Вона відкрита для відвідувачів.

Ходосівка. ДОТ. Фото: Максим Дербеньов

У селі Великі Дмитровичі працює віслюча ферма Osloff. Там проводять екскурсії та дегустації віслючого молока. Діти можуть покататися верхи на віслюках, а дорослі відвідати лазню на дровах або піти на риболовлю.

Сусіднє селище Нещерів також відоме фермою – равликовою Farm Craft. Екскурсія господарством супроводжується дегустацією равликів Ескарго. 

"У Нещерові раджу відвідати Преображенський чоловічий монастир у стилі козацького бароко, побудований у 1794 році. Екскурсію храмом проводить батюшка. Він цікаво розповідає про історію монастиря", – радить Максим.

Дорогою в село Копачів завітайте в Обухів. Цікаві локації міста знайдете в попередньому маршруті.

Село Копачів – машина часу, яка відправляє туристів у часи Київської Русі завдяки однойменному парку. На його території відновили архітектуру стародавнього Києва – Передгороддя та Дитинець. Там також є історичні експозиції обладунків, облогової техніки та кораблебудування. 

"Раджу їхати туди на цілий вихідний: з ранку до вечора. Приміряйте на себе обладунки та спробуйте боротьбу на мечах. Не пропустіть стрільбу з лука та дротиками (короткі списи), відвідайте тематичні екскурсії".

На території є кемпінг, апартаменти та хостел, де можна зупинитися на ніч. А також кафе та ресторани – для перекусів, а також ряд локацій – для фото.

Парк "Київська Русь". Фото: Максим Дербеньов

Після подорожі у минуле повертайтесь до свого маршруту. Адже попереду – знайомство з мешканцями екоферми Sheepland у селі Велика Бугаївка

Вівці, віслюки, корови, кози, свині, кури, індички живуть на території господарства. Їх можна нагодувати, погладити та сфотографувати. Проте про відвідини слід подбати заздалегідь, замовивши екскурсію у власників

"Між Васильковом та Великою Бугаївкою розташовані відомі Васильківські Карпати або Казковий Яр – ландшафтний заказник. Це чудова локація для фото".

У Васильківському районі це не єдина рельєфна точка. Загальна площа ярів – 416 га.

Гвоздів – гірськолижне курортне містечко в Київській області. Усього працює три траси та два підйомники.

"Взимку можна взяти лижі напрокат та кататися схилами. Влітку на території курорту є озеро з джерельною водою та пляжною зоною для відпочинку".

Васильків – Біла Церква – Ковалівка – Фастів – Томашівка – Ясногородка

Колаж: LIGA.net

Місто Васильків заснував князь Володимир Великий у 988 році. За його наказом там звели оборонну фортецю, яка захищала Київ від загарбників. Дитинця вже нема, проте пагорб, де він височів, досі існує.

Перша назва міста – Василів. Його назвали на честь християнського ім’я князя Володимира. Сучасна назва виникла також за часів Київської Русі. Юрій Долгорукий назвав місто Васильковим на честь свого сина – князя Василька Юрійовича.

Серед головних пам’яток – архітектура міста:

  • Собор Святих Антонія і Феодосія (1758), розташований на пагорбі серед валів.

  • Свято-Миколаївська церква (1792) з каплицею над джерелом Святого Феодосія.

  • Старі будівлі: адміністративний будинок, синагога, колишня юдейська школа, млин, радянська котельня тощо.

Трасою на південь зустрічає Біла Церква

"Раджу прогулятися містом з гідом, замовивши екскурсію в місцевому краєзнавчому музеї. Так зможете дізнатися більше про місто Юр’єв або сучасну Білу Церкву", – радить Максим.

Головна пам’ятка міста – Дендропарк "Олександрія" з площею понад 400 га. Його заснували у 1788 році за ініціативи графа Браницького. На території парку частково збереглася житлова архітектура родини графа: 

  • Ротонда;

  • Колона пелікана;

  • Руїни – ілюзія зруйнованих часом будівель.

