Колаж: Дарина Дмитренко/LIGA.net
Зміст:
  1. Заповнення емоційних потреб
  2. Щось старе, щось нове
  3. Стабільність і комфорт
  4. Менше зусиль
  5. Терапевтична ностальгія
  6. Парадокс вибору
  7. Ефект чарівника
  8. Односторонні стосунки
  9. Усвідомлення власного зростання
  10. Кінцівки, які задовольняють

Заповнення емоційних потреб

Вдесяте передивитися "Гаррі Поттера", вшосте – всі сезони "Друзів" чи "Володаря перснів"... Чому ми стільки часу проводимо з історіями, які уже знаємо? 

Пояснює для Pshycology Today професор когнітивної психології Роберт Крафт. LIGA.Life лаконічно переповідає.

Передивляючись улюблені шоу, ми отримуємо історії та емоції, на які очікуємо. Ми знаємо, що буде в кінці і – що важливіше – як ми почуватимемося водночас. Це одна з причин, чому ми більш схильні передивлятися історії із позитивним завершенням.

Щось старе, щось нове

Передивляючись уже відомі фільми та шоу, ми знаємо сюжет, але все одно можемо помічати нові деталі. Бо коли ми вже знаємо загальну канву історії, мозку легше помічати та оцінювати деталі, які ми прогледіли раніше.

До того ж ми регулярно слухаємо пісні, які нам подобаються, насолоджуючись ними щоразу більше. Мистецтво та архітектура показують такий самий ефект. Тобто, передивляючись улюблені шоу, ми схильні все більше "прив'язуватися" до них із кожним переглядом.

Стабільність і комфорт

Коли ми знаємо, що буде, це дає нам порядок та почуття безпеки, особливо в часи, коли в житті відбуваються події, через які нам дискомфортно та/або ми менше можемо контролювати те, що відбувається у нашому житті.

Менше зусиль

Коли нам знайома історія, ми можемо дозволити своєму розуму розслабитися і водночас продовжувати розважатися. Це не лінощі, швидше, ефект еволюції. Живі організми заощаджують енергію, вибираючи активності, на які треба витратити якнайменше зусиль.

Доказ цьому – протоптані стежки на траві замість пройти додаткову відстань облаштованим хідником. Передивляючись улюблені шоу, ми витрачаємо менше розумового ресурсу, аніж якби дивилися нове кіно чи серіал.

Терапевтична ностальгія

Старі фільми й серіали дозволяють нам заново пережити період, який ми згадуємо з любов'ю. Це як слухати радіо, яке крутить пісні, пов'язані із певним періодом нашого життя.

Так, кіно та серіали переносять нас у свій світ, але й пов'язані з нашим життям, коли починають асоціюватися з чимось, що переживали ми.

Передивляючись старе шоу, ми можемо відчути зв'язок із людиною з минулого, згадати розмови, жарти тощо.

Парадокс вибору

Чим більше варіантів нам пропонують, тим менше ми будемо задоволені своїм вибором. Це доведений парадокс вибору.

Коли опцій надто багато, це створює тривогу та невдоволення. А це призводить до уникання робити вибір.

Коли ми відкриваємо меню онлайн-кінотеатрів, щоб вибрати, що б новенького глянути, воно величезне. Вибрати стає важко, ми дратуємось і вирішуємо передивитися щось знайоме.

Ефект чарівника

Коли ми знову і знову передивляємося конкретні шоу, може з'явитися відчуття контролю над історією. Ніби герої отримують від нас команди, що робити, говорити тощо. Це викликає задоволення.

Односторонні стосунки

Коли ми дуже добре знаємо персонажів, можемо розвинути так звані парасоціальні стосунки, які закривають деякі соціальні потреби.

Передивляючись шоу з цими героями, ми поміщаємо себе в надійне середовище, де вони роблять те, чого ми від них очікуємо. Це може зменшити відчуття самотності.

Усвідомлення власного зростання

Передивляючись знайоме шоу, ми дивимося на своє минуле з нової перспективи.

Ми краще, або по-іншому, розуміємо сюжет і своє минуле. Бо набули нового досвіду.

Кінцівки, які задовольняють

Нові фільми можуть захоплювати сюжетом, бо це щось незвідане ще, але розчарувати кінцівкою. А коли ви все вже знаєте, кінцівка не може розчарувати.