У пошуках сенсу життя після полону. Рецензія на фільм "Відблиск"

16 травня відбувся офіційний показ фільму "Відблиск" – військової драми про перші роки російсько-української війни на Сході.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

LIGA.Life ділиться враженнями після перегляду шостого фільму режисера Валентина Васяновича.

Синопсис

Український цивільний, а згодом — військовий хірург Сергій потрапляє в полон російської армії під час війни на Сході України. Перебуваючи в полоні, Сергій стає свідком страшних сцен приниження, знущання й катування українців російськими окупантами.

У результаті обміну полоненими між Україною та Росією Сергія звільняють з полону і він повертається у своє колишнє цивільне життя й намагається знайти його сенс шляхом поновлення відносин з колишньою дружиною й донькою.

Він наново вчиться бути людиною й батьком, який уміє кохати та підтримувати своїх близьких.

Світова прем’єра на венеційському кінофестивалі

Стрічка була представлена на 78-му венеційському кінофестивалі в головній конкурсній програмі на здобуття "Золотого Лева". На цій події фільм помітило чимало кінокритиків, які прихильно відгукнулися про нову роботу Васяновича.

Акторський і режисерський склади

"Відблиск" – робота Валентина Васяновича, де він виступив у ролі режисера, сценариста, оператора та продюсера. Найбільш відомою його роботою є фільм "Атлантида" – драма, що оповідає про подальше життя на сході України після закінчення війни.

Головну роль у стрічці виконав Роман Луцький. Він здобув популярність, зігравши в українському фентезі "Сторожова застава". Також актор мав чимало театральних робіт.

Доньку Поліну зіграла Ніка Мислицька – донька Валентина Васяновича. Для неї це дебютний вихід у кіно.

У фільмі також знявся Андрій Римарук – ветеран російсько-української війни. Він зіграв головну роль у попередньому фільмі Валентина Васяновича "Атлантида".

Офіцера російського ФСБ у "Відблиск" зіграв Станіслав Асєєв – журналіст, який пробув 2 роки у в’язниці "Ізоляція". Її створили на місці однойменного мистецького фонду, приміщення якого не пристосовані для утримання людей.

Кастинг зі свідками військового конфлікту допоміг режисеру отримати реальну картинку перших років АТО та передати холодність і жорстокість російських окупантів у ставленні до військовополонених.

Атмосфера

Загальна атмосфера фільму створена так, щоб глядач зміг повністю відчути важкість подій у житті Сергія. Лікарня, квартира, база розташування російських солдатів і гараж, де розміщено мобільний крематорій – усе це набуває особливого депресивного відтінку, коли немає реплік і дій від персонажів.

Особливої уваги вартує перспектива, з якої було знято фільм. Здебільшого це загальний і дальні плани, коли персонажа видно у повний зріст на фоні загального середовища. Такий підхід дозволяє без слів передати внутрішній стан головного героя.

"На складних сценах я завжди тримаю дистанцію – знімаю без укрупнень, без наближення", – розповідає режисер Валентин Васянович.

Символізм

Чималу увагу сценарист приділив образам. Сама назва "Відблиск" відсилає до сцени з птахом, який через зіткнення з вікном залишив слід. Як би не намагався Сергій прибрати його, проте нечіткі контури лишилися. Тільки з часом відбиток зник, як і з ним минули всі травми й рани головного героя, що він їх тримав у собі та боявся розповісти рідним.

Життя головного героя у полоні теж просякнуте важкими моральними питаннями. Через свою професію Сергій залишається живим за умови "співпраці з ФСБ": він має перевіряти стан своїх товаришів після тортурних допитів. Відтепер лікар стає не рятувальником життів, а помічником ката, який невблаганно калічить своїх жертв.

Загальні враження

"Відблиск" – серйозний фільм, що передає усі складнощі й болі людини, яка побувала у російському полоні та намагається розпочати нормальне життя.

У соціальних мережах чимало користувачів вбачають у цьому фільмі схожості з "Атлантидою", яка також розповідає про російсько-українську війну. Проте у попередній стрічці йдеться про доведений до кінця збройний конфлікт, а "Відблиск" охоплює лише його початок, без чіткого майбутнього та сподівань на краще.