  • Колонада "Ехо" у вигляді амфітеатру.

  • Китайський місток з альтанкою у східному стилі.

  • Колона "Глобус".

  • Лава декабристів;

  • Танцювальний павільйон.

Біла Церква. Руїни. Фото: Максим Дербеньов

На території парку працює музей, де можна поглянути на безліч видів унікальних рослин.

Історичний центр міста розташований на Замковій горі, на березі річки Рось. Під час розкопок археологи знайшли на цьому місці залишки оборонних стін ХІ століття.

За часів родини Браницьких на Замковій горі побудували Зимовий палац (1796) та католицький Костел Святого Івана Хрестителя (1816). Наразі в палаці працюють музична школа та районний архів, а костел використовують як Дім органної та камерної музики.

У 2011 році на горі також побудували Храм Святого Великомученика Георгія Побідоносця – прототип собору, який стояв на Замковій горі за часів Ярослава Мудрого.

Серед інших цікавих архітектурних споруджень: хоральна синагога, Спасо-Преображенський собор та торгові ряди (БРУМ).

Наступна зупинка – селище Ковалівка на березі річки Кам’янка. Його точно знають футбольні фанати, адже місцевий клуб "Колос" увійшов у прем’єр-лігу у 2019 році. У місті розташований їх однойменний стадіон та пам’ятник, присвячений клубу.

"Селище має чудову інфраструктуру з закладами та локаціями для фотографій. Серед них найпопулярніша – Ландшафтний парк з квітниками".

Поруч з парком розташований Свято-Анастасіївський монастир та Храм Святої Великомучениці Тетяни.

Ковалівка. Фото: Максим Дербеньов

З Ковалівки рушайте у Фастів. У ХVI столітті місто було центром католицизму. У цей час там з’явились перші костели. На початку ХХ століття потреба у великому католицькому храмі зросла. Так в центрі міста побудували Костел Воздвиження Святого Хреста (1903) у стилі неоготики. 

Проте православ’я також було на території міста. У 1740 році звели Покровську церкву, яка збереглася до наших днів. Це найстаріша будівля Фастова.

"У Фастові жив та працював всесвітньо відомий вчений Микола Бенардос. Саме він винайшов дугове електрозварювання. Згодом його винахід вдосконалили батько і син – Євген та Борис Патони", – розповідає Максим.

Неподалік Фастова розташоване село Томашівка. Його головна принада – Маєток Хоєцьких, побудований в 1903-1910 роках. Власниками садиби були нащадки польського шляхтича Яна Хоєцького. Саме він придбав землі селища у 1810 році.

Маєток Хаєцьких, Томашівка. Фото: Максим Дербеньов

Після Жовтневої революції палац перейшов у власність держави. Спочатку у будівлі була школа, а згодом – Ризоположенський чоловічий монастир скит київського Введенського монастиря.

"Зараз маєток у чудовому стані, територія навколо нього доглянута. Є дзвіниця, ландшафтний парк, зоопарк, статуї, фонтан та безліч квітників. Територія відкрита для відвідувачів. Тому обов’язково завітайте в монастир", – радить гід.

Перед поверненням додому заїдьте в село Ясногородка. Особливо це місце сподобається дітям. Адже там працює Сімейний екопарк зі страусиною фермою та контактним зоопарком. Відвідувачі можуть нагодувати кроликів, свиней, кіз та баранів. А також побачити оленів, буйволів, павичів та верблюдів.

Біла Церква – Пархомівка – Володарка – Антонів – Сквира – Буки – Шамраївка

Колаж: LIGA.net

Рушаємо з Білої Церкви в бік села Пархомівка. Головна принада селища – Святопокровська церква, побудована на початку ХХ століття як остання воля промисловця Віктора Голубєва, який проживав у селі. Храмовий комплекс звели його сини. Окрім церкви на території є каплиця Святого Віктора, будинок для священика та церковна сторожка.

"Парк навколо храму унікальний, тому що там зібрані всі релігійні знаки світу. Над порталами розташовані мозаїки за ескізами художника Миколи Реріха".

Святопокровська церква. Пархомівка. Фото: Максим Дербеньов

Наступна зупинка – смт Володарка. Туристи з’їжджаються сюди не заради історичних чи релігійних пам’яток, а для прогулянки ландшафтним парком "Острів Сакур" та Алеєю Закоханих.

Парк розташований на штучному острові на річці Рось. Свою назву отримав завдяки архітектурі у східному стилі. Територія прикрашена фонтанами, квітниками, деякими спорудами у грецькому стилі та копією корабля Христофора Колумба. Також працює маленький зоопарк з птахами, оленями та лемурами.

Є місця для пікніків зі столиками та лавочками. 

Алея Закоханих розташована на березі річки Рось. Її прикрашають ковані скульптури та лавочки.

Острів Сакур. Фото: Максим Дербеньов

"Селище Антонів оповите таємницею. У 1810 році магнати польського походження Підгорські побудували в селі кам’яний костел заввишки у два поверхи. Він зовсім не схожий на католицький храм, більше – на піраміду або вавилонський зикурат (багатоступенева башта. – Ред.). Існує версія, що будівля має таку форму через те, що Підгорські були масонами", – пояснює Максим.

У селі також збереглися два водяні млини на річці Березанка, побудовані за ініціативи Підгорських.

Після Антонова їдьте у сторону міста Сквира. У XVI столітті це був один із торговельно-ремісничих центрів. Протягом ХІХ-ХХ століть в місті побудували багато кам’яних будинків. Деякі з них збереглися до наших днів, наприклад, колишня чоловіча гімназія (нині ліцей), колишня земська в’язниця (школа) та маєток Бабаєва (військовий комісаріат).

Серед інших цікавих будівель: Земська управа, колишній лікеро-горілчаний завод (нині сирзавод), земська пошта, старовинний водяний млин та деякі житлові будинки ХХ століття.

У селі Буки зберігся водяний млин на річці Роставиця. Проте це не найпопулярніша пам’ятка селища. Адже в Буках розташований ландшафтний парк, побудований у 1996 році. До цього часу на його місці було сміттєзвалище. 

Фонтан Рулетка. Фото: depositphotos.com

На території парку є:

  • Храмовий комплекс (Храм Святого Євгена, Дзвіниця Святого Данила);

  • Фонтан Дружби народів.

    "Раніше цей фонтан стояв на Майдані Незалежності. В народі його називали "рулетка". Згодом його демонтували. За ініціативи мецената, який будував цей парк, фонтан перенесли в Буки".
  • Святий Камінь, привезений з Ізраїлю.

  • Алея казок зі статуями персонажів, серед них Змій Горинич.

  • Мінізоопарк.

Також на території є родинний маєток мецената Івана Суслова.

Останній пункт маршруту – село Шамраївка. На початку ХХ століття тут побудували водяний млин на річці Роставиця. Неподалік розташована Спиридонівська церква, яку звели у 1849 році на місці дерев’яного храму ХVIII століття.

Також в селі є затоплений кар’єр Озеро Ріца, оточений сосновим лісом. На його березі можна відпочити та влаштувати пікнік.

Гурівщина – Бузова – Мотижин – Копилів – Макарів – Клавдієво-Тарасове – Ворзель – Буча – Ірпінь

Колаж: LIGA.net

Село Гурівщина – відома фотолокація під Києвом. Адже там розташована кіностудія Victoria Films Studios. Головна пам’ятка місця – кам’яно-металевий замок, подібний до того, що ми бачимо на заставках кінокомпанії Walt Disney.

"Перед замком стоять Термінатор, персонажі фільму "Чужий", "Хижак" та трон з серіалу "Ігри престолів".

Біля цих споруд можна сфотографуватися, але на територію кіностудії вхід туристам заборонений.

Потрапити на екскурсію можна в селі Бузова, де працює етнокомплекс "Українське село". Це музей просто неба з експозицією побуту історико-етнографічних областей: Середньої Наддніпрянщини, Слобожанщини, Полісся, Поділля, Півдня та Карпат. Кожен регіон представлений хатками та господарствами, які їм притаманні.

"У комплексі також є гончарня та ковальня, де проводять майстер-класи для всіх охочих. Також є уроки випічки хліба у справжній печі та в’язання ляльок-мотанок", – розповідає Максим.

Наступна зупинка – село Мотижин, відоме ландшафтним парком "Добропарк". Його відкрило подружжя Ігоря та Олени Добруцьких у 2020 році. У колекції парку понад 1,2 млн тюльпанів, лавандова галявина, сад петуній та розарій. Також на території парку є зони відпочинку, кафе та ресторани, магазини, прокат велосипедів та глемпінг.

Добропарк. Фото: depositphotos.com

У селищі Копильов зберігся заміський будинок родини залізничного магната ХІХ століття барона фон Мекк. Навколо будинку був парк з ялинковими та липовими алеями.

"Родина фон Мекк була меценатами, зокрема підтримували композитора Петра Чайковського, який гостював в будинку", – розповідає Максим.

Під час Другої світової війни в садибі працював військовий шпиталь, згодом – музична школа. Зараз будівля перебуває в аварійному стані.

Наступна зупинка – смт Макарів на березі річки Здвиж. 

"Раджу прогулятися містом та відвідати Історико-краєзнавчий музей, розташований на березі Здвижу. У ньому зібрані експозиції про історію краю з епохи Середньовіччя до сьогодні", – радить Максим.

Дорогою до Ворзеля заїдьте в селище Клавдієво-Тарасове. Там працює Клавдіївська фабрика ялинкових прикрас, куди можна потрапити на екскурсію та подивитися, як виготовляють новорічні кульки. На фабриці працює Музей новорічних іграшок та магазин, де можна придбати сувенір на згадку.

Для дітей проводять майстер-класи з розпису іграшок та знайомство з головним чарівником фабрики. Новий сезон екскурсій розпочнеться 15 жовтня 2021 року.

Деталі – за посиланням.

Копилів. Маєток фон Мекк. Фото: Максим Дербеньов

"За однією з версій, місто Ворзель отримало таку назву на честь цегельного заводу, який належав німцю фон Верзелю", – розповідає Максим.

Серед головних пам’яток міста: 

  • Будинок графині Уварової, де розташований Ворзельський музей історії і культури. На початку ХХ століття садиба належала донці мецената Федора Терещенка – Наталії Уваровій. Після Жовтневої революції в будинку працювала школа, де викладав письменник Валер’ян Підмогильний.

  • Санаторій "Україна" – колишній військовий шпиталь. Це комплекс будівель, прикрашених колонами.

Серед цікавих місць у сусідньому місті Буча: Бучанський міський парк та садиба Штамма. У парку є озера, фонтани, скульптури, квітники, мотузковий парк, мінізоопарк та дитяче містечко. Можна прогулятися парком пішки або взяти напрокат велосипед та самокат.

Щодо садиби, то це колишня дача радника правління Києво-Ковельської лінії Південно-Західної залізниці Євгена Штамма. Будівля – зразок дачної архітектури ХХ століття. За часів Другої світової війни там працював дитячий будинок, згодом – дитячий санаторій, який закрили після пожежі у 2004 році. Після нещасного випадку будівлю не реставрували.

"У Бучі була заміська садиба сім’ї Булгакових, де вони жили влітку. На жаль, сама будівля не збереглася після пожежі під час Громадянської війни. Зараз на цьому місці є меморіальна дошка".

Ірпінь – місто парків, серед них: Покровський, Незнайко, Міський ім. В.Правика, Центральний, Дубки, Письменників. На кожній з локацій є не тільки місця для відпочинку, але й цікаві фотолокації: скульптури, ставки, квітники.

Садиба Штамма. Фото: depositphotos.com

У місті збереглася дача підприємця Івана Чоколова, побудована на початку ХХ століття. За переказами, її хазяїн був одружений, але у дорослому віці закохався в молоду балерину. Щоб приховати стосунки, придбав землю на річці Ірпінь, де побудував будинок. Згодом балерина дізналась про родину купця та покінчила життя самогубством. А підприємець з горя почав пити та помер у 1914 році.

"У 1936 році будівля перейшла до Спілки письменників України. В народі її називали "дача письменників", де відпочивали Олександр Довженко, Павло Тичина, Остап Вишня та Максим Рильський. Біля цієї будівлі часто знімають кіно, наприклад, серіал "Будинок з ліліями", – розповідає екскурсовод.

Дитячий письменник та автор трилогії про Незнайка Микола Носов народився в Ірпені. За словами гіда, письменник жив поруч з Квітковою вулицею, а його герой – у Квітковому місті. Після Києва Носов переїхав до Москви, але його будинок в Ірпені зберігся до наших днів.

Вишгород – Межигір’я – Нові Петрівці – Демидів – Глібівка – Сухолуччя – Чорнобиль

Колаж: LIGA.net

Вишгород – місто-супутник Києва, розташований на березі Київського водосховища. Серед цікавих місць – Вишгородський історико-культурний заповідник, на території якого зібрані:

  • Історичний музей (Будинок Клюкви);

  • музей Давньоруського гончарства, де проводять майстер-класи з гончарства;

  • заповідник "Городище літописного міста Вишгорода IX–ХIII століття".

Також можна прогулятися вздовж набережної Київського моря та відпочити в одній з баз на березі водосховища.

Наступна зупинка – "Музей Корупції" або маєток "Межигір’я" – колишня резиденція Віктора Януковича. 

"До 1786 року на території сучасної садиби діяв Межигірський монастир, де доживали своє життя ветерани-козаки. Коли Катерина ІІ знищила Запорізьку Січ, то вирішила зі свитою завітати у Межигір’я. Козаки спалили монастир, щоб Катерина не збезчестила його своїм відвідуванням. У ХІХ столітті його відновили. Там був жіночий монастир. Проте у 1935 році храм знесли".

У період 1935-2007 років Межигір'я було державною урядовою резиденцією. Проте згодом перейшло у приватну власність. 

Окрім Клубного будинку "Хонка" (маєток), на території є зоопарк, гараж з ретро-автомобілями, вертолітний майданчик, пляж, озеро, кінний клуб, поле для гольфу, теплиці, фазанарій та ферма. 

Межигір'я. Фото: Максим Дербеньов

Територією парку можна прогулятися пішки, на велосипеді та електромобілі. Окрім цього, резиденцією проводять екскурсії.

Межигір’я розташоване в межах селища Нові Петрівці. Серед інших пам’яток – Лютізький плацдарм або Музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році" та Хутір Савки.

"Не всі знають, що радянські війська увійшли в Київ з півночі. Тобто з цієї точки регіону почалось його звільнення. Зараз на території заповіднику Діорама з експозицією про історію форсування Дніпра, виставка військової техніки та експозиція "Твої сини Україно", присвячена воїнам АТО".

Хутір Савки – етнографічний музей просто неба з хатами регіону Полісся. 

"Це інтерактивний музей. Усі експонати можна брати у руки та тестувати. Наприклад, праски, глечики, молоти. Також гостей пригощають трав’яним чаєм".

Наступна зупинка – село Демидів. Там розташований зоопарк "12 місяців". Його прикрашає замок, схожий на баварський Нойшванштайн. Всередині працює ресторан.

Серед жителів зоопарку: альпаки, арктичні вовки, бенгальський тигр, білий носоріг, гепард, пума, зебра, страуси та жирафи.

"Тварин можна годувати. Корм продається в окремому кіоску", – розповідає Максим.

Якщо хочете відпочити на березі Дніпра, екскурсовод радить завітати в селище Глібівка. Там розташовані піщані узбережжя з лісом та облаштованими зонами відпочинку та купання.

На березі Київського моря розташоване колишнє мисливське угіддя Віктора Януковича – Сухолуччя. У цій зоні можна порибалити, подивитися на оленів, фазанів та диких кабанів, переночувати у кемпінгу на березі Київського моря.

Чорнобиль. Фото: depositphotos.com

У північному напрямку від Києва розташоване місто Чорнобиль – центр зони відчуження. У 1986 році прогриміли два теплові вибухи, у результаті яких зруйнувався четвертий енергоблок Чорнобильської атомної станції. Жителів Прип’яті, Чорнобиля та ближніх селищ евакуювали. 

Зараз Чорнобиль – під вахтою. Туристи з усього світу приїжджають туди з екскурсіями, відвідуючи місто-привид Прип’ять, місцевий парк атракціонів, радіолокаційну станцію "Дуга-1", кладовище барж, оглядовий майданчик ЧАЕС тощо.

Екскурсії в зону відчуження проводять лише за замовленням у профільних турагенціях.

Також неподалік Чорнобиля розташоване місто Славутич. Детальніше про нього LIGA.Life розповідала у матеріалі про подорож Чернігівською областю.

Бориспіль – Переяслав – Циблі – Яготин

Колаж: LIGA.net

Місто Бориспіль відоме своїм аеропортом. Проте в місті можна відпочити на березі озер Княжицьке та прогулятися біля Олесницького озера. Працює Державний історичний музей.

Найцікавіше в цій частині Київщини ще попереду, а саме в місті Переяслав. Перша згадка про нього датується 907 роком, це була столиця однойменного князівства. У 1943 році після відступу окупантів місто отримало приставку Хмельницький. Мета – вшанування пам’яті Богдана Хмельницького. У 2019 році місто повернуло назву Переяслав.

Бориспіль. Фото: depositphotos.com

У 1979 році на території міста заснували Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав", до нього входять 22 музеї, серед яких:

  • Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини просто неба: "Це місце ласкаво називають "музеєм на горі". Там зібрані будинки з різних куточків України, де розташовані діючі музеї. Наприклад, Музей космосу та Музей українських обрядів".
  • Музей українського рушника.
  • Музей історії української православної церкви.
  • Музей хліба.
  • Музей "Поштова станція".
  • Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини.
  • Музей Заповіту Т. Г. Шевченка.
  • Музей-діорама "Битва за Дніпро в районі Переяслава восени 1943".
  • Музей кобзарства.
  • Меморіальний музей Г. С. Сковороди.

Також у Переяславі збереглись Вознесенська (1695) та Михайлівська (1743) церкви.

Переяслав. Фото: depositphotos.com

Селище Циблі – також наслідок будівництва Канівської ГЕС. Усі будівлі села знесли перед затопленням, але церкву Святого Іллі зруйнувати до кінця не вдалось.

До наших днів збереглись руїни храму, які стоять посеред Дніпра. У 70-х роках неподалік водосховища побудували однойменне село.

"Я би радив залишитися в Циблях до заходу сонця над Дніпром".

Остання зупинка – місто Яготин. Серед його головних пам’яток:

  • Музей "Флігель Тараса Шевченка", де гостював поет в період 1843-1844 років.
  • Яготинська картинна галерея, розташована в колишньому палаці Розумовських-Рєпніних на березі озера Супій.
  • Яготинський історичний музей з експозиціями про Яготинський край. 
  • Яготинський парк, закладений за часів Кирила Розумовського.
  • Свято-Троїцький собор, побудований за ініціативи Олексія Розумовського.
Яготин. Фото: depositphotos.com

З Яготина можна повертатися у столицю або вирушати у нові мандри Україною